Ципрозол комбі-упак.: розчин д/інф. 200 мг/100 мл у флак. №1 + р-н д/інф. 500 мг/100 мл у флак. №1

діюча речовина: 1 мл розчину містить 2 мг ципрофлоксацину.
допоміжні речовини: кислота молочна, натрію хлорид, динатрію едетат, натрію гідроксид, кислота хлористоводнева, вода для ін’єкцій.

Форма випуску. Розчин для інфузій.

Фармакотерапевтична група. Антибактеріальні засоби для системного застосування. Фторхінолони. Код АТС J01M A02.

Фармакологічні властивості. Фармакодинаміка. Ципрофлоксацин (1-циклопропил-6-фтор-1,4-дигідро-4-оксо-7-піперазин-1-іл-хинолон-3-карбонової кислоти гідрохлорид) — протимікробний препарат групи фторхинолонів. Механізм дії обумовлений інгібуванням ферменту ДНК бактерій і порушенням синтезу ДНК. Ципрофлоксацин активний у відношенні грампозитивних та грамнегативних бактерій, включаючи штами, резистентні до пеніциллінів, цефалоспорінів та аміноглікозідів, а також Mycobacterium tuberculosis. Ципрофлоксацин активний у відношенні широкого спектру мікроорганізмів:
Грамнегативні аеробні бактерії—Escherichia coli, Klebsiella spp., Salmonella spp., Рroteus spp., Shigella spp., Yersinia spp., Enterobacter spp., Morganella morganii, Providencia spp., Vibrio spp., Citrobacter spp., Serratia spp., Campylobacter spp., Pseudomonas aeruginosa, P. cepacia, Neisseria gonorrhoeae, N. meningitidis, Haemophilus influenzae, H. ducreyi, Acinetobacter spp., Moraxella catarrhalis, Gardnerella vaginalis, Pasteurella multocida, Helicobacter pylori;
грампозитивні аеробні бактерії— стафілококи, в тому числі штами, що продукують пеніцилліназу, і штами, резистентні до метициліну; стрептококи, зокремаStreptococcus рneumoniae, Listeria monocytogenes, Corynebacterium spp.
До препарату нечутливі анаеробні бактерії, рикетсії, Nocardia asteroides, бліда спірохета, віруси, гриби і найпростіші.
Фармакокінетика. Препарат досягає терапевтичних концентрацій майже у всіх тканинах і біологічних рідинах організму. Зв’язування ципрофлоксацину з білками плазми крові є низьким — 19–40 %. Ципрофлоксацин проникає крізь плаценту і в грудне молоко. 40–50 % препарату виводиться з сечею в незміненому вигляді, близько 15 % — у вигляді метаболітів. Приблизно 20–35% препарату виводиться з калом. Період напіввиведення ципрофлоксацину становить 3,5–4,5 ч; може збільшуватися у хворих літнього віку, при цирозі печінки; у випадку тяжкої ниркової недостатності збільшується до 8 ч.
Фармакокінетика ципрофлоксацину не змінюється у хворих на муковісцидоз.

Неускладнені та ускладнені інфекції, спричинені збудниками, чутливими до ципрофлоксацину:

• інфекції дихальних шляхів;
• інфекції середнього вуха та придаткових пазух носа;
• інфекції очей;
• інфекції органів черевної порожнини, бактеріальні інфекції шлунково-кишкового тракту, жовчного міхура та жовчовивідних шляхів, а також перитоніт;
• інфекції нирок і сечовивідних шляхів;
• інфекції органів малого таза (гонорея, аднексит і простатит);
• інфекції шкіри та м’яких тканин;
• інфекції кісток і суглобів;
• сепсис.

Профілактика та лікування інфекцій у хворих з ослабленим імунітетом (у тому числі на тлі лікування імунодепресантами та при нейтропенії).

Підвищена чутливість до ципрофлоксацину або інших хінолонів, вік до 18 років, період вагітності і годування груддю.

