Лютеина таблетки сублингв. по 50 мг №30 в конт.

діюча речовина:прогестеронмікронізований;

1 таблетка містить прогестеронумікронізованого50 мг;

допоміжні речовини: лактози моногідрат, крохмалькартопляний, полівінілпіролідон, етилцелюлоза, тальк, ванілін, магнію стеарат.

Лікарська форма

Таблетки сублінгвальні.

Основні фізико-хімічні властивості:таблетки без оболонки, білого кольору, увігнуті з одного боку,опуклі з іншого, діаметром 9 мм ± 0,1 мм.

Фармакотерапевтична група

Гормонистатевихзалоз та препарати,якізастосовуютьсяприпатологіїстатевоїсфери. Код АТХG03DA04.

Фармакологічні властивості

Фармакодинаміка.Прогестерон у препараті Лютеіна є синтетично отриманим натуральним гормоном жовтого тіла яєчника.У фізіологічних умовах прогестерон утворюється у лютеїнізованих зернистих клітинах жовтого тіла яєчника, у синцитії ворсинок плаценти приблизно на 14-18 тижні вагітності, у пучковому та сітчастому шарах кори надниркових залоз, а також у центральній нервовій системі. Жовте тіло яєчника продукує прогестерон у другій фазі статевого циклу у кількості, що збільшується від 5 до 55 мг на добу у 20-22 дні циклу і зменшується до 27-го дня циклу. Виділення прогестерону жовтим тілом відбувається пульсаційно.

В організмі жінки прогестерон діє через специфічні рецептори, що знаходяться у матці, грудних залозах, центральній нервовій системі та гіпофізі. Рецептор людини для прогестерону має дві ізоформи: PR-A та PR-B (PR-прогестерон). PR-Аможе виконувати роль як інгібітора, так і активатора транскрипції, що робить можливим різну тканинну дію. Найважливішими ефектами впливу прогестерону на репродуктивні органи є: полегшення овуляції шляхом протеолізу стінки граафового пухирця; секреторна зміна ендометрія, що робить можливим імплантацію заплідненої яйцеклітини; гальмування надмірної гіпертрофії ендометрія під впливом естрогенів; циклічні зміни в епітелії маткових труб, шийки матки та піхви. Прогестерон діє синергічно з естрогенами на молочну залозу, стимулюючи ріст пухирців залози та епітелію протоків, а також беручи участь в експресії рецепторів, необхідних для лактації. Прогестерон є гормоном, необхідним для виношування вагітності протягом усього її терміну: гальмує імунологічну відповідь матки на антигени плода, є субстратом для продукції гліко- та мінералокортикоїдів плода, ініціює пологи, ліквідує самовільну скоротливу діяльність вагітної матки.

Іншими метаболічними ефектами дії прогестерону є: підвищення температури тіла, стимуляція дихання, зменшення концентрації амінокислот у плазмі крові, збільшення концентрації глюкагону та зменшення гіпоглікемічної дії інсуліну, збільшення виділення кальцію та фосфору, антиандрогенна дія, що полягає у блокуванні активності 5-альфа-редуктази, яка змінює тестостерон у дигідротестостерон, та рецепторів андрогенів, діуретична дія шляхом блокування дії альдостерону у дистальному канальці нефрону.

Попередником прогестерону є холестерин, синтезований з ацетилкоензиму А (ацетил-КоА), а також, який походить з ліпопротеїнів низької щільності (LDL). У внутрішній оболонці мітохондрій холестерин під впливом LH (лютеїнізуючий гормон, лютропін) змінюється у прегненолон, який є безпосереднім попередником прогестерону.

Фармакокінетика.Метаболізуєтьсяпрогестерон головним чином у печінці (близько 90 % гормону підлягає ефекту першого проходу). Метаболіти у вигляді прегнандіолів та прегнанолів перетворюються у печінці у глюкуронати та сульфати. Метаболіти прогестерону, що видаляються через жовчовивідні шляхи, можуть далі змінюватись у реакціях редукції, дегідроксилювання, а також епімеризації. Метаболіти виводяться головним чином через жовчовивідні та сечові шляхи. Метаболіти, що виводяться через жовчовивідні шляхи, можуть далі перетворюватись у печінці або виводитись з калом.

