Рапинерол табл. п/плен. оболочкой 2 мг блистер №30

діюча речовина: ropinirole hydrochloride;

1 таблетка, вкрита плівковою оболонкою, містить ропініролу гідрохлориду у перерахуванні на ропінірол 1 мг або 2 мг;

допоміжні речовини: лактоза, моногідрат; целюлоза мікрокристалічна; крохмаль прежелатинізований; магнію стеарат; суміш для покриття Opadry II 85F21676 (для дозування 1 мг) або Opadry II 85F24026 (для дозування 2 мг).

Суміш для покриття Opadry II 85F21676: полівініловий спирт, титану діоксид (Е 171), макрогол 3350, тальк, заліза оксид жовтий (Е 172), діамантовий блакитний алюмінієвий лак (Е 133), заліза оксид чорний (Е 172).

Суміш для покриття Opadry II 85F24026: полівініловий спирт, титану діоксид (Е 171), макрогол 3350, тальк, заліза оксид жовтий (Е 172), заліза оксид червоний (Е 172).

Лікарська форма

Таблетки, вкриті плівковою оболонкою.

Основні фізико-хімічні властивості:

Рапінерол^®, таблетки, вкриті плівковою оболонкою, по 1 мг: таблетки, вкриті плівковою оболонкою, зеленого кольору, круглі, двоопуклі, з тисненням R1 з одного боку;

Рапінерол^®, таблетки, вкриті плівковою оболонкою, по 2 мг: таблетки, вкриті плівковою оболонкою, рожевого кольору, круглі, двоопуклі, з тисненням R2 з одного боку.

Фармакотерапевтична група

Протипаркінсонічні препарати. Допамінергічні засоби. Агоністи допаміну. Ропінірол. Код АТХ N04B C04.

Фармакологічні властивості

Фармакодинаміка.

Механізм дії

Ропінірол – це неерголіновий агоніст D₂/D₃-рецепторів дофаміну, який стимулює стріарні дофамінові рецептори.

Ропінірол полегшує дофамінову недостатність, що характерна для хвороби Паркінсона, стимулюючи дофамінові рецептори стріатуму.

Ропінірол діє на гіпоталамус та гіпофіз, пригнічуючи секрецію пролактину.

Дослідження впливу ропініролу на реполяризацію серця

За даними дослідження із акцентом на оцінку інтервалу QT, проведеного за участю здорових добровольців чоловічої та жіночої статі, які отримували дози ропініролу 0.5, 1, 2 та 4 мг (у вигляді таблеток, вкритих плівковою оболонкою) 1 раз на добу, показане максимальне подовження інтервалу QT при застосуванні дози 1 мг у 3,46 мілісекунди (точкове оцінювання) порівняно з плацебо. Верхня межа одностороннього довірчого інтервалу (ДІ) для найбільшого середнього ефекту склала менше 7,5 мілісекунд. Ефект від застосування ропініролу у вищих дозах систематично не вивчався.

Наявні клінічні дані, отримані в результаті дослідження впливу ропініролу на QT інтервал, не вказують на ризик подовження QT інтервалу при дозах ропініролу до 4 мг/добу, тому цей ризик не можна виключити, оскільки не було проведено досліджень при застосуванні доз до 24 мг/добу.

Фармакокінетика.

Абсорбція

Біодоступність ропініролу дорівнює приблизно 50 % (від 36 до 57 %) при C_max (максимальна концентрація) препарату, що досягається, в середньому за 1,5 години після прийому дози. Їжа, багата жирами, знижує швидкість абсорбції ропініролу, як видно по затримці медіани часу досягнення максимальної концентрації (Т_max) на приблизно 2,6 години і середньому зниженню С_max на 25 %.

Розподіл

Завдяки високій ліпофільності ропінірол має великий об’єм розподілу (приблизно 7 л/кг Рівень зв’язування ропініролу з білками плазми є низьким (10–40 %).

