Копегус табл. п/плен. оболочкой 200 мг фл. №168

Цена от 125490 до 159619 грн

Наличие в 132 аптеках

Аптеки на карте Список Аптек
Производитель
Бренд
Действующие вещества
Категория
Показания

гепатит С

Область применения

гастроэнтерология

Форма выпуска

Таблетки и капсулы

Условия отпуска

рецептурный

Инструкция для Копегус табл. п/плен. оболочкой 200 мг фл. №168

Состав

1 таблетка містить 200 мг рибавірину;

допоміжні речовини: крохмаль прежелатинізований, натрію крохмальгліколят (тип А), целюлоза мікрокристалічна, крохмаль кукурудзяний, магнію стеарат.

плівкова оболонка: OPADRY® рожевий 03А14309 (гіпромелоза, тальк, титану діоксид (Е 171), заліза оксид жовтий (Е 172), заліза оксид червоний (Е 172)), етилцелюлози водна дисперсія (тверда), триацетин.

Показания

Лікування хронічного гепатиту С (ХГС) у комбінації з іншими лікарськими засобами.

Противопоказания

 Підвищена чутливість до рибавірину або до будь-якої з допоміжних речовин (див. розділ «Склад»).

-         Вагітність (див. розділ «Особливості застосування»). Лікування препаратом Копегус® може бути розпочате лише після отримання негативного тесту на вагітність безпосередньо перед початком лікування.

-         Період годування груддю (див. розділ «Застосування у період вагітності або годування груддю»).

-         Тяжка патологія серця в анамнезі, у тому числі нестабільна та неконтрольована патологія серця протягом попередніх 6 місяців.

-         Гемоглобінопатії (наприклад таласемія, серповидноклітинна анемія).

Також слід ознайомитися з інструкцією для медичного застосування (розділ «Протипоказання») препаратів, які застосовуються у комбінації з препаратом Копегус®.

Способ применения и дозы

Лікування повинен призначати і контролювати лікар, який має досвід лікування хронічного гепатиту С.

Також слід ознайомитися з інструкцією для медичного застосування препаратів, які призначають у комбінації з препаратом Копегус® для лікування хронічного гепатиту С.

Препарат Копегус® слід приймати перорально двічі на добу (вранці та ввечері) під час вживання їжі. У зв’язку з тератогенним потенціалом рибавірину таблетки не слід розламувати або подрібнювати.

Доза препарату Копегус® залежить від маси тіла хворого, генотипу вірусу та лікарського засобу, з яким препарат Копегус® застосовують у комбінації (див. таблицю 1).

 

Таблиця 1

 

 

Рекомендації щодо дозування препарату Копегус® залежно від того, з яким лікарським засобом він застосовується у комбінації

 

 

Лікарський засіб, з яким препарат Копегус® застосовується у комбінації

 

 

Добова доза препарату Копегус® (залежно від маси тіла хворого, генотипу вірусу)

 

 

Кількість таблеток по 200 мг

 

 

Противірусні препарати прямої дії

 

 

<75 кг – 1000 мг

 

 

³75 кг – 1200 мг

 

 

5 (2 вранці; 3 ввечері)

 

 

6 (3 вранці; 3 ввечері)

 

 

Пегінтерферон альфа-2а з противірусним препаратом прямої дії

 

 

<75 кг – 1000 мг

 

 

³75 кг – 1200 мг

 

 

5 (2 вранці; 3 ввечері)

 

 

6 (3 вранці; 3 ввечері)

 

 

Пегінтерферон альфа-2а без противірусного препарату прямої дії

 

 

Генотип 2 чи 3, раніше не ліковані пацієнти

 

 

Генотип 2 чи 3 чи 4 у пацієнтів з коінфекцією ВІЛ

 

 

 

 

 

800 мг

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

4 (2 вранці; 2 ввечері)

 

 

Генотип 1 чи 4

 

 

Генотип 2 чи 3, у пацієнтів, які вже отримували лікування

 

 

Генотип 1 у пацієнтів з коінфекцією ВІЛ

 

 

<75 кг – 1000 мг

 

