Бікатеро табл. п/плен. оболочкой 150 мг блистер №30

діюча речовина: бікалутамід;

1 таблетка, вкрита плівковою оболонкою, містить 50 мг або 150 мг бікалутаміду;

допоміжні речовини: лактози моногідрат, кросповідон, повідон, магнію стеарат, Опадрай білий Y-1-7000: гіпромелоза (Е 464), титану діоксид (Е 171), поліетиленгліколь 400.

Лікарська форма

Таблетки, вкриті плівковою оболонкою.

Основні фізико-хімічні властивості: круглі, двоопуклі, білого кольору таблетки, вкриті плівковою оболонкою. Для дози 50 мг – з гравіюванням "2" з одного боку та "Н" з іншого, для дози 150 мг – з гравіюванням "11" з одного боку та "Н" з іншого.

Фармакотерапевтична група

Антиандрогенні засоби. Код АТХ L02B B03.

Фармакологічні властивості

Фармакодинаміка. БІКАТЕРО є нестероїдним антиандрогеном, що не має іншого впливу на ендокринну систему. Препарат зв’язується з андрогенними рецепторами, не активуючи експресію генів, таким чином пригнічуючи андрогенні стимули. В результаті такого пригнічення спостерігається регресія пухлини передміхурової залози. При відміні препарату БІКАТЕРО у певної частини пацієнтів може виникнути синдром відміни.

БІКАТЕРО є рацемічною сумішшю із антиандрогенною активністю, представленою майже виключно (R)-енантіомером.

Фармакокінетика.

Абсорбція та розподіл.

БІКАТЕРО добре всмоктується після перорального прийому. Немає доказів клінічно значимого ефекту прийому їжі на біодоступність препарату.

(S)-енантіомер дуже швидко виводиться порівняно із (R)-енантіомером; період напіввиведення останнього з плазми становить приблизно 1 тиждень.

При щоденному застосуванні препарату БІКАЛУТАМІД (R)-енантіомер через тривалий період напіввиведення кумулюється у плазмі в 10-кратній концентрації.

Плато концентрації (R)-енантіомера на рівні приблизно 9 мкг/мл спостерігається при застосуванні денної дози 50 мг препарату БІКАТЕРО. У стабільній фазі на частку переважно активного (R)-енантіомера припадає 99 % загальної кількості циркулюючих енантіомерів.

На фармакокінетику (R)-енантіомера не впливає вік пацієнта, наявність і ураження нирок чи легкого та помірного ураження печінки. Існують докази того, що у пацієнтів із тяжкими ураженнями печінки (R)-енантіомер повільніше елімінується із плазми.

БІКАТЕРО має високий ступінь зв’язування з білками (рацемат – 96 %, (R)-енантіомер – > 99%) та інтенсивно метаболізується (шляхом оксидації та глюкуронізації), його метаболіти однаковою мірою виділяються з сечею та жовчю.

Кількість бікалутаміду, яка потенційно потрапляє в організм жінки-партнерки під час статевих зносин, є низькою та може становити приблизно 0,3 мкг/мл. Цей рівень є нижчим за той, що у лабораторних тварин призводить до вроджених вад потомства.

Таблетки з дозуванням 50 мг:

Рак передміхурової залози (пізні стадії) у комбінації з терапією аналогами рилізинг-фактора лютеїнізуючого гормону чи хірургічною кастрацією.

Таблетки з дозуванням 150 мг:

Монотерапія або ад’ювантна терапія при радикальній простатектомії чи радіотерапії пацієнтів із місцево розповсюдженим раком передміхурової залози при високому ризику прогресування захворювання.

Лікування пацієнтів із місцево розповсюдженим не метастатичним раком передміхурової залози, для яких хірургічна кастрація чи інші медичні втручання не показані чи неприйнятні.

БІКАТЕРО протипоказаний для застосування жінкам та дітям.

БІКАТЕРО не слід призначати пацієнтам, у яких спостерігалися реакції гіперчутливості до діючої речовини чи будь-яких допоміжних речовин, що входять до складу препарату.

Протипоказане одночасне застосування препарату БІКАТЕРО із терфенадином, астемізолом чи цизапридом.

Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій

Не існує доказів фармакодинамічної чи фармакокінетичної взаємодії БІКАТЕРО та аналогів рилізинг-фактора лютеїнізуючого гормону.

Дослідження іn vitro показали, що R-бікалутамід є інгібітором CYP 3A4 та виявляє менший інгібіторний ефект на активність CYP 2С9, 2С19 та 2D6.

Хоча клінічні дослідження, у ході яких застосовували антипірин як маркер активності цитохрому Р450 (CYP), не свідчать про потенційну взаємодію із препаратом бікалутамід, середня концентрація мідазоламу (площа під фармакокінетичною кривою) збільшилась до 80% після одночасного його застосування протягом 28 днів із препаратом БІКАЛУТАМІД. Для препаратів з вузьким терапевтичним діапазоном таке підвищення має значення. Отже, одночасне застосування із терфенадином, астемізолом та цизапридом є протипоказаним. Також БІКАТЕРО слід з обережністю застосовувати із такими сполуками, як циклоспорини та блокатори кальцієвих каналів. Може виникнути необхідність у зменшенні дози цих препаратів, особливо якщо є ознаки посилення впливу препарату чи виникають побічні ефекти у результаті його застосування. При застосуванні циклоспорину рекомендують проводити ретельне спостереження за його концентрацією у плазмі та за клінічним станом пацієнта після початку чи припинення лікування препаратом БІКАТЕРО.

