Альбунорм 25% р-р д/инф. 25% фл. 100 мл №1

міжнародна непатентована назва:  альбумін людини.

основні властивості лікарської форми: прозора, трохи в’язка рідина; майже безбарвна, жовта, янтарна або зелена.

Якісний та кількісний склад

¹ Натрій додається до розчину в формі хлориду натрію, а також в якості складової різних буферних розчинів. Кількість хлориду натрію є змінною, в залежності від вмісту натрію в розчині, з метою забезпечення, згідно з вимогами, фінальної концентрації 144–160 ммоль натрію на 1000 мл білкового розчину.

² Калій є компонентом плазми крові людини, сировинного матеріалу та не додається навмисно в якості допоміжної речовини.

^*Альбунорм 20 %: 1 мл розчину містить – 0,2 г/мл альбуміну людини, 50 мл розчину містить 10 г альбуміну людини; 100 мл розчину містить 20 г альбуміну людини.

^**Альбунорм 25 %: 1 мл розчину містить – 0,25 г/мл альбуміну людини, 50 мл розчину містить 12,5 г альбуміну людини; 100 мл розчину містить 25 г альбуміну людини.

Форма випуску

Розчин для інфузій.

Код АТС. В05А А01. Замінники крові та фракції протеїнів плазми.

Імунологічні і біологічні властивості

Фармакодинамічні властивості.

Альбумін людини складає в кількісному відношенні більш ніж половину загального білка в плазмі крові та відповідає приблизно 10 % активності синтезу білка печінки.

Альбумін людини 200 або 250 г/л має відповідний гіперонкотичний ефект.

Найбільш важлива фізіологічна функція альбуміну полягає в підтриманні онкотичного тиску крові та функції транспортування. Альбумін стабілізує об’єм циркулюючої крові та здійснює транспортування гормонів, ферментів, лікарських препаратів і токсинів.

Фармакокінетичні властивості.

В нормі загальний обмінний пул альбуміну становить 4 – 5 г/кг маси тіла, 40 – 45 % якого знаходяться в внутрішньосудинному, а 55 – 60 % у позасудинному просторі. При патологічних станах, таких як тяжкі опіки або септичний шок, нормальний розподіл альбуміну порушується, що пов’язано зі збільшенням проникності капілярів та зміненням кінетики альбуміну.

В нормі середній період напіввиведення альбуміну становить приблизно 19 днів. Баланс між синтезом і розпадом зазвичай досягається шляхом регуляції зі зворотнім зв’язком. Виведення головним чином відбувається внутрішньоклітинно за участю лізосомальних протеаз.

У здорових добровольців менше 10 % внутрішньовенно введеного альбуміну виводиться із судинного русла протягом перших 2-х годин після інфузії. Існують суттєві індивідуальні коливання, пов’язані з впливом на об’єм плазми крові. У деяких пацієнтів об’єм плазми крові може залишатися збільшеним протягом декількох годин. Однак, пацієнти, що знаходяться в критичному стані, можуть втрачати значну кількість альбуміну, причому швидкість його виходу з судинного русла непередбачувана.

Дані доклінічних досліджень безпеки.

Альбумін людини є звичайним компонентом плазми крові людини та діє як фізіологічний альбумін.

Дослідження токсичності однократної дози у тварин має невелику значимість і не дозволяє оцінити токсичні або летальні дози, або залежність ефекту від дози. Дослідження токсичності повторного застосування не можна провести через розвиток антитіл до гетерологічного білка на експериментальних моделях тварин.

На сьогоднішній день не надходило повідомлень про зв’язок між альбуміном людини та токсичністю для ембріона і плода, онкогенним або мутагенним потенціалом.

Ніяких ознак гострої токсичності не спостерігалося на експериментальних моделях тварин.

Відновлення та підтримання об’єму циркулюючої крові при дефіциті об’єму та доцільності використання колоїду.

Вибір альбуміну замість синтетичного колоїду залежить від клінічної ситуації окремого пацієнта на основі офіційних рекомендацій.

Спосіб застосування і дози.

Концентрацію альбуміну, дози та швидкість введення слід встановлювати відповідно до індивідуальних потреб пацієнта.

