Булімія: порочне коло переїдання та блювання

Багато людей турбуються про свою вагу та зовнішній вигляд, але іноді це призводить до компульсивного переїдання та використання різних екстренних методів для швидкого схуднення. Це перетворюється на замкнене коло, яке переростає на психологічну проблему із серйозними наслідками для фізичного здоров'я людини.

Розлади харчової поведінки загалом та булімія зокрема відомі людям уже багато століть у всьому світі. У давньоримській культурі дворяни під час бенкету викликали блювоту, щоб позбутися з'їденого та продовжити святкування. Ця практика вважалася прийнятною та ефективною, тому ніхто не класифікував її як розлад чи захворювання. Тільки 1979 року у медицині почали розглядати напади переїдання, що супроводжуються компенсаторною поведінкою, як проблему. До цього булімія вважалася різновидом анорексії та не отримувала належної уваги професіоналів. В останні десятиліття жінки, які страждають на булімію, почали усвідомлювати, що їх режим харчування не нормований і їм слід звернутися за відповідною терапевтичною допомогою.

     ЗМІСТ:

Згідно зі світовою статистикою, поширеність булімії становить близько 2-4% населення і воно зустрічається частіше, ніж анорексія. Близько 95% страждаючих булімією – підлітки та люди молодого віку.

У цій статті розглянемо, що таке булімія, які симптоми та ознаки захворювання, хто схильний до появи харчового розладу, а також як позбутися булімії?

Нервова булімія: що це?

Нервова булімія – це розлад харчової поведінки, що характеризується циклом неконтрольованих нападів переїдання та штучного спустошення шлунка.

Той, хто страждає цим розладом споживає велику кількість їжі за короткий час, після чого починає відчувати провину і компенсує переїдання різними методами позбавлення від з'їденого, які можуть включати виклик блювоти, використання клізми, прийом сечогінних або проносних препаратів. Щоб знизити вагу люди починають катувати себе важкими фізичними навантаженнями, сідають на жорсткі дієти чи голодують. Діагноз «булімія» ставиться у тому випадку, якщо цикл передання-очищення спостерігається не менше двох разів на тиждень та протягом трьох місяців.

Це серйозне психічне захворювання, яке може торкнутися будь-кого, незалежно від віку та статі, але має тенденцію виявлятися у підлітковому та молодому віці. Розлад зазвичай починається в підлітковому віці і пік захворюваності припадає на вік 18 років, причому захворюваність у жінок у 10-20 разів вища, ніж у чоловіків.

На перший погляд складно ідентифікувати людей, які страждають на булімію. Незважаючи на надмірне занепокоєння фігурою та вагою, вага у них зазвичай нормальна, а напади переїдання відбуваються таємно, на самоті. Булімія зазвичай починається з надмірної стурбованості своїм зовнішнім виглядом. Найчастіше це дівчата з невеликою зайвою вагою або з абсолютно нормальною вагою, але які відчувають себе товстим. Часто розлад харчової поведінки починається з простої дієти, яка при сильному психологічному навантаженні може викликати зриви та напади нестримної обжерливості з наступним «загладжування» почуття провини.

Існує сильний зв'язок між булімією та анорексією. Близько 50% людей з діагнозом булімія також повідомляли про симптоми анорексії пізніше, і близько 50% людей з булімією страждали на анорексію в минулому. На відміну від анорексії, більшість хворих на булімію мають нормальну вагу з тенденцією до ожиріння, на відміну від анорексії. Ризик смертності набагато нижчий, ніж при анорексії.

Більшість пацієнтів з булімією мають інші психічні розлади, такі як тривожність чи депресію. Також існує зв'язок цього захворювання із сексуальною або наркотичною залежністю.

Види булімії

Розлад можна класифікувати за типом компенсаторної поведінки:

• Очисна поведінка – характеризується використанням швидких методів очищення, що включають виклик блювоти, прийом проносних препаратів, діуретиків, клізм чи інших медичних засобів;
• Неочисна поведінка – характеризується вибором голодування та надмірного спортивного навантаження як компенсація за переїдання.

За характером появи нападів виділяють:

• Нападоподібний – потяг до переїдання виникає раптово;
• Нічний – напади обжерливості виникають лише у нічний час, хоча вдень апетит у нормі;
• Постійний – переїдання змінюється актами очищення організму незалежно від будь-яких зовнішніх чинників.

