Заощаджуй з нами

Економте до 30% при бронюванні товарів в аптеках.

Доцетактін конц. д/п інф. р-ну 20 мг фл. 0,5 мл, з розч. у фл. 1,5 мл №1

Код: 15366
Доцетактін конц. д/п інф. р-ну 20 мг фл. 0,5 мл, з розч. у фл. 1,5 мл №1
Немає в наявності
Немає в наявності

Основна інформація

Виробник
Бренд
Діючі речовини
Категорія
Показання

онкологія

Галузь застосування

онкологія

Форма випуску

Інфузії

Умови відпуску

рецептурний

Інструкція для Доцетактін конц. д/п інф. р-ну 20 мг фл. 0,5 мл, з розч. у фл. 1,5 мл №1

Склад

діюча речовина: доцетаксел;

1 мл концентрату містить 40 мг доцетакселу;

допоміжні речовини: кислота лимонна безводна, етанол безводний, полісорбат 80;

склад розчинника: 1 мл розчинника містить 93,4 мг етанолу безводного, вода для ін’єкцій.

Лікарська форма

Концентрат для розчину для інфузій.

Основні фізико-хімічні властивості: концентрат: прозорий маслянистий розчин жовтого кольору; розчинник: прозорий безбарвний розчин.

Фармакотерапевтична група

Антинеопластичні засоби. Таксани.

Код АТХ L01C D02.

Фармакологічні властивості

Фармакодинаміка.

Доцетаксел – протипухлинний препарат, який сприяє збиранню тубуліну у стабільні мікротрубочки i пригнічує їх розпад, що спричиняє виражене зниження концентрації вільного тубуліну. Зв’язування доцетакселу з мікротрубочками не впливає на кількість протофіламентів. Доцетаксел in vitro руйнує мікротубулярну сітку у клітинах, яка необхідна для життєво важливих мітотичних i інтерфазових клітинних функцій. Доцетаксел створює високі внутрішньоклітинні концентрації і зберігається у клітинах тривалий час. Kpім того, доцетаксел проявляє активність по відношенню до деяких клітин, які продукують у надмірній кількості р-глікопротеїн, що кодується геном множинної резистентності.

Фармакокінетика.

Фармакокінетика доцетакселу вивчалась у хворих на рак після введення 20-115 мг/м2 препарату. Кінетичний профіль доцетакселу не залежить від дози і відповідає трьохкамерній фармакокінетичній моделі з періодом напіввиведення для α-, β- та γ-фаз 4 хвилини, 36 хвилин та 11,1 години відповідно. Остання фаза частково зумовлена відносно повільним виведенням доцетакселу із периферичної камери. Після введення дози 100 мг/м2 шляхом інфузії тривалістю 1 година середній піковий рівень препарату у плазмі крові становив 3,7 мкг/мл з показником AUC (площа під фармакокінетичною кривою «концентрація-час») 4,6 год•мкг/мл. Середній рівень загального кліренсу та об’єм розподілу у фазі плато становили 21 л/год/м2 та 113 л відповідно. Варіабельність загального кліренсу у різних осіб становить приблизно 50 %. Доцетаксел більш ніж на 95 % зв’язується з білками плазми крові.

У трьох пацієнтів з раком проводилося дослідження з міченим 14С доцетакселом. Протягом 7 днів доцетаксел виводився із сечею і калом після окиснювального метаболізму трет-бутилової ефірної групи з участю цитохрому Р 450, екскреція із сечею і калом становила 6 % і 75 % від введеної радіоактивної дози відповідно. Приблизно 80 % радіоактивності, що була виявлена в калі, виводилась протягом 48 годин у вигляді одного основного неактивного метаболіту, трьох незначних неактивних метаболітів і дуже низької кількості незміненого лікарського засобу.

Фармакокінетика доцетакселу не залежить від статі і віку пацієнтів. У незначної кількості пацієнтів (n=23) з біохімічними показниками, що свідчили про незначне або помірне порушення функції печінки (активність АЛТ і АСТ перевищувала верхню межу норми більш ніж у 1,5 раза, а активність лужної фосфатази була у 2,5 раза вищою за норму), загальний кліренс був зменшений на 27 % порівняно із середнім показником. Кліренс доцетакселу не змінювався у хворих із легкою або помірною затримкою рідини, даних щодо кліренсу препарату у пацієнтів з тяжкою затримкою рідини немає.

Показання

Рак молочної залози

У комбінації з доксорубіцином i циклофосфамідом Доцетактін показаний для ад’ювантної терапії хворих з:

  • операбельним раком молочної залози з ураженням лімфатичних вузлів;
  • операбельним раком молочної залози без ураження лімфатичних вузлів.

Ад’ювантну терапію операбельного раку молочної залози без ураження лімфатичних вузлів слід проводити хворим, які підлягають хіміотерапії відповідно до прийнятих міжнародних критеріїв для первинної терапії ранніх стадій раку молочної залози.

Доцетактін у комбінації з доксорубіцином показаний для лікування місцевопрогресуючого або метастатичного раку молочної залози у пацієнтів, які раніше не одержували цитотоксичної терапії з приводу цього захворювання.

Монотерапія Доцетактіном показана для лікування пацієнтів з місцевопрогресуючим або метастатичним раком молочної залози після неефективної цитотоксичної терапії, яка включала антрациклін або алкілувальний засіб.

Доцетактін у комбінації з трастузумабом показаний для лікування пацієнтів з метастатичним раком молочної залози з підвищеною експресією HER-2 пухлинними клітинами, які раніше не одержували хіміотерапії з приводу метастазів.

Доцетактін у комбінації з капецитабіном показаний для лікування пацієнтів з місцевопрогресуючим або метастатичним раком молочної залози після невдалої цитотоксичної терапії, яка включала антрациклін.

Недрібноклітинний рак легенів

Доцетактін показаний для лікування пацієнтів з місцевопрогресуючим або метастатичним недрібноклітинним раком легенів після неефективної попередньої хіміотерапії.

Доцетактін у комбінації з цисплатином показаний для лікування пацієнтів з неоперабельним місцевопрогресуючим або метастатичним недрібноклітинним раком легенів якщо попередня хіміотерапія з приводу цього стану не проводилася.

Рак передміхурової залози

Доцетактін у комбінації з преднізоном або преднізолоном показаний для лікування пацієнтів з гормоностійким метастатичним раком передміхурової залози.

Аденокарцинома шлунка

Доцетактін у комбінації з цисплатином та 5-фторурацилом показаний для лікування пацієнтів з метастатичною аденокарциномою шлунка, включаючи аденокарциному гастроезофагеального відділу, які попередньо не отримували хіміотерапії з приводу метастазів.

Рак голови і шиї

Доцетактін у комбінації з цисплатином та 5-фторурацилом показаний для індукційної терапії хворих на місцевопрогресуючу сквамозноклітинну карциному голови та шиї.

Протипоказання

Гіперчутливість до діючої речовини або до допоміжних речовин. Початковий рівень нейтрофілів < 1500 клітин/мм3. Тяжкі порушення функції печінки (див. розділи «Спосіб застосування та дози» та «Особливості застосування»).

Слід враховувати також протипоказання для застосування інших лікарських засобів, які призначають у комбінації з доцетакселом.

Особливі заходи безпеки

Доцетактін – протипухлинний препарат, тому, як i при застосуванні інших потенційно токсичних речовин, необхідно дотримуватись обережності при його застосуванні i приготуванні розчинів доцетакселу. Рекомендується вдягати рукавички.