Близько 96-99% прогестерону зв'язується з білками плазми крові – близько 50-54% з альбумінами та 43-48% з транскортином (глобуліном, який зв'язує кортикостероїди CBG). Прогестерон добре всмоктується при прийомі під язик. Після сублінгвального прийому 100 мг прогестерону концентрація гормону у плазмі крові досягає максимального рівня приблизно через 1-4 години, а після прийому 200 мг – приблизно через 2-6 годин. Період напіврозпаду прогестерону, прийнятого сублінгвально (так само, як і перорально) становить близько 6-7 годин.

Після сублінгвального прийому 100 мг прогестерону концентрація гормону в плазмі крові збільшується у середньому до 13,5 нг/мл.

Вважається, що виміряна у середині лютеінової фази циклу концентрація прогестерону, необхідна для секреторної зміни ендометрія, має становити близько 12-15 нг/мл. Однак часто трапляється, що концентрація прогестерону у плазмі крові не корелює з гістологічним станом ендометрія. Щоб визначити недостатність лютеінової фази, крім визначення концентрації прогестерону у сироватці крові, необхідно підтвердити шляхом гістопатологічного дослідження запізнення дозрівання ендометрія щонайменше на 3 дні стосовно вирахованого дня циклу. Суттєве також скорочення тривалості лютеінової фази до менш ніж 10 днів.

Лікування ендогенного дефіциту прогестерону у формі порушень менструального циклу, вторинної аменореї, ановуляторних циклів, передменструального синдрому,функціональних маткових кровотеч. При штучному заплідненні, безплідді, пов'язаному з лютеальною недостатністю, звичному невиношуванні та загрозі мимовільного аборту при дефіциті прогестерону, недостатності жовтого тіла, вторинній аменореї, запобігання гіпертрофії ендометрія у жінок, які приймають естрогени (наприклад, при гормональній замісній терапії).

Підвищена чутливість до компонентів препарату. Період годування груддю. Підозрювана або підтверджена неоплазія грудей або статевих органів.Невизначенікровотечізістатевихшляхів.

Тяжкі порушення функцій печінки. Холестатична жовтяниця. Синдром Ротора та синдром Дабін-Джонсона. Тромбоемболічна хвороба вен (тромбофлебіт глибоких вен, тромбоемболія легеневої артерії). Наявні або перенесені тромбоемболічні порушення в артеріях (стенокардія, інфаркт міокарда).Викидні, а також наявність залишків після викидня у порожнині матки.Порфірія, крововилив у мозок.

Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій

Метаболізм прогестерону може прискоритися при одночасному застосуванні речовин, що підсилюють активність ферменту цитохром Р450, таких як протиепілептичні ліки, антибактеріальні ліки, збори лікарських рослин. У дослідженнях invitro виявлено, що ліки, які зменшують активність цитохрому Р450 (наприклад, кетоконазол), можуть сповільнювати метаболізм прогестерону. Клінічне значення цієї дії невідоме. Застосування прогестерону може збільшувати концентрацію циклоспорину у плазмі крові.

Деякі антибіотики (наприклад, ампіциліни, тетрацикліни) можуть спричиняти зміни кишкової мікрофлори, наслідком чого є зміна ентерогепатичного стероїдного циклу.

Потужні індуктори печінкових ферментів, а саме: барбітурати, протиепілептичні препарати (фенітоїн), рифампіцин, фенілбутазон, спіронолактон, гризеофульвін, невірапін, ефавіренц, карбамазепін спричиняють підвищений метаболізм на печінковому рівні. Ритонавір та нелфінавір відомі як сильні інгібітори ферментів цитохрому, демонструють ферментоіндукуючі властивості при одночасному застосуванні зі стероїдними гормонами.