Метаболізм

Ропінірол переважно метаболізується ізоферментом CYP1А2 цитохрому P450, його метаболіти виділяються переважно з сечею. Як показали дослідження для вивчення дофамінергічної функції на тваринних моделях, основний метаболіт у 100 разів менш активний, ніж ропінірол.

Виведення

У середньому період виведення ропініролу з системного кровотоку становить близько 6 годин. Відзначається пропорційне збільшення системного впливу (C_max та AUC) препарату зі збільшенням дози в межах терапевтичної дози. Після одноразового і повторного застосування жодних змін кліренсу при пероральному прийомі ропініролу не спостерігається.

Спостерігається широка індивідуальна варіабельність у фармакокінетичних параметрах.

Порушення функції нирок

У пацієнтів із хворобою Паркінсона, які мають ниркову недостатність легкого та помірного ступеня, змін у фармакокінетиці ропініролу не спостерігалось.

У пацієнтів із термінальною нирковою недостатністю, які отримують регулярний гемодіаліз, кліренс при пероральному прийомі ропініролу знижується приблизно на 30 %. Кліренс при пероральному прийомі для метаболітів ропініролу SKF-1045557 та SKF-89124 також знизився приблизно на 80 % та 60 % відповідно. Тому у пацієнтів із хворобою Паркінсона рекомендована максимальна доза не повинна перевищувати 18 мг/добу (див. розділ «Спосіб застосування та дози»).

Лікування хвороби Паркінсона:

• як монотерапія на ранніх стадіях захворювання з метою відстрочення терапії препаратами леводопи;
• у складі комбінованої терапії із леводопою, коли ефект леводопи знижується або стає непослідовним, а також при виникненні коливань в терапевтичному ефекті (феномену «включення-виключення» і ефекту «закінчення дози»).

• Підвищена чутливість до ропініролу або будь-якого з компонентів препарату.
• Порушення функції печінки.
• Тяжкі порушення функції нирок (кліренс креатиніну менше 30 мл/хв), коли не проводиться регулярний гемодіаліз.

Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодії

Ропінірол переважно метаболізується ізоферментом CYP 1A2 цитохрому P450. У процесі дослідження фармакокінетики (доза ропініролу 2 мг 3 рази на добу) було виявлено, що прийом ципрофлоксацину підвищував C_max (максимальну концентрацію) та AUC (площа під кривою концентрація-час) ропініролу на 60 % та 84 % відповідно, з потенційним ризиком виникнення небажаних ефектів. Тому пацієнтам, які вже приймають ропінірол, може бути потрібне коригування дози препарату, коли їм призначають або відміняють лікарські засоби, що інгібують фермент CYP1A2, такі як ципрофлоксацин, еноксацин або флувоксамін.

У фармакокінетичному дослідженні взаємодії між ропініролом (доза 2 мг 3 рази на добу) та теофіліном, субстратом CYP 1A2, не було виявлено змін у фармакокінетиці ані ропініролу, ані теофіліну.

Відомо, що куріння стимулює метаболізм CYP 1A2, тому пацієнти, що починають або кидають палити протягом лікування ропініролом, потребують корекції дози.

Підвищення концентрації ропініролу в плазмі спостерігалося у пацієнтів, які отримували замісну гормональну терапію. У пацієнтів, які вже отримують замісну гормональну терапію, лікування ропініролом може починатись за звичайною схемою. Проте, якщо замісна гормональна терапія припиняється або розпочинається під час лікування ропініролом, залежно від клінічної реакції, може бути потрібне коригування дози ропініролу.

Не спостерігалося фармакокінетичної взаємодії між ропініролом та леводопою або домперидоном, яка б потребувала коригування дози того або іншого препарату.

Нейролептики та інші антагоністи допаміну центральної дії, такі як сульпірид або метоклопрамід, можуть знижувати ефективність ропініролу, а тому слід уникати супутнього застосування цих лікарських засобів разом з ропініролом.