Якщо концентрат, напівготовий розчин або розчин для інфузій Доцетактін потрапляє на шкіру, її необхідно негайно ретельно вимити водою з милом. При потраплянні концентрату, напівготового розчину або розчину для інфузій доцетакселу на слизові оболонки їх слід негайно ретельно промити водою.

Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій.

Дослідження in vitro продемонстрували, що метаболізм доцетакселу може змінюватись при одночасному введенні препаратів, які індукують, пригнічують або метаболізуються під дією цитохрому Р450-3A (і, таким чином, можуть пригнічувати фермент конкурентним способом), таких як циклоспорин, терфенадин, кетоконазол, еритроміцин і тролеандоміцин. Тому необхідно з обережністю призначати одночасне лікування цими препаратами, оскільки існує потенційна можливість значущої взаємодії.

Доцетаксел демонструє високий рівень зв’язування з білками плазми крові (> 95 %). Хоча потенційна взаємодія доцетакселу in vivo з одночасно призначеними лікарськими засобами формально не досліджувалась, взаємодії in vitro з препаратами, які демонструють високий ступінь зв’язування з білками, такими як еритроміцин, дифенгідрамін, пропранолол, пропафенон, фенітоїн, саліцилати, сульфаметоксазол і натрію вальпроат, не впливали негативно на зв’язування доцетакселу з білками крові. Крім того, дексаметазон не впливав на зв’язування доцетакселу з білками крові. Доцетаксел не впливав на зв’язування з білками дигітоксину.

Супутнє призначення доцетакселу, доксорубіцину і циклофосфаміду не впливало на фармакокінетику цих лікарських засобів. Обмежені дані, одержані у неконтрольованому дослідженні, давали змогу припустити взаємодію між доцетакселом і карбоплатином. При комбінації з доцетакселом кліренс карбоплатину був приблизно на 50 % більшим за величини, про які раніше повідомляли при застосуванні монотерапії карбоплатином.

Фармакокінетика доцетакселу при наявності преднізону досліджувалась у пацієнтів з метастатичним раком передміхурової залози. Доцетаксел метаболізується CYP3A4, і, як відомо, преднізон індукує CYP3A4. Не спостерігалося статистично значущого впливу преднізону на фармакокінетику доцетакселу.

Доцетаксел необхідно призначати з обережністю пацієнтам, які одночасно одержують потужні інгібітори CYP3A4 (наприклад, інгібітори протеази, такі як ритонавір, азолові протигрибкові засоби, зокрема кетоконазол або ітраконазол). Дослідження взаємодії лікарських засобів, що проводили для пацієнтів, які одержували кетоконазол і доцетаксел, продемонструвало, що кліренс доцетакселу був знижений наполовину у результаті впливу кетоконазолу, можливо, через те, що метаболізм доцетакселу включає CYP3A4 як головний (єдиний) метаболічний шлях. Погіршена переносимість доцетакселу може спостерігатися навіть при низьких дозах.

Спирт, що міститься у доцетакселі, може змінювати клінічні ефекти інших лікарських препаратів.

Особливості застосування

У пацієнтів з раком молочної залози, недрібноклітинним раком при відсутності протипоказань можна застосовувати премедикацію, яка полягає у пероральному прийомі кортикостероїду, такого як дексаметазон, у дозі 16 мг на добу (наприклад, 8 мг 2 рази на добу) протягом 3 днів, починаючи за 1 день до введення доцетакселу, що може зменшити частоту розвитку та вираженість реакцій гіперчутливості. Для пацієнтів з раком передміхурової залози премедикацію проводити пероральним препаратом дексаметазону у дозі 8 мг за 12 годин, 3 години та 1 годину до інфузії Доцетактіну.

Гематологія

Нейтропенія – найчастіша побічна реакція Доцетактіну. Кількість нейтрофілів досягає найнижчого рівня в середньому на 7-й день, а у хворих, які попередньо пройшли інтенсивне лікування – навіть раніше. Частий контроль повної картини крові слід проводити всім хворим, хто отримує Доцетактін. Лікування Доцетактіном можна відновлювати, коли кількість нейтрофілів буде рівним або перевищить 1500 /мм3.

У випадку тяжкої нейтропенії (< 500 /мм3 протягом 7 і більше днів) під час курсу терапії Доцетактіном у наступні курси лікування рекомендується зменшити дозу або застосувати відповідне симптоматичне лікування.

У випадку лікування хворих комбінацією Доцетактіну із цисплатином і 5-фторурацилом (5-ФУ) фебрильна нейтропенія та нейтропенічні інфекції розвивалися рідше, якщо хворим застосовувати Г-КСФ з профілактичною метою. Хворим, які одержують 5-ФУ, слід проводити профілактику за допомогою Г-КСФ для зниження ризику розвитку ускладненої нейтропенії (фебрильна нейтропенія, пролонгована нейтропенія або нейтропенічна інфекція). Слід проводити суворий моніторинг хворих, які перебувають на лікуванні 5-ФУ.

У пацієнтів, які отримували лікування доцетакселом у комбінації з доксорубіцином і циклофосфамідом (ТАС), фебрильна нейтропенія та/або нейтропенічна інфекція виникали рідше, якщо хворі проходили первинну профілактику за допомогою Г-КСФ. Для пацієнтів, які отримують ад’ювантну терапію дослідження ТАС з приводу раку молочної залози, доцільно розглянути можливість первинної профілактики Г-КСФ для зниження ризику ускладненої нейтропенії (фебрильної нейтропенії, пролонгованої нейтропенії або нейтропенічної інфекції). Пацієнти, які отримують лікування за схемою дослідження ТАС, повинні перебувати під ретельним наглядом.

Реакції гіперчутливості. Необхідне ретельне спостереження за станом пацієнтів щодо розвитку реакцій гіперчутливості, особливо під час першої та другої інфузій. Реакції гіперчутливості можуть виникнути у перші кілька хвилин інфузії доцетакселу, тому повинні бути доступні засоби, необхідні для лікування артеріальної гіпотензії та бронхоспазму. Якщо розвинулись такі легкі прояви реакції гіперчутливості як почервоніння або місцеві шкірні реакції, немає необхідності у відміні лікування. Однак тяжкі реакції, наприклад, виражена артеріальна гіпотензія, бронхоспазм або генералізовані висипання/еритема, вимагають негайного припинення введення доцетакселу і призначення відповідної терапії. Не дозволяється повторно лікувати доцетакселом пацієнтів, у яких спостерігалась тяжка реакція гіперчутливості.

Реакції з боку шкіри. Спостерігалися випадки локалізованої еритеми шкіри кінцівок (на долонях та підошвах стоп) з набряком і з подальшою десквамацією епітелію. Були зареєстровані тяжкі симптоми, наприклад, шкірні висипання з подальшою десквамацією епітелію, що призводили до переривання або повної відміни лікування Доцетактіном.

Затримка рідини. Необхідно ретельно контролювати стан пацієнтів з тяжкою затримкою рідини в організмі, наприклад, у вигляді плеврального, перикардіального випоту та асциту.

Пацієнти з ураженнями печінки. Пацієнти, яким проводили монотерапію доцетакселом у дозі 100 мг/м2 і які демонстрували серологічні рівні трансаміназ (АЛТ та/або АСТ) більш ніж в 1,5 раза вище за ВМН (верхня межа норми) у поєднанні з рівнем лужної фосфатази у 2,5 раза вище за ВМН, продемонстрували підвищений ризик виникнення тяжких побічних реакцій, таких як летальні наслідки у результаті токсичної дії препарату, включаючи сепсис і шлунково-кишкові кровотечі, які могли бути летальними, фебрильну нейтропенію, інфекції, тромбоцитопенію, стоматит і астенію. Рекомендована доза доцетакселу для пацієнтів з підвищеним рівнем показників функції печінки (ПФП) становить 75 мг/м2, і рівні ПФП необхідно вимірювати до початку лікування і перед кожним циклом.

