Брюлиум Лингватабс табл., дисперг. в рот. полости 10 мг №100

діюча речовина: домперидон;

1 таблетка містить домперидону 10 мг;

допоміжні речовини: м’ятний ароматизатор, аспартам (Е 951), кросповідон, целюлоза мікрокристалічна, маніт (Е 421), кремнію діоксид колоїдний безводний, магнію стеарат.

Лікарська форма

Таблетки, що диспергуються у ротовій порожнині.

Основні фізико-хімічні властивості: круглі двоопуклі таблетки білого або майже білого кольору.

Фармакотерапевтична група

Стимулятори перистальтики. Код АТХ. А03F A03.

Фармакологічні властивості

Фармакодинаміка.

Домперидон – антагоніст дофаміну, який має протиблювальні властивості. Незначною мірою проникає через гематоенцефалічний бар’єр. Застосування домперидону рідко супроводжується екстрапірамідними побічними діями, особливо у дорослих, але домперидон стимулює виділення пролактину з гіпофіза. Його протиблювальна дія, можливо, зумовлена поєднанням периферичної (гастрокінетичної) дії та антагонізму до рецепторів дофаміну у тригерній зоні хеморецепторів, яка знаходиться поза гематоенцефалічним бар’єром у задній ділянці (area postrema).

Є офіційні дані, що низькі концентрації, які визначались у мозку, вказують на переважну периферичну дію домперидону на рецептори дофаміну.

Відомо, що при внутрішньому застосуванні домперидон збільшує тривалість антральних та дуоденальних скорочень, прискорює випорожнення шлунка. Домперидон не впливає на шлункову секрецію.

Фармакокінетика.

Всмоктування.

Домперидон швидко абсорбується при пероральному прийомі натще, максимальна концентрація у плазмі крові досягається приблизно через 30-60 хв. Низька абсолютна біологічна доступність перорального домперидону (приблизно 15 %) зумовлена екстенсивним метаболізмом у стінці кишечнику та у печінці.

Хоча у здорових людей біологічна доступність домперидону збільшується при застосуванні після їди, хворим зі скаргами з боку шлунково-кишкового тракту (відчуття переповнення в епігастрії, відчуття здуття шлунка, відрижка, метеоризм, нудота) слід приймати домперидон за 15-30 хвилин до їди. Знижена кислотність шлунка зменшує абсорбцію домперидону. Біодоступність при пероральному прийомі препарату зменшується після попереднього прийому циметидину або натрію бікарбонату. При пероральному прийомі препарату після їди максимальна абсорбція дещо уповільнюється, а площа під кривою (AUC) дещо збільшується.

Розподіл.

При пероральному прийомі домперидон не акумулюється і не індукує власний обмін; максимальний рівень у плазмі крові через 90 хвилин (21 нг/мл) після 2 тижнів перорального прийому по 30 мг на добу був майже таким, як після прийому першої дози (18 нг/мл). Домперидон на 91–93 % зв’язується з білками плазми. Є офіційні дані щодо розподілу домперидону – дослідження показали його значний розподіл у тканинах, але низьку концентрацію у мозку. У тварин невеликі кількості препарату потрапляють крізь плаценту.

Метаболізм.

Домперидон швидко та екстенсивно метаболізується у печінці шляхом гідроксилювання та N-деалкілування. Дослідження метаболізму in vitro з діагностичним інгібітором показали, що CYP3A4 є головною формою цитохрому P450, залученою до N-деалкілування, а CYP3A4, CYP1A2 та CYP2E1 беруть участь в ароматичному гідроксилюванні домперидону.

Виведення.

Виведення з сечею та калом становить відповідно 31 % та 66 % від пероральної дози. Виділення препарату у незмінному стані становить невеликий відсоток (10 % з калом та приблизно 1 % – з сечею). Період напіввиведення з плазми крові після прийому разової дози становить 7–9 годин у здорових добровольців, але подовжений у хворих із тяжкою нирковою недостатністю.