 

³75 кг  1200 мг

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

5 (2 вранці; 3 ввечері)

 

 

6 (3 вранці; 3 ввечері)

 

 

Інтерферон альфа-2а без противірусного препарату прямої дії

 

 

<75 кг – 1000 мг

 

 

³75 кг  1200 мг

 

 

5 (2 вранці; 3 ввечері)

 

 

6 (3 вранці; 3 ввечері)

 

 

Пегінтерферон альфа-2b з чи без противірусного препарату прямої дії

<65 кг  800 мг

 

 

4 (2 вранці; 2 ввечері)

 

 

65–80 кг – 1000 мг

 

 

5 (2 вранці; 3 ввечері)

 

 

81–105 кг – 1200 мг

 

 

6 (3 вранці; 3 ввечері)

 

 

>105 кг – 1400 мг

 

 

7 (3 вранці; 4 ввечері)

 

 

Тривалість лікування

Тривалість лікування залежить від того, з яким лікарським засобом препарат Копегус® застосовують у комбінації, і може залежати від окремих факторів з боку пацієнта і вірусу, включаючи генотип, наявності чи відсутності коінфекції, попереднього лікування, відповіді у процесі лікування.

Також слід ознайомитися з інструкцією для медичного застосування препаратів, які призначають у комбінації з препаратом Копегус®.

Побочные реакции

Характерним для профілю безпеки рибавірину є гемолітична анемія, яка виникає протягом перших тижнів терапії. Гемолітична анемія, асоційована із застосуванням рибавірину, може призвести до погіршення серцевої функції та/або погіршення існуючої патології серця. У деяких пацієнтів також спостерігалося збільшення рівня сечової кислоти і непрямого білірубіну, асоційованих з гемолізом (див. розділ «Особливості застосування»).

Побічні реакції, про які вказано у даному розділі, спостерігалися в клінічних дослідженнях та/або отримані зі спонтанних повідомлень в основному при застосуванні препарат Копегус® у комбінації з інтерфероном альфа-2а або пегінтерфероном альфа-2а.

Побічні реакції у пацієнтів, які отримували препарат Копегус® у комбінації з інтерфероном альфа-2а, загалом були однаковими з такими, що відзначалися при застосуванні препарату Копегус® у комбінації з пегінтерфероном альфа-2а.

У кожній групі за частотою побічні реакції представлено у порядку зменшення серйозності.

Див. також інструкцію для медичного застосування інших лікарських засобів, з якими препарат Копегус® застосовують у комбінації.

Хронічний гепатит С

Найбільш поширені побічні реакції при комбінованому лікуванні препаратом Копегус® і пегінтерфероном альфа-2а у дозі 180 мкг були виражені, як правило, легко або помірно і не потребували корекції дози або відміни препарату.

Хронічний гепатит С у пацієнтів, які не відповіли на попередню терапію

У цілому профіль безпеки препарату Копегус® у комбінації з пегінтерфероном альфа-2а у пацієнтів, які не відповіли на попереднє лікування, був порівнянним з таким у пацієнтів, які раніше не отримували лікування. У клінічному дослідженні, що включало 48- або 72-тижневе лікування пацієнтів, які не відповіли на попередню терапію пегільованим інтерфероном альфа-2b/рибавірином, лабораторні відхилення або небажані явища призводили до відміни пегінтерферону альфа-2а та препарату Копегус® у 6% та 7% відповідно при тривалості лікування 48 тижнів та у 12% і 13% відповідно при тривалості лікування 72 тижні. Аналогічно у пацієнтів з цирозом або переходом у цироз частота відміни терапії пегінтерфероном альфа-2а і препаратом Копегус® була вищою у групі лікування тривалістю 72 тижні (13% та 15%), ніж у групі лікування тривалістю 48 тижнів (6% та 6%). У дослідження не включалися пацієнти, яким було відмінено попереднє лікування (пегільованим інтерфероном альфа-2b/рибавірином) у зв’язку з гематологічною токсичністю.

