Що показує аналіз на тиреоглобулін (ТГ) та навіщо його здавати?

Щитовидна залоза – невеликий, але життєво важливий орган, який відповідає за обмін речовин, рівень енергії та роботу практично всіх систем організму. Одним з ключових показників її стану є тиреоглобулін (ТГ) – білок, який виробляється клітинами щитовидної залози та є своєрідним «запасом» для синтезу гормонів Т3 та Т4.

Аналіз на тиреоглобулін допомагає лікарям оцінити активність тканини щитовидної залози та часто використовується для контролю після лікування її захворювань, особливо при раку щитовидної залози. Цей показник може багато розповісти про те, наскільки ефективно проведена терапія і чи є ризик рецидиву.

     ЗМІСТ:

Що таке тиреоглобулін та його роль в організмі?

Тиреоглобулін (ТГ) – це великий білковий молекулярний комплекс, який синтезується у клітинах щитовидної залози, які називаються тироцитами. Він відіграє ключову роль у формуванні гормонів щитовидної залози – тироксину (Т4) та трийодтироніну (Т3), які регулюють обмін речовин, ріст, розвиток, роботу серця, нервової системи та температуру тіла.

Після синтезу тиреоглобулін накопичується усередині фолікулів щитовидної залози у вигляді густої колоїдної речовини. Цей білок можна порівняти зі сховищем або своєрідною "заготовкою" гормонів: саме в його структуру вбудовуються атоми йоду, і при необхідності організм розщеплює тиреоглобулін, вивільняючи активні гормони Т3 та Т4 у кров.

Таким чином, тиреоглобулін виконує відразу кілька функцій:

• Служить основою синтезу гормонів щитовидної залози;
• Підтримує їх запас у разі підвищеної потреби організму;
• Бере участь у механізмах регулювання обміну речовин та енергетичного балансу.

У нормі ТГ присутній в крові у дуже малій кількості, оскільки він працює переважно всередині щитовидної залози. Однак при пошкодженні тканини щитовидки, наприклад, при запаленні, вузловому зобі, аутоімунних процесах або після хірургічного втручання його молекули можуть потрапляти в кровотік у великих кількостях.

Саме тому визначення рівня ТГ в крові використовується як діагностичний та прогностичний інструмент. Цей показник дозволяє лікарю судити про те, наскільки активно функціонує тканина щитовидної залози, чи залишилася вона після операції з видалення та чи є ознаки рецидиву захворювання.

Коли призначають аналіз на тиреоглобулін (ТГ)

Визначення рівня тиреоглобуліну (ТГ) у крові – важливий діагностичний тест, який використовується не для всіх пацієнтів, а у певних клінічних ситуаціях. Основна мета цього аналізу – оцінити активність чи залишкову функцію тканини щитовидної залози, а також виявити можливе повернення хвороби після лікування.

• Після видалення щитовидної залози при раку

Найчастіше показання до аналізу на тиреоглобулін – це спостереження після лікування раку щитовидної залози, особливо папілярного та фолікулярного. Після повної тиреоїдектомії (видалення щитовидки) та лікування радіоактивним йодом рівень ТГ у крові має бути практично нульовим, адже джерело його утворення видалено. Якщо через деякий час після лікування тиреоглобулін підвищується, це може говорити про наявність залишкової тканини щитовидної залози, повторне зростання пухлини (рецидив), процес утворення метастаз.

Тому аналіз на тиреоглобулін часто призначають регулярно – кожні 3-6 місяців у перший рік після операції, а потім 1-2 рази на рік. Це дозволяє контролювати динаміку та вчасно помітити можливі зміни.

• При аутоімунних захворюваннях щитовидної залози

Тиреоглобулін також досліджується при аутоімунних тиреоїдитах, наприклад, при тиреоїдиті Хашимото або дифузному токсичному зобі. У цих випадках рівень ТГ може підвищуватись через руйнування клітин щитовидної залози імунною системою.

Однак важливо пам'ятати, що для правильної інтерпретації результату необхідно одночасно вимірювати антитіла до тиреоглобуліну (АТТГ), оскільки їхня наявність може спотворювати показники.

• При підозрі на порушення функції щитовидної залози

Іноді аналіз на виявлення цього гормону проводять у рамках комплексної діагностики, якщо є ознаки гіпотиреозу або гіпертиреозу, вузлових утворень чи збільшення залози. У таких ситуаціях рівень ТГ допомагає оцінити, наскільки активно працюють клітини щитовидної залози та чи є структурні зміни, що впливають на вироблення гормонів.

Таким чином, аналіз на тиреоглобулін – це індикатор активності тканини щитовидної залози та надійний маркер при спостереженні пацієнтів після лікування онкологічних та аутоімунних захворювань.

Норми тиреоглобуліна (ТГ)

Нормальний рівень ТГ у крові у здорової людини залежить від безлічі факторів і насамперед від стану щитовидної залози, методу дослідження та використовуваних лабораторних реагентів. Тому діапазони значень можуть відрізнятися в різних лабораторіях.

У середньому показник коливається від 1,5 до 55 нг/мл (або 0,5–55 мкг/л, залежно від системи вимірювання). У жінок цей показник може бути трохи вищим, ніж у чоловіків, що пов'язано з гормональними особливостями.

Важливо розуміти, що ці значення є умовною нормою для пацієнтів, у яких щитовидка функціонує.