Дозування

Необхідна доза залежить від статури пацієнта, тяжкості травми або захворювання, а також від часу втрати рідини та білків. Для визначення необхідної дози слід виміряти об’єм циркулюючої крові, а не концентрацію альбуміну в плазмі крові.

Якщо призначається альбумін людини, слід регулярно контролювати гемодинамічні показники, що включають:

• артеріальний кров’яний тиск та частоту пульсу;
• центральний венозний тиск;
• тиск заклинювання в легеневій артерії;
• діурез (утворення та виділення сечі);
• електроліти;
• гематокрит /гемоглобін

Підвищена чутливість до препаратів альбуміну або до будь-якої з допоміжних речовин.

Особливості застосування

Підозра алергічних або анафілактичних реакцій вимагає миттєвого припинення введення препарату. У випадку шоку, слід провести стандартне медичне лікування шоку.

Альбумін необхідно застосовувати з обережністю тоді, коли гіперволемія (збільшення об’єму циркулюючої крові) та її наслідки або гемодилюція представляють особливий ризик для пацієнта. Нижче наведено приклади таких станів:

• декомпенсована серцева недостатність;
• гіпертензія;
• варикоз вен стравоходу;
• набряк легенів;
• геморагічний діатез;
• тяжка анемія;
• ренальна або пост-ренальна анурія.

В post-hoc дослідженні у пацієнтів у критичному стані із черепно-мозковою травмою, регідратація з використанням альбуміну була пов’зана з вищим ризиком смерті, ніж регідратація з використанням сольового розчину. В той час, як механізми, що лежать в основі такої різниці у смертності, яка спостерігається, не зрозумілі, рекомендується дотримуватися обережності при використанні альбуміну у пацієнтів із тяжкою черепно-мозковою травмою.

Колоїдно-осмотичний ефект альбуміну людини 200 або 250 г/л приблизно у 4 рази перевищує колоїдно-осмотичний ефект плазми крові. Отже, при введенні концентрованого альбуміну необхідно дотримуватися обережності в забезпеченні належного поповнення втрати рідини (гідратація) у пацієнта. Пацієнти повинні перебувати під ретельним наглядом для попередження перевантаження кровообігу та гіпергідратації.

Розчини альбуміну людини 200-250 г/л мають відносно низький вміст електролітів порівняно з розчинами альбуміну людини 40-50 г/л. При застосуванні альбуміну у пацієнта слід контролювати електролітний стан (див. розділ «Спосіб застосування та дози») та приймати відповідні заходи для відновлення або підтримання електролітного балансу.

Розчини альбуміну не можна розбавляти водою для ін’єкцій, оскільки це може спричинити гемоліз у пацієнтів.

При необхідності заміщення порівняно великих об’ємів потрібен контроль показників коагуляції та гематокриту. Слід дотримуватися обережності при забезпеченні відповідного заміщення інших компонентів крові (факторів згортання крові, електролітів, тромбоцитів та еритроцитів).

Може виникнути гіперволемія, якщо доза та швидкість інфузії не визначені відповідно до стану кровообігу пацієнта. При виявленні перших клінічних ознак серцево-судинного перевантаження (головний біль, задишка, застій в яремній вені) або підвищенні кров’яного тиску, підвищенні венозного тиску та легеневому набряку, потрібно негайно припинити інфузію.

Дані щодо використання препарату Альбунорм у дітей обмежені; отже, препарат слід призначати пацієнтам тільки в тому випадку, якщо користь безперечно перевищує потенційні ризики.

Лікарський препарат містить 7,2 – 8 ммоль/14,4 – 16 ммоль натрію на один флакон 50 мл/100 мл розчину альбуміну, цю інформацію необхідно враховувати пацієнтам, які дотримуються контрольованої безсольової дієти.

Лікарський препарат містить максимум 1 ммоль калію на один флакон 100 мл розчину альбуміну 20 % та максимум 1,25 ммоль калію на один флакон 100 мл альбуміну 25 %. Цю інформацію необхідно враховувати пацієнтам із зниженою функцією нирок або пацієнтам, які дотримуються контрольованої низько-калієвої дієти.

