Габагамма 600 табл. п/плен. оболочкой 600 мг №50

діюча речовина: gabapentin;

1 таблетка містить габапентину 600 мг або 800 мг;

допоміжні речовини: макрогол 4000, крохмаль прежелатинізований, кремнію діоксид колоїдний безводний, магнію стеарат;

плівкова оболонка: полівінілалкоголь, титану діоксин (Е 171), тальк, лецитин, камедь ксантанова.

Лікарська форма

Таблетки, вкриті плівковою оболонкою.

Фармакотерапевтична група

Протиепілептичні засоби. Код АТС N03A X12.

Фармакологічні властивості

Фармакодинаміка. Точний механізм дії габапентину невідомий.

Габапентин структурно пов’язаний з нейротрансмітером GABA (гама-аміномасляна кислота), проте механізм його дії відрізняється від такого у кількох інших активних речовин, які взаємодіють з синапсами GABA, включаючи вальпроат, барбітурати, бензодіазепіни, інгібітори GABA трансамінази, інгібітори поглинання GABA, антагоністи GABA і проліки GABA. Дослідження in vitro із застосуванням габапентину, міченого радіоактивними ізотопами, охарактеризували нову ділянку пептидного з’єднання у тканинах мозку тварин, включаючи неокортекс і гіпокампус, що може бути пов'язане з протисудомною і аналгезуючою активністю габапентину та його структурних похідних. Ділянка зв’язування для габапентину була ідентифікована як субодиниця альфа₂-дельта потенціалозалежних кальцієвих каналів.

Габапентин при релевантних клінічних концентраціях не зв'язується з рецепторами мозку для інших звичайних лікарських засобів або нейротрансмітерів, включаючи рецептори GABA_А, GABA_В, бензодіазепіну, глутамату, гліцину або N-метил-D-аспартату.

Габапентин не взаємодіє з натрієвими каналами in vitro і таким чином він відрізняється від фенітоїну і карбамезепіну. Габапентин частково знижує відповіді глутаматного антагоніста N-метил-D-аспартату (NMDA) в деяких тестових системах in vitro, проте тільки при концентраціях вище 100 мкМ, які не досягаються в умовах in vivo. Габапентин злегка знижує виділення моноамінових нейротрансмітерів in vitro. Застосування габапентину тваринами підсилює обіг GABA у кількох ділянках мозку шляхом, таким у вальпроату натрію, хоча і в різних ділянках мозку. Релевантність цих різних дій габапентину щодо протисудомних ефектів все ще потрібно встановити. У тварин габапентин швидко проникає у мозок і запобігає судомам, спричиненим максимальним електрошоком, хімічними конвульсантами, включаючи інгібітори синтезу GABA.

Клінічне дослідження допоміжного лікування часткових судом у педіатричних пацієнтів віком від 3 до 12 років показали числову, проте статистично незначущу відмінність у 50 % респондерів на користь групи габапентину порівнянно з групою плацебо. Додаткові аналізи респондерів за віком не показали статистично значущого ефекту віку ні як безперервної, ні як дихотомічної змінної (вікові групи 3-5 і 6-12 років).

Таблиця 3

Дані додаткового аналізу

* Модифікована популяція «для наміру лікувати» була визначена, як усі пацієнти, які були рандомізовані в групу прийому дослідницького препарату, а також мали щоденники за оцінкою судом на період 28 днів під час початкового стану і подвійної сліпої фази.

Фармакокінетика. Після прийому, пікові плазмові концентрації габапентину спостерігаються у межах від 2 до 3 годин. Біодоступність габапентину (частина дози, що всмокталася) має тенденцію до зниження при збільшенні дози. Абсолютна біодоступність 300 мг таблетки становить приблизно 60 %. Їжа, включаючи високожирну дієту, не виявляє клінічно значущого ефекту на фармакокінетику габапентину.

На фармакокінетику габапентину не впливає повторне застосування. Хоча плазмові концентрації габапентину зазвичай становили 2-20 мкг/мл у ході клінічних досліджень, такі концентрації не прогнозували безпеку або ефективність. Фармакокінетичні параметри наведені у таблиці 4.

Таблиця 4

Огляд середніх фармакокінетичних параметрів габапентину у стабільному стані (% CV) після його прийому кожні 8 годин

C_max – максимальна плазмова концентрація у стабільному стані;

t_max – час досягнення C_max;

Т_1/2 – період напів виведення;

AUC (0-8) – крива площі стабільного стану під плазмовою концентрацією – час для періоду від 0 до 8 годин після прийому дози;

Ас% – відсоток дози, яка була виведена незміненою у сечу за період часу від 0 до 8 годин після прийому дози;

НД – немає даних

Розподіл.