Всі прогестини можуть зменшувати толерантність до глюкози, що може потребувати підвищення добової дози інсуліну та інших антидіабетичних засобів у хворих на цукровий діабет.

Біодоступністьпрогестерону може бути зменшена через куріння та збільшена через алкоголь.

Не підтверджено взаємодії прогестерону з іншими ліками, яка б мала клінічне значення.

Особливості застосування

До початку лікування слід провести гінекологічне обстеження і пальпацію молочних залоз. У випадку маткових кровотеч перед початком лікування потрібно провести діагностику з метою виключення органічних причин кровотечі. Пацієнтки, які у минулому страждали на депресію, повинні знаходитись під особливим наглядом, оскільки прогестерон може спричинити посилення депресії. У випадку появи сильної депресії слід відмінити препарат.

Застосування препарату пацієнткампередменопаузального віку може приховати початок менопаузи.

Не слід застосовувати препарат пацієнткам з тяжкими порушеннями функції печінки. Пацієнтки з хворобами печінки повинні перебувати під наглядом лікаря під час лікування Лютеіноюсублінгвально.

В осіб з цукровим діабетом або порушеною толерантністю до глюкози прогестерон може зменшувати толерантність до глюкози. Лютеіна не чинить протизаплідної дії.У випадкузастосування прогестерону з інших причин, непов'язаних з безпліддям, вартоодночаснозастосовуватиконтрацептивнізасоби.Необхіднопопередитипацієнток про обов'язковеінформуваннялікаря при виявленні змін у молочній залозі.

Особливо обережно використовувати пацієнткам після перенесених тромбоемболічних порушень: наявних або перенесених артеріальних або венозних тромбоемболічних порушень, включаючи тромбофлебіт глибоких вен, тромбоемболіюленегевої артерії, стенокардію, інфаркт міокарда.

Якщо курс лікування починається дуже рано на початку місячного циклу, можуть спостерігатися скорочення циклу або кровотеча.

У разі маткових кровотеч не призначати препарат без уточнення її причини, зокрема при обстеженні ендометрія.

З обережністю слід застосовувати пацієнткам із затримкою рідини (наприклад, гіпертонія, захворювання серцево-судинної системи, нирок, хворим на епілепсію, мігрень, бронхіальну астму), з цукровим діабетом, фоточутливістю.

Перед призначенням препарату слід ретельно обстежувати пацієнтів з наявністю новоутворень у сімейному анамнезі та пацієнтів з рецидивуючимхолестазом чи постійним відчуттям свербежу у період вагітності, порушенням функції печінки, серцевій або нирковій недостатності, фіброцистною мастопатією, епілепсією, астмою, отосклерозом, цукровим діабетом, розсіяним склерозом, системним червоним вовчаком.

Через тромбоемболічний і метаболічний ризик, який не можна повністю виключити, слід припинити прийом препарату у разі появи:

• зорових порушень, таких як втрата зору, двоїння в очах, судинні ураження сітківки, птоз, набряк диска зорового нерва;
• тромбоемболічних венозних або тромботичних ускладнень, незалежно від ділянки ураження;
• сильного головного болю, мігрені.

У разі появи аменореї у процесі лікування слід підтвердити або виключити вагітність, яка може бути причиною аменореї.

Більше половини ранніх мимовільних абортів спричинене генетичними ускладненнями. До того ж інфекційні прояви і механічні порушення можуть бути причиною ранніх абортів; єдиним обгрунтуванням призначення прогестерону тоді була б затримка вигнання мертвого плоду. Отже, призначення прогестерону за рекомендацією лікаря має бути передбачене для випадків, коли секреція прогестерону недостатня.

Перед початком лікування пацієнт повинен пройти ретельне медичне і точне гінекологічне обстеження, включаючи внутрішньовагінальне і мамологічне обстеження, мазок Папаніколау, з урахуванням даних анамнезу, протипоказань і застережних заходів при застосуванні. Під час лікування рекомендується проходити регулярні огляди у лікаря.

Жінкам, які отримують замісну гормональну терапію, слід ретельно оцінити всі ризики/користь, пов'язані з терапією.

