Генералізований тривожний розлад: ознаки та лікування

Тривога є одним з найпоширеніших психопатологічних симптомів. Вона визначається як почуття сильної загрози або лякаючих зміни, що походить з невідомого, нереального джерела. Тривога – це реакція організму на ірраціональну загрозу, проте це не те саме, що страх. Страх – це важлива природна реакція організму на реальну загрозу, яка зберігає наше життя. Тривале почуття тривоги та напруги можуть перерости у серйозний розлад, який ускладнює повсякденну діяльність та спілкування. У цій статті розглянемо що ж таке генералізований тривожний розлад, як він проявляється, які виникають почуття та симптоми. Ви також дізнаєтеся, як лікувати тривожний розлад, щоб позбутися його назавжди.

     ЗМІСТ:

Що таке тривожний розлад?

Генералізований тривожний розлад (ГТР) – це поширене психічне захворювання, від якого страждають мільйони людей у всьому світі. Він характеризується надмірним занепокоєнням, страхом та побоюваннями щодо різних життєвих ситуацій чи подій, що виникають у більш ніж половині днів протягом понад 6 місяців. Людина не може самостійно впоратися з цими почуттями та контролювати їх, хоча й усвідомлює, що більшість тривог невиправдані та нереальні.

Хоча відчувати періодичне занепокоєння у відповідь на стресові ситуації – це нормально, проте тривожний розлад виходить за межі тимчасового почуття занепокоєння. Він починає паралізувати життя людини, обмежує нормальну життєдіяльність та стає джерелом психологічних страждань. ГТР часто супроводжується фізичними симптомами, такими як занепокоєння, прискорене серцебиття та труднощі з концентрацією уваги.

Не слід плутати генералізований тривожний розлад (ГТР) з тривожним розладом особистості (ТРО). Останній пов'язаний з уникненням соціальних ситуацій та взаємодії через страх відмови, критики чи приниження. Воно може супроводжуватись ГТР та іншими розладами тривожності.

Генералізований тривожний розлад є глобальною проблемою, що зачіпає людей різного віку, рас та соціально-економічного становища. За даними Всесвітньої організації охорони здоров'я (ВООЗ), цей стан діагностовано у близько 4% населення світу. ГТР часто бере початок у дитячому або підлітковому віці, але може початися в більш зрілому. Проте, тривожні розлади частіше трапляються у жінок, ніж у чоловіків. Дослідження показують, що ймовірність їх виникнення протягом життя у жінок приблизно вдвічі вища, ніж у чоловіків. На вищі показники тривожних розладів в жінок можуть проводити різні чинники: біологічні, психологічні та соціальні. Особливо слід підкреслити гормональні зміни у період статевого дозрівання, вагітності та менопаузи. Також на більш високу статистику може впливати той факт, що жінки частіше звертаються за медичною допомогою та їм частіше ставлять діагноз психічного розладу порівняно із чоловіками. Чоловіки, з іншого боку, можуть частіше замовчувати свої симптоми або рідше звертатися по допомогу через стигматизацію суспільства, пов'язану з проблемами психічного здоров'я.

Причини тривожного розладу

Причини, чому виникає тривожний розлад, включають різні фактори та події. Починаючи від проблем, що виникають у дитинстві та підлітковому віці, до труднощів у дорослому житті.

Надмірна тривожність найчастіше є поєднанням різних факторів:

• Спадкові фактори. Вважається, що існує схильність до тривожних розладів, проте достовірно невідомо, чи є вони наслідком виховання та переймання моделі поведінки батьків, чи “записані” на генетичному рівні. При цьому не всі діти тривожних батьків успадковують цей синдром.
• Стресові події. Ряд травмуючих подій часто сприяє синдрому тривожності, наприклад, зміна роботи, житла, вагітність, народження дитини, смерть близької людини, фізичне та емоційне насильство. Розлад може виникнути як реакція на нестабільну сімейну, професійну чи фінансову ситуацію.
• Фізичні захворювання. Відомо, що гормональні порушення, бронхіальна астма, цукровий діабет, серцево-судинні та онкологічні захворювання можуть провокувати психологічні розлади.
• Психоактивні речовини. Алкоголь, наркотики, сильні седативні засоби викликають занепокоєння, особливо після втрати доступу до них. Прагнучи заглушити неприємні почуття, деякі люди іноді приймають все більше наркотичних речовин, які в короткостроковій перспективі можуть допомогти, але в довгостроковій перспективі посилюють і закріплюють почуття тривоги, формуючи порочне коло.
• Особистісні характеристики. Багато дослідників вважають, що певні риси характеру людини, такі як перфекціонізм, підвищена потреба у контролі або низька самооцінка, можуть призводити до занепокоєння.