Габапентин не зв'язується з плазмовими білками і має об'єм розподілу, що дорівнює 57,7 літрів. У пацієнтів з епілепсією концентрації габапентину у спинномозковій рідині (СМР) становлять приблизно 20 % від відповідних транзитних плазмових концентрацій у стабільному стані. Габапентин проникає у грудне молоко.

Метаболізм.

Доказів метаболізму габапентину у людей немає. Габапентин не індукує печінкові змішані функціональні оксидазні ферменти, відповідальні за метаболізм препарату.

Виведення

Габапентин виводиться незміненим винятково шляхом ниркової екскреції. Період напіввиведення габапентину не залежить від дози і становить у середньому 5-7 годин.

У пацієнтів літнього віку і пацієнтів з порушеною нирковою функцією плазмовий кліренс габапентину знижений.

Швидкість виведення габапентину постійна, плазмовий кліренс і нирковий кліренс прямо пропорційні кліренсу креатиніну.

Габапентин видаляється з плазми за допомогою гемодіалізу. Рекомендується коригування дози для пацієнтів з порушеною нирковою функцією або для тих, хто знаходиться на гемодіалізі.

Фармакокінетика габапентину була визначена у 50 здорових дітей віком від 1 місяця до 12 років. Загалом плазмові концентрації габапентину у дітей віком до 5 років схожі з плазмовими концентраціями у дорослих при дозуванні в розрахунку мг/кг.

Основні фізико-хімічні властивості

таблетки по 600 мг: білі капсуловидної форми таблетки, вкриті плівковою оболонкою з нанесеним написом на одній стороні 600;

таблетки по 800 мг: білі капсуловидної форми таблетки, вкриті плівковою оболонкою.

Епілепсія.

Як додаткова терапія при лікуванні парціальних нападів з та без вторинної генералізації нападів у дорослих і дітей віком від 6 років.

Як монотерапія при лікуванні парціальних нападів з та без вторинної генералізації нападів у дорослих і дітей віком від 12 років.

Периферичний невропатичний біль.

Лікування супутнього неврологічного болю у дорослих при діабетичній нейропатії та постгерпетичній невралгії.

Підвищена чутливість до компонентів препарату.

Особливі заходи безпеки

Суїцидальне мислення і поведінка спостерігалися у пацієнтів, яких лікували протиепілептичними засобами при деяких показаннях. Є дані щодо підвищеного ризику виникнення суїцидального мислення і поведінки. Механізм виникнення цього ризику невідомий, а наявні дані не унеможливлюють підвищений ризик у разі застосування габапентину.

Тому слід контролювати ознаки суїцидального мислення та поведінки і розглядати можливість застосування відповідного лікування. Необхідно порадити пацієнтам (і тим, хто за ними доглядає) звертатися за медичною допомогою при виникненні ознак суїцидального мислення і поведінки.

Якщо у пацієнта розвивається гострий панкреатит при лікуванні габапентином, слід розглянути можливість припинення прийому габапентину.

Хоча немає доказів виникнення оборотних нападів, різке припинення прийому протисудомних засобів може прискорити виникнення епілептичного стану.

Спроби припинити застосування супутніх протиепілептичних засобів з метою переходу на монотерапію габапентином у стійких до лікування пацієнтів, які отримували кілька протиепілептичних засобів, рідко є успішними.

Габапентин не вважається ефективним при лікуванні первинних генералізованих нападів, наприклад, абсансів, і може навіть погіршувати такі напади у деяких пацієнтів. Тому габапентин слід призначати з обережністю пацієнтам зі змішаними нападами, включаючи абсанс.

Систематичних досліджень щодо застосування габапентину пацієнтам віком від 65 років не проводилося.

Ефекти довгострокової (понад 36 тижнів) терапії із застосуванням габапентину на здатність до навчання, інтелект і розвиток у дітей не досліджувалися відповідним чином. Тому переваги тривалої терапії слід зважувати щодо потенційних ризиків такої терапії.

Лабораторні тести

При проведенні напівкількісного визначення загального білка в сечі за допомогою експрес-тестів можуть бути отримані помилкові позитивні результати. Тому рекомендується перевіряти такі результати експрес-тестів за допомогою методів, що ґрунтуються на іншому аналітичному принципі, таких як біуретова проба, турбідиметричний метод або метод зв’язування фарбника, чи потрібно використовувати ці методи із самого початку.