Для полегшення симптомів нудоти та блювання, що тривають менше 48 годин.

Встановлена підвищена чутливість до препарату або до допоміжних речовин. Пролактин-секреторна пухлина гіпофіза (пролактинома). Порушення функції печінки та/або нирок (див. розділ «Особливості застосування»). Печінкова недостатність. У пацієнтів з відомою пролонгацією інтервалу QT, що лежить в основі порушень або захворювань з боку серця. Фенілкетонурія.

Не слід застосовувати домперидон, якщо стимуляція рухової функції шлунка може бути небезпечною, наприклад, при шлунково-кишковій кровотечі, механічній непрохідності або перфорації.

Протипоказане одночасне застосування кетоконазолу, еритроміцину або інших сильнодіючих інгібіторів CYP3A4, лікарських засобів, які подовжують інтервал QT, таких як флуконазол, еритроміцин, ітраконазол, пероральний кетоконазол, посаконазол, ритонавір, саквінавір, телапревір, вориконазол, кларитроміцин, аміодарон, телітроміцин (див. розділи «Особливості застосування» та «Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій»).

Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій

Антихолінергічні препарати можуть нейтралізувати антидиспептичну дію домперидону. Не слід приймати антацидні та антисекреторні препарати одночасно з препаратом Брюліум Лінгватабс, оскільки вони знижують його біодоступність після прийому внутрішньо.

Домперидон метаболізується переважно за домогою CYP3A4. Дані досліджень іn vitro та дані досліджень у людей показали, що супутнє застосування препаратів, які значно пригнічують цей фермент, може призвести до підвищення рівня домперидону у плазмі крові.

В окремих дослідженнях фармакокінетичної/фармакодинамічної взаємодії при одночасному пероральному застосуванні кетоконазолу або еритроміцину in vivo було підтверджено, що ці препарати значним чином пригнічують пресистемний метаболізм домперидону, опосередкований CYP3A4. При супутньому застосуванні 10 мг домперидону перорально 4 рази на добу та 200 мг кетоконазолу перорально 2 рази на добу у період спостереження було відзначено подовження інтервалу QТс у середньому на 9,8 мсек; окремі значення коливалися від 1,2 до 17,5 мсек. При супутньому застосуванні 10 мг домперидону 4 рази на добу та 500 мг еритроміцину перорально 3 рази на добу інтервал QТс у період спостереження подовжувався у середньому на 9,9 мсек, інтервал окремих значень становив від 1,6 мсек до 14,3 мсек. Рівноважні значення Cmax і AUC домперидону зростали приблизно втричі у кожному з цих досліджень взаємодії. Внесок підвищених плазмових концентрацій домперидону на спостережуваний ефект на QТс невідомий. У випадку монотерапії домперидоном (10 мг перорально 4 рази на добу) інтервал QТс подовжувався у середньому на 1,6 мсек (дослідження кетоконазолу) та 2,5 мсек (дослідження еритроміцину), в той час як застосування лише кетоконазолу (200 мг 2 рази на добу) або еритроміцину (500 мг 3 рази на добу) призводить до збільшення інтервалу QТс у період спостереження на 3,8 мсек та 4,9 мсек відповідно.

Теоретично, оскільки домперидон чинить прокінетичну дію на шлунок, це може впливати на всмоктування пероральних препаратів, що застосовуються супутньо, зокрема на лікарські форми пролонгованого вивільнення або кишковорозчинні. Однак у пацієнтів, стан яких вже стабілізувався на тлі застосування дигоксину або парацетамолу, супутнє застосування домперидону не впливало на рівні цих препаратів у крові.