Особливості щодо застосування

При хворобі Паркінсона з прийомом ропініролу пов’язували нечасті випадки сонливості і епізодів раптового засинання під час повсякденної діяльності, іноді - без усвідомлення або попереджувальних ознак. Разом з тим, всіх пацієнтів, які приймають ропінірол, потрібно проінформувати про ці явища та рекомендувати бути обережними під час керування автотранспортом або роботі з іншими механізмами. Пацієнти, у яких спостерігалась сонливість і/або епізод раптового засинання, повинні утримуватися від керування автотранспортом та роботи з іншими механізмами. Крім того, можна розглянути можливість зменшення дози або припинення лікування.

Лікування антагоністами дофаміну пацієнтів із великими психічними або психотичними розладами, або наявністю їх в анамнезі, слід проводити, тільки якщо потенційна користь перевищує ризики.

Розлади імпульсного контролю

Необхідно регулярно контролювати пацієнтів на предмет розвитку розладів імпульсного контролю.

Пацієнтів та осіб, які здійснюють догляд, слід проінформувати про те, що під час лікування агоністами допаміну, включаючи ропінірол, у пацієнтів можуть виникати поведінкові симптоми розладів імпульсного контролю, в тому числі патологічний потяг до азартних ігор, гіперсексуальність, підвищене лібідо, непереборний потяг до неконтрольованих витрат та покупок, переїдання та непереборний потяг до їжі. У разі виникнення цих симптомів слід розглянути можливість зниження дози або поступової відміни ропініролу. Про виникнення цих розладів повідомляли, головним чином, при застосуванні високих доз і, як правило, вони зникали після зниження дози або припинення лікування. У деяких випадках були наявні фактори ризику, такі як імпульсивна поведінка в анамнезі (див. розділ «Побічні реакції»).

Злоякісний нейролептичний синдром (ЗНС)

Про симптоми, які характерні для ЗНС, повідомляли при швидкій відміні допамінергічної терапії. Тому слід відміняти лікування поступово (див. розділ «Спосіб застосування та дози»).

У зв’язку з ризиком виникнення гіпотензії, призначати лікування пацієнтам з тяжкими серцево-судинними захворюваннями (зокрема з коронарною недостатністю) слід з обережністю, а також рекомендується перевіряти артеріальний тиск, особливо на початку лікування.

Синдром відміни агоністів допаміну

Щоб відмінити лікування у пацієнтів із хворобою Паркінсона, слід поступово знижувати дозу ропініролу (див. розділ «Спосіб застосування та дози»). Немоторні побічні ефекти можуть виникати при зниженні або припиненні прийому агоністів допаміну , в тому числі ропініролу. Симптоми включають апатію, тривожність, депресію, втомлюваність, підвищене потовиділення та біль, які можуть бути тяжкими. Пацієнтів слід проінформувати про це до початку зниження дози агоністу допаміну, після цього вони повинні проходити регулярний моніторинг. У випадку стійких симптомів може виникнути необхідність у тимчасовому підвищенні дози ропініролу (див. розділ «Побічні реакції»).

Галюцинації

Галюцинації є відомим побічним ефектом лікування агоністами допаміну та леводопи. Пацієнтів слід проінформувати про можливість виникнення галюцинацій.

Рапінерол^® містить лактози моногідрат. Пацієнтам з рідкісними спадковими проблемами непереносимості галактози, лактазною недостатністю Лаппа або мальабсорбцією глюкози-галактози не слід приймати цей лікарський засіб.

Застосування у період вагітності або годування груддю.

Вагітність

Немає достатніх даних про застосування ропініролу вагітним жінкам. Дослідження на тваринах показали токсичну дію на репродуктивну функцію. Оскільки потенційний ризик для людини невідомий, не рекомендується застосовувати ропінірол під час вагітності, крім випадків, коли потенційна користь для пацієнтки перевищує потенційний ризик для плода.

Період годування груддю

Показано, що матеріал, зв’язаний із ропініролом, проникає у молоко тварин під час лактації. Невідомо, чи проникає ропінірол та його метаболіти у молоко жінок, які годують груддю. Ризик для дитини, яку годують груддю, виключити не можна.