З обережністю слід призначати БІКАТЕРО при застосуванні препаратів, які можуть пригнічувати окислення препарату (таких як циметидин, кетоконазол). Теоретично це може призвести до підвищення концентрації препарату БІКАТЕРО у плазмі, що може посилити побічні ефекти препарату.

Дослідження іn vitro показали, що БІКАТЕРО може витісняти кумариновий антикоагулянт варфарин із ділянок його зв’язування з білками. Тому у разі призначення препарату БІКАТЕРО пацієнтам, які вже отримують кумаринові антикоагулянти, рекомендують проводити ретельний моніторинг протромбінового часу.

Особливості застосування

Лікування препаратом БІКАТЕРО слід починати під безпосереднім наглядом лікаря.

БІКАТЕРО активно метаболізується в печінці. Деякі дані дають підставу вважати, що у пацієнтів із тяжкими ураженнями печінки виведення препарату уповільнюється, а це може привести до кумуляції бікалутаміду. Тому БІКАТЕРО слід застосовувати з обережністю пацієнтам із помірними чи тяжкими ураженнями печінки.

Через можливість змін функції печінки слід періодично проводити печінкові проби. Більшість змін спостерігаються протягом перших 6 місяців застосування препарату БІКАТЕРО.

Зрідка при застосуванні препарату БІКАТЕРО спостерігали тяжкі зміни, повідомлялось навіть про смертельні випадки. Якщо спостерігаються тяжкі зміни функції печінки, лікування препаратом слід припинити.

У чоловіків, які приймають агоністи рилізинг-фактора лютеїнізуючого гормону, зменшується толерантність до глюкози. Це може проявитися цукровим діабетом або втратою глікемічного контролю у пацієнтів з уже виявленим діабетом. У зв’язку з цим потрібен моніторинг рівня глюкози в крові пацієнтів, які отримують БІКАТЕРО у комбінації з агоністами рилізинг-фактора лютеїнізуючого гормону.

Показано, що БІКАТЕРО пригнічує активність цитохрому Р450 (CYP 3A4), тому слід проявляти обережність при одночасному його призначенні із препаратами, що метаболізуються переважно CYP 3A4.

Пацієнти з рідкісними спадковими формами непереносимості галактози, вродженою лактазною недостатністю або синдромом мальабсорбції глюкози-галактози не повинні приймати цей препарат.

Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або роботі з іншими механізмами.

БІКАТЕРО не впливає на керування автомобілем чи роботу зі складними механізмами. Однак слід мати на увазі, що зрідка може виникати сонливість. Пацієнти, які приймають цей препарат, повинні дотримуватися обережності.

Дорослі пацієнти чоловічої статі, включаючи пацієнтів літнього віку: перорально по 1 таблетці один раз на добу. Лікування препаратом з дозуванням 50 мг слід починати щонайменше за 3 дні до початку терапії аналогами рилізинг-фактора лютеїнізуючого гормону або одночасно із хірургічною кастрацією.

Препарат з дозуванням 150 мг слід приймати, по 1 таблетці один раз на добу щонайменше протягом 2 років чи до змін у розвитку захворювання.

Ниркова недостатність: пацієнтам з нирковою недостатністю корекція дози не потрібна.

Печінкова недостатність: пацієнтам із легкою печінковою недостатністю корекція дози не потрібна. У пацієнтів із помірною чи тяжкою печінковою недостатністю може спостерігатися підвищене накопичення препарату.

Діти. Препарат протипоказаний для застосування дітям.

Немає даних щодо передозування у людей. Специфічного антидоту не існує; лікування симптоматичне. Діаліз може бути неефективним, оскільки БІКАТЕРО значною мірою зв’язується з білками та не виявляється у незміненому вигляді у сечі. При передозуванні показана загальна підтримувальна терапія, включаючи моніторинг життєво важливих показників.

БІКАТЕРО протипоказаний для застосування жінкам. Його протипоказано призначати у період вагітності чи годування груддю.

Термін придатності

3 роки.

Умови зберігання

Зберігати в оригінальній упаковці при температурі не вище 25 ºС. Зберігати у недоступному для дітей місці.

Упаковка

По 10 таблеток у блістері, по 1 або по 3 блістери в картонній коробці.

Категорія відпуску

За рецептом.

Інструкція для: Бікатеро табл. п/плен. оболочкой 150 мг блистер №30

Виробник: Гетеро Лабз Лтд, Індія

Фарм. група: Антагоністи гормонів та аналогічні засоби. Антиандрогенні зacоби.

Реєстрація: UA/14356/01/02

МНН: Bicalutamide

Код АТХ:

(L) Протипухлинні лікарські засоби та імуномодулятори

(L02) Ендокринна терапія

(L02B) Гормональні антагоністи та споріднені засоби

(L02BB) Антиандрогени

(L02BB03) Бікалутамід