Тривожний розлад: симптоми

Люди з тривожним синдромом відчувають цілу низку фізичних, когнітивних та емоційних симптомів, які суттєво впливають на їх повсякденне функціонування та загальне самопочуття. При цьому ознаки тривожного розладу досить індивідуальні та варіабельні. Це означає, що симптоми можуть бути різними у кожної людини. Проте, деякі з них зустрічаються найчастіше:

• Постійне почуття знервованості;
• Неконтрольоване занепокоєння;
• Дратівливість;
• Непосидючість;
• Проблеми з концентрацією уваги;
• Почуття безпорадності.

Фізіологічні симптоми:

• М'язове напруження;
• Тремор;
• Часті головні болі;
• Біль у грудях;
• Задишка;
• Непритомний стан;
• Пітливість;
• Запаморочення;
• Прискорене серцебиття;
• Швидка стомлюваність протягом дня.

Характерним для цього розладу є переживання з приводу свого здоров'я або здоров'я близьких, невизначеного майбутнього, успішності в навчанні або продуктивності на роботі, особистої або сімейної безпеки, і навіть переживання, пов'язані з виконанням побутових завдань. Люди з синдромом тривожності постійно думають про майбутнє, намагаються передбачити та запобігти уявним загрозам, що насуваються. Вони схильні до катастрофічного мислення, коли передбачають найгірші можливі наслідки у тій чи іншій ситуації. Вони можуть уявляти катастрофічні події і зациклюватися на них, навіть якщо ймовірність їх настання мінімальна. Катастрофічне мислення посилює тривогу. Більше того, часто спостерігається такий вид занепокоєння як метапереживання. Простіше кажучи, це переживання через переживання. Люди стурбовані своїми симптомами тривожності, постійно стежать за своїми фізичними відчуттями і переживають, щоб вони не посилилися або їх не помітили оточуючі люди.

Набір симптомів погіршується під час стресових ситуацій. Більшість людей з таким діагнозом мають інші супутні психічні розлади, наприклад, депресію, панічні стани, різні фобії, особливо соціофобію.

При легкому рівні тривожного розладу пацієнти здатні вести нормальний спосіб життя та соціальну комунікацію, проте при прогресуванні захворювання навіть повсякденні завдання даються їм з великими зусиллями над собою.

Ускладнення

До найпоширеніших ускладнень ТГР належать:

• Депресія;
• Порушення сну;
• Часті інфекційні захворювання;
• Захворювання травної системи;
• Розлад харчової поведінки;
• Скрегіт зубами (бруксизм);
• Алкоголізм, наркоманія;
• Суїцидальні думки.

Діагноз генералізований тривожний розлад визначається психіатром, психологом, іноді кваліфікованим невропатологом на підставі опитування та спеціально розроблених психологічних тестів. За наявності вищезгаданих симптомів рекомендується звернутися за консультацією до фахівця.

Генералізований тривожний розлад: лікування

Лікування тривожного розладу залежить насамперед від виразності та набору симптомів. Зазвичай воно включає комплексний підхід. Метою терапії є зменшення симптомів тривожності та покращення стратегії самостійного подолання стану занепокоєння. Боротьба з неускладненим станом тривожності починається зі зміни способу життя, куди входять регулярні фізичні вправи, техніки розслаблення, медитація. При більш виражених та тривалих симптомах захворювання доцільно звернутися за професійною психотерапевтичною допомогою. У ході лікування підвищеної тривожності також можливе призначення фармакологічних препаратів для покращення результатів.

Психотерапевтичні методи

Ефективним методом лікування тривожних розладів є психотерапія. Вона часто допомагає не лише повернути рівновагу в житті, а й запобігти епізодам захворювання.

• Однією із широко визнаних форм психологічної терапії тривожних розладів є когнітивно-поведінкова психотерапія (КПТ). Вона спрямована на виявлення та зміну негативних моделей мислення та поведінки, які сприяють виникненню тривоги. За допомогою КПТ пацієнти навчаються боротися з ірраціональними думками, розвивати більш реалістичні моделі мислення та набувати ефективних навичок подолання неспокійного стану.
• Терапія прийняття спрямована на те, щоб допомогти людині прийняти свої тривожні думки та почуття, а не намагатися з ними боротися. Тут особлива увага приділяється технікам усвідомленості та діям, що ґрунтуються на цінностях, щоб зменшити вплив занепокоєння на повсякденне життя, а також підвищити психологічну гнучкість.
• Підходи, засновані на усвідомленості, вчать людей культивувати усвідомлення теперішнього моменту та розвивати неупереджене ставлення до своїх думок, емоцій.

