Обмороження: симптоми, стадії та перша допомога

Коли температура повітря на вулиці падає нижче 0 °C, кожен з нас піддається ризику переохолодження і навіть обмороження кінцівок. Це може статися не тільки з настанням календарної зими, але й восени, якщо занадто довго перебувати на холоді в недостатньо теплому або мокрому одязі.

Що таке відмороження та як воно відбувається? Скільки стадій обмороження та які симптоми при кожній з них? Що робити при обмороженні рук та ніг? Як самостійно надати першу допомогу потерпілому? Що не можна робити при обмороженні шкіри?

     ЗМІСТ:

Що таке обмороження?

Обмороження – це локальне пошкодження тканин тіла внаслідок дії сильного холоду. У людини процес обмороження та відігрівання викликає механічне пошкодження клітин, зневоднення тканин та локальне кисневе голодування. Якщо незабаром не відновити кровопостачання, це призводить до руйнування клітин крові, тромбозу (згортання крові) в дрібних кровоносних судинах і відмирання тканин. Ризику піддаються невідморожені ділянки тіла, що примикають, оскільки через локальне звуження судин та тромбозу можливий розвиток ендотеліальних та ішемічних порушень. А при зігріванні відбувається викид запальних цитокінів, які посилюють пошкодження тканин. Глибина пошкоджень холодом може змінюватись від поверхневої до глибокого незворотного відмирання шкіри, м'язів та суглобів.

При холоді температура тіла падає, що може призвести до стану переохолодження. Тіло намагається підтримувати свою природну температуру, яка дозволяє йому продовжувати свою нормальну життєдіяльність, тому при зниженні температури навколишнього середовища воно збільшує приплив крові до життєво важливих для його функціонування органів, таких як серце, та зменшує приплив крові до менш важливих органів – кінцівок. Саме тому від переохолодження страждають найчастіше віддалені від центру тіла частини, такі як вуха, ніс, щоки, лоб, пальці рук та ніг. Як правило, ураження локально обмежене і не виходить за межі щиколотки або зап'ястя. Така особливість обумовлена фізіологічно гіршим кровопостачанням периферичних частин кінцівок у порівнянні з іншими ділянками тіла, тому в них швидше розвиваються порушення гемодинаміки. Окрім цього ці частини тіла часто гірше захищені від холоду за допомогою одягу.

Сильний холод, якому піддається тіло, викликає низку серйозних змін:

• Порушення цілісності шкіри. Подібно до термічного опіку, сильний холод викликає пошкодження шкірних покривів, викликає почервоніння, сухість та порушення нормального функціонування шкіри.
• Звуження судин та ішемія. У розвитку патологічних змін уражених ділянок провідна роль належить спазму артерій. Під час дії сильного холоду в організмі активується механізм периферичного звуження судин, функція якого полягає у підтримці нормальної температури в центральних частинах тіла. Коли периферичні кровоносні судини звужуються, кровопостачання тканин порушується і починається ішемія. Таке найчастіше зустрічається у кінчиках пальців.
• Поява кристалів льоду. Якщо температура, якій піддається шкіра, дуже низька, то в клітинах та міжклітинному просторі можуть утворюватися кристали льоду. Вони заморожують тканини, спричиняючи загибель клітин.

Під час «холодових опіків» виділяють два періоди: прихований та реактивний, тобто до та після зігрівання пацієнта відповідно. У перший період відмороження ділянка стає блідою, холодною на дотик, нечутливою. У цей період діагностика не складає труднощів, але глибину і ступінь ураження тканин визначити неможливо. У період у відповіді після зігрівання місця обмороження основною скаргою стає біль. Він характерний для всіх постраждалих і часто буває досить сильним. Також відчувається печіння, підвищується температура тіла, скутість. Початок цієї стадії характеризується появою набряку та зміною кольору шкіри з білого на синюшний.

Переважна більшість випадків обмороження кінцівок виникає на морозах при температурі повітря -10 °C і нижче. Однак при підвищеній вологості та сильному вітрі можливі відмороження навіть за більш високої температури, що наближається до нуля. Відмороження бувають частим явищем для альпіністів, туристів, будівельників, які працюють на вулиці в холодну пору року.

Симптоми обмороження

На вплив холоду шкіра реагує почервонінням та болем. Це найбільш ранні ознаки відмороження, які слід сприймати як негайний сигнал необхідності зігрівання переохолодженої ділянки тіла. Симптоми залежать від глибини промерзання тканин та ступеня обмороження. Найбільш загальні ознаки включають:

• Озноб;
• Відчуття болю чи поколювання;
• Холодна на дотик шкіра;
• Зниження чутливості через ушкодження нервової провідності;
• Пухирі з рідиною або кров'яним вмістом;
• Припухлість та набряк;
• Зміна кольору пошкоджених ділянок шкіри залежно від стадії обмороження: блідий, червоний, синій, фіолетовий;
• Почорніння шкіри, що свідчить про відмирання тканин.

