Синдранол табл. пролонг. дейст. 2 мг блистер №56

діюча речовина: ропініролу гідрохлорид (ropinirole);

1 таблетка пролонгованої дії містить ропініролу гідрохлориду в кількості 2,280 мг, 3,420 мг, 4,560 мг або 9,121 мг що еквівалентне 2 мг, 3 мг, 4 мг або 8 мг ропініролу;

допоміжні речовини: амонійно-метакрилатний сополімер (тип В), гідроксипропілметилцелюлоза, натрію лаурилсульфат, коповідон, магнію стеарат;

таблетки по 2 мг: лактози моногідрат, гідроксипропілметилцелюлоза, титану діоксид (Е 171), триацетин, заліза оксид червоний (Е 172);

таблетки по 3 мг: лактози моногідрат, гідроксипропілметилцелюлоза, титану діоксид (Е 171), макрогол 4000, макрогол 400, кармін (Е 120), індигокармін (Е 132), жовтий захід FCF (Е 110);

таблетки по 4 мг: титану діоксид (Е 171), гідроксипропілметилцелюлоза, макрогол 400, індигокармін (Е 132), жовтий захід FCF (Е 110);

таблетки по 8 мгтитану діоксид (Е 171), гідроксипропілметилцелюлоза, макрогол 400, заліза оксид червоний (Е 172), заліза оксид чорний (Е 172), заліза оксид жовтий (Е 172).

Лікарська форма

Таблетки пролонгованої дії.

Основні фізико-хімічні властивості: двоопуклі таблетки.

Колір оболонки та форма таблетки визначаються дозуванням:

таблетки 2 мг: рожеві круглі двоопуклі таблетки;

таблетки 3 мг: пурпурові круглі двоопуклі таблетки;

таблетки 4 мг: світло-брунатні довгасті двоопуклі таблетки;

таблетки 8 мг: червоні довгасті двоопуклі таблетки. 

Фармакотерапевтична група

Протипаркінсонічний засіб, агоніст допаміну. Ропінірол.

Код АТХ N04B C04.

Фармакологічні властивості

Фармакодинаміка.

Механізм дії.

Ропінірол є неерголіновим D2/D3 агоністом допаміну, що стимулює стріарні допамінові рецептори та знижує допамінову недостатність, характерну для хвороби Паркінсона. Ропінірол впливає на гіпоталамус та гіпофіз, інгібуючи секрецію пролактину.

Клінічна ефективність.

Згідно з UPDRS, 36-тижневе подвійне сліпе триперіодне перехресне монотерапевтичне дослідження, проведене за участю 161 пацієнта з хворобою Паркінсона на ранній стадії, показало, що ефективність ропініролу, таблеток пролонгованої дії, не гірші, ніж ропініролу, таблеток, вкритих оболонкою, негайної дії. Скоригована середня різниця між ропініролом, таблетками пролонгованої дії і ропініролом таблетками, вкритими оболонкою, негайної дії у кінці дослідження була 0,7 балів (95 % ДІ: [ -1,51; 0,10], р = 0,0842 ).

24-тижневе подвійне сліпе плацебо-контрольоване дослідження у паралельних групах пацієнтів з хворобою Паркінсона, що не були оптимально орієнтовані на леводопу, показали, що ропінірол посилює ефекти леводопи, включаючи контроль частоти феномена «включення/виключення» та ефект «закінчення дози», пов’язані з тривалою терапією препаратами леводопи, і дозволяє зменшувати добову дозу леводопи (скоректована середня різниця лікування – 1,7 годин, [95% ДІ: [-2,34; -1,09], р <0,0001). Ропінірол діє також на рівні гіпоталамуса і гіпофіза, інгібуючи секрецію пролактину. При даному дослідженні рання ефективність ропініролу оцінювалася за середньою зміною (порівняно з базовим візитом) показників часу «включення» і часу «включення» без проявів дискінезій на 2-ому, 3-ому і 4-ому тижні та сумарного балу II (повсякденна активність) і III (рухові порушення) частин шкали UPDRS на 4-ому тижні (перший тимчасової точці, в якій збиралися ці дані). Крім того, на 4-ому тижні аналізувалася середня зміна показників (порівняно з базовою оцінкою) за окремими пунктами III частини шкали UPDRS, що стосуються основних рухових симптомів, таких як брадикінезія, ригідність і тремор спокою, а також сумарний бал за всіма компонентами тремору. Безпека оцінювалася шляхом моніторування частоти небажаних явищ та відміни препарату у зв’язку з небажаними явищами. Для реєстрації тривалості денних періодів «включення»/«виключення» а також періодів «включення» з дезадаптувальними дискінезіями використовували щоденники пацієнтів та виконували оцінки за шкалою UPDRS.

Фармакокінетика.

Фармакокінетика ропініролу подібна у здорових добровольців, пацієнтів із хворобою Паркінсона та пацієнтів із синдромом неспокійних ніг і розрізняється залежно від лікарської форми. Біодоступність ропініролу становить приблизно 50 % (36-57 %).

Абсорбція.

Абсорбція ропініролу при пероральному застосуванні швидка та достатньо повна. Біодоступність ропініролу становить приблизно 50 % (36–57 %). Після прийому всередину ропініролу в таблетках пролонгованої дії його концентрація С_max у плазмі крові підвищується повільно, середній час становить між 6-10 годин.

У пацієнтів з хворобою Паркінсона після постійного прийому всередину ропініролу в таблетках пролонгованої дії (8 мг один раз на день) біодоступність ропініролу була однаковою незалежно від прийому їжі.

У пацієнтів з хворобою Паркінсона після прийому всередину ропініролу в дозі 0,79 мг 1 раз на добу у поєднанні з їжею, багатою жирами, в рівноважному стані спостерігалося підвищення системної експозиції ропініролу, при цьому відзначалося збільшення AUC і C_max на 30 і 44 % відповідно. Проте в ході клінічних досліджень ефективності та безпеки ропінірол приймався незалежно від прийому їжі. Збільшення тривалості системної дії ропініролу (C_max і AUC) приблизно пропорційне збільшенню дози.

У фазових дослідженнях III, що свідчили про безпеку та ефективність ропініролу в таблетках пролонгованої дії, пацієнти були проінструктовані приймати досліджуваний препарат без урахування прийому їжі.

Розподіл.

Зв’язування препарату з білками плазми крові низьке (10–40 %).

Завдяки високій ліофільності ропінірол має великий об’єм розподілу (приблизно 7 л/кг).

Метаболізм.

Ропінірол переважно метаболізується ізоферментом CYP1A2 цитохрому шляхом окислювального метаболізму. Ропінірол та його метаболіти виділяються переважно з сечею. Активність основного метаболіту у 100 разів менша, ніж у ропініролу.

Виведення.

У середньому період виведення ропініролу з системного кровотоку становить близько 6 годин. Спостерігається широка індивідуальна варіабельність у фармакокінетичних параметрах. Відзначається пропорційне збільшення системного впливу (C_max та AUC) препарату зі збільшенням дози в межах терапевтичної дози. Після прийому всередину ропініролу в таблетках уповільненого вивільнення міжіндивідуальна мінливість для C_max була між 30 і 55 %, а для AUC була між 40 і 70 %.

Лікування хвороби Паркінсона:

• монотерапія ранніх стадій захворювання у пацієнтів, які потребують допамінергічної терапії, щоб відстрочити призначення препаратів леводопи;
• у складі комбінованої терапії пацієнтів, які отримують препарати леводопи, з метою підвищення ефективності леводопи, включаючи контроль за коливаннями «включення-виключення» та ефектів «закінчення дози», пов’язаних із хронічною терапією L-допою, що дає змогу знижувати щоденну дозу леводопи.

• Підвищена чутливість до ропініролу або до будь-якого з компонентів препарату.
• Порушення функції нирок (кліренс креатиніну <30 мл/хв).
• Порушення функції печінки.

Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодії

Не спостерігалося фармакокінетичної взаємодії між ропініролом та леводопою або домперидоном, яка б потребувала коригування дози того або іншого препарату.

Нейролептики та інші антагоністи допаміну центральної дії, такі як сульпірид або метоклопрамід, можуть послаблювати ефективність ропініролу, а тому слід уникати супутнього застосування цих лікарських засобів разом з ропініролом.

Підвищення концентрації ропініролу у плазмі крові спостерігалося у пацієнтів, яких лікували високими дозами естрогенів. Лікування ропініролом пацієнтів, які вже отримують гормональну замісну терапію, може починатись за звичайною схемою. Проте якщо гормональна замісна терапія переривається або розпочинається під час лікування ропініролом, залежно від клінічної реакції може бути потрібним коригування дози.

Ропінірол переважно метаболізується через цитохром P₄₅₀ ферменту CYP 1A2. У ході фармакокінетичного дослідження у пацієнтів, які страждають на хворобу Паркінсона (доза ропініролу 2 мг 3 рази на добу), було виявлено, що ципрофлоксацин підвищував C_max та AUC ропініролу на 60 та 84 %, відповідно, з потенційним ризиком побічних ефектів. Тому пацієнтам, які вже приймають ропінірол, може бути потрібним коригування дози препарату, коли їм призначають або відміняють лікарські засоби, що інгібують фермент CYP1A2, наприклад ципрофлоксацин, еноксацин або флувоксамін.

Базуючись на даних досліджень, ропінірол має невеликий потенціал для пригнічення цитохрому Р₄₅₀ у терапевтичних дозах. Тому ропінірол не впливає на фармакокінетику препаратів через механізм цитохрому Р₄₅₀.

У фармакокінетичному дослідженні взаємодії між ропініролом (доза 2 мг 3 рази на добу) та теофіліном, субстратом CYP 1A2, не було виявлено змін у фармакокінетиці ні ропініролу, ні теофіліну.

Куріння стимулює метаболізм CYP 1A2, тому пацієнти, що почали або кинули палити протягом лікування препаратом, потребують корекції дози.

Особливості щодо застосування

Ропінірол з обережністю слід призначати пацієнтам з тяжкими серцево-судинними захворюваннями.

Хворі на більшість психічних розладів повинні лікуватись допаміновими агоністами лише тоді, коли потенційна користь переважає можливий ризик (див. розділ «Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій»).

Відомі випадки епізодичних розладів, коли пацієнти з хворобою Паркінсона, які приймали агоністи допаміну в особливо високих дозах, включаючи ропінірол, демонстрували ознаки патологічного потягу до азартних ігор, підвищене лібідо та гіперсексуальність, що зазвичай були оборотні після зниження дози або припинення лікування (див. розділ «Побічні реакції»).

Препарат Сіндранол^®, таблетки по 2 та 3 мг містить моногідрат лактози. Пацієнти із рідкісними спадковими станами непереносимості галактози, дефіцитом лактази (Lapp) або мальабсорбцією глюкози-галактози не повинні приймати препарат у даному дозуванні.

Застосування у період вагітності або годування груддю.

Вагітність

Дані щодо застосування ропініролу вагітним обмежені. Ропінірол не рекомендується приймати під час вагітності.

Годування груддю

Ропінірол може пригнічувати лактацію, тому лікування препаратом під час годування груддю протипоказане.

Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або іншими механізмами.

Пацієнтів потрібно попередити про можливість виникнення сонливості та запаморочення на початку лікування. Пацієнтам, які лікуються ропініролом та відчувають сонливість та/або мають епізоди раптового засинання, слід утримуватися від керування автомобілем та діяльності, під час якої порушення уваги може становити ризик серйозного травмування або смерті для них самих або оточуючих (див. розділ «Особливості застосування»).

Дорослі.

Хвороба Паркінсона

Рекомендується індивідуальний підбір дози препарату залежно від ефективності та переносимості.

Сіндранол^® слід застосовувати одноразово, в однаковий час щоденно, незалежно від прийому їжі. Таблетки слід ковтати цілими, не розжовуючи. Таблетки не можна ділити навпіл, а також вони не призначені для подрібнення.

Початок лікування

Початкова доза препарату Сіндранол^®, таблетки пролонгованої дії, становить 2 мг один раз на добу щодня протягом першого тижня. З другого тижня дозу можна збільшити до 4 мг один раз на добу щодня. Терапевтичний ефект звичайно досягається при прийомі в дозі 4 мг один раз на добу.

Якщо у пацієнтів спочатку лікування при прийомі початкової дози (2 мг) виникають будь-які побічні ефекти, або терапія важко переноситься, дози мають бути знижені та лікування проводити в нижчій щоденній дозі.

Терапевтичний режим

Пацієнти приймають найнижчу дозу препарату до досягнення симптоматичного контролю. Якщо достатній симптоматичний контроль ропініролом пролонгованої дії не досягається при дозі 4 мг одноразово щодня, то дозу слід збільшити на 2 мг з щотижневими або довшими проміжками часу до дози 8 мг одноразово щодня.

Терапевтичний ефект звичайно досягається при застосуванні дози 8 мг на добу. Якщо задовільний результат не досягається або не підтримується, дозу ропініролу можна збільшити до 10-12 мг на добу на два тижні або більш тривалі періоди. Це рекомендовано пацієнтам, яким призначена мінімальна кількість таблеток для того, щоб досягти потрібного дозування і необхідного терапевтичного ефекту. Максимальна добова доза ропініролу, таблеток пролонгованої дії, не повинна перевищувати 24 мг.

Якщо лікування переривається на одну або декілька діб, терапію необхідно продовжувати з підбору дози (див. вище).

Коли ропінірол призначається як додаткова терапія до L-допи, доза L-допи може бути поступово зменшена загалом приблизно на 30 %.

Коли пацієнта переводять з іншого дофамінового агоніста на ропінірол, перед тим як призначити ропінірол, слід припинити застосування цього препарату згідно з рекомендаціями, наведеними в інструкції виробника цього препарату.

Як і застосування інших дофамінових агоністів, прийом ропініролу потрібно припиняти поступово, зменшуючи кількість щоденних доз протягом одного тижня.

Перехід від ропініролу негайної дії до ропініролу пролонгованої дії.

Пацієнти повинні переходити на лікування ропініролом пролонгованої дії лише після досягнення симптоматичного контролю внаслідок застосування ропініролу негайної дії. Перехід від лікування ропініролом негайної дії до застосування ропініролу пролонгованої дії можливий ввечері.

Доза ропініролу пролонгованої дії базуватися на повній щоденній дозі ропініролу негайної дії, яку приймав пацієнт.

Рекомендована доза для переходу на препарат іншої дії наведена в таблиці. Якщо пацієнт приймає певну дозу ропініролу негайної дії, то для переходу потрібно взяти найближчу доступну щоденну дозу ропініролу пролонгованої дії, як зазначено в таблиці 1.

Таблиця 1.

Після переходу на ропінірол пролонгованої дії рекомендується індивідуальний підбір дози препарату залежно від терапевтичного призначення (див. «Початок лікування” та «Показання для застосування»).

Пацієнти з нирковою недостатністю

У хворих на паркінсонізм з легкою та помірною нирковою недостатністю (кліренс креатиніну становить 30–50 мл/хв) не спостерігалося змін кліренсу ропініролу, що вказує на те, що для цієї категорії пацієнтів коригування дози не потрібне.

Пацієнти літнього віку

У пацієнтів віком понад 65 років кліренс ропініролу знижується. Дозу ропініролу слід збільшувати поступово та підбирати відповідно до клінічної відповіді.

Діти.

Сіндранол^® не рекомендований для застосування дітям (віком до 18 років) через обмеженість даних з безпеки та ефективності.

Побічні реакції класифіковані за частотою їх виникнення: дуже часто (≥ 1/10), часто ( ≥ 1/100 та ? 1/10), нечасто (≥ 1/1000 та ? 1/100), рідко (≥ 1/10000 та ? 1/1000), дуже рідко (? 1/10000), невідомо (за наявними даними частоту визначити неможливо).

У межах кожної категорії побічні реакції вказані у порядку зменшення їх серйозності.

Лікування хвороби Паркінсона.

Побічні реакції, що спостерігалися під час клінічних досліджень у пацієнтів, які страждають на хворобу Паркінсона, при застосуванні ропініролу пролонгованої дії у дозах до 24 мг щоденно.

Таблиця 2

Для порівняння побічних реакцій, наведених у таблиці 2, подано побічні реакції (табл.3), які спостерігалися під час клінічних та постмаркетингових досліджень у пацієнтів з хворобою Паркінсона при застосуванні таблеток ропініролу негайної дії, вкритих оболонкою (у дозах до 24 мг щоденно)

Таблиця 3.

Симптоми передозування ропініролом пов’язані з його допамінергічною активністю і можуть бути полегшені відповідним лікуванням антагоністами допаміну, такими як нейролептики або метоклопрамід.

Зберігати препарат при температурі не вище 25 ºС у недоступному для дітей місці.

Термін придатності

3 роки.

Упаковка

По 14 таблеток пролонгованої дії, вкритих плівковою оболонкою, у блістері; по 2, 4 або 6 блістерів у картонній упаковці.

Категорія відпуску

За рецептом.

Инструкция для: Синдранол табл. пролонг. дейст. 2 мг блистер №56

Производитель: Фарматен Интернешнл СА для "Эгис, ФЗ, ОАО" (Греция, Венгрия)

Регистрация: UA/14842/01/01

МНН: Ropinirole

Код АТХ:

(N) Средства, действующие на нервную систему

(N04) Противопаркинсонические препараты

(N04B) Допаминергические средства

(N04BC) Агонист допамина

(N04BC04) Ропинирол