В іншому клінічному дослідженні пацієнти, які не відповіли на попередню терапію, з поширеним фіброзом або цирозом (3–6 балів за шкалою Ishak) та початковим рівнем тромбоцитів не більше 50 000/мм3, отримували 48-тижневий курс лікування. До гематологічних розладів, відзначених у перші 20 тижнів дослідження, належала анемія (у 26% пацієнтів рівень гемоглобіну становив <100 г/л), нейтропенія (у 30% пацієнтів абсолютна кількість нейтрофілів становила < 750/мм3) та тромбоцитопенія (у 13% пацієнтів кількість тромбоцитів була <50 000/мм3) (див. розділ «Особливості застосування»).

Коінфекція ВІЛ–Хронічний гепатит С

Профіль безпеки пегінтерферону альфа-2а у режимі монотерапії чи у комбінації з рибавірином у хворих з коінфекцією ВІЛ-ВГС був порівнянним з таким у пацієнтів з ВГС. До інших небажаних явищ, які виникали у ≥ 1% до ≤ 2% пацієнтів з коінфекцією ВІЛ–ВГС при комбінованому лікуванні пегінтерфероном альфа-2а і рибавірином, належать: гіперлактацидемія/лактоацидоз, грип, пневмонія, емоційна лабільність, апатія, фаринголарингеальний біль, хейліт, набута ліподистрофія і хроматурія. Терапія пегінтерфероном альфа-2а асоціювалася зі зниженням абсолютної кількості CD4+ лімфоцитів у перші 4 тижні лікування без зміни їх відсоткового вмісту. Кількість CD4+ лімфоцитів поверталася до початкового рівня після зниження дози або відміни терапії. Призначення пегінтерферону альфа-2а не впливало негативно на показник вірусного навантаження ВІЛ під час терапії і в період спостереження після завершення терапії. Дані про застосування пацієнтам з кількістю CD4+ лімфоцитів менше 200 клітин/мкл обмежені (див. інструкцію для медичного застосування пегінтерферону альфа-2а).

 

 

Побічні реакції при комбінованій терапії препаратом Копегус® і пегінтерфероном альфа-2а або інтерфероном альфа-2а у пацієнтів з вірусним гепатитом С

Для опису частоти побічних реакцій використовують такі категорії: дуже поширені (≥ 1/10), поширені (≥ 1/100 і < 1/10), непоширені (≥ 1/1000 і < 1/100), рідко поширені (> 1/10000 і < 1/1000), дуже рідко поширені (< 1/10000), частота невідома*.

Інфекції та інвазії: поширені  інфекції верхніх дихальних шляхів, бронхіт, кандидоз порожнини рота, простий герпес; непоширені  інфекції нижніх дихальних шляхів, пневмонія, інфекції сечовивідних шляхів, інфекції шкіри; рідко поширені – ендокардит, зовнішній отит.

З боку крові та лімфатичної системи: дуже поширені – анемія, нейтропенія; поширені – тромбоцитопенія, лімфаденопатія; рідко поширені – панцитопенія; дуже рідко поширені  апластична анемія; частота невідома* – справжня еритроцитарна аплазія.

З боку імунної системи: непоширені – саркоїдоз, тиреоїдит; рідко поширені – анафілаксія, системний червоний вівчак, ревматоїдний артрит; дуже рідко поширені – ідіопатична або тромботична тромбоцитопенічна пурпура; частота невідома* – відторгнення трансплантата печінки і нирок, хвороба Фогта–Коянагі–Харада.

Ендокринні розлади: поширені – гіпотиреоз, гіпертиреоз; непоширені – цукровий діабет.

Порушення обміну речовин, метаболізму: дуже поширені – анорексія; непоширені – дегідратація.

Психічні розлади: дуже поширені – депресія, безсоння; поширені – зміна настрою, емоційні розлади, тривога, агресивність, нервозність, зниження лібідо; непоширені – суїцидальні думки, галюцинації, гнів; рідко поширені – суїцид, психічні розлади; частота невідома* – манія, біполярні розлади, гоміцидальні ідеї.