Сильні інгібітори CYP3A4, з якими не рекомендовано застосовувати Брюліум Лінгватабс:

• азольні протигрибкові препарати, такі як флуконазол*, ітраконазол, кетоконазол* і вориконазол*;
• макролідні антибіотики, такі як кларитроміцин* і еритроміцин*;
• інгібітори ВІЛ-протеази, такі як ампренавір, атазанавір, фосампренавір, індинавір, нелфінавір, ритонавір і саквінавір;
• антагоністи кальцію, такі як дилтіазем і верапаміл;
• аміодарон*;
• амрепітант;
• нефазодон;
• телітроміцин*.

*пролонгують інтервал QTc.

Можливі взаємодії з іншими лікарськими засобами

Супутнє застосування домперидону із потужними інгібіторами CYP3A4, здатними викликати подовження інтервалу QT, протипоказане (див. розділ «Протипоказання»).

Слід з обережністю застосовувати домперидон супутньо із потужними інгібіторами CYP3A4, які не викликали подовжень інтервалу QT, такими як індинавір, і за пацієнтами слід пильно наглядати на випадок появи ознак чи симптомів небажаних реакцій.

Слід з обережністю застосовувати домперидон із препаратами, які подовжують інтервал QT, за пацієнтами потрібно пильно наглядати на випадок появи ознак чи симптомів небажаних реакцій з боку серцево-судинної системи. До таких препаратів належать, наприклад:

• антиаритмічні препарати класу ІА;
• антиаритмічні препарати класу ІІІ;
• деякі нейролептичні препарати;
• деякі антидепресанти;
• деякі антибіотики;
• деякі протигрибкові препарати;
• деякі протималярійні препарати;
• деякі шлунково-кишкові препарати;
• деякі препарати, що застосовуються при онкологічних захворюваннях;
• деякі інші препарати.

Вищенаведений перелік є репрезентативним, але не є вичерпним.

Брюліум Лінгватабс можна поєднувати з:

• нейролептиками, дію яких він не посилює;
• дофамінергічними агоністами (бромокриптином, L-допою), небажані периферичні дії яких, такі як порушення травлення, нудоту та блювання, він пригнічує без нейтралізації основних властивостей.

Особливості застосування

Якщо у пацієнта нудота і блювання зберігаються більше 48 годин, необхідно звернутися до лікаря. Домперидон не рекомендується при захитуванні.

Явища з боку серця.

Домперидон слід застосовувати з обережністю пацієнтам літнього віку або пацієнтам з наявним захворюванням серця або із захворюванням серця в анамнезі. Деякі епідеміологічні дослідження показали, що домперидон може асоціюватись з підвищеним ризиком тяжких шлуночкових аритмій або раптової серцевої смерті (див. розділ «Побічні реакції»). Ці дослідження свідчать про те, що ризик тяжких шлуночкових аритмій або раптової серцевої смерті може бути вищим у пацієнтів віком понад 60 років або при пероральному застосуванні доз препарату більше 30 мг на добу. Тому слід з обережністю застосовувати домперидон у пацієнтів літнього віку. Пацієнтам віком старше 60 років перед прийомом домперидону слід проконсультуватися з лікарем.

У разі появи ознак та симптомів, які можуть бути пов’язані з серцевою аритмією, лікування домперидоном слід припинити та звернутися за консультацією до лікаря.

Застереження. Таблетки містять аспартам (Е 951). Не застосовувати пацієнтам із ризиком гіперфенілаланінемії. Оскільки аспартам є похідним фенілаланіну, його застосування є небезпечним для хворих на фенілкетонурію.

Домперидон слід з обережністю застосовувати пацієнтам з легким порушенням функції печінки та/або нирок.

Через підвищений ризик шлуночкової аритмії домперидон протипоказано застосовувати пацієнтам із подовженням інтервалів серцевої провідності, зокрема QTc, пацієнтам зі значними порушеннями балансу електролітів (гіпокаліємією, гіперкаліємією, гіпомагніємією) або брадикардією, або пацієнтам із фоновими хворобами серця, такими як застійна серцева недостатність. Відомо, що порушення балансу електролітів (гіпокаліємія, гіперкаліємія, гіпомагніємія) та брадикардія є станами, що підвищують проаритмогенний ризик.