Для пацієнтів з рівнем сироваткового білірубіну > ВМН та/або рівнями АЛТ та АСТ в 3,5 раза > ВМН у поєднанні з підвищенням рівня лужної фосфатази у сироватці в 6 разів > ВМН немає рекомендацій щодо зменшення дози і доцетаксел необхідно призначати лише при наявності суворих показань.

У комбінації із цисплатином і 5-фторурацилом для лікування аденокарциноми шлунка. Із базового клінічного дослідження були виключені пацієнти з рівнями АЛТ та/або АСТ у 1,5 раза вище за ВМН, які супроводжувались підвищенням рівнів лужної фосфатази у 2,5 раза > ВМН і рівнем білірубіну > ВМН; для таких пацієнтів немає рекомендацій щодо зменшення дози і доцетаксел необхідно призначати лише при наявності суворих показань. Даних щодо лікування пацієнтів з ураженнями печінки доцетакселом у комбінації з іншими препаратами немає.

Пацієнти з ураженнями нирок. Немає даних щодо лікування доцетакселом пацієнтів з тяжким порушенням функції нирок.

Нервова система. Розвиток тяжкої периферичної нейротоксичності потребує зниження дози.

Токсичність для серця. Серцева недостатність спостерігалась у пацієнтів, які одержували доцетаксел у комбінації з трастузумабом, особливо після хіміотерапії, що містила препарати групи антрациклінів (доксорубіцин або епірубіцин). Серцева недостатність може бути помірною або тяжкою і асоціюватись з високим ризиком летальності.

Якщо є необхідність застосовувати доцетаксел у комбінації з трастузумабом, пацієнтам необхідно пройти обстеження серцевої діяльності до початку терапії. Надалі необхідно проводити моніторинг функції серця (наприклад, кожні 3 місяці) для виявлення пацієнтів, у яких може розвинутися серцева дисфункція. Більш детальна інформація міститься в інструкції трастузумабу.

Інші. Контрацептивні заходи необхідно застосовувати як чоловікам, так і жінкам протягом усього періоду лікування та після припинення терапії ще протягом щонайменше 6 місяців.

Додаткові застереження при застосуванні для ад’ювантної терапії раку молочної залози.

Ускладнена нейтропенія. Необхідно розглянути доцільність застосування Г-КСФ і зниження дози доцетакселу пацієнтам, які демонструють ускладнену нейтропенію (пролонгована нейтропенія, фебрильна нейтропенія або інфекція).

Реакції з боку травного тракту. Такі симптоми як біль у животі та хворобливість, висока температура, діарея, з нейтропенією і без нейтропенії можуть бути ранніми проявами серйозної шлунково-кишкової токсичності і підлягають обов’язковій оцінці і негайному лікуванню.

Застійна серцева недостатність. Спостереження за станом пацієнтів із симптомами застійної серцевої недостатності необхідне під час лікування та у період після лікування.

Лейкоз. Ризик розвитку відстроченої мієлодисплазії або гострого мієлолейкозу у пацієнтів, які лікувалися комбінацією доцетакселу, доксорубіцину і циклофосфаміду (дослідження ТАС), зумовлює необхідність контролю основних гематологічних показників.

Пацієнти з метастазами в ≥4 лімфатичних вузлів. У ході проміжного аналізу співвідношення користі/ризику для пацієнтів з групи ТАС, які мають метастази в ≥ 4 лімфатичні вузли, не визначалось.

Пацієнти літнього віку. Немає даних щодо застосування доцетакселу у комбінації з доксорубіцином і циклофосфамідом пацієнтам віком > 70 років.

Необхідне ретельне спостереження за станом пацієнтів літнього віку при лікуванні ТСF.

Застереження щодо допоміжних речовин.

Препарат містить спирт. Це зумовлює шкідливість препарату для пацієнтів, які страждають на алкоголізм, а також пацієнтів, які належать до груп високого ризику, наприклад, осіб із захворюванням печінки або нервової системи (наприклад, епілепсією).

Спосіб застосування та дози

Застосування Доцетактіну слід обмежувати відділеннями, що спеціалізуються на цитотоксичній хіміотерапії, і застосовувати винятково під наглядом лікаря з досвідом застосування протиракової хіміотерапії.

Рекомендоване дозування

Для лікування раку молочної залози, шлунка, недрібноклітинного раку легенів, голови та шиї, при відсутності протипоказань, можна застосовувати премедикацію, яка полягає у пероральному прийомі кортикостероїду, такого як дексаметазон 16 мг/добу (8 мг 2 рази на добу) протягом 3 днів, починаючи за 1 день до інфузії Доцетактіну.

Для зменшення ризику гематотоксичності можна з профілактичною метою застосовувати Г-КСФ (гранулоцитарний колонієстимулювальний фактор).

Для лікування раку передміхурової залози, враховуючи супутнє застосування преднізону або преднізолону, рекомендований режим премедикації – пероральне застосування дексаметазону 8 мг за 12 годин, 3 години та 1 годину до внутрішньовенної інфузії Доцетактіну.

Доцетактін застосовувати шляхом внутрішньовенної інфузії тривалістю 1 годину кожні 3 тижні.

Рак молочної залози

Монотерапія. Для лікування пацієнтів з місцевопоширеним або метастатичним раком молочної залози рекомендована доза доцетакселу становить 100 мг/м2 шляхом внутрішньовенної інфузії тривалістю 1 годину з інтервалом 3 тижні.

Комбінована терапія.

1. У якості терапії першого ряду застосовувати комбінацію доцетакселу у дозі 75 мг/м2 з доксорубіцином (у дозі 50 мг/м2).

2. При ад’ювантному лікуванні операбельного раку молочної залози з позитивними вузлами рекомендована доза доцетакселу становить 75 мг/м2 шляхом внутрішньовенної інфузії тривалістю 1 годину після застосування доксорубіцину (у дозі 50 мг/м2) і циклофосфаміду (у дозі 500 мг/м2) кожні 3 тижні протягом 6 циклів.

3. У комбінації з трастузумабом Доцетактін застосовувати у дозі 100 мг/м2 кожні 3 тижні, при цьому трастузумаб слід призначати щотижня. Згідно з даними опублікованих досліджень, початкову інфузію доцетакселу призначали на наступний день після першої дози трастузумабу. Наступні дози доцетакселу вводили одразу ж після завершення інфузії трастузумабу, якщо попередні дози трастузумабу добре переносилося. Дози та спосіб введення трастузумабу подано в інструкції для медичного застосування трастузумабу.

4. У комбінації з капецитабіном рекомендована доза доцетакселу становить 75 мг/м2 кожні 3 тижні. Капецитабін призначати у дозі 1250 мг/м2 двічі на добу (протягом 30 хв після їди) протягом 2 тижнів з подальшою однотижневою перервою.

Для визначення дози капецитабіну відповідно до площі поверхні тіла потрібно ознайомитися з інструкцією для медичного застосування капецитабіну.

Недрібноклітинний рак легені

У пацієнтів, які раніше не отримували лікування з приводу недрібноклітинного раку легенів, Доцетактін застосовувати у дозі 75 мг/м2 одразу після введення цисплатину (у дозі 75 мг/м2) протягом 30-60 хв.

Для лікування після попередньої неуспішної хіміотерапії препаратами платини призначати разову дозу 75 мг/м2 у вигляді монотерапії.

Рак передміхурової залози.

