Карведилол-Зентива табл. 6,25 мг блистер №30

діюча речовина: карведилол;

1 таблетка містить карведилолу 6,25 мг, 12,5 мг або 25 мг;

допоміжні речовини:

Карведилол-Зентіва, таблетки по 6,25 мг: сахароза, повідон, лактози моногідрат, кремнію діоксид  колоїдний безводний,  натрію кроскармелоза,  магнію стеарат,  заліза оксид жовтий (Е 172);

Карведилол-Зентіва, таблетки по 12,5 мг: сахароза, повідон, лактози моногідрат, кремнію діоксид  колоїдний безводний,  натрію кроскармелоза,  магнію стеарат,  заліза оксид жовтий (Е 172), заліза оксид червоний (Е 172);

Карведилол-Зентіва, таблетки по 25 мг: сахароза, повідон, лактози моногідрат, кремнію діоксид  колоїдний безводний,  натрію  кроскармелоза,  магнію стеарат, заліза оксид жовтий (Е 172), заліза оксид червоний (Е 172).

Лікарська форма

Таблетки.

Основні фізико-хімічні властивості

Карведилол-Зентіва, таблетки по 6,25 мг: жовті, злегка плямисті таблетки з розподільчою рискою типу «карате» з одного боку та гравіюванням «6» з іншого боку;

Карведилол-Зентіва, таблетки по 12,5 мг: коричнювато-жовті, злегка плямисті таблетки з розподільчою рискою типу «карате» з одного боку та гравіюванням «12» з іншого боку;

Карведилол-Зентіва, таблетки по 25 мг: коричнювато-жовті, злегка плямисті таблетки з розподільчою рискою типу «карате» з одного боку та гравіюванням «25» з іншого боку.

Фармакотерапевтична група

Сполучені блокатори альфа- і бета-адренорецепторів.

Код АТХ C07A G02.

Фармакологічні властивості

Фармакодинаміка.

Карведилол є вазодилататором, неселективним бета-адреноблокатором з антиоксидантними властивостями. Судинорозширювальна дія відбувається головним чином завдяки селективному блокуванню альфа-1-адренорецепторів. Карведилол зменшує периферичний судинний опір завдяки розширенню судин та пригніченню активності ренін-ангіотензин-альдостеронової системи в результаті блокування бета-адренорецепторів. Активність реніну плазми при цьому знижується, тому затримка рідини в організмі спостерігається лише у поодиноких випадках.

Карведилол не має власної симпатоміметичної активності і, подібно до пропранололу, виявляє мембраностабілізуючі властивості.

Карведилол є рацемічною сумішшю 2 стереоізомерів. На моделях лабораторних тварин було продемонстровано, що обидва стереоізомери мають альфа-адреноблокуючі властивості. Бета-адреноблокуючі ефекти не є селективним щодо бета-1 та бета-2 адренорецепторів і пов’язані із лівообертаючим стереоізомером карведилолу.

Карведилол діє як потужний антиоксидант, зменшує кількість активних кисневих радикалів. Антиоксидантні властивості карведилолу та його метаболітів були продемонстровані у ході досліджень на тваринах in vitro та in vivo і на різних видах людських клітин in vitro.

Клінічні дослідження вказують на те, що судинорозширювальні і бета-адреноблокуючі властивості карведилолу призводять до розвитку нижчезазначених ефектів.

У хворих на артеріальну гіпертензію зниження артеріального тиску не супроводжується одночасним підвищенням загального периферичного судинного опору, яке спостерігається при прийомі істинних бета-адреноблокаторів. ЧСС знижується незначною мірою. Ниркова перфузія і функція нирок залишаються незмінними. Оскільки периферичний кровообіг також не змінюється, то відчуття холоду у кінцівках (яке часто спостерігається при застосуванні істинних бета-адреноблокаторів) спостерігається рідко.

У пацієнтів з ішемічною хворобою серця карведилол продемонстрував протиішемічні та антиангінальні ефекти, які зберігаються при тривалому застосуванні препарату. Карведилол зменшує перед- і післянавантаження на серце.

У пацієнтів із порушенням функції лівого шлуночка або хронічною серцевою недостатністю препарат сприятливо впливає на гемодинамічні показники та поліпшує показники фракції викиду лівого шлуночка.