Ципрофлоксацин вводять дорослим внутрішньовенно, краплинно, залежно від тяжкості інфекції від 200 до 400 мг (у тяжких випадках) двічі на добу при середній тривалості лікування 7 - 10 днів. При хронічних бронхітах у фазі загострення вводять 200 мг (100 мл) препарату 1 раз на добу протягом 7 - 10 днів. При гострих синуситах - 200 мг (100 мл) препарату 1 раз на добу протягом 10 днів. При негоспітальній пневмонії - 200 мг (100 мл) препарату 1 - 2 рази на добу протягом 7 - 14 днів. При неускладнених інфекціях сечових шляхів - 200 мг одноразово або по 100 мг протягом 3 днів, а при ускладнених – 200 мг 1 раз на добу протягом 7 - 10 днів. Для лікування інфекції шкіри і м’яких тканин рекомендована доза 100 мг 1 раз на добу протягом 5 - 7 днів. Для лікування гонореї вводять по 100 мг 1 раз на добу протягом 5 -7 днів. Для лікування туберкульозу залежно від форми і тяжкості перебігу захворювання призначають по 400 мг 1 раз на добу. Для профілактики хірургічних інфекцій – по 100 мг 1 - 2 рази на добу протягом 3 - 5 днів. Оскільки Ципрофлоксацин виділяється переважно нирками, пацієнтам з кліренсом креатиніну < 40 мл/хв призначають початкову дозу 200 мг препарату, а потім по 100 мг кожні 24 години. При кліренсі креатиніну менше 20 мл/хв (включаючи пацієнтів, які перебувають на подовженому перитонеальному амбулаторному гемодіалізі) призначають початкову дозу 200 мг препарату, а потім  – по 100 мг кожні 48 годин. При кліренсі креатиніну > 40 мл/хв максимальна доза не повинна перевищувати 800 мг/добу.

Нудота, блювання, діарея, дискомфорт в епігастральній області, анорексія; запаморочення, головний біль, безсоння, занепокоєння, фотофобія, загальна слабкість, рідко - судоми; можливі алергічні реакції — шкірний свербіж, висипи, гарячка, васкуліт, еритема. Рідко виникає підвищення активності печінкових трансаміназ, транзиторне підвищення рівня креатиніну в плазмі крові, зміна гематологічних показників, ниркова недостатність, міалгія, гинекомастія, сухість слизових оболонок, кровотечі із шлунково-кишкового тракту, панкреатит, гепатит, депресія, порушення зору, смаку, нюху, підвищення внутрішньочерепного тиску, атаксія, психоз, гіперпігментація, фотосенсибілізація, нейропатія, гіпотонія, колапс, гематурія, кристалурія, протеїнурія, артралгія, геморагічний цистит, флебіт, біль у місці введення.

Специфічного антидоту ципрофлоксацину не існує; при необхідності проводять симптоматичну терапію. Рекомендується проведення гемодіалізу і перитонеального діалізу.

При вагітності і годуванні груддю застосування ципрофлоксацину протипоказане.

Діти. Препарат не застосовують дітям.

Особливості застосування. Перед введенням препарату слід провести шкірний тест. В період застосування препарату хворі повинні одержувати достатню кількість рідини для запобігання кристалурії. Під час лікування слід уникати прямого сонячного та УФ-опромінення.
З обережністю призначають препарат хворим на епілепсію і атеросклероз мозкових судин, оскільки ципрофлоксацин може здійснювати збуджувальну дію на ЦНС.

Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або роботі з іншими механізмами. Препарат знижує швидкість психомоторних реакцій, що слід враховувати при керуванні автотранспортними засобами і роботі з потенційно небезпечними механізмами.

Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій. Одночасне призначення ципрофлоксацину і теофіліну може призвести до підвищення концентрації останнього в плазмі крові і збільшення періоду його напіввиведення. Пробенецид, азлоцилін підвищують концентрацію препарату в плазмі крові. НПВП можуть підсилювати дію ципрофлоксацину на ЦНС. Ципрофлоксацин підвищує нефротоксичность циклоспорину і нейротоксичность деяких НПВП. При одночасному прийомі варфарину необхідно контролювати показники коагуляції. При одночасному прийомі пероральних гіпоглікемічних засобів слід контролю вати рівень глюкози в крові. Одночасне застосування інгібіторів карбоангідрази, цитрату натрію підвищує ризик розвитку кристалурії.

Умови та термін зберігання. Зберігати при температурі не вище 25 °С у захищеному від світла, недоступному для дітей місці. Термін придатності - 3 роки.

Умови відпуску. За рецептом.

Упаковка. По 100 мл або 200 мл розчину у флаконі з полімерного матеріалу. Флакон разом з інструкцією із застосування в картонній коробці.

Інструкція для: Ципрозол комбі-упак.: розчин д/інф. 200 мг/100 мл у флак. №1 + р-н д/інф. 500 мг/100 мл у флак. №1

Виробник: Алкон Парентералс Лтд для "Скан Біотек Лтд", Індія

Фарм. група: Антибактеріальні засоби для системного застосування. Фторхінолони.

Реєстрація: № UA/9792/01/01 від 19.08.2014. Наказ № 578 від 19.08.2014

МНН: Ciprofloxacin and ornidazole

Код АТХ:

(J) Протимікробні лікарські засоби для системного використання

(J01) Антибактеріальні препарати для системного призначення

(J01M) Антибактеріальні хінолони

(J01MA) Фторхінолони

(J01MA02) Ципрофлоксацин