З боку нервової системи: дуже поширені – головний біль, запаморочення, порушення концентрації уваги; поширені – порушення пам’яті, синкопальні стани, слабкість, мігрень, гіпестезія, гіперестезія, парестезія, тремор, порушення смакових відчуттів, нічні кошмари, сонливість; непоширені – периферична нейропатія; рідко поширені – кома, судоми, параліч лицьового нерва; дуже рідко поширені – церебральна ішемія.

З боку органів зору: поширені – порушення зору, біль в очному яблуці, запальні захворювання очей, ксерофтальмія; непоширені – крововилив у сітківку; рідко поширені – оптична нейропатія, набряк диска зорового нерва, ураження судин сітківки, ретинопатія, виразка рогівки; дуже рідко поширені – втрата зору; частота невідома* – серйозні випадки відшарування сітківки.

З боку органів слуху та вестибулярного апарату: поширені – вертиго, біль у вусі, дзвін у вухах; непоширені – втрата слуху.

Кардіальні порушення: поширені – тахікардія, серцебиття, периферичні набряки; рідко поширені – інфаркт міокарда, застійна серцева недостатність, стенокардія, суправентрикулярна тахікардія, аритмія, фібриляція передсердь, перикардит.

Судинні розлади: поширені – припливи, гіпотензія; непоширені – гіпертензія; рідко поширені – крововилив у головний мозок, васкуліти.

З боку дихальної системи, органів грудної клітки та середостіння: дуже поширені – диспное (задишка), кашель; поширені – диспное (задишка) при фізичному навантаженні, носова кровотеча, назофарингіт, набряки пазух, закладеність носа, риніт, біль у горлі; непоширені – свистяче дихання; рідко поширені – інтерстиційний пневмоніт (включаючи летальні випадки), емболія легеневої артерії.

 

З боку шлунково-кишкового трактудуже поширені – діарея, нудота, біль у животі; поширені – блювання, диспепсія, дисфагія, покриття виразками слизової оболонки ротової порожнини, кровоточивість ясен, глосит, стоматит, метеоризм, запор, сухість слизової оболонки ротової порожнини; непоширені – шлунково-кишкова кровотеча, хейліт, гінгівіт; рідко поширені – пептична виразка, панкреатит; частота невідома* – ішемічний коліт, виразковий коліт, пігментація язика.

З боку гепатобіліарної системи: непоширені – порушення функції печінки; рідко поширені – печінкова недостатність, холангіт, жирова дистрофія печінки.

З боку шкіри і підшкірної клітковини: дуже поширені – алопеція, дерматит, свербіж, сухість шкіри; поширені – висипання, підвищене потовиділення, псоріаз, кропив’янка, екзема, шкірні реакції, реакції фотосенсибілізації, нічні потіння; дуже рідко поширені – токсичний епідермальний некроліз, синдром Стівенса–Джонсона, ангіоневротичний набряк, мультиформна еритема.

З боку опорно-рухової системи та сполучної тканини: дуже поширені – міалгії, артралгії; поширені – біль у спині, артрит, м’язова слабкість, біль у кістках, болі в шиї, кістково-м’язовий біль, м’язові судоми; рідко поширені – міозити; частота невідома* – рабдоміоліз.

З боку нирок та сечовидільної системи: частота невідома* – ниркова недостатність, нефротичний синдром.

З боку репродуктивної системи та молочних залоз: поширені – імпотенція.

Загальні розлади та реакції у місці введення: дуже поширені – лихоманка, озноб, біль, астенія, втома, подразливість; поширені – біль у грудній клітці, грипоподібний синдром, нездужання, загальмованість, припливи, спрага.

Дослідження: поширені – зниження маси тіла.

Травми та отруєння: рідко поширені – передозування речовини.

*Побічні реакції, зареєстровані у післяреєстраційному періоді.

Лабораторні показники

У клінічних дослідженнях застосування препарату Копегус® у комбінації з пегінтерфероном альфа-2а або інтерфероном альфа-2а у більшості випадків зміни лабораторних показників коригувалися шляхом зміни дози (див. розділ «Спосіб застосування та дози»). При комбінованій терапії препаратом Копегус® і пегінтерфероном альфа-2а не більше ніж у 2% пацієнтів спостерігалося підвищення активності АЛТ, що призводило до зменшення дози або припинення лікування.