У пацієнток з постменопаузальними симптомами, які отримують або отримували замісну гормональну терапію (ЗГТ) існує слабке або помірне збільшення імовірності діагностування раку молочної залози. Це може бути пов'язане з ранньою діагностикою пацієнтів або фактичною користю ЗГТ, а також їх комбінацією. Ризик діагностики раку молочної залози зростає зі збільшенням тривалості лікування і відновлюється до початкових значень за 5 років після припинення прийому ЗГТ. Рак молочної залози, що діагностується у пацієнток, які отримують або нещодавно отримували ЗГТ, є менш інвазивним, ніж той, що виникає у жінок, які не пройшли лікування ЗГТ. Лікар повинен обговорити більш високу імовірність розвитку раку молочної залози з пацієнтками, які будуть отримувати довгострокову гормональну терапію, оцінюючи переваги ЗГТ.

Препарат не можна приймати з їжею, а слід приймати перед сном. Одночасний прийом їжі збільшує біодоступність препарату.

Лютеіна містить лактозу, тому не варто застосовувати препарат пацієнтам зі спадковими формами непереносимості галактози, недостатністю лактази (типу Lapp) або синдромом порушення всмоктування глюкози–галактози.

Дози Лютеіни у кожному окремому випадку повинні встановлюватися індивідуально для кожного пацієнта залежно від показань і терапевтичного ефекту.

Припорушеннях менструального циклу та передменструальномусиндромі застосовувати по 50 мг прогестерону 3-4 рази на добусублінгвально. Лікуваннятриває 3-6 циклівпоспіль.

При запобіганнігіпертрофіїендометрія (призаміснійгормональнійтерапії) у поєднанні з естрогенаминайчастішеслід застосовувати по 50 мг прогестерону 3-4 рази на добусублінгвально. При пролонгованихпереривчастих схемах препарат застосовуватипідязикпротягомостанніх 12-14 днів 28-денного циклу.

При пролонгованихбезперервних схемах прогестерон застосовуватищоденно без перерв.

Доза прогестерону маєзалежативіддозиестрогенів так, щобзахиститиендометрійвідпроліфераційноїдіїестрогенів.

При виконанніпрогестероновоїпроби при вториннійаменореї прогестерон застосовувати у дозі по 50 мг 3-4 рази на добусублінгвально. Менструація повинна з`явитисяпротягом 7-10 днівпіслязакінченнялікування.

У лікуванніфункціональнихматковихкровотечзастосовуватипо 50 мг прогестерону 3-4 рази на добусублінгвально з 15-го по 25-й день циклу. Лікування треба продовжувати 2-3 місяціпоспіль.

При звичномуневиношуванні та загрозісамовільного аборту, ановуляторних та індукованих циклах застосовувати по 100 мг прогестерону 3-4 рази на добусублінгвально.

У випадкузвичногоневиношуваннязастосування прогестерону потрібнорозпочатипід час циклу, у якомузаплановановагітність, навітьраніше (прегравідарна підготовка за

3-4 місяці). Лікуванняпотрібнопродовжуватибезперервноприблизно до 18-20-готижнявагітності.

У програмахзаплідненняіnvitro (екстракорпорального) застосовувати по 100-150 мг прогестерону 3-4 рази на добусублінгвально.

Діти

Не рекомендується застосовувати дітям.

Під час застосування Лютеіни, що містить прогестерон, ідентичний ендогенному гормону, побічні ефекти спостерігалися рідко, за винятком симптомів, що виникають у випадку його передозування.

Відзначалися порушення з боку наступних систем та органів:

З боку ЦНС:сонливість, порушення концентрації і уваги, відчуття страху, депресивні стани, головний біль та запаморочення, безсоння.

З боку репродуктивної системи: аномальні кровотечі з матки, дисменорея, кровомазання, аменорея, передменструальні симптоми, переміжні кровотечі, мастодинія, зміни лібідо, дискомфорт у грудях.