Під час лікування карведилолом співвідношення ліпопротеїнів високої щільності до ліпопротеїдів низької щільності (ЛПВЩ/ЛПНЩ) залишається нормальним. Електролітний баланс не порушується.

Фармакокінетика.

У чоловіків абсолютна біологічна доступність карведилолу становить майже 25 %. Максимальна концентрація у сироватці крові досягається приблизно через 1 годину після перорального прийому препарату. Співвідношення між дозою препарату та його концентрацією у сироватці крові є лінійним. Прийом їжі не впливає на біологічну доступність та максимальну концентрацію препарату у сироватці крові, однак збільшує час до досягнення максимальної концентрації препарату в крові. Карведилол є високоліпофільною сполукою: зв’язування з білками плазми становить майже 98-99 %. Об’єм розподілу становить приблизно 2 л/кг, але у пацієнтів з цирозом печінки він більший. Досліди на тваринах продемонстрували ентерогепатичну циркуляцію вихідної речовини.

Середній біологічний період напіввиведення карведилолу становить від 6 до 10 год. Плазмовий кліренс становить близько 590 мл/хв. Виведення відбувається переважно з жовчю та калом. Невелика частина дози виводиться нирками у вигляді різних метаболітів.

Карведилол інтенсивно метаболізується з утворенням цілої низки метаболітів, які виводяться переважно з жовчю. Карведилол метаболізується головним чином у печінці, в першу чергу шляхом зв’язування з глюкуроновою кислотою. Деметилювання і гідроксилювання фенольного кільця призводять до утворення 3 активних метаболітів, які мають бета-адреноблокуючу активність. Згідно з даними доклінічних досліджень, 4-гідроксифенольний метаболіт як бета-адреноблокатор майже у 13 разів активніший, ніж карведилол. Порівняно з карведилолом ці три активні метаболіти мають слабку судинорозширювальну дію. У людини їх концентрації в 10 разів нижчі, ніж концентрації вихідної сполуки. Крім цього, два гідроксикарбазольні метаболіти карведилолу є винятково потужними антиоксидантами, антиоксидантна активність яких у 30-80 разів перевищує таку у карведилолу.

Вік не впливає на фармакокінетику препарату: у пацієнтів літнього віку рівні карведилолу в плазмі крові приблизно на 50 % вищі порівняно із такими у молодих пацієнтів. У одному із досліджень серед пацієнтів, які страждають на цироз печінки, біологічна доступність карведилолу була у 4 рази вищою, а максимальна концентрація у плазмі була у 5 разів вищою, ніж у здорових осіб.

Надходили повідомлення про те, що у пацієнтів з артеріальною гіпертензією, які мають помірну (кліренс креатиніну 20-30 мл/хв) або тяжку ниркову недостатність (кліренс креатиніну < 20 мл/хв), спостерігалося зростання концентрації карведилолу у плазмі на 40-55 % порівняно з такою у пацієнтів з артеріальною гіпертензією, функція нирок у яких знаходиться в межах норми.

• Есенціальна гіпертензія.
• Хронічна стабільна стенокардія.
• Як додаткове лікування при хронічній серцевій недостатності від помірного до тяжкого ступеня.

• Декомпенсована серцева недостатність – серцева недостатність ІV класу за класифікацією Нью-Йоркської асоціації кардіологів (NYHA ІV), яка вимагає внутрішньовенного введення інотропних засобів;

• дисфункція печінки, яка супроводжується клінічними проявами;

• підвищена чутливість до діючої речовини або допоміжних речовин, що входять до складу препарату;

• бронхоспазм або бронхіальна астма в анамнезі;

• атріовентрикулярна блокада ІІ та ІІІ ступеня, крім випадків, коли встановлений постійний кардіостимулятор;

• тяжка брадикардія (ЧСС < 50 ударів на хвилину);

• кардіогенний шок;

• синдром слабкості синусного вузла (в тому числі синоатріальна блокада);

• тяжка артеріальна гіпотензія (систолічний артеріальний тиск менше 85 мм рт. ст.).