Гемоліз є специфічним проявом токсичності терапії рибавірином. Зниження рівня гемоглобіну <100 г/л спостерігалося не більше ніж у 15% хворих, які отримували комбіноване лікування препаратом Копегус® у дозі 1000/1200 мг і пегінтерфероном альфа-2а протягом 48 тижнів, і не більше ніж у 19% хворих, які отримували комбіноване лікування препаратом Копегус® та інтерфероном альфа-2а. При комбінованому застосуванні препарату Копегус® 800 мг і пегінтерферону альфа-2а протягом 24 тижнів гемоглобін зменшився до <100 г/л у 3% хворих. У більшості випадків зниження рівня гемоглобіну реєструвалося на початку лікування і стабілізувалося одночасно з компенсаторним збільшенням числа ретикулоцитів.

У більшості випадків анемія, лейкопенія і тромбоцитопенія були легкого ступеня тяжкості (І ступеня відповідно до ВООЗ). Були зареєстровані зміни лабораторних показників ІІ ступеня відповідно до ВООЗ для гемоглобіну (у 4% пацієнтів), лейкоцитів (у 24% пацієнтів), і тромбоцитів (у 2% пацієнтів). Помірна (абсолютна кількість нейтрофілів – 0,749–0,5×109/л) і тяжка (абсолютна кількість нейтрофілів – <0,5×109/л) нейтропенія спостерігалася у 24% (у 216 із 887 пацієнтів) і 5% (у 41 із 887 пацієнтів) пацієнтів, які отримували препарат Копегус® у дозі 1000/1200 мг у комбінації з пегінтерфероном альфа-2а протягом 48 тижнів.

Збільшення рівня сечової кислоти і непрямого білірубіну, асоційовані з гемолізом, спостерігалося у деяких пацієнтів, які отримували препарат Копегус® у комбінації з пегінтерфероном альфа-2а або інтерфероном альфа-2а. При цьому значення цих лабораторних показників повернулися до початкового рівня протягом 4 тижнів після завершення лікування. Рідко (у 2 із 755 пацієнтів) це асоціювалося з клінічними проявами (гостра подагра).

Лабораторні показники при коінфекції ВІЛ–ВГС. Незважаючи на те, що явища гематологічної токсичності (нейтропенія, тромбоцитопенія, анемія) у пацієнтів з коінфекцією ВІЛ–ВГС зустрічаються частіше, більшість з них корегується зміною дози та використанням факторів росту, і рідко виникає потреба у передчасній відміні терапії. Зниження абсолютної кількості нейтрофілів нижче 500 клітин/мм3 спостерігалося у 13% і 11% пацієнтів, які отримували монотерапію пегінтерфероном альфа-2а і комбіновану терапію препаратом Копегус®і пегінтерфероном альфа-2а відповідно. Зниження тромбоцитів нижче 50 000 клітин/мм3 спостерігалося у 10% і 8% пацієнтів при монотерапії пегінтерфероном альфа-2а і комбінованій терапії відповідно. У 7% хворих, які отримували монотерапію пегінтерфероном альфа-2а, і у 14% хворих, які отримували комбіновану терапію препаратом Копегус® і пегінтерфероном альфа-2а, була зареєстрована анемія (гемоглобін < 100 г/л).

Передозировка

У ході клінічних досліджень не було зареєстровано випадків передозування препаратом Копегус®. При перевищенні максимальної рекомендованої дози більш ніж у 4 рази спостерігалися гіпокальціємія і гіпомагніємія. У багатьох із вказаних випадків рибавірин вводили внутрішньовенно. Внаслідок великого об’єму розподілу рибавірин не виводиться значним чином за допомогою гемодіалізу.

Условия хранения

Зберігати при температурі не вище 30 °С. Зберігати у недоступному для дітей місці.

Добавить отзыв к товару

Отзывы о Копегус табл. п/плен. оболочкой 200 мг фл. №168

По этому товару ещё нет отзывов