Препарат містить лактозу, тому його не слід призначати пацієнтам з рідкісними спадковими формами непереносимості галактози, дефіцитом лактази або синдромом глюкозо-галактозної мальабсорбції.

Особливості застосування

Зниження дози, відміну препарату або заміну його на інший (альтернативний) потрібно здійснювати поступово, протягом не менше 1 тижня. Різке припинення лікування протиепілептичними лікарськими засобами у хворих на епілепсію може спровокувати епілептичний статус.

Рекомендується обережність при лікуванні пацієнтів із психотичним захворюванням в анамнезі.

Пацієнтам з рідкісною спадковою непереносимістю галактози, дефіцитом лактази або з порушенням всмоктування глюкози та галактози не можна приймати цей лікарський засіб.

Вживання алкоголю і наркотичних засобів може посилювати побічні дії з боку центральної нервової системи, такі як обнібуляція свідомості та атаксія.

Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій

Можливе одночасне застосування з іншими протиепілептичними засобами (фенітоїн, карбамазепін, вальпроєва кислота, фенобарбітал), з пероральними контрацептивними лікарськими засобами (містять норетиндрон та/або етинілестрадіол); препаратами, які блокують канальцеву секрецію і знижують виведення габапентину нирками.

Антациди, які містять Al³⁺ і Mg²⁺, знижують біодоступність габапентину приблизно на 20 %, тому препарат рекомендується приймати через 2 години після прийому антациду.

Мієлотоксичні лікарські засоби посилюють гематотоксичність (лейкопенію).

При прийомі капсул морфіну з контрольованим вивільненням у дозі 60 мг за 2 години до прийому таблеток габапентину 600 мг середня площа під кривою «концентрація-час» (AUC) габапентину зростала на 44 % порівняно з AUC габапентину, який приймали без морфіну. З цієї причини необхідно ретельно спостерігати за станом пацієнтів щодо таких ознак пригнічення ЦНС, як сонливість; дозу габапентину або морфіну потрібно належним чином знизити.

Ниркова екскреція габапентину не змінюється при застосуванні пробенециду.

Спостерігалося слабке зниження ниркової екскреції габапентину при його прийомі разом з циметидином, хоча не очікується, що це має клінічне значення.

Фармакокінетика габапентину схожа у здорових пацієнтів та у пацієнтів з епілепсією, які отримують протиепілептичні засоби.

Для перорального застосування.

Габапентин можна приймати як разом з їжею, так і без неї, таблетки слід ковтати цілими, запиваючи достатньою кількістю води (наприклад,1 склянкою води).

Для усіх показань рекомендована схема дозування для проведення терапії описана у таблиці 1 для дорослих і дітей віком від 12 років.

Інструкція щодо дозування для дітей віком до 12 років наведена в цьому розділі нижче.

Таблиця 1

Припинення терапії габапентином

Як свідчать клінічні дані, якщо лікування габапентином необхідно припинити, це слід робити поступово, протягом принаймні 1 тижня незалежно від показань.

Епілепсія.

Епілепсія зазвичай потребує довготривалої терапії. Дози визначає лікар відповідно до індивідуальної переносимості препарату та ефективності лікування.

Дорослі та діти віком від 12 років

Ефективне дозування – від 900 до 3600 мг на добу.

Терапію можна розпочинати, коригуючи дозу як наведено у таблиці 1, або застосовувати 300 мг 3 рази на добу вже у перший день. Після цього на основі індивідуальної відповіді пацієнта та переносимості препарату дозу можна надалі збільшувати на 300 мг на добу кожні 2-3 дні до максимальної дози 3600 мг на добу. Для окремих пацієнтів може бути доцільним більш повільне коригування дози габапентину. Мінімальний час для досягнення дози 1800 мг на добу – 1 тиждень, для досягнення дози 2400 мг на добу – 2 тижні, а для досягнення дози 3600 мг на добу – 3 тижні. Є дані, що доза до 4800 мг на добу добре переносилася. Добову дозу слід розподілити на 3 прийоми. Максимальний інтервал між прийомами не повинен перевищувати 12 годин для запобігання новим нападам.

Діти віком від 6 років

Початкова доза повинна становити від 10 до 15 мг/кг/добу, а ефективної дози досягають шляхом титрування у бік збільшення дози протягом приблизно 3 днів. Ефективна доза габапентину для дітей віком від 6 років становить 25-35 мг/кг/добу. Є дані, що доза 50 мг/кг маси тіла на добу переносилася добре. Загальну щоденну дозу слід розподілити на 3 окремі дози, максимальний інтервал між дозами не повинен перевищувати 12 годин.