Ропінірол не рекомендують застосовувати жінкам, які годують груддю, оскільки це може перешкоджати лактації.

Фертильність

Дані щодо впливу ропініролу на фертильність людини відсутні. У випробуваннях на тваринах було відмічено вплив на імплантацію, але не було виявлено жодного впливу на фертильність у самців.

Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або іншими механізмами.

Пацієнтів, які отримують терапію ропініролом та у яких виявлена сонливість та/або епізоди раптового засинання, слід поінформувати про те, що їм не слід керувати автомобілем або брати участь у діяльності, при якій порушення уваги може піддавати їх ризику серйозних ушкоджень або смерті (наприклад, при керуванні механізмами) до того часу, доки ці симптоми і сонливість не зникнуть (див. розділ «Особливості застосування»).

Для перорального застосування.

Дорослі

Рекомендується індивідуальний підбір дози Рапінеролу^® відповідно до ефективності та переносимості.

Рапінерол^® слід приймати 3 рази на добу, бажано під час їжі для поліпшення переносимості з боку шлунково-кишкового тракту.

Початок лікування. Початкова доза Рапінеролу^® становить 0,25 мг 3 рази на добу протягом одного тижня. Потім дозу поступово збільшують на 0,25 мг 3 рази на добу відповідно до наведеної нижче таблиці 1:

Таблиця 1

Схема лікування. Після початкового підбору дози можливе щотижневе підвищення дози з кроком від 0,5 мг до 1 мг Рапінеролу^® 3 рази на добу (від 1,5 до 3 мг/добу).

Терапевтичну відповідь можна спостерігати при дозі між 3 мг і 9 мг Рапінеролу^® на добу. Якщо досягнення симптоматичного контролю не відбулося або його не вдається підтримувати, дозу Рапінеролу^® можна збільшити до 24 мг/добу. Дослідження доз вище 24 мг/добу не проводилось, тому цю дозу не слід перевищувати.

У разі припинення лікування на один або більше днів слід розглянути можливість повторного початкового підбору дози (див. вище).

Якщо Рапінерол^® застосовують як додаткову терапію до леводопи, одночасну дозу леводопи можна поступово знизити приблизно на 20 %.

У пацієнтів із прогресуючою хворобою Паркінсона, які отримують ропінірол у поєднанні із леводопою, можуть виникати дискінезії під час первинного титрування ропініролу. У клінічних дослідженнях було показано, що зниження дози леводопи може покращити стан дискінезії (див. розділ «Побічні реакції»).

При переході з лікування іншим агоністом дофаміну на Рапінерол^®, перед початком лікування Рапінеролом^® слід дотримуватися інструкції виробника щодо припинення застосування попереднього препарату.

Як і при лікуванні іншими агоністами допаміну, припинення лікування Рапінеролом^® має відбуватися поступово шляхом зменшення кількості прийомів препарату за добу протягом періоду в один тиждень (див. розділ «Особливості застосування»).

Ниркова недостатність

Не потрібно проводити коригування дози для пацієнтів з нирковою недостатністю легкого та помірного ступеня (кліренс креатиніну від 30 до 50 мл/хв).

Дослідження застосування ропініролу у пацієнтів із термінальною нирковою недостатністю (пацієнти на гемодіалізі) показало, що корекція дози у цих паціентів відбувається наступним чином: початкова доза ропініролу повинна складати 0,25 мг 3 рази на добу. Надалі підвищення дози повинно базуватися на переносимості та ефективності. Рекомендована максимальна доза складає 18 мг/добу у пацієнтів, які отримують регулярний гемодіаліз. Додаткові дози після гемодіалізу не потрібні (див. розділ «Фармакологічні властивості»).

Застосування ропініролу у пацієнтів із тяжкою нирковою недостатністю (кліренс креатиніну ?30 мл/хв) без регулярного гемодіалізу не вивчалося.

Пацієнти літнього віку

Кліренс ропініролу зменшується приблизно на 15 % у пацієнтів віком понад 65 років. Збільшення дози потрібно проводити поступово і з урахуванням полегшення симптомів.