Стандартні заходи щодо попередження інфекцій, які передаються в результаті використання лікарських препаратів, виготовлених із крові людини або плазми крові, включають: відбір донорів, скринінг окремих донацій крові та пулів плазми крові на специфічні маркери інфекцій та включення у виробничий процес ефективних етапів інактивації/вилучення вірусів. Незважаючи на це, при застосуванні лікарських препаратів, виготовлених із крові людини або плазми крові, неможливо повністю виключити імовірність передачі інфекційних агентів. Це стосується також невідомих або нових вірусів, а також інших патогенних мікроорганізмів.

Немає повідомлень про передачу вірусів при застосуванні альбуміну, виготовленого сталими процесами відповідно до вимог Європейської Фармакопеї.

Наполегливо рекомендується при кожному введенні пацієнту препарату Альбунорм реєструвати назву препарату та номер серії для того, щоб можна було прослідкувати зв’язок між пацієнтом та препаратом конкретної серії.

Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші форми взаємодії.

Специфічні взаємодії альбуміну людини з іншими лікарськими препаратами не відомі.

Альбумін людини можна вводити безпосередньо внутрішньовенним шляхом, або можна розчинити в ізотонічному розчині (наприклад, 5% глюкози або 0,9% натрію хлориду).

Швидкість інфузії слід встановлювати відповідно до стану та показників окремого пацієнта та показань.

При заміщенні плазми, швидкість інфузії слід коригувати відповідно до швидкості виведення.

Рідко виникають незначні алергічні реакції, такі як почервоніння обличчя (прилив), кропив’янка, лихоманка та нудота. Такі реакції зазвичай швидко зникають при уповільненні швидкості інфузії або припиненні інфузії.

Дуже рідко можуть виникати тяжкі реакції, такі як шок. У випадку тяжких реакцій інфузію слід негайно припинити та почати відповідну терапію.

У пост-реєстраційний період застосування розчинів альбуміну людини спостерігалися такі несприятливі побічні реакції, які також можна очікувати при застосуванні препарату Альбунорм.

* не можна оцінити з існуючих даних.

Про забезпечення безпеки щодо трансмісивних агентів, див. розділ «Особливості застосування».

Може виникнути гіперволемія, якщо доза та швидкість введення надто великі. При появі перших клінічних ознак серцево-судинного перевантаження (головний біль, задишка, застій в яремній вені) або збільшенні артеріального тиску, збільшенні центрального венозного тиску та легеневому набряку, інфузію слід негайно припинити та ретельно контролювати у пацієнта гемодинамічні параметри.

Несумісність.

Розчин альбуміну людини не слід змішувати з іншими лікарськими препаратами, цільною кров’ю, еритроцитарною масою та водою для ін’єкцій.

Безпека застосування препарату Альбунорм у вагітних жінок в контрольованих клінічних дослідженнях не вивчалась. Однак, досвід клінічного застосування альбуміну говорить про відсутність шкідливого впливу на перебіг вагітності, або на плід та новонародженого.

Дослідження по впливу препарату Альбунорм на репродуктивну функцію у тварин не проводилися, оскільки альбумін людини є нормальним компонентом плазми крові людини.

Вплив на здатність керувати транспортними засобами та працювати з механізмами.

Не спостерігалося жодного впливу на здатність керувати транспортними засобами та працювати з механізмами.

Зберігати при температурі не вище 25 °C. Не заморожувати.

Зберігати в картонній коробці для захисту від світла.

Зберігати в недоступному для дітей місці.

Термін придатності

3 роки.

Відкритий флакон використати негайно.

Пакування

По 50 або 100 мл розчину у флаконі для інфузій (скло тип II) із пробкою (бромбутиловий каучук). По 1 флакону разом з Інструкцією для медичного застосування у картонній коробці.

Инструкция для: Альбунорм 25% р-р д/инф. 25% фл. 100 мл №1

Производитель: Октафарма Фармацевтика Продуктионсгес м.б.Х, Австрия

Фарм. группа: Кровезаменители и белковые фракции плазмы крови. Альбумин.

Регистрация: UA/13083/01/02

МНН: Albumin

Код АТХ:

(B) Лекарственные средства, влияющие на кроветворение и кровь

(B05) Заменители крови и перфузионные растворы

(B05A) Кровь и сопутствующие продукты

(B05AA) Заменители крови и белковые фракции плазмы крови

(B05AA01) Сывороточный альбумин