Немає необхідності контролювати концентрацію препарату у плазмі крові. У подальшому габапентин можна застосовувати у комбінації з іншими протиепілептичними засобами без огляду на зміни концентрації габапентину у плазмі або концентрації інших протиепілептичних засобів у сироватці крові.

Периферичний невропатичний біль

Дорослі

Лікування можна розпочинати з коригування дози, як зазначено у таблиці 1. Як альтернатива, початкова доза може становити 900 мг/кг/добу, розподілена на 3 окремі прийоми. Потім, на підставі індивідуальної відповіді пацієнта і переносимості, дозу можна підвищувати на 300 мг на добу кожні 2-3 дні до максимальної дози 3600 мг на добу. Деякі пацієнти потребують більш повільного підвищення дози габапентину. Мінімальний час для досягнення дози 1800 мг на добу становить 1 тиждень, для досягнення 2400 мг на добу – 2 тижні і для досягнення 3600 мг на добу – 3 тижні. При лікуванні периферичного невропатичного болю, зокрема при болісній діабетичній невропатії і постгерпетичній невралгії, ефективність і безпека не були вивчені для періоду лікування понад 5 місяці. Якщо для пацієнта потрібне дозування протягом періоду понад 5 місяців, для лікування периферичного невропатичного болю, то лікар повинен провести оцінку клінічного статусу пацієнта і визначити необхідність додаткової терапії.

Для усіх показань

Для пацієнтів із поганим загальним станом здоров’я, тобто з низькою масою тіла, після трансплантації органів дозу слід коригувати повільніше або застосовувати нижчі дози, або робити триваліші інтервали між підвищенням доз.

Пацієнти літнього віку (вік понад 65 років)

Для літніх пацієнтів може бути необхідним коригування дози з огляду на зниження ниркової функції з віком (див. таблицю 2).

У літніх пацієнтів можуть часто виникати сонливість, периферична едема та астенія.  

Таблиця 2

Дозування габапентину для дорослих залежно від функції нирок

¹⁾ Загальну добову дозу розділяють на 3 прийоми. Зменшене дозування для пацієнтів з нирковою недостатністю (кліренс креатиніну < 79 мл/хв).

²⁾ Слід призначати по 300 мг через добу.

³⁾ Для пацієнтів із кліренсом креатиніну < 15 мл/хв добову дозу необхідно зменшити пропорційно кліренсу креатиніну (наприклад, пацієнтам із кліренсом креатиніну 7,5 мл/хв слід приймати половину добової дози, яку приймають пацієнти з кліренсом креатиніну 15 мл/хв).

Застосування пацієнтам, які перебувають на гемодіалізі.

Пацієнтам з анурією, які перебувають на гемодіалізі і раніше ніколи не отримували габапентин, рекомендується застосовувати навантажувальні дози від 300 до 400 мг, потім – 200-300 мг габапентину після кожного 4-годинного сеансу гемодіалізу. У дні, коли діаліз не проводиться, габапентин приймати не можна.

Для пацієнтів із порушеннями функції нирок, які перебувають на гемодіалізі, підтримуючу дозу габапентину встановлюють згідно з рекомендаціями щодо дозування, наведеними в таблиці 2. Додатково до підтримуючої дози рекомендується прийом 200-300 мг препарату після кожного 4-годинного сеансу гемодіалізу.

Діти

Вікові обмеження щодо можливості застосування препарату дітям зазначені в розділі «Показання».

Небажані побічні реакції наведені нижче за класами систем органів і частотою (дуже часто (≥ 1/10), часто (≥ 1/100, < 1/10), нечасто (≥ 1/1000, < 1/100), рідко (≥ 1/10 000, < 1/1000), дуже рідко (< 1/10 000), невідомо (не можна оцінити на підставі наявних даних).

Інфекції та інвазії: дуже часто – вірусні інфекції; часто – пневмонія, респіраторні інфекції, інфекції сечовивідних шляхів, інфекції, середній отит.

З боку системи крові: часто – лейкопенія; невідомо – тромбоцитопенія.

З боку імунної системи: нечасто – алергічні реакції (кропив’янка).

Метаболічні порушення: часто – анорексія, підвищення апетиту.

З боку психіки: часто – ворожість, сплутаність свідомості та емоційна лабільність, депресія, тривожