"Цитофлавін" - інструкція з використання, показання, дозування

Дозування:

Склад

діючі речовини: 1 мл розчину містить кислоти янтарної 100 мг, нікотинаміду 10 мг, рибоксину (інозину) 20 мг, рибофлавіну мононуклеотиду (рибофлавіну) 2 мг;

допоміжні речовини: меглюмін, натрію гідроксид, вода для ін'єкцій.

Лікарська форма

Концентрат для розчину для інфузій.

Фармакотерапевтична група

Засоби, що діють на нервову систему. Код АТС N07X X10.

Показання

Лікування у дорослих:

  • гострого порушення мозкового кровообігу;
  • наслідків дисциркуляторної (судинної) енцефалопатії I–II стадії і наслідків порушень мозкового кровообігу (хронічна ішемія мозку);
  • токсичної та гіпоксичної енцефалопатії при гострих і хронічних отруєннях, ендотоксикозах, післянаркозному пригніченні свідомості, а також для профілактики та лікування гіпоксичної енцефалопатії при кардіохірургічних оперативних втручаннях з використанням штучного кровообігу.

Новонародженим дітям (у тому числі недоношеним з терміном гестації 28-36 тижнів) у комплексній терапії:

  • при церебральній ішемії.

Протипоказання

Індивідуальна чутливість до компонентів препарату.

Пацієнти (крім періоду новонародженості), які знаходяться в критичному стані, до стабілізації центральної гемодинаміки і/або при зниженні парціального тиску кисню в артеріальній крові менше 60 мм.рт.ст. Нефролітіаз, подагра, гіперурикемія.

Спосіб застосування та дози

Спосіб застосування препарату

Цитофлавін застосовують дорослим тільки внутрішньовенно краплинно в розведенні на 100 – 200 мл 5 – 10 % розчину глюкози або 0,9 % розчину натрію хлориду в дозуваннях, описанних нижче.

Дозування

1. При гострому порушенні мозкового кровообігу препарат вводять у максимально ранній термін від початку розвитку захворювання в об’ємі 10 мл препарату на 1 введення з інтервалом 8–12 годин протягом 10 днів. При тяжкій формі перебігу захворювання разову дозу збільшують до 20 мл.

2. При наслідках дисциркуляторної енцефалопатії і наслідках порушення мозкового кровообігу препарат вводять в об’ємі 10 мл препарату на 1 введення 1 раз на добу протягом 10 днів.

3. При токсичній і гіпоксичній енцефалопатії препарат вводять в об’ємі 10 мл препарату на 1 введення 2 рази на добу (через 8–12 годин) протягом 5 днів. При коматозному стані вводять 20 мл препарату на 1 введення 2 рази на добу (через 8–12 годин), розведеного у 200 мл 5-10 % розчину глюкози. Курс введення препарату 10 днів залежно від тяжкості стану

пацієнта. При післянаркозній депресії вводять одноразово в тих же дозах. В терапії гіпоксичної енцефалопатії при кардіохірургічних оперативних втручаннях з використанням штучного кровообігу вводять 20 мл препарат, розведеного у 200 мл 5 % розчину глюкози, за 3 дні до операції, в день операції, на 3-й день після операції.

4. Діти (у тому числі недоношені): новонародженим з церебральною ішемією добова доза препарату становить 2 мл/кг/добу. Розраховану добову дозу препарату вводять внутрішньовенно краплинно (повільно) після розведення в 5 % або 10 % розчині глюкози (у співвідношенні не менше 1:5). Час першого введення – перші 12 годин після народження; оптимальним часом для початку терапії є перші 2 години життя. Рекомендується вводити приготований розчин за допомогою інфузійного насоса зі швидкістю від 1 до 4 мл/годину, забезпечуючи рівномірне введення препарату в кровотік протягом доби, залежно від розрахункового добового об'єму розчинів для базисної терапії, стану гемодинаміки пацієнта і показників кислотно-лужного співвідношення. Курс лікування в середньому становить 5 діб.

Побічні реакції

Побічні реакції.

З боку серцево-судинної системи: короткочасне підвищення артеріального тиску.

З боку нервової системи: головний біль, безсоння.

З боку шлунково-кишкового тракту: гіркота у роті, сухість у роті, металевий присмак у роті, нудота, блювання, короткочасний біль в епігастральній ділянці.

При застосуванні препарату можливі реакції гіперчутливості, включаючи висип, свербіж, гіперемію, кропив'янку. Можливе забарвлення сечі у жовтий колір.

При тривалому прийомі у високих дозах можливе виникнення гіперурикемії, загострення подагри через вміст рибоксину (інозину); можливе порушення зору, функції нирок – через вміст рибофлавіну.

Передозування

Випадків передозування не спостерігалось.

У разі необхідності – симптоматичне лікування. Специфічного антидоту не існує.

Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій

Янтарна кислота, інозин, нікотинамід сумісні з іншими лікарськими засобами.

Рибоксин при одночасному застосуванні з серцевими глікозидами може попереджати виникнення аритмій, підсилювати позитивну інотропну дію.

При одночасному застосуванні рибоксину з бета-адреноблокаторами ефект рибоксину не зменшується. Рибоксин може посилювати ефекти гепарину, збільшуючи тривалість його дії.

Можливе одночасне застосування з нітрогліцерином, ніфедипіном, фуросемідом, спіронолактоном. Несумісний в одній ємності з алкалоїдами: при взаємодії з ними відбувається відділення основи алкалоїду та утворення нерозчинних сполук. З таніном утворює осад. Несумісний з кислотами та спиртами, солями важких металів. Несумісний з вітаміном В6 (піридоксину гідрохлоридом) через дезактивацію обох сполук.

Рибофлавін зменшує активність доксицикліну, тетрацикліну, окситетрацикліну, еритроміцину і лінкоміцину. Не сумісний із стрептоміцином.

Трициклічні антидепресанти, іміпрамін і амітриптилін інгібують метаболізм рибофлавіну, особливо у тканинах серця. Хлорпромазин, імізин за рахунок блокади флавінокінази порушують включення рибофлавіну у флавінаденинмононуклеотид і флавінадениндинуклеотид та збільшують його виведення із сечею.

Тиреоїдні гормони прискорюють метаболізм рибофлавіну.

Зменшує й попереджає побічні ефекти хлорамфеніколу (порушення гемопоезу, неврит зорового нерва).

Сумісний з препаратами, що стимулюють гемопоез, антигіпоксичними засобами, анаболічними стероїдами.

Застосування у період вагітності або годування груддю

Застосування у період вагітності можливе у тому випадку, коли очікувана користь для матері перевищує потенційний ризик для плода.

Рішення щодо доцільності призначення препарату в період годування груддю приймає лікар індивідуально.

Умови зберігання

Термін придатності

2 роки. Не застосовувати препарат після закінчення терміну придатності.

Зберігати у недоступному для дітей, в захищеному від світла місці при температурі не вище 25 0С.

При утворенні осаду застосування препарату заборонено.


На мапі
Аналоги