Психологічна терапія здатна знизити рівень тривожності та покращити загальне самопочуття пацієнта, проте у разі серйозного погіршення симптомів можуть застосовуватися лікарські препарати.

Медикаментозне лікування тривоги

Додатковим методом лікування є фармакотерапія. Як правило, призначають препарати для лікування тривожного розладу з групи антидепресантів, анксіолітиків та бензодіазепінів.

• Антидепресанти. Деякі види антидепресантів показані при ГРТ, оскільки тривога та депресія часто супроводжують один одного, маючи дуже схожі нейрорецепторні шляхи. Тривожні розлади викликають специфічні нейрохімічні зміни, пов'язані з передачею серотоніну, норадреналіну та дофаміну. Антидепресанти якраз і призначені для того, щоб збалансувати цю передачу між клітинами мозку. Зокрема, використовують препарати селективні інгібітори зворотного захоплення серотоніну (СІОЗС) на основі есциталопраму, флуоксетину, сертраліну та інгібітори зворотного захоплення серотоніну-норепінефрину (ІОЗСН) на основі венлафаксину та дулоксетину. Також призначають препарати на основі міансерину. Вони діють шляхом підвищення рівня нейромедіаторів, що приймають участь у регуляції настрою. Однак, рішення про початок прийому антидепресантів має бути ухвалене разом із психіатром після ретельної оцінки. Ці препарати швидко полегшують симптоми та не викликають звикання при правильному прийомі. Вони добре переносяться пацієнтами та можуть призначатися на тривалий період. Слід зазначити, що припинення лікування має бути поступовим, щоб не спричинити синдром відміни.
• Бензодіазепіни (анксіолітики). На відміну від антидепресантів, бензодіазепіни призначені лише для короткострокового використання (не більше 1 місяця) як допоміжний метод, а не основне лікування. Вони призначені для короткочасного зняття сильних симптомів тривоги, не викликаючи сонливості. Вони не рекомендуються для тривалого застосування через ризик розвитку залежності та інших потенційних побічних ефектів. До цієї групи входять препарати на основі лоразепаму та дізепаму.
• Протитривожні препарати. Лікарські препарати на основі буспірону та опіпрамолу розроблені спеціально для лікування ГТР. Вони мають інший механізм дії порівняно з бензодіазепінами та схвалені для тривалого застосування. Перші покращення спостерігаються через 2 тижні.

Зміна способу життя 

Тривожний розлад можна лікувати самостійно за допомогою правильного способу життя: 

• Регулярні фізичні вправи. Фізична активність у багатьох випадках сприяє зменшенню симптомів, завдяки вивільненню ендорфінів, що підвищують настрій. Намагайтеся займатися фізичними вправами помірної інтенсивності не менше 30 хвилин 2-3 рази на тиждень.
• Техніки управління стресом. Вивчення і застосування на практиці методів боротьби зі стресом, таких як глибоке дихання, м'язова релаксація та медитація, знижує загальний рівень занепокоєння і сприяє розслабленню фізичному та ментальному.
• Інші корисні звички. Пріоритетними є достатній сон, збалансоване харчування, обмеження споживання кофеїну та алкоголю, а також збалансований розпорядок дня. 

Важливо зазначити, що лікування ГТР має бути індивідуальним, і те, що підходить одній людині, може не підійти іншій. Консультація з фахівцем у галузі психічного здоров'я необхідна для визначення найбільш коректного варіанту терапії з урахуванням тяжкості симптомів, індивідуальних переваг та супутніх захворювань.

Генералізований тривожний розлад є широко поширеним психічним захворюванням. Він пов'язаний з ірраціональними переживаннями і постійним занепокоєнням з різних причин. Тривале перебування в такому стані впливає не тільки на ментальне, а й на фізичне здоров'я людини. У багатьох випадках для ефективного лікування ГТР може бути достатньо поєднання психотерапії та зміни способу життя. Медикаментозне лікування може бути розглянуте у важчих випадках або коли симптоми значно заважають повсякденній життєдіяльності. Тому за наявності будь-яких ознак тривожного синдрому слід звернутися по лікарську допомогу. 

Здоров'я безцінне – бережіть себе!
Моя Аптека – з любов'ю та турботою.

САМОЛІКУВАННЯ МОЖЕ БУТИ ШКІДЛИВИМ ДЛЯ ВАШОГО ЗДОРОВ'Я  Інформація у статті має виключно ознайомлювальний характер. Адміністрація сайту mypharmacy.com.ua не несе відповідальності за будь-які прямі чи опосередковані наслідки, що виникли в результаті використання інформації на сайті.