Домперидон слід з обережністю застосовувати пацієнтам із фактором ризику пролонгації інтервалу QT, включаючи гіпокаліємію, тяжку гіпомагніємію, органічні захворювання серця, одночасний прийом лікарських засобів, які подовжують інтервал QT.

У випадку появи ознак чи симптомів, що можуть бути пов’язані із серцевою аритмією, застосування домперидону потрібно припинити, а пацієнту слід негайно проконсультуватися із лікарем.

Порушення функції нирок. Період напіввиведення домперидону при тяжкому порушенні функції нирок подовжений. При тривалому застосуванні частоту дозування домперидону слід зменшити до одного або двох разів на добу залежно від тяжкості порушення. Також може виникнути потреба в зниженні дози.

Антацидні або антисекреторні препарати не слід приймати одночасно з пероральними формами домперидону, оскільки вони знижують пероральну біодоступність домперидону (див. розділ «Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій»). При сумісному застосуванні домперидон слід приймати перед їдою, а антацидні або антисекреторні препарати – після їди.

Застосування з кетоконазолом. У дослідженнях взаємодії з пероральною формою кетоконазолу відзначалося подовження QТ інтервалу. Хоча значеня цього дослідження чітко не встановлено, слід обрати альтернативне лікування, якщо показана протигрибкова терапія з кетоконазолом (див. розділ «Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій»).

Домперидон слід призначати дорослим та дітям у найнижчій ефективній дозі.

Співвідношення ризику та користі домперидону залишається сприятливим.

Для полегшення симптомів нудоти та блювання.

Дорослі і діти віком від 16 років: 1 таблетка по 10 мг 3 рази на добу.

Максимальна добова доза – 3 таблетки (30 мг).

Максимальна тривалість лікування – 48 годин без консультації лікаря.

Спосіб застосування.

Таблетку слід покласти на язик. Протягом кількох секунд вона розчиняється на поверхні язика, її можна проковтнути зі слиною, не запиваючи водою. Препарат має приємний смак.

Діти

Препарат застосовувати для лікування дітей віком від 16 років.

Домперидон необхідно призначати дітям у найнижчій ефективній дозі протягом найкоротшого періоду.

Оцінка частоти виникнення побічних реакцій: дуже часто (≥ 1/10); часто (≥ 1/100 до <1/10); нечасто (≥ 1/1000 до <1/100); рідко (≥ 1/10000 до <1/1000); дуже рідко (<1/10000), включно з ізольованими даними.

За умови дотримання рекомендацій з дозування та тривалості лікування домперидон зазвичай переноситься добре і небажані явища виникають нечасто.

З боку імунної системи: дуже рідко – алергічні реакції, включаючи анафілаксію, анафілактичний шок, гіперчутливість.

З боку ендокринної системи: рідко – підвищення рівня пролактину.

З боку психіки: дуже рідко – нервозність, роздратованість, збудження, депресія, тривожність, зниження або відсутність лібідо.

З боку нервової системи: дуже рідко – безсоння, запаморочення, спрага, судоми, млявість, головний біль, сонливість, акатизія, екстрапірамідні розлади.

З боку серцево-судинної системи: дуже рідко – набряк, відчуття серцебиття, порушення частоти та ритму серцевих скорочень, подовження інтервалу QT (частота невідома), шлуночкові аритмії по типу «torsade de pointes», значущі шлуночкові аритмії, раптова серцева смерть.

З боку шлунково-кишкового тракту: дуже рідко – сухість у роті, короткочасні кишкові спазми, діарея; рідко – гастроінтестинальні розлади, включаючи абдомінальний біль, регургітацію, зміну апетиту, нудоту, печію, запор.

З боку шкіри та підшкірних тканин: дуже рідко – свербіж, висипання; частота невідома –кропив’янка, ангіоневротичний набряк.