Доцетаксел застосовувати у дозі 75 мг/м2 шляхом внутрішньовенної інфузії тривалістю 1 годину з інтервалом 3 тижні. Супутньо – преднізон або преднізолон у дозі 5 мг перорально двічі на добу щоденно.

Аденокарцинома шлунка.

Рекомендована доза доцетакселу становить 75 мг/м2 шляхом внутрішньовенної інфузії тривалістю 1 годину, після цього вводити цисплатин у дозі 75 мг/м2 шляхом внутрішньовенної інфузії тривалістю 1-3 години (обидві інфузії призначати тільки у перший день), після цих інфузій призначати 5-фторурацил у дозі 750 мг/м2 на добу шляхом безперервної 24-годинної інфузії протягом 5 днів, починаючи з моменту закінчення інфузії цисплатину. Лікування повторювати кожні 3 тижні. Пацієнту необхідно проводити премедикацію протиблювальними засобами та відповідну гідратацію для введення цисплатину. Профілактично необхідно призначати Г-КСФ (гранулоцитарний колонієстимулювальний фактор) для зниження ризику розвитку гематологічної токсичності (див. підрозділ «Корекція дози під час лікування»).

Рак голови та шиї. Пацієнтам необхідно проводити премедикацію протиблювальними препаратами та відповідну гідратацію (перед та після введення цисплатину). Для зменшення ризику гематологічної токсичності можна профілактично застосовувати Г-КСФ. Усім пацієнтам у групі лікування доцетакселом у ході досліджень TAX 323 та TAX 324 профілактично вводили антибіотики.

Індукційна хіміотерапія з подальшою променевою терапією (TAX 323)

Для індукційного лікування неоперабельної місцевопрогресуючої сквамозноклітинної карциноми голови та шиї (СККГШ) рекомендована доза доцетакселу становить 75 мг/м2 і вводиться шляхом внутрішньовенної інфузії тривалістю 1 годину з подальшим введенням цисплатину у дозі 75 мг/м2протягом 1 години у перший день, потім вводити 5-фторурацил в дозі 750 мг/м2 на добу шляхом безперервної інфузії протягом 5 днів. Цю схему лікування повторювати кожні 3 тижні протягом 4 циклів. Після хіміотерапії пацієнтам необхідно призначити променеву терапію.

Індукційна хіміотерапія з подальшою хіміопроменевою терапією (TAX 324).

Для індукційного лікування СККГШ (технічно неоперабельної, з низькою імовірністю позитивного результату хірургічного лікування та коли метою лікування є збереження органа) рекомендована доза доцетакселу становить 75 мг/м2 шляхом внутрішньовенної інфузії тривалістю 1 година в 1-й день; після інфузії доцетакселу вводити цисплатин у дозі 100 мг/м2 шляхом внутрішньовенної інфузії тривалістю від 30 хвилин до 3 годин з наступною безперервною інфузією з 1-го по 4-й день 5-фторурацилу в дозі 1000 мг/м2 за добу. Цю схему повторювати з інтервалом 3 тижні (3 цикли). Після хіміотерапії пацієнтам необхідно призначити хіміорадіотерапію.

Для корекції доз цисплатину та 5-фторурацилу див. інструкції для медичного застосування відповідних препаратів.

Корекція дозування протягом лікування

Загальні правила. Доцетактін необхідно призначати тільки при рівні нейтрофілів ≥1500/мм3. Пацієнтам, у яких більше 1 тижня триває фебрильна нейтропенія, кількість нейтрофілів <500/мм3, при виражених реакціях з боку шкіри або тяжкій периферичній невропатії дозу доцетакселу необхідно зменшити зі 100 мг/м2 до 75 мг/м2 та/або з 75 мг/м2 до 60 мг/м2. Якщо при введенні дози 60 мг/м2 ці реакції у пацієнта зберігаються, лікування необхідно припинити.

Ад’ювантна терапія з приводу раку молочної залози

Пацієнтам, які отримують ад’ювантну терапію з приводу раку молочної залози і які страждають на фебрильну нейтропенію, в усіх подальших циклах лікування слід отримувати Г-КСФ. Пацієнтам, у яких ця реакція зберігається, необхідно продовжувати введення Г-КСФ і зменшити дозу доцетакселу до 60 мг/м2. Пацієнти, у яких спостерігається стоматит ІІІ та ІV ступеня, дозу також слід зменшити до 60 мг/м2.

У комбінації з цисплатином

Пацієнтам, які одержували початкову дозу доцетакселу 75 мг/м2 у комбінації з цисплатином і в яких найнижчий рівень кількості тромбоцитів протягом попередніх курсів терапії становив < 25000/мм3, або у пацієнтів, які мають в анамнезі нейтропенію з гарячкою, пацієнтам з тяжкими проявами негематологічної токсичності дозу доцетакселу під час подальших курсів хіміотерапії слід зменшити до 65 мг/м2. Інформацію про схему корекції дози цисплатину див. у відповідній інструкції для медичного застосування.

У комбінації з капецитабіном

  • Для корекції дози капецитабіну див. інструкцію для медичного застосування капецитабіну;
  • пацієнтам, у яких вперше розвинулась токсичність ІІ ступеня тяжкості, що зберігається до наступного циклу лікування доцетакселом/капецитабіном, необхідно відкласти лікування до зменшення токсичності до 0-1 ступеня тяжкості, після чого ввести лікарський засіб у рекомендованій дозі;
  • пацієнтам з проявами токсичності ІІ ступеня вдруге або з першим виявленням токсичності ІІІ ступеня у будь-який час протягом циклу лікування необхідно відкласти лікування до зменшення токсичності до ступеня тяжкості 0-1, потім відновити лікування доцетакселом у дозі 55 мг/м2;
  • при будь-яких подальших проявах токсичності або при токсичності ІV ступеня тяжкості необхідно припинити введення доцетакселу.

Для корекції дози трастузумабу див. інструкцію для медичного застосування даного препарату.

У комбінації з цисплатином та 5-фторурацилом.

Якщо, незважаючи на призначення Г-КСФ, має місце випадок фебрильної нейтропенії, пролонгованої нейтропенії або пов’язаної з нейтропенією інфекції, дозу доцетакселу необхідно зменшити з 75 мг/м2 до 60 мг/м2. При появі подальших випадків ускладненої нейтропенії дозу доцетакселу необхідно зменшити з 60 мг/м2 до 45 мг/м2. У випадку тромбоцитопенії IV ступеня тяжкості дозу доцетакселу необхідно зменшити з 75 мг/м2 до 60 мг/м2. Пацієнтам не слід призначати подальші цикли терапії доцетакселом до того часу, поки рівень нейтрофілів не відновиться до >1500 клітин/мм3, а кількість тромбоцитів не досягне рівня > 100000 клітин/мм3. Якщо симптоми токсичності зберігаються, лікування необхідно припинити.

Корекція рекомендованих доз у випадку токсичності для пацієнтів, які одержують доцетаксел у комбінації з цисплатином та 5-фторурацилом (5-ФУ)

Токсичність

Коригування дози

Діарея ІІІ ступеня тяжкості

І епізод: зменшити дозу 5-ФУ на 20 %.

ІІ епізод: зменшити дозу доцетакселу на 20 %.

Діарея IV ступеня тяжкості

І епізод: зменшити дози доцетакселу і 5-ФУ на 20 %.

ІІ епізод: припинити лікування.

Стоматит/мукозит ІІІ ступеня тяжкості

І епізод: зменшити дозу 5-ФУ на 20 %.

ІІ епізод: припинити введення 5-ФУ у всіх подальших циклах.

ІІІ епізод: зменшити дозу доцетакселу на 20 %.