• феохромоцитома (за винятком випадків, коли вона належним чином контролюється при застосуванні альфа-блокаторів);

• стенокардія Принцметала;

• супутнє застосування інгібіторів МАО (за винятком інгібіторів МАО-В);

• тяжке порушення периферичного кровообігу, легеневе серце, легенева гіпертензія;

• супутнє внутрішньовенне введення верапамілу, дилтіазему або інших антиаритмічних засобів (особливо антиаритмічних засобів класу I);

• метаболічний ацидоз.

Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій

Таблетки слід приймати під час їди та запивати достатньою кількістю рідини.

Есенціальна гіпертензія.

Рекомендована частота прийому препарату - 1 раз на добу.

Рекомендована початкова доза становить 12 5 мг 1 раз на добу протягом перших двох днів лікування. Потім рекомендована доза препарату становить 25 мг на добу. У разі необхідності дозу можна поступово підвищувати не менше ніж з двотижневим інтервалом до досягнення максимальної рекомендованої дози 50 мг на добу яку приймають за один раз або розподіляють на два прийоми.

Препарат можна застосовувати як у вигляді монотерапії так і у комбінації з іншими антигіпертензивними препаратами особливо тіазидними діуретиками.

Пацієнти літнього віку

Рекомендована доза на початку лікування становить 12 5 мг 1 раз на добу. У разі якщо досягнутий ефект є незадовільним дозу можна поступово підвищувати не менше ніж з двотижневим інтервалом до досягнення максимальної рекомендованої добової дози 50 мг.

Хронічна стабільна стенокардія.

Рекомендована доза на початку лікування становить 12 5 мг 2 рази на добу протягом перших двох днів лікування. Потім рекомендована доза препарату становить 25 мг 2 рази на добу. У разі необхідності дозу можна підвищувати не менше ніж з двотижневим інтервалом до досягнення максимальної рекомендованої добової дози 100 мг яку розподіляють на два прийоми.

Пацієнти літнього віку

Рекомендована початкова доза становить 12 5 мг 2 рази на добу протягом двох днів.

Потім лікування продовжують у дозі 25 мг 2 рази на добу яка є рекомендованою максимальною добовою дозою.

Хронічна серцева недостатність.

Дозу препарату потрібно встановлювати індивідуально а її поступове підвищення слід проводити під ретельним наглядом лікаря.

Карведилол можна застосовувати як доповнення до стандартної терапії але його також можна застосовувати пацієнтам з непереносимістю інгібіторів АПФ або тим пацієнтам які отримують препарати наперстянки гідралазин або нітрати.

Пацієнти які приймають дигоксин діуретики або інгібітори АПФ повинні отримувати ці препарати у попередньо встановленій дозі ще до початку лікування карведилолом.

Рекомендована доза на початку лікування становить 3 125 мг 2 рази на добу протягом двох тижнів лікування. Якщо ця доза добре переноситься пацієнтом її можна поступово підвищувати не менше ніж з двотижневим інтервалом спочатку до 6 25 мг 2 рази на добу потім – до 12 5 мг 2 рази на добу та зрештою – до 25 мг 2 рази на добу. Дозу слід підвищувати до найвищої дози яку добре переносить пацієнт.

Максимальна рекомендована доза становить 25 мг 2 рази на добу для всіх пацієнтів з тяжкою застійною серцевою недостатністю та для пацієнтів з легкою та помірно тяжкою застійною серцевою недостатністю маса тіла яких не перевищує 85 кг. Для пацієнтів з легкою та помірно тяжкою застійною серцевою недостатністю та масою тіла більше 85 кг максимальна рекомендована доза становить 50 мг 2 рази на добу.

На початку терапії або при підвищенні дози можливе тимчасове посилення симптомів серцевої недостатності особливо у пацієнтів з тяжкою серцевою недостатністю та/або у тих пацієнтів які застосовують великі дози діуретиків. Хоча у такому випадку припиняти лікування як правило не потрібно дозу препарату підвищувати не слід. Протягом перших двох годин після початку лікування карведилолом або підвищення його дози пацієнт повинен перебувати під наглядом кардіолога або іншого лікаря. Перед кожним підвищенням дози препарату пацієнта необхідно обстежувати на наявність можливих симптомів посилення серцевої недостатності або симптомів надмірної вазодилатації (наприклад дослідити функцію нирок визначити масу тіла артеріальний тиск ЧСС та серцевий ритм). Симптоми посилення серцевої недостатності або затримки рідини в організмі усувають шляхом підвищення дози діуретиків проте дозу карведилолу не слід підвищувати до стабілізації стану пацієнта. При виникненні брадикардії або у випадку подовження передсердно-шлуночкової провідності перш за все слід перевірити рівень дигоксину у плазмі крові. В деяких випадках може виникнути необхідність знизити дозу карведилолу або взагалі тимчасово відмінити препарат. Навіть у таких випадках можна успішно продовжувати титрування дози карведилолу.