З боку репродуктивної системи та молочних залоз: рідко – галакторея, збільшення молочних залоз/гінекомастія, чутливість молочних залоз, виділення з молочних залоз, аменорея, набряк молочних залоз, біль у ділянці молочних залоз, порушення лактації, нерегулярний менструальний цикл.

З боку опорно-рухової системи та сполучної тканини: рідко – біль у ногах.

З боку сечовидільної системи: дуже рідко – затримка сечі, дизурія, часте сечовипускання.

Загальні розлади: рідко – астенія.

З боку органів зору: частота невідома – окулогірні кризи.

Інше: кон’юнктивіт, стоматит.

Зміни лабораторних показників: дуже рідко – підвищення рівня АЛТ, АСТ і холестерину, нечасто – відхилення від норми показників функціональних тестів печінки; рідко –підвищення рівня пролактину у крові.

Оскільки гіпофіз знаходиться поза гематоенцефалічним бар’єром, домперидон може спричинити підвищення рівня пролактину. У поодиноких випадках така гіперпролактинемія може призводити до нейроендокринних побічних ефектів, таких як галакторея, гінекомастія та аменорея.

У період постмаркетингового застосування домперидону відмінностей у профілі безпеки застосування домперидону у дорослих та дітей відзначено не було, за винятком екстрапірамідних розладів та інших явищ, судом і збудження, пов’язаних з центральною нервовою системою, що спостерігалися переважно у дітей.

Симптоми: ажитація, порушення свідомості, судоми, дезорієнтація, сонливість та екстрапірамідні реакції.

Лікування. Специфічного антидоту домперидону немає, але у випадку значного передозування рекомендовано промивання шлунка протягом 1 години після прийому препарату та застосування активованого вугілля, а також пильний нагляд за пацієнтом та підтримуюча терапія. Антихолінергічні препарати, засоби для лікування хвороби Паркінсона можуть бути ефективними для контролю екстрапірамідних реакцій.

Дані щодо постмаркетингового застосування домперидону у вагітних жінок обмежені. Тому домперидон у період вагітності слід призначати лише тоді, коли, на думку лікаря, очікуваний позитивний ефект для матері перевищує потенційний ризик для плода.

Кількість домперидону, яка може потрапити в організм немовляти через грудне молоко, надзвичайно низька. Максимальна відносна доза для немовлят (%) оцінюється на рівні близько 0,1 % від дози для матері з поправкою на масу тіла. Невідомо, чи він шкодить немовляті, тому матерям, які приймають домперидон, варто утриматися від годування груддю. Слід проявляти обережність у разі наявності чинників ризику подовження інтервалу QTc у дітей, які перебувають на грудному годуванні. Після експозиції в результаті проникнення препарату з грудним молоком не можна виключити появу побічних ефектів, зокрема кардіологічних ефектів.

Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або іншими механізмами

Враховуючи побічну дію з боку нервової системи, пацієнтам необхідно бути уважними при керуванні автотранспортом або роботі з іншими механізмами.

Термін придатності

5 років.

Умови зберігання

Зберігати в оригінальній упаковці при температурі не вище 25ºС. Зберігати у недоступному для дітей місці.

Упаковка

По 10 таблеток у блістері. По 2 або 10 блістерів у картонній упаковці.

Категорія відпуску

Без рецепта.

Инструкция для: Брюлиум Лингватабс табл., дисперг. в рот. полости 10 мг №100

Производитель: Брюфармэкспорт с.п.р.л., Бельгия

Фарм. группа: Средства, влияющие на пищеварительную систему и метаболизм. Стимуляторы перистальтики.

Регистрация: UA/9467/01/01

МНН: Domperidone

Код АТХ:

(A) Лекарственные средства, влияющие на пищеварительную систему и обмен веществ

(A03) Препараты для лечения функциональных желудочно-кишечных расстройств

(A03F) Пропульсивы

(A03FA) Стимуляторы моторики ЖКТ

(A03FA03) Домперидон