 

Стоматит/мукозит IV ступеня тяжкості

І епізод: припинити введення тільки 5-ФУ в усіх подальших циклах.

ІІ епізод: зменшити дозу доцетакселу на 20 %.

Для корекції доз цисплатину та 5-фторурацилу див. відповідний короткий огляд характеристик цих продуктів.

Пацієнтам, у яких спостерігалась ускладнена нейтропенія (включаючи пролонговану нейтропенію, фебрильну нейтропенію або інфекцію), було рекомендовано призначення Г-КСФ, щоб забезпечити профілактичне охоплення (наприклад, з 6-го до 15-го днів) в усіх подальших циклах.

Застосування особливим групам пацієнтів

Пацієнти з ураженням печінки

З огляду на фармакокінетичні дані при призначенні доцетакселу у дозі 100 мг/м2 як монотерапії пацієнтам, які демонструють підвищення рівнів трансаміназ (АЛТ та/або АСТ) більш ніж у 1,5 раза вище за верхню межу норми (ВМН) у поєднанні з підвищенням рівня лужної фосфатази у 2,5 раза вище за ВМН, рекомендована доза доцетакселу становить 75 мг/м2. Для пацієнтів з підвищеним рівнем білірубіну у сироватці крові > ВМН та/або рівнями АЛТ та АСТ > 3,5 раза за ВМН, що супроводжується рівнем лужної фосфатази у 6 разів > ВМН, немає рекомендацій щодо зменшення дози і доцетаксел можна призначати лише при наявності суворих показань.

У комбінації з цисплатином і 5-фторурацилом для лікування аденокарциноми шлунка. З базового клінічного дослідження були виключені пацієнти з рівнями АЛТ та/або АСТ у 1,5 раза вище за ВМН, які супроводжувалися підвищенням рівнів лужної фосфатази у 2,5 раза > ВМН, і рівнем білірубіну > ВМН; для таких пацієнтів немає рекомендацій щодо зменшення дози і доцетаксел можна призначати лише при наявності суворих показань. Немає даних щодо лікування пацієнтів з ураженнями печінки доцетакселом у комбінації з іншими препаратами.

Пацієнти літнього віку.

З огляду на дані фармакокінетичних досліджень можна стверджувати, що для пацієнтів літнього віку немає спеціальних інструкцій для застосування препарату. У комбінації з капецитабіном для лікування пацієнтів віком від 60 років рекомендоване зменшення початкової дози капецитабіну до 75 % (див. інструкцію для медичного застосування капецитабіну).

Приготування розчину для інфузії.

А) Приготування напівготового розчину

1. Взяти необхідну кількість флаконів Доцетактіну (забезпечити 5-хвилинний період перебування флаконів в умовах кімнатної температури, якщо флакони зберігались у холодильнику).

2. За допомогою шприца асептично відібрати весь розчинник із флакона з розчинником, що міститься в одній упаковці з концентратом Доцетактіну.

3. Ввести весь розчинник у флакон з концентратом Доцетактіну.

4. Вийнявши шприц з голкою з флакона, перемішати протягом як мінімум 2 хвилин одержану суміш розчинника і концентрату, перевертаючи флакон.

НЕ СТРУШУВАТИ! Ви отримали напівготовий розчин Доцетактіну.

5. Залишити флакон з напівготовим розчином при кімнатній температурі на 3 хв, після цього перевірити гомогенність і прозорість розчину (наявність піни навіть через 3 хв є нормою, оскільки у складі препарату міститься полісорбат 80).

З мікробіологічної точки зору напівготовий розчин, який містить 10 мг/мл Доцетактіну, необхідно використати одразу після приготування, хоча доведена хімічна та фізична стабільність протягом 8 годин у разі зберігання при температурі 2-8 °C або при кімнатній температурі (нижче 25 °C).

Б) Приготування розчину для інфузій

1. Готуючи інфузійний розчин, слід пам’ятати, що в 1 мл напівготового розчину міститься 10 мг Доцетактіну.

2. Набрати у шприц необхідну кількість мілілітрів напівготового розчину і ввести у флакон з 250 мл 0,9 % натрію хлориду або 5 % розчину глюкози. Якщо необхідна доза Доцетактіну перевищує 200 мг, слід використовувати більший об’єм рідини для інфузії, щоб концентрація Доцетактіну не була вищою за 0,74 мг/мл.

3. Перемішати круговими рухами вміст флакона з розчином для інфузії.

4. Розчин Доцетактіну для ін’єкцій слід використати протягом наступних 4 годин і ввести шляхом інфузії, яка триває 1 годину, в асептичних умовах, при нормальному освітленні приміщення та кімнатній температурі. Хімічна та фізична стабільність розчину була продемонстрована протягом 4 години за умови зберігання при кімнатній температурі (нижче 25 °C) та при нормальному освітленні або при температурі 2-8 °C в захищеному від світла місці.

Але з мікробіологічної точки зору продукт необхідно використовувати негайно. Якщо розчин не був використаний негайно, користувач несе відповідальність за тривалість та умови зберігання, які не повинні перевищувати 24 годин при температурі 2-8 °C, якщо розчинення проводили у контрольованих і валідованих асептичних умовах.

5. Якщо при огляді напівготового розчину або розчину для інфузії виявлено преципітати (осад або будь-які часточки (включення), вводити розчин не дозволяється і його треба знищити.

Ліквідація відходів. Усі матеріали, які використовували для розведення і введення препарату, слід знищити відповідно до стандартних процедур.

Діти.

Досвід застосування препарату дітям обмежений, тому дітям його не застосовують.

Побічні реакції

Найпоширенішими побічними реакціями при введенні доцетакселу як монотерапії являються: нейтропенія (оборотна і некумулятивна, найнижчий рівень нейтрофілів досягався у середньому на 7-й день і середня тривалість тяжкої нейтропенії < 500 клітин/мм3 становила 7 днів), анемія, облисіння, нудота, блювання, стоматит, діарея та астенія. Тяжкість побічних ефектів доцетакселу може підвищуватись при призначенні доцетакселу у комбінації з іншими хіміотерапевтичними засобами.

Були зареєстровані побічні ефекти (усі ступені тяжкості) при призначенні комбінації доцетакселу і трастузумабу. У групі, яку лікували комбінацією доцетакселу з трастузумабом, порівняно з групою монотерапії доцетакселом спостерігалося підвищення кількості випадків серйозних побічних ефектів та побічних ефектів IV ступеня.

Для комбінації з капецитабіном найчастіше поява небажаних ефектів була пов’язана з лікуванням пацієнтів з раком молочної залози після неефективного лікування антрацикліном (див. інструкцію для медичного застосування капецитабіну).

Побічні реакції, які часто спостерігалися при лікуванні доцетакселом.

З боку імунної системи.

Реакції гіперчутливості зазвичай виникали у перші кілька хвилин після початку інфузії доцетакселу і зазвичай були легкими або помірно вираженими. Більшість зареєстрованих симптомів являли собою припливи, шкірні висипання зі свербежем або без, відчуття стиснення у грудях, біль у спині, задишка, гарячка або озноб. Тяжкі реакції характеризувались артеріальною гіпотензією та/або бронхоспазмом або генералізованим висипанням/еритемою.

З боку нервової системи.

Розвиток тяжкої периферичної нейротоксичності вимагав зниження дози. Нейросенсорні прояви від легких до помірних характеризувалися парестезією, дизестезією або болем, у тому числі пекучим. Нейромоторні ефекти головним чином характеризувалися слабкістю.

З боку шкіри та підшкірної тканини.