Відмороження на ранній мірі проявляються зміною кольору шкіри, яка стає жовтою або білою у поєднанні із свербінням, поколюванням та відчуттям оніміння. При більш важких формах шкіра стає нечутливою, що становить велику небезпеку, адже постраждалий може навіть не здогадуватися, що у нього посилюється обмороження.

Основними ускладненнями після обморожень можуть бути інфекції та відмирання тканин, що потребує ампутації. Більш легкі ускладнення включають втрату чутливості, постійний ниючий біль, обмеження рухливості суглобів, деформація нігтьового ложа, рубці та шрами на шкірі, атрофія дрібних м'язів, деформація суглобів, довічна підвищена чутливість до холоду.

Стадії обмороження

Як і теплові опіки, обмороження поділяється на кілька стадій за ступенем важкості.

Обмороження 1 ступеня

Поверхневе пошкодження легкої форми, що виникає при нетривалій дії морозу. Шкіра на ураженій ділянці набуває червоного відтінку, стає холодною на дотик і може втратити чутливість.

Обмороження 2 ступеня

Після почервоніння шкіра починає бліднути, втрачаючи чутливість на ураженій ділянці чи кінцівці. Потім протягом 24 годин з'являються великі пухирі, що містять прозору рідину, оточені набряком та почервонінням. Загоюються пухирі протягом тижня або двох. Процес зігрівання супроводжується больовими відчуттями та поверненням чутливості.

Обмороження 3 ступеня

Характеризується глибоким ушкодженням тканин через утворення кристалів льоду у клітинах. Уражена ділянка шкіри може здаватися твердою і замерзлою на дотик. Потім утворюються пухирі з кров'яним вмістом. У цей момент шкіра також може стати гарячою та набряклою. Це ознака того, що тканини шкіри починають руйнуватися. Шкіра набуває синього або фіолетового відтінку, що свідчить про відмирання тканин, які відторгаються протягом декількох тижнів. Обмороження ще не дійшло на цій стадії до глибоких структур та м'язів, але потрібна негайна медична допомога, щоб запобігти подальшому пошкодженню, оскільки переохолодження продовжує поширюватися на сусідні області.

Після зігрівання виникає печіння, поколювання та сильний біль, що потребує медичного знеболювання. Також потрібне накладання стерильної пов'язки, щоб захистити ділянки відмороження від зараження після прориву пухирів. При появі ознак інфікування пухирів призначають курс антибіотиків для лікування інфекції. Після загоєння пухирів на шкірі залишаються рубці, а деякі люди можуть страждати від постійних проблем, що включають біль або оніміння в обмороженій області, підвищену чутливість до холоду, деформацію росту нігтів.

Обмороження 4 ступеня

Найважча форма. Після некрозу м'яких тканин шкіри починають ушкоджуватися м'язові волокна, суглоби та кістки. М'язи, розташовані поруч із ураженим ділянкою, можуть втратити тонус. Рідкі пухирі розвиваються на менш обморожених ділянках, де є обмороження 2-3 ступеня. Відсутність пухирів при значному набряку та втрата чутливості свідчать про обмороження 4 ступеня. Такий стан потребує термінової медичної допомоги.

Після зігрівання поверхня шкіри стане чорною та твердою. Це пов'язано з відмиранням тканин у зоні ураження. Також можуть розвинутися великі пухирі. Через 8-10 днів після травми розвивається суха гангрена пальців рук чи ніг. Процес мимовільного відторгнення відмерлої тканини триває кілька місяців. У деяких випадках може бути потрібна операція для видалення мертвої тканини або навіть ампутація сильно пошкодженої кінцівки.

Причини та фактори ризику обмороження

Коли тіло зазнає сильного холоду, воно намагається зберегти природне тепло. Кровоносні судини, розташовані близько до поверхні шкіри, звужуються, щоб запобігти переохолодженню внутрішніх органів. При цьому приплив крові до кінцівок стає недостатнім, викликаючи їх замерзання. Явище обмороження рук чи ніг може статися дуже швидко. Якщо умови довкілля дуже холодні, воно може виникнути всього за 5 хвилин.

Найчастішою причиною відмороження є вплив екстремально низьких температур на тіло, яке не захищене досить теплим одягом. Однак ймовірність переохолодження різко зростає і за наступних умов, які сприяють природним втратам тепла:

• Надмірне споживання алкоголю, що викликає капілярну дилатацію та швидку витрату тепла;
• Травма з кровотечею, гіпоксією та шоком, що викликає загальне охолодження тіла;
• Надмірне фізичне навантаження, виснаження, втома;
• Вітер, що прискорює відведення тепла з поверхні;
• Мокрий одяг;
• Тісне взуття та одяг, які механічно погіршують приплив крові до кінцівок;
• Прийом ліків для скорочення дрібних кровоносних судин;
• Зневоднення.