У людей, які перенесли операцію з видалення щитовидної залози, ситуація зовсім інша. У цьому випадку рівень тиреоглобуліну має бути близьким до нуля. І ось чому: після тотальної тиреоїдектомії та/або лікування радіоактивним йодом в організмі не залишається тканини, здатної синтезувати тиреоглобулін. Тому його концентрація в крові має бути вкрай низькою – менше 0,2 нг/мл або взагалі не визначатись. Якщо через деякий час після лікування ТГ знову з'являється в крові, це може свідчити про наявність залишкової тканини щитовидної залози, про можливий рецидив пухлини, про метастазування.

Норма ТГ залежно від віку та захворювання

Відхилення від норми тиреоглобуліну (ТГ)

Рівень тиреоглобуліну (ТГ) – це чутливий маркер стану щитовидної залози. Відхилення від норми може бути як фізіологічними, і патологічними. Важливо розуміти, що тільки за аналізом ТГ поставити діагноз неможливо, він лише відображає активність або пошкодження тканини залози, а також допомагає контролювати лікування та прогноз захворювання.

Якщо тиреоглобулін підвищений

Підвищення ТГ – сигнал, що клітини щитовидної залози активно виділяють чи руйнуються, викидаючи цей білок у кров. При цьому підвищення тиреоглобуліну не завжди пов'язане з раком, але потребує уважної оцінки динаміки.

Основні причини підвищення ТГ

Аутоімунні захворювання щитовидної залози:

• Тиреоїдит Хашимото або дифузний токсичний зоб (Базедова хвороба);
• При цих захворюваннях імунна система атакує клітини залози, викликаючи їхнє руйнування;
• Руйнування клітин призводить до виходу тиреоглобуліну в кров;
• Часто одночасно підвищено антитіла до ТГ (АТТГ), що може впливати на інтерпретацію аналізу.

Вузлові та дифузні зміни залози:

• Багатовузловий зоб або дифузний зоб збільшують загальний обсяг функціональної тканини, яка синтезує ТГ;
• Збільшення ТГ відображає активність залози та може корелювати з розміром вузлів або інтенсивністю гіперплазії.

Запальні процеси та тиреоїдити:

• Підгострий, вірусний або хронічний тиреоїдит викликають руйнування фолікулів щитовидної залози;
• У кров вивільняється велика кількість тиреоглобуліну;
• Підвищення може бути тимчасовим та рівень нормалізується з часом у міру відновлення залози.

Онкологічні процеси:

• Папілярний та фолікулярний рак щитовидної залози, особливо після операції або лікування радіоактивним йодом;
• Якщо після видалення залози ТГ починає підвищуватись, це може вказувати на залишкову тканину, рецидив чи метастази;
• Важливо відстежувати динаміку, а чи не абсолютне значення: зростання ТГ із часом – це тривожний сигнал.

Фізіологічні та зовнішні фактори:

• Травми шиї, біопсія, нещодавня операція, стрес, фізичні навантаження;
• Дефіцит йоду стимулює посилений синтез тиреоглобуліну.

Показники гормонів щитовидної залози завжди оцінюють у динаміці, а чи не за одним значенням. Перевіряють антитіла до ТГ, рівень гормонів Т3, Т4 та ТТГ. Лікар також може призначити УЗД залози, а при підозрі на рецидив – додаткові методи візуалізації (КТ, МРТ).

Якщо тиреоглобулін знижений

Зниження рівня ТГ зустрічається рідше, але має важливе діагностичне значення.

Основні причини зниження тиреоглобуліну:

Після видалення щитовидної залози (тиреоїдектомія) або терапії радіоактивним йодом

Заліза більше не виробляє ТГ, тому рівень крові має бути вкрай низьким або невизначеним (<0,2 нг/мл). Підвищення ТГ у цій ситуації потребує уважного контролю.

Пригнічення функції залози гормональною терапією

L-тироксин, Еутирокс або інші препарати синтетичних гормонів можуть знижувати синтез тиреоглобуліну за рахунок пригнічення ТТГ. Це очікуваний терапевтичний ефект, особливо у пацієнтів після операції.

Атрофія чи хронічне ушкодження залози

Хронічний аутоімунний тиреоїдит або вікова атрофія тканин призводять до зменшення активної маси тироцитів. Низький ТГ відбиває недостатню продукцію білка через зменшення функціональної тканини.

Вплив антитіл до тиреоглобуліну (АТТГ)

Антитіла пов'язують тиреоглобулін, заважаючи його виявленню у крові. У лабораторії це виглядає як знижений ТГ, хоча фактична концентрація може бути нормальною або навіть підвищеною.

                     Підвищений ТГ ≠ рак, а знижений ТГ ≠ повне здоров'я.

Тільки лікар-ендокринолог може коректно інтерпретувати зміни ТГ, визначити причини відхилень та призначити додаткові дослідження за потреби.

Таким чином, треоглобулін – це ключовий маркер роботи щитовидної залози, який допомагає оцінити її функціональний стан та контролювати наслідки захворювань, особливо після хірургічного лікування чи терапії радіоактивним йодом. Аналіз на ТГ дозволяє лікарю відстежувати активність тканини залози, виявляти ознаки запалення, аутоімунних процесів чи можливого рецидиву раку.

Важливо пам'ятати, що рівень тиреоглобуліну не оцінюється ізольовано. Його інтерпретація завжди проводиться з урахуванням динаміки показників, супутніх гормонів (Т3, Т4, ТТГ), наявності антитіл до тиреоглобуліну та даних візуалізуючих досліджень. Для точної оцінки стану щитовидної залози та своєчасного виявлення відхилень необхідна консультація ендокринолога. Контроль ТГ – це інструмент, який допомагає зберегти здоров'я та вчасно вжити заходів за будь-яких змін.

Здоров'я безцінно – бережіть себе!
Моя Аптека – з любов'ю та турботою.