Спостерігались оборотні шкірні реакції, які зазвичай розцінювались як легкі чи помірні. Реакції характеризувались висипанням, включаючи обмежені висипання, переважно на шкірі ступнів i кистей (включаючи тяжкий долонно-підошовний синдром, або пальмарно-плантарну еритродизестезію), а також передпліч, обличчя i грудей, i часто супроводжувалися свербежем. Висипання зазвичай з’являлися протягом тижня після інфузії доцетакселу. Рідше повідомлялося про тяжкі реакції, такі як висипання із подальшою десквамацією шкіри, що іноді призводило до переривання або відміни терапії доцетакселом. Тяжкі зміни нігтьових пластинок характеризуються гіпо- або гіперпігментацією, а іноді болем i оніхолізисом.

Порушення загального характеру та реакції у місці введення препарату.

Реакції у місці введення інфузії, як правило, були легкими і проявлялись у вигляді гіперпігментації, запалення, почервоніння або сухості шкіри, флебітів або екстравазації чи набряку вен. Затримка рідини проявлялася у вигляді периферичних набряків і рідше – у вигляді плеврального випоту, перикардіального випоту, асциту та збільшення маси тіла. Периферичний набряк зазвичай починається з нижніх кінцівок і може стати генералізованим зі збільшенням маси тіла на 3 кг або більше. Затримка рідини носить кумулятивний характер.

Доцетаксел у дозі 100 мг/м2, призначений як монотерапія

Інфекції та інвазії: інфекції (включаючи сепсис та пневмонію); інфекція, що супроводжується нейтропенією.

З боку крові та лімфатичної системи: нейтропенія, анемія, фебрильна нейтропенія; тромбоцитопенія; випадки кровотеч, що супроводжуються тромбоцитопенією ІІІ-ІV ступеня тяжкості.

З боку імунної системи: гіперчутливість.

З боку обміну речовин і харчування: анорексія.

З боку нервової системи: периферична сенсорна невропатія, периферична моторна невропатія, дизгевзія.

Повідомлялося, що прояви нейротоксичності були оборотними. Побічні ефекти були спонтанно оборотні у межах 3 місяців.

З боку серцево-судинної системи: аритмія; артеріальна гіпотензія; артеріальна гіпертензія; геморагічні ускладнення; серцева недостатність.

З боку дихальної системи: задишка.

З боку травного тракту: стоматит, діарея, нудота, блювання; запор, біль у животі, шлунково-кишкова кровотеча; езофагіт.

З боку шкіри та підшкірних тканин: облисіння; шкірні реакції, зміни нігтьових пластинок; один випадок необоротного облисіння. Більшість випадків шкірних реакцій були оборотними у межах 21 дня.

З боку кістково-мязової системи та сполучної тканини: міалгія; артралгія.

Загальні порушення та порушення у місці введення препарату: затримка рідини, астенія, біль; реакція в місці введення інфузії; біль у грудях несерцевого походження.

Інструментальні та лабораторні дослідження: підвищенний рівень білірубіну, підвищенний рівень лужної фосфатази крові, підвищений рівень АСТ, підвищений рівень АЛТ.

Доцетаксел у дозі 75 мг/м2, призначений як монотерапія

Інфекції та інвазії: інфекції.

З боку крові та лімфатичної системи: нейтропенія, анемія, тромбоцитопенія; фебрильна нейтропенія.

З боку імунної системи: гіперчутливість.

З боку обміну речовин і харчування: анорексія.

З боку нервової системи: периферична сенсорна невропатія; периферична моторна невропатія.

З боку серцево-судинної системи: аритмія (нетяжка), артеріальна гіпотензія.

З боку травного тракту: нудота, стоматит, блювання, діарея; запор.

З боку шкіри та підшкірних тканин: облисіння, шкірні реакції; зміни нігтьових пластинок.

З боку кістково-м’язової системи та сполучної тканини: міалгія.

Загальні порушення та порушення у місці введення препарату: астенія, затримка рідини, біль.

Інструментальні та лабораторні дослідження: підвищення рівня білірубіну крові.

Доцетаксел у дозі 75 мг/м2, призначений у комбінації з доксорубіцином

Інфекції та інвазії: інфекції.

З боку крові та лімфатичної системи: нейтропенія, анемія, фебрильна нейтропенія, тромбоцитопенія.

З боку імунної системи: гіперчутливість.

З боку обміну речовин і харчування: анорексія.

З боку нервової системи: периферична сенсорна невропатія; периферична моторна невропатія.

З боку серцево-судинної системи: серцева недостатність; аритмія; артеріальна гіпотензія.

З боку травного тракту: нудота, стоматит, діарея, блювання, запор.

З боку шкіри та підшкірних тканин: облисіння; зміни нігтьових пластинок, шкірні реакції.

З боку кістково-мязової системи та сполучної тканини: міалгія.

Загальні порушення та порушення у місці введення препарату: астенія, затримка рідини, біль; реакція у місці введення інфузії.

Інструментальні та лабораторні дослідження: підвищення рівня білірубіну крові, підвищення рівня лужної фосфатази крові; підвищення рівня АСТ, підвищення рівня АЛТ.

Доцетаксел у дозі 75 мг/м2, призначений у комбінації з цисплатином

Інфекції та інвазії: інфекції.

З боку крові та лімфатичної системи: нейтропенія, анемія, тромбоцитопенія; фебрильна нейтропенія.

З боку імунної системи: гіперчутливість.

З боку обміну речовин і харчування: анорексія.

З боку нервової системи: периферична сенсорна невропатія, периферична моторна невропатія.

З боку серцево-судинної системи: аритмія, артеріальна гіпертензія/гіпотензія; серцева недостатність.

З боку травного тракту: нудота, блювання, діарея, стоматит; запор.

З боку шкіри та підшкірних тканин: облисіння; зміни нігтьових пластинок, шкірні реакції.

З боку кістково-мязової системи та сполучної тканини: міалгія.

Загальні порушення та порушення у місці введення препарату: астенія, затримка рідини, гарячка; реакція у місці введення інфузії; біль.

Інструментальні та лабораторні дослідження: підвищення рівня білірубіну крові, підвищення рівня АЛТ; підвищення рівня АСТ, підвищення рівня лужної фосфатази крові.

Доцетаксел у дозі 100 мг/м2, призначений у комбінації з трастузумабом

З боку крові та лімфатичної системи: нейтропенія, фебрильна нейтропенія (включаючи нейтропенію, що супроводжується гарячкою та вимагає призначення антибіотиків) або нейтропенічний сепсис.

Частота гематологічної токсичності (нейтропенії ІІІ-ІV ступенів за критеріями загальної токсичності Національного інституту раку) була підвищена у пацієнтів, які одержували доцетаксел у комбінації з трастузумабом, порівняно з пацієнтами, які одержували монотерапію доцетакселом. Слід звернути увагу на те, що монотерапія доцетакселом у дозі 100 мг/м2, як відомо, спричиняє нейтропенію майже у всіх пацієнтів, причому у більшості із них – ІV ступеня тяжкості на базі найнижчих показників загального аналізу крові.

Кількість випадків фебрильної нейтропенії/нейтропенічного сепсису також була більшою у пацієнтів, яких лікували герцептином і доцетакселом, ніж у пацієнтів, яким проводили монотерапію доцетакселом.

З боку обміну речовин і харчування: анорексія.

Психічні порушення: безсоння.

З боку нервової системи: парестезія, головний біль, дисгевзія, гіпестезія.

З боку органів зору: посилення сльозотечі; кон’юнктивіт.

З боку серцево-судинної системи: серцева недостатність; лімфоедема.

З боку дихальної системи: носова кровотеча, фаринголарингеальний біль, назофарингіт, задишка, кашель, ринорея.