При титруванні дози необхідно регулярно контролювати функцію нирок кількість тромбоцитів та рівень глюкози у крові (у випадку інсулінонезалежного або інсулінозалежного цукрового діабету). Однак після завершення титрування дози частоту контролю можна зменшити.

Якщо лікування карведилолом переривалося більш ніж на два тижні його слід поновлювати починаючи з дози 3 125 мг 2 рази на добу та поступово підвищуючи її згідно з рекомендаціями наведеними вище.

Пацієнти літнього віку

Пацієнти літнього віку можуть бути більш чутливими до впливу карведилолу і тому повинні перебувати під більш ретельним спостереженням.

Діти

Безпечність та ефективність застосування препарату дітям (до 18 років) не встановлена.

Пацієнти з печінковою недостатністю

Карведилол не слід призначати пацієнтам із тяжкими порушеннями функції печінки (див. розділ «Протипоказання»). При помірно тяжкій печінковій недостатності може виникнути потреба у корегуванні дози.

Пацієнти з нирковою недостатністю

Дозу потрібно встановлювати для кожного пацієнта індивідуально однак під час дослідження фармакокінетичних параметрів не було отримано даних які б свідчили про необхідність корегування дози карведилолу для пацієнтів із нирковою недостатністю.

Припинення лікування.

Лікування карведилолом не можна припиняти раптово особливо це стосується пацієнтів з ішемічною хворобою серця. Припинення лікування слід проводити поступово протягом 7-10 днів наприклад зменшуючи добову дозу вдвічі кожні три дні.

Діти.Безпека та ефективність застосування препарату дітям не встановлені тому препарат не призначений для застосування дітям.

Запаморочення синкопе головний біль та загальна слабкість зазвичай мають легкий ступінь і з більшою імовірністю виникають на початку терапії.

У пацієнтів із застійною серцевою недостатністю під час збільшення дози карведилолу шляхом титрування можуть посилюватися симптоми серцевої недостатності та затримки рідини в організмі (див. розділ «Протипоказання»).

Серцева недостатність є небажаною реакцією яка часто виникала у пацієнтів як у групі плацебо так і в групі карведилолу (14 5 % та 15 4 % відповідно у пацієнтів з дисфункцією лівого шлуночка серця після перенесеного гострого інфаркту міокарда).

Під час терапії карведилолом у пацієнтів із хронічною серцевою недостатністю і низьким артеріальним тиском з ішемічною хворобою серця та дифузним захворюванням судин та/або у пацієнтів які вже мали ниркову недостатність на початковому рівні спостерігалося оборотне зниження функції нирок (див. розділ «Протипоказання»).

Клас-специфічним ефектом блокаторів бета-адренорецепторів є те що вони можуть спричинити перехід латентної форми цукрового діабету в маніфестну призвести до погіршення перебігу маніфестного цукрового діабету та порушення регулювання рівня глюкози в крові.

Карведилол може спричинити нетримання сечі у жінок яке зникає після відміни препарату.

Лабораторні показники: підвищений рівень трансаміназ у сироватці крові тромбоцитопенія лейкопенія анемія зменшення рівня протромбіну гіперглікемія у хворих на цукровий діабет гіперхолестеринемія глюкозурія гіперкаліємія гіпертригліцеридемія гіпонатріємія підвищення рівня лужної фосфатази креатиніну сечовини гіперурикемія. 

У випадку передозування може розвинутись тяжка артеріальна гіпотензія брадикардія серцева недостатність кардіогенний шок зупинка серця. Також спостерігалися утруднення дихання бронхоспазм блювання порушення свідомості та генералізовані судоми.