Що викликає нервову булімію?

Точна причина появи булімії невідома, але існує низка біологічних, психологічних, екологічних та поведінкових факторів, а також обставин, які можуть піддавати більш високому ризику розвитку цього стану. При цьому, головний корінь проблеми криється в негативному уявленні про себе та спотвореному уявленні про своє тіло. Як правило, пацієнт вкрай несправедливо та критично ставиться до себе та будь-яких своїх реальних або уявних недоліків.

Біологічні фактори

Біологічна модель появи булімії аналогічна анорексії. Існує зв'язок між зниженням кількості серотоніну, особливо в області гіпоталамуса, та розладами харчової поведінки. Стверджується, що серотонін також відповідає за регулювання відчуття ситості та апетиту, тому зменшення його кількості у нервовій системі погіршує здатність регулювати кількість їжі. Клінічні дослідження показують, що навіть після ефективного лікування булімії кількість серотоніну у них залишається меншою порівняно з тими, хто ніколи не страждав на ці захворювання.

Культурні фактори

В останні десятиліття худорлявість стала зразком краси в західній культурі. Така модель краси призводить до того, що дівчата та жінки часто піддаються буллінгу через зайву вагу.

Психосоціальні фактори

Неможливо вказати на однозначний фактор, що веде до розладу харчової поведінки, але було виявлено, що діти, які страждають на булімію, ростуть у сім'ях з численними конфліктами, а батьки часто не виявляють належної турботи та уваги до них або навіть заохочують худобу. Багато жінок з булімією в минулому зазнавали сексуального чи фізичного насильства, і епізоди переїдання чи компенсаторної поведінки, як правило, виникають у періоди стресу та тиску.

Особистісні фактори

Наголошується, що люди з булімією часто страждали поганим настроєм, характеризувались непостійністю, імпульсивністю, сором'язливістю, низькою самооцінкою, тиском з боку однолітків. Депресія, занепокоєння чи зловживання психоактивними речовинами також розглядаються як одні з факторів.

Симптоми булімії

Як уже згадувалося, основним проявом булімії є неконтрольоване переїдання за дуже короткий проміжок часу та наступні екстримальні акти очищення організму від їжі. Істотних змін ваги при цьому, зазвичай, немає.

Хоча небезпеки голодної смерті, як за анорексії, немає, але хвороба протікає не менш тяжко. Переїдання та блювання наносять серйозні збитки балансу солей, вітамінів та інших речовин в організмі. Можуть виникнути такі проблеми, як зниження щільності кісток, проблеми з регулярністю серцевого ритму, порушення артеріального тиску, слабкість, випадання волосся.

Періодичне блювання може викликати серйозні проблеми зі шлунком та стравоходом. Іноді блювотний рефлекс настільки порушений, що може неконтрольовано розпочатися будь-якої миті. Це пошкодження може бути необоротним. Крім того, періодичне блювання викликає ураження зубів через кислотність шлункового соку.

Фізичні ознаки булімії є лише частиною загальної картини і при глибшому розгляді можна розрізнити психологічні наслідки цього захворювання. Почуття депресії, безпорадності та провини поширені серед цих пацієнтів. Низька самооцінка поряд із соромом і виною за будь-який напад переїдання завдають щоразу свого руйнівного впливу. Дівчата, які страждають на булімію, намагаються приховати своє захворювання, скорочуючи соціальні контакти та відмовляючись від занять у школі.

Наслідки булімії

Більшість медичних ускладнень булімії викликані методами випорожнення травної системи після нападу обжерливості.

Ускладнення з боку ротової порожнини

Через часту взаємодію ротової порожнини з кислим вмістом шлунка виникає біль у горлі, виснаження емалевого покриття на внутрішній стороні зубів. Збільшується частота появи карієсу. Ще одне ускладнення, пов'язане з багаторазовим блюванням, це сіаладеноз – безболісний набряк слинних залоз.

Ускладнення з боку шлунково-кишкового тракту

Часте блювання може спричинити гастроезофагеальну рефлюксну хворобу (ГЕРХ) та розриви стравоходу Меллорі-Вейсса. Печія є найчастішою скаргою. Деякі хворі на булімію вживають до 50 таблеток проносного засобу на день. Застосування стимулюючих проносних засобів може спричинити важкі запори із синдромом залежності від проносних препаратів внаслідок пошкодження моторики кишечника.