З боку травного тракту: нудота, діареч, блювання, запор, стоматит, диспепсія, біль у животі.

З боку шкіри та підшкірних тканин: облисіння, еритема, висипання, зміни нігтьових пластинок.

З боку кістково-мязової системи та сполучної тканини: міалгія, артралгія, біль у кінцівках, біль у кістках, біль у спині.

Загальні порушення та порушення у місці введення препарату: астенія, периферичний набряк, гіпертермія, втомлюваність, запалення слизових оболонок, біль; захворювання, подібні до грипу; біль у грудях, озноб; летаргія.

Інструментальні та лабораторні дослідження: збільшення маси тіла.

Доцетаксел у дозі 75 мг/м2, призначений у комбінації з капецитабіном

Інфекції та інвазії: кандидоз слизової оболонки порожнини рота.

З боку крові та лімфатичної системи: нейтропенія, анемія; тромбоцитопенія.

З боку обміну речовин і харчування: анорексія, зниження апетиту; зневоднення.

З боку нервової системи: дисгевзія, парестезія; запаморочення, головний біль, периферична невропатія.

З боку органів зору: посилення сльозотечі.

З боку дихальної системи, органів грудної клітки та медіастинальних органів: фаринголарингеальний біль; задишка, кашель, носова кровотеча.

З боку травного тракту: стоматит, діарея, нудота, блювання, запор, біль у животі, диспепсія; біль у верхній частині живота; сухість у роті.

З боку шкіри та підшкірних тканин: долонно-підошовний синдром, облисіння, зміни нігтьових пластинок; дерматит, еритематозні висипання, порушення пігментації нігтьових пластинок, оніхолізис.

З боку кістково-м’язової системи та сполучної тканини: міалгія, артралгія; біль у кінцівках, біль у спині.

Загальні порушення та порушення у місці введення препарату: астенія, гіпертермія, втомлюваність/слабкість, периферичний набряк; летаргія; біль.

Інструментальні та лабораторні дослідження: збільшення маси тіла, підвищення рівня білірубіну крові.

Доцетаксел у дозі 75 мг/м2, призначений у комбінації з преднізоном або преднізолоном

Інфекції та інвазії: інфекції.

З боку крові та лімфатичної системи: нейтропенія, анемія; тромбоцитопенія, фебрильна нейтропенія.

З боку імунної системи: гіперчутливість.

З боку обміну речовин і харчування: анорексія.

З боку нервової системи: периферична сенсорна невропатія, дисгевзія; периферична моторна невропатія.

З боку органів зору: посилення сльозотечі.

З боку серцево-судинної системи: зниження функції лівого шлуночка серця.

З боку дихальної системи: носова кровотеча, задишка, кашель.

З боку травного тракту: нудота, діарея, стоматит/фарингіт, блювання.

З боку шкіри та підшкірних тканин: облисіння, зміни нігтьових пластинок (нетяжкі); ексфоліативні висипання.

З боку кістково-мязової системи та сполучної тканини: артралгія, міалгія.

Загальні порушення та порушення у місці введення препарату: втомлюваність, затримка рідини.

Доцетаксел у дозі 75 мг/м2, призначений у комбінації з доксорубіцином та циклофосфамідом

Інфекції та інвазії: інфекція, нейтропенічна інфекція.

З боку крові та лімфатичної системи: анемія, нейтропенія, тромбоцитопенія, фебрильна нейтропенія.

З боку імунної системи: гіперчутливість.

З боку обміну речовин і харчування: анорексія.

З боку нервової системи: дисгевзія, периферична сенсорна невропатія; периферична моторна невропатія, неврологічні порушення у корі мозку, неврологічні порушення у мозочку; непритомність, прояви нейротоксичності, сонливості.

Зареєстровано повідомлення про подовження периферичної сенсорної невропатії з додатковою середньою тривалістю 55 місяців, що спостерігалось у пацієнтів із проявами периферичної сенсорної невропатії у кінці хіміотерапії.

З боку органів зору: посилення сльозотечі, кон’юнктивіт.

З боку серцево-судинної системи: вазодилатація; аритмія, застійна серцева недостатність, артеріальна гіпотензія; флебіт, лімфоедема.

З боку дихальної системи: кашель.

З боку травного тракту: нудота, стоматит, блювання, діарея, запор; біль у животі; коліт/ентерит/перфорація товстого кишечнику.

З боку шкіри та підшкірних тканин: облисіння; токсикодермія, зміни нігтьових пластинок.

З боку кістково-мязової системи та сполучної тканини: міалгія, артралгія.

З боку репродуктивної системи і молочних залоз: аменорея.

Загальні порушення та порушення у місці введення препарату: астенія, гарячка, периферичний набряк.

Інструментальні та лабораторні дослідження: збільшення або зменшення маси тіла.

Гострий лейкоз/мієлодиспластичний синдром.

Зареєстровано повідомлення про виникнення гострого лейкозу у пацієнтів, яким застосовували доцетаксел, доксорубіцин і циклофосфамід. У жодного з пацієнтів не діагностовано мієлодиспластичного синдрому.

Доцетаксел у дозі 75 мг/м2, призначений у комбінації з цисплатином та 5-фторурацилом для лікування аденокарциноми шлунка

Інфекції та інвазії: нейтропенічна інфекція; інфекція.

З боку крові та лімфатичної системи: анемія, нейтропенія, тромбоцитопенія, фебрильна нейтропенія.

Фебрильна нейтропенія і нейтропенічна інфекція спостерігалися незалежно від введення Г-КСФ.

З боку імунної системи: гіперчутливість.

З боку обміну речовин і харчування: анорексія.

З боку нервової системи: периферична сенсорна невропатія; запаморочення, периферична моторна невропатія.

З боку органів зору: посилення сльозотечі.

З боку органів слуху і рівноваги: порушення слуху.

З боку серцево-судинної системи: аритмія.

З боку травного тракту: діарея, нудота, стоматит, блювання; запор, шлунково-кишковий біль, езофагіт/дисфагія.

З боку шкіри та підшкірних тканин: облисіння; висипання зі свербежем, зміни нігтьових пластинок, ексфоліація шкіри.

Загальні порушення та порушення у місці введення препарату: летаргія, гарячка, затримка рідини (тяжка/з загрозою для життя).

Доцетаксел у дозі 75 мг/м2, призначений у комбінації з цисплатином та 5-фторурацилом для лікування раку голови та шиї.

Індукційна хіміотерапія з подальшою променевою терапією.

Інфекції та інвазії: інфекція, нейтропенічна інфекція.

Пухлини: доброякісні, злоякісні і невизначені (включаючи кісти і поліпи): біль, спричинений злоякісною пухлиною.

З боку крові та лімфатичної системи: нейтропенія, анемія, тромбоцитопенія; фебрильна нейтропенія.

З боку імунної системи: гіперчутливість (нетяжка).

З боку обміну речовин і харчування: анорексія.

З боку нервової системи: дисгевзія/паросмія; периферична сенсорна невропатія; запаморочення.

З боку органів зору: посилення сльозотечі; кон’юнктивіт.

З боку органів слуху та рівноваги: порушення слуху

З боку серцево-судинної системи: ішемія міокарда, венозні порушення; аритмія.

З боку травного тракту: нудота, стоматит, діарея, блювання; запор, езофагіт/дисфагія, біль у животі, диспепсія, шлунково-кишкова кровотеча.

З боку шкіри та підшкірних тканин: облисіння; висипання зі свербежем; сухість шкіри; ексфоліація шкіри.

З боку кістково-мязової системи та сполучної тканини: міалгія. 