Профілактика обмороження

• Будьте в курсі прогнозу погоди. Уникайте тривалого перебування на вулиці у холодну погоду.
• Одягайтеся відповідно до холодної погоди. Носіть рукавички або рукавиці, шапки, шарфи, теплі шкарпетки. Верхній одяг повинен бути водонепроникним і вітрозахисним. Не обирайте занадто тісний одяг, який може обмежити кровопостачання до будь-яких частин тіла. Рекомендується носити тришаровий одяг. Перший шар допомагає зберігати шкіру сухою, другий – ізолює, а третій – захищає від ознобу, спричиненого впливом вітру та води.
• Не носіть вологий одяг. Мокрі вечі є одним із найнебезпечніших факторів ризику переохолодження. При першій ж нагоді слід змінити одяг або висушити його.
• Їжте ситну їжу та вживайте достатню кількість рідини, уникайте алкоголю.
• Більше рухайтеся на вулиці. При очікуванні транспорту на зупинці намагайтеся робити хоч якісь рухи, щоб посилити циркуляцію крові в організмі.
• Уникайте контакту з водою або металами на вулиці, температура яких може бути дуже низькою.
• Приготуйте набір для першої допомоги при обмороженні, що складається зі стерильних бинтів, антисептиків та знеболювальних, таких як парацетамол або ібупрофен.
• Використовуйте косметику, призначену для холодної пори року, щоб захистити шкіру від пересихання. Як правило, це густі живильні креми на олійній основі або спеціалізовані колд-креми.

Надання першої допомоги під час обмороження

У разі переохолодження першого ступеня рекомендується прийняти ванну кімнатної температури із поступовим збільшенням теплоти води. При виявленні ознак обмороження починаючи з 2 стадії слід звернутися за медичною допомогою. До прибуття лікарів потерпілому слід надати першу допомогу при обмороженні. Які дії слід зробити?

• Рекомендується якнайшвидше перемістити постраждалого в тепліше місце;
• Слід зняти весь мокрий або холодний одяг, а також всі прикраси у зоні пошкодження;
• Зігрівати пошкоджені холодом ділянки тіла слід у теплій (не гарячій!) воді або за допомогою теплого одягу;
• Оберніть рани та пухирі сухою стерильною пов'язкою та накладіть пов'язки між пальцями рук та ніг, щоб розділити їх;
• Постраждалому можна дати гарячий чай, щоб тіло почало зігріватися зсередини.

У важких випадках і коли невідкладна допомога не увінчалася успіхом, необхідно якнайшвидше прибути до лікарні.

Чого слід уникати під час обмороження?

Важливо розуміти, що неправильна допомога при обмороженні може сильно посилити стан. Чого краще не робити при переохолодженні:

• Не слід розтирати уражену ділянку, оскільки це може призвести до травм шкіри та судин, які стали крихкішими від холоду. Розтирання також сприяє занесенню інфекції до рани;
• Не рекомендується використовувати відкритий вогонь як джерело зігрівання, адже при втраті чутливості постраждалий може випадково обпектися і цього не відчути;
• При обмороженні ніг краще залишатися у положенні лежачи;
• За жодних обставин не можна вживати алкоголь та розтирати ним пошкодження на шкірі. Спирт вважається хорошим антисептиком, але в даному випадку він лише посилить ситуацію;
• Для зігрівання не рекомендується одразу приймати гарячу ванну, грілку або інші джерела інтенсивного тепла;
• Не наносите на уражені ділянки олії та мазі.

Лікування обмороження

Лікування переохолоджень у домашніх умовах ґрунтується на зігріванні тіла. При легких відмороженнях рекомендується одягнути сухий одяг та занурити травмовану кінцівку у теплу воду. Як тільки область зігріється, чутливість повернеться і колір шкіри стане нормальним.

Лікування обмороження рук та ніг у лікарні залежить від рівня травми. Воно буде тривалим та складним. Процес зігрівання після сильного переохолодження супроводжується сильним болем, тому знадобиться прийом знеболювальних препаратів, наприклад, на основі парацетамолу або ібупрофену кожні 6-8 годин. Уражені області залишають відкритими для контакту з теплим повітрям, а кінцівки піднімають, щоб зменшити набряклість. Якщо даних про вакцинацію немає, то пацієнту роблять щеплення від правця. Іноді лікар може призначити препарати, що посилюють кровообіг в організмі та антикоагулянти.

На наступному етапі починається процес обробки пухирів для запобігання поширенню інфекції. Рани промивають антисептичним розчином та накладають стерильну пов'язку. Між пальцями створюють буфер у вигляді ватних дисків, щоб вони не торкалися один одного. При вологій гангрені призначають антибіотики широкого спектра дії.

При необхідності пацієнт може бути направлений на МРТ для виявлення глибших ушкоджень.

При сильному обмороженні 3-4 стадії відбувається відмирання м'яких тканин і навіть м'язів. В цьому випадку єдиним рішенням може бути ампутація пошкодженої тканини чи кінцівки. Такий радикальний метод здійснюється лише після тривалого інтенсивного лікування з нагріванням, перев'язками, антикоагулянтами у вигляді антитромботичних інфузій.

Здоров'я безцінно – бережіть себе в холодну погоду!
Моя Аптека – з любов'ю та турботою.