Діти

Рапінерол^® не рекомендується для застосування дітям (віком до 18 років) у зв’язку з відсутністю даних про безпеку та ефективність.

Побічні реакції описані за системами органів і частотою. Критерії частоти побічних реакцій: дуже часто (≥ 1/10), часто (≥ 1/100, <1/10), нечасто (≥ 1/1000, <1/1/100), рідко (≥ 1/10000, <1/1000), дуже рідко (<1/10000), частота невідома (неможливо визначити за наявними даними).

У межах кожної категорії побічні реакції вказані у порядку зменшення їх серйозності.

З боку імунної системи: частота невідома – реакції гіперчутливості, включаючи кропив’янку, ангіоневротичний набряк, висипання, свербіж.

Психічні розлади: часто – галюцинації (при монотерапії), сплутаність свідомості (при комбінованій терапії); нечасто – психотичні реакції (крім галюцинацій), включаючи делірій, марення, параною; частота невідома – агресія (асоційована із психотичними реакціями, як і імпульсні симптоми), синдром дисрегуляції дофаміну.

Розлади імпульсного контролю

Патологічний потяг до азартних ігор, гіперсексуальність, підвищене лібідо, непереборний потяг до неконтрольованих витрат та покупок, переїдання та непереборний потяг до їжі можуть спостерігатися у пацієнтів, які застосовують агоністи допаміну, включаючи ропінірол (див. розділ «Особливості застосування»).

З боку нервової системи: дуже часто – сонливість, синкопе (при монотерапії), дискінезія* (при комбінованій терапії); часто – запаморочення (включаючи вертиго); нечасто – раптовий початок сну, відзначається сонливість в денний час. Ропінірол може викликати сонливість і нечасто був пов’язаний із сонливістю в денний час і епізодів раптового засинання.

* У пацієнтів із прогресуючою хворобою Паркінсона дискінезія може спостерігатися під час початкового титрування дози ропініролу. У клінічних дослідженнях показано, що зниження дози леводопи може покращувати дискінезію (див. розділ «Спосіб застосування та дози»).

З боку судин: нечасто – постуральна гіпотензія, артеріальна гіпотензія, які рідко є тяжкими.

З боку травної системи: дуже часто – нудота; часто – печія, блювання та біль у животі (при монотерапії).

З боку гепатобіліарної системи: частота невідома – печінкові реакції, переважно підвищення печінкових ферментів.

Загальні порушення: часто – периферичні набряки (включаючи набряки ніг); частота невідома – синдром відміни агоністів допаміну (включаючи апатію, тривожність, депресію, втомлюваність, підвищену пітливість та біль).

Синдром відміни агоністів допаміну

Немоторні побічні ефекти можуть спостерігатися при зниженні або припиненні прийому агоністів допаміну , в тому числі ропініролу (див. розділ «Особливості застосування»).

Симптоми. В основному, симптоми передозування ропініролу пов’язані з дофамінергічною дією.

Лікування. Ці симптоми можуть коригуватися відповідним лікуванням антагоністами дофаміну, такими як нейролептики і метоклопрамід.

Зберігати в оригінальній упаковці при температурі не вище 25 ºС.

Термін придатності

2 роки.

Упаковка

По 10 таблеток, вкритих плівковою оболонкою, у блістері; по 3 блістери в картонній пачці.

Категорія відпуску

За рецептом.

Инструкция для: Рапинерол табл. п/плен. оболочкой 2 мг блистер №30

Производитель: Актавис Лтд. для "Биосайнс Лтд", Мальта / Великобритания

Фарм. группа: Противопаркинсонические препараты. Допаминергические средства. Агонисты допамина. Ропинирол.

Регистрация: UA/14506/01/02

МНН: Ropinirole

Код АТХ:

(N) Средства, действующие на нервную систему

(N04) Противопаркинсонические препараты

(N04B) Допаминергические средства

(N04BC) Агонист допамина

(N04BC04) Ропинирол