Загальні порушення та порушення у місці введення препарату: летаргія, гіпертермія, затримка рідини, набряк.

Інструментальні та лабораторні дослідження: підвищення маси тіла.

Індукційна хіміотерапія з подальшою хіміопроменевою терапією.

Інфекції та інвазії: інфекція; нейтропенічна інфекція.

Пухлини доброякісні, злоякісні і невизначені (включаючи кісти і поліпи): біль, спричинений злоякісною пухлиною.

З боку крові та лімфатичної системи: нейтропенія, анемія, тромбоцитопенія, фебрильна нейтропенія.

З боку імунної системи: гіперчутливість.

З боку обміну речовин і харчування: анорексія.

З боку нервової системи: дисгевзія/паросмія, периферична сенсорна невропатія; запаморочення, периферична моторна невропатія.

З боку органів зору: посилення сльозотечі; кон’юнктивіт.

З боку органів слуху та рівноваги: порушення слуху.

З боку серцево-судинної системи: аритмія; ішемія міокарда, венозні порушення.

З боку травного тракту: нудота, стоматит, блювання, діарея, езофагіт/дисфагія, запор; диспепсія, шлунково-кишковий біль, шлунково-кишкова кровотеча.

З боку шкіри та підшкірних тканин: облисіння, висипання зі свербежем; сухість шкіри; десквамація.

З боку кістково-м’язової системи та сполучної тканини: міалгія.

Загальні порушення та порушення у місці введення препарату: летаргія, гіпертермія, затримка рідини, набряк.

Інструментальні та лабораторні дослідження: зниження маси тіла; підвищення маси тіла.

Постмаркетинговий досвід

Пухлини доброякісні, злоякісні і невизначені (включаючи кісти і поліпи).

Дуже рідко спостерігались випадки гострої мієлоїдної лейкемії і синдрому мієлодисплазії, пов’язані з введенням доцетакселу, який призначали у комбінації з іншими хіміотерапевтичними засобами та/або променевою терапією.

З боку крові та лімфатичної системи.

Зареєстровані повідомлення про пригнічення кісткового мозку та інші гематологічні побічні реакції.

Зареєстровані повідомлення про дисеміновану внутрішньосудинну коагуляцію (ДВС), яка часто супроводжувалась сепсисом або недостатністю багатьох органів.

З боку імунної системи.

Зареєстровані повідомлення про кілька випадків анафілактичного шоку, іноді летальних.

З боку нервової системи.

Окремі випадки судом або тимчасової втрати свідомості спостерігалися при введенні доцетакселу. Ці реакції іноді з’являються під час інфузії лікарського засобу.

З боку органів зору.

Спостерігалися дуже рідкісні випадки тимчасових розладів зору (спалахи, миготіння світла, скотома), які зазвичай відбувались під час інфузії лікарського засобу і були пов’язані з реакціями гіперчутливості. Реакції були оборотними і минали після припинення інфузії. Випадки сльозотечі з кон’юнктивітом або без, а також випадки обструкції носослізного каналу, що призводили до надмірної сльозотечі, спостерігалися рідко.

З боку органів слуху та рівноваги.

Зареєстровано окремі випадки ототоксичності, порушень слуху та/або втрати слуху.

З боку серця.

Спостерігалися поодинокі випадки інфаркту міокарда.

З боку судинної системи.

Про випадки венозної тромбоемболії повідомлялося рідко.

З боку дихальної системи.

Гострий респіраторний дистрес-синдром, інтерстиціальна пневмонія та фіброз легенів спостерігалися рідко. Окремі випадки радіаційних пневмонітів зареєстровані у пацієнтів, які одержують супутню променеву терапію.

З боку травного тракту.

Зареєстровано поодинокі випадки зневоднення внаслідок гастроінтестинальних побічних ефектів, гастроінтестинальна перфорація, ішемічний коліт, коліт та нейтропенічний ентероколіт. Спостерігалися поодинокі випадки непрохідності кишечнику та завороту кишок.

З боку печінки та жовчовивідних шляхів.

Дуже рідко спостерігалися випадки гепатиту, іноді летального, передусім у пацієнтів із порушеннями з боку печінки.

З боку шкіри та підшкірних тканин.

У дуже рідкісних випадках під час лікування доцетакселом були зареєстровані шкірний червоний вовчак і бульозні висипання, такі як мультиформна еритема, синдром Стівенса-Джонсона, токсичний епідермальний некроліз. У деяких випадках розвитку цих порушень, можливо, сприяли супутні обставини. Зміни, подібні до склеродермії шкіри, яким зазвичай передувала периферична лімфоедема, спостерігалися при призначенні доцетакселу.

Загальні порушення та порушення у місці введення препарату.

Про прояви, що нагадують післярадіаційні (radiation recall phenomena), повідомлялося рідко.

Затримка рідини не супроводжувалася епізодами гострої олігурії та артеріальної гіпотензії. У поодиноких випадках спостерігалися зневоднення і набряк легенів.

Передозування

Відомо кілька випадків передозування. Антидот, який можна було б застосувати при передозуванні доцетакселу, невідомий. У разі передозування пацієнта необхідно перевести у спеціалізоване відділення i ретельно контролювати життєво важливі функції. При передозуванні можливе посилення побічних реакцій. Основні очікувані прояви передозування – пригнічення кісткового мозку, периферичну невропатію i запалення слизових оболонок. Негайно після виявлення передозування пацієнтам необхідно якнайшвидше ввести Г-КСФ у терапевтичних дозах. Якщо є необхідність проводять інші симптоматичні заходи.

Застосування у період вагітності або годування груддю

Даних про застосування Доцетактіну вагітним жінкам немає. Доцетаксел продемонстрував ембріотоксичність і фетотоксичність у тварин та зниження фертильності. Подібно до інших цитотоксичних препаратів, Доцетактін може заподіяти шкоду плоду при призначенні його вагітним жінкам. Тому препарат не слід призначати жінкам у період вагітності. Жінкам репродуктивного віку, які одержують доцетаксел, необхідно рекомендувати запобігати вагітності, а у випадку її виникнення слід негайно повідомити лікаря. Ефективні методи контрацепції необхідно застосовувати протягом усього періоду лікування. Відповідно до результатів неклінічних досліджень доцетаксел має генотоксичну дію та може змінювати чоловічу фертильність. Тому перед початком лікування чоловікам слід рекомендувати консервувати сперму та під час лікування та протягом 6 місяців після закінчення лікування застосовувати надійні заходи контрацепції.

Доцетаксел – ліпофільна речовина, однак невідомо, чи проникає препарат у грудне молоко. Через можливий розвиток побічних реакцій у немовлят необхідно припинити годування груддю під час терапії доцетакселом.

Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або іншими механізмами.

Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або іншими механізмами не досліджувалась.

Спирт, який міститься у препараті, може вплинути на здатність керувати.

Умови зберігання

Термін придатності

2 роки.

Умови зберігання

Зберігати в оригінальній упаковці при температурі не вище 25 оС. Зберігати у недоступному для дітей місці.

Несумісність

Даний лікарський засіб заборонено вводити разом з іншими лікарськими засобами, окрім зазначених у розділі «Особливості застосування».

Упаковка

По 0,5 мл коцентрату у флаконі і по 1,5 мл розчинника у флаконі, упакованих у картонну коробку.

По 2 мл концентрату у флаконі і по 6 мл розчинника у флаконі, упакованих у картонну коробку.

Категорія відпуску

За рецептом.

Додати відгук до товару

Відгук про Доцетактін конц. д/п інф. р-ну 20 мг фл. 0,5 мл, з розч. у фл. 1,5 мл №1

Цей товар ще не має відгуків