Знеболюючі засоби

Знеболюючі засоби

Біль є невід'ємною частиною нашого життя. Вона може проявлятися в різному ступені (за шкалою від 1 до 10): від простого дискомфорту до больового шоку. Але для організму больові рецептори є найважливішим сигнальним механізмом, що повідомляє про те, що з'явилося порушення. Біль є фізичним вираженням викиду великої кількості запальних речовин (простагландинів). Причинами вивільнення простагландинів може бути травма, запалення внутрішніх органів, стрес і багато іншого. Існує кілька типів болю: гострий (короткочасний) або хронічний (довготривалий). До першого відноситься зубний біль, менструальний, мігрень. Хронічний біль зазвичай пов'язаний з протіканням будь-якого захворювання або з відновленням після травми або хірургічного втручання. Залежно від характеру болю використовуються різні види знеболюючих.

Не дивно, що знеболюючі препарати, також відомі як анальгетики, є одними з найбільш часто використовуваних та затребуваних медикаментів у всьому світі. Важливо пам'ятати, що вони усувають больовий синдром, але не лікують причину проблеми, яка викликала біль. Якщо не звертати увагу на джерело захворювання, то засоби від болю будуть необхідні знову й знову.

Існує ряд різних болезаспокійливих ліків, які можуть полегшити хронічний та короткочасний біль. Оскільки процес зняття болю є складним, існує безліч видів знеболюючих таблеток, які забезпечують полегшення, діючи через різні фізіологічні механізми. Це означає, що один препарат буде ефективний при нервовому болю, але не позбавить від болю при артриті.

Класифікація знеболюючих препаратів

Найбільш загальна класифікація знеболюючих об'єднує їх в наркотичні, ненаркотичні та комбіновані знеболюючі препарати. В останню групу входять як наркотичні знеболюючі, так і ненаркотичні.

Залежно від діючої речовини виділяють наступні групи знеболюючих препаратів:

• Сімейство нестероїдних протизапальних засобів (НПЗЗ). Вони схожі на стероїди, оскільки впливають на запальну реакцію організму, але не викликають набір ваги, звикання та інші побічні ефекти. Перевага препаратів цієї групи полягає в комбінованій протизапальній та анальгетичній дії, як мінімум, протягом восьми годин. Їх рекомендують при лікуванні широкого спектру поширених болів –головних болів та мігрені, м'язових, зубних, менструальних та інших. Залежно від вираженості доза прийому може бути різною. НПЗЗ є відносно безпечними знеболюючими. При цьому, з обережністю слід приймати людям із захворюваннями нирок, шлунка та серця. До таких жарознижуючих та знеболюючих препаратів, які можна придбати без рецепта, відносять Нурофєн, Анальгін, Диклофенак, Кетонал, Німід.
• Сімейство парацетамолів. До нього відносять препарати на основі парацетамолу, що впливають на певний фермент, який бере участь в запальних процесах. Вони не впливають на саме запалення, але допомагають зменшити жар та слабку біль, як і нестероїдні знеболюючі. Тривалість ефекту, як правило, не перевищує 3-4 годин, тому вважаються слабкими знеболюючими. Парацетамол виводиться через печінку і в великих дозах може викликати проблеми з нею. Гранична доза його прийому обмежена до 4 грамів на день. Тому, в разі сильного болю, доцільно розглянути препарат з іншого сімейства. Однак, болезаспокійливі засоби з парацетамолом вважаються найбезпечнішими і прийнятними для дітей.
• Сімейство опіатів. Опіоїди є сильнодіючими знеболюючими з наркотичним ефектом. Це найпотужніші знеболюючі з нині доступних. Вони забезпечують негайне полегшення сильного нападу, змінюючи сприйняття мозку до самого почуття болю. Їх призначають тільки в тому випадку, якщо інші варіанти лікування були неуспішними. Головна проблема тут – ризик розвитку звикання, тому використовувати рекомендується для боротьби з короткочасним та виключно сильним болем. Крім того, наркотичні знеболюючі препарати можуть викликати різні побічні ефекти, включаючи запаморочення, сонливість, втому, запаморочення та запори. Використовують їх переважно для полегшення страждань невиліковно хворих пацієнтів. Таке сильне знеболююче вимагає рецепта лікаря. Еталонним препаратом у цьому класі є морфін. Далі за ним за болезаспокійливою силою слідує кодеїн, який лише на одну десяту перевищує потужність. Але найсильніше знеболювальне – це, безумовно, фентаніл, який при внутрішньовенному введенні в 70-100 разів сильніший за морфін. Суфентаніл є ще потужнішим, ніж фентаніл, але його використання в даний час обмежено внутрішньовенним шляхом введення.

Крім того, сучасні знеболюючі препарати можна розділити на дві категорії: рецептурні та безрецептурні знеболювальні. Це відображає умови придбання їх в аптечному пункті. В останню категорію входять декілька легких протизапальних препаратів (Ібупрофен, Напроксен). Вони призначені для боротьби з короткостроковими нападами. Асортимент рецептурних знеболюючих більш великий. Він також включає деякі нестероїдні та усі наркотичні препарати.

Вартість та наявність болезаспокійливих ліків в аптеці

Група болезаспокійливих медикаментів широко представлена в аптеках України. Серед них можна придбати недорогі знеболювальні таблетки Анальгіну або більш дорогі препарати. Слабкі анальгетики, наприклад, проти головного або зубного болю, відпускають без припису лікаря. Їх випускають зазвичай у вигляді капсул і таблеток. Але більш сильне знеболююче без рецепта купити не можна, особливо з наркотичними властивостями. Ці знеболюючі препарати випускають в ампулах для внутрішньовенних ін'єкцій. Ресурс Моя Аптека допоможе Вам зорієнтуватися в різноманітній ціновій політиці анальгетиків, підібрати їх більш дешеві аналоги та дізнатися актуальну наявність в конкретній аптеці.