Електролітні ускладнення

Блювота та постійна діарея можуть спричинити серйозний водно-електролітний дисбаланс.

Гіпокаліємія

Таке ускладнення зустрічається приблизно у 5% хворих на булімію і може викликати аритмію. На фоні великих доз сечогінних засобів відбувається активна втрата калію, магнію та кальцію. Калій має колосальне значення для роботи серця, тому це вимивання може мати різні наслідки, починаючи від м'язових судом до раптової зупинки серця.

Ускладнення з боку ендокринної системи

На відміну від хворих на анорексію, рідко страждають від гормональних порушень. Хоча нерегулярні менструальні кровотечі є частою скаргою, фертильність, як правило, у жінок, що одужали, не погіршується. Під час вагітності у більшості жінок симптоми булімії покращуються, але після пологів повертаються з новою силою.

Інші наслідки

Булімія також може включати цілу низку інших ускладнень: порушення когнітивної функції, випадання прямої кишки, розриви кровоносних судин в очних яблуках, відшарування сітківки ока, а також підвищений ризик самогубства.

Лікування булімії

Лікування булімії зазвичай включає кілька паралельних терапевтичних втручань, щоб забезпечити вирішення як розладу харчової поведінки, так і супутніх психологічних труднощів. У той же час важливо пам'ятати, що розлад супроводжується серйозними ускладненнями для здоров'я організму, тому лікування має включати медичне керівництво з контролем медичних показників, а також допомогу дієтолога, який спеціалізується на розладах харчової поведінки, щоб збалансувати харчові звички та підтримувати здоровий спосіб життя.

Дослідження щодо прогнозу булімії вказують, що половина хворих повністю одужує тільки після 10 років лікування.

Дієтотерапія

Мета дієтотерапії полягає в тому, щоб допомогти пацієнту підтримувати здорову вагу, формуючи при цьому правильний та збалансований режим харчування. Персональна програма харчування повинна бути розроблена з дієтологом, в рамках якої планується розклад їжі, включаються продукти для заповнення втрачених при періодичній блювоті вітамінів та мінералів, розвивається більш позитивне ставлення до їжі. Це дозволить контрольовано керувати своєю вагою без застосування небезпечних методів очищення кишківника та спорожнення шлунка.

Стратегії зміни харчової поведінки також повинні включати збільшення фізичної активності для поліпшення результатів лікування.

Медикаментозне лікування булімії

Емоційний аспект дуже важливий при лікуванні булімії, але здебільшого без медикаментозної терапії тут не обійтися. Психіатричне лікування може включати антидепресанти та седативні препарати. Вони допомагають швидко впоратися з почуттями провини після переїдання та депресії, що викликає переїдання. Лікарські препарати дозволяють пацієнтам покращити контроль над своїми почуттями та поведінкою. У будь-якому разі психіатричне лікування має супроводжуватись індивідуальною психотерапією або сімейною терапією.

Важливо розуміти, що медикаментозне лікування – це лише допоміжний засіб у комплексній терапії. На жаль, не існує ліків, які виліковують булімію. Однак, поєднання психотерапії з медикаментозним лікуванням, особливо когнітивно-поведінкової терапії з антидепресантами, має доведену ефективність при лікуванні булімії.

Психотерапевтичне лікування

Мета психотерапії – навчити пацієнта іншим способам справлятися з почуттями, що викликають позиви до блювання або переїдання, і спробувати домогтися корекції їхнього сприйняття. Когнітивно-поведінкова терапія досить ефективна при лікуванні булімії. Однак, повне припинення переїдання було виявлено лише у 40% пацієнтів, які не використовували інших аспектів лікування.

Під час когнітивно-поведінковій терапії терапевт та пацієнт намагаються виявити та контролювати ранні ознаки нападів переїдання. Терапевтична робота спрямовується, головним чином, на зміну харчових звичок пацієнтів за рахунок використання методів зниження стресу та розуміння тривожних та ірраціональних думок, що призводять до переїдання та компенсаторних дій. Виявлення та подолання цих проблем може призвести до зміни харчової поведінки та одужання.

  
Отже, нервова булімія – серйозне фізичне та психічне захворювання, що потребує правильної діагностики та лікування. Після встановлення діагнозу може бути призначене поєднання психотерапії, медикаментозного лікування та консультування з питань правильного харчування.

Здоров'я безцінно – бережіть себе!
Моя Аптека – з любов'ю та турботою.