Необхідно контролювати стан пацієнта і корегувати життєво важливі показники у разі необхідності – в умовах відділення інтенсивної терапії.

Симптоми та ознаки

У випадку передозування можуть розвинутися тяжка артеріальна гіпотензія брадикардія серцева недостатність кардіогенний шок та зупинка серця. Також можуть виникати утруднення дихання бронхоспазм блювання порушення свідомості та генералізовані судоми.

Лікування

Окрім проведення загальних підтримувальних заходів необхідно контролювати і коригувати життєво важливі показники пацієнта у разі необхідності – в умовах відділення інтенсивної терапії.

Для лікування вираженої брадикардії може бути застосований атропін (0 5-2 0 мг внутрішньовенно).

Для підтримання функції шлуночків серця слід застосовувати глюкагон внутрішньовенно: спочатку у дозі 1-10 мг внутрішньовенно а потім у вигляді тривалої інфузії зі швидкістю 2-5 мг/год або призначати симпатоміметики (добутамін ізопреналін орципреналін або адреналін) з урахуванням маси тіла та ефекту.

Якщо необхідно досягти позитивного інотропного ефекту доцільно застосувати інгібітори фосфодіестерази (ФДЕ).

Якщо у клінічній картині передозування домінує периферична вазодилатація тоді необхідно ввести норфенефрин або норадреналін під постійним контролем стану серцево-судинної системи пацієнта. У випадку брадикардії резистентної до медикаментозного лікування показане застосування штучного водія ритму серця.

При виникненні бронхоспазму показане введення бета-симпатоміметиків (у вигляді аерозолю або внутрішньовенно) або введення амінофіліну внутрішньовенно шляхом повільної ін’єкції або інфузії.

При судомах рекомендоване введення діазепаму або клоназепаму шляхом повільної внутрішньовенної ін’єкції.

У випадках важкого передозування яке супроводжується симптомами шоку підтримувальну терапію потрібно продовжувати протягом достатньо тривалого часу поки стан пацієнта не стабілізується оскільки не може бути виключене подовження періоду напіввиведення карведилолу і його перерозподілу з більш глибоких фармакокінетичних «камер». 

На даний час немає досвіду клінічного застосування карведилолу вагітним жінкам.

Дані досліджень на тваринах є недостатніми для того щоб робити будь-які висновки про ефекти на перебіг вагітності розвиток ембріона/плода пологи та постнатальний розвиток потомства (див. розділ «Фармакологічні властивості»). Потенційний ризик для людини не відомий.

Не слід застосовувати карведилол у період вагітності за винятком випадків коли потенційна користь від такої терапії перевищує потенційний ризик.

Препарат слід відмінити за 2-3 дні до дня коли очікуються пологи. Якщо це неможливо необхідно ретельно спостерігати за новонародженою дитиною протягом перших 2-3 днів життя.

Бета-блокатори зменшують плацентарний кровотік що може призвести до внутрішньоутробної загибелі плода народження недоношеної дитини або передчасних пологів. Крім того спостерігалися побічні ефекти (переважно гіпоглікемія та брадикардія) у плода та новонародженої дитини. Також може підвищуватися ризик розвитку серцевих та респіраторних ускладнень у новонародженої дитини у постнатальному періоді. Під час досліджень проведених на тваринах доказових даних існування тератогенних ефектів карведилолу виявлено не було.

Явища ембріотоксичності спостерігалися лише у кроликів при застосуванні високих доз препарату. Однак значущість цих даних для людини не відома.

Результати досліджень на тваринах вказують на те що карведилол чи його метаболіти екскретуються в материнське молоко. Здатність карведилолу проникати в грудне молоко людини не встановлена. У зв’язку з цим під час терапії карведилолом грудне годування дитини не рекомендується. 

Инструкция для: Карведилол-Зентива табл. 6,25 мг блистер №30

Производитель: Зентива, ООО, Чешская Республика

Регистрация: UA/12701/01/01

МНН: Carvedilol

Код АТХ:

(C) Лекарственные средства для лечения заболеваний сердечно-сосудистой системы

(C07) Бета-блокаторы

(C07A) Бета-блокаторы

(C07AG) Альфа- и бета-блокаторы

(C07AG02) Карведилол