З боку шкіри та її придатків: почервоніння шкіри, вугри, алергічні реакції, кропив'янка, свербіж, алопеція, гірсутизм, анафілактичні реакції, хлоазма.

З боку ЖКТ: нудота, сухість у ротовій порожнині, кровотеча з ясен, холестатична жовтяниця, шлунково-кишкові розлади, блювання, діарея, запор

З боку судинної системи: тромбози, венозна тромбоемболія, емболія легеневої артерії

Інші розлади: затримка рідини, гіпертермія.

Прогестерон може викликати коливання маси тіла.

Сонливість і/або скороминуще відчуття запаморочення спостерігаються особливо у разі супутньої гіпоестрогенії. Зменшення дози препарату або збільшення дози естрогену одразу усуває ці явища, не знижуючи терапевтичного ефекту.

Якщо курс лікування починається дуже рано на початку місячного циклу, особливо до

15-ї доби, можуть мати місце скорочення циклу або випадкові кровотечі.

Симптоми передозування можуть проявлятися симптоматикою побічних реакцій, у тому числі сонливістю, запамороченням, ейфорією, дисменореєю, зменшенням тривалості циклу, метрорагією, депресією.

У деяких осіб звичайна доза може виявитися надмірною через існуючу або вторинну появу нестабільної ендогенної секреції прогестерону, підвищену чутливість до препарату або дуже низький супутній рівень естрадіолу в крові. У таких випадках достатньо:

• зменшити дозу прогестерону або призначати прийом прогестерону ввечері перед сном протягом 10 діб за цикл у разі сонливості або скороминущого запаморочення;
• перенести початок лікування на пізніший термін у циклі (наприклад, 19-та доба замість 17-ї) у разі його скорочення або кров'янистих виділень;
• перевірити, чи достатній рівень естрадіолу у пацієнтки, яка одержує замісну гормональну терапію у передменопаузі.

Лікування: симптоми, як правило, припиняються самостійно після зменшення дози препарату.

У випадку передозування слід припинити прийом препарату та застосувати симптоматичне лікування. 

Лютеінуможназастосовувати у І триместрівагітності.

Існують дані про можливий ризик розвитку гіпоспадії при застосуванні прогестагенів під час вагітності для профілактики звичного викидня або загрози викидня на фоні лютеїнової недостатності, про що повинна бути поінформована пацієнтка.

Прогестерон проникає в материнське молоко, тому застосування препарату в період годування груддю протипоказане.

Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або роботі з іншими механізмами

Спеціальних досліджень впливу прогестерону на здатність керувати автотранспортом або працювати зі складними механізмами не проводилось, але враховуючи, що при застосуванні прогестерону у поодиноких випадках можливі запаморочення, сонливість, порушення концентрації та уваги, про це повинен бути попереджений водій або оператор, що працює з іншими механізмами. Застосування таблеток перед сном дозволяє уникнути цих неприємних наслідків.

Термін придатності

3 роки

Умови зберігання

Зберігатив оригінальній упаковці при температурі нижче 25ºС. Зберігати у недоступному для дітей місці.

Упаковка

По 30 таблеток у пластиковому контейнері з кришечкою з гарантійною стрічкою з прикріпленою інструкцією для медичного застосування.

По 30 таблеток у пластиковому контейнері з кришечкою з гарантійною стрічкою, що вміщується у картонну коробку разом з інструкцією для медичного застосування.

Категорія відпуску

За рецептом.

Инструкция для: Лютеина таблетки сублингв. по 50 мг №30 в конт.

Производитель: Адамед, ООО, Польша

Фарм. группа: Гормоны половых желез и препараты, применяемые при патологии половой сферы. Эстрогены.

Регистрация: № UA/5244/02/01 від 27.06.2014. Наказ № 437 від 27.06.2014

МНН: Progesterone

Код АТХ:

(G) Лекарственные средства для лечения заболеваний урогенитальных органов и половые гормоны

(G03) Половые гормоны и модуляторы половой системы

(G03D) Прогестогены

(G03DA) Производные прегнену- (4)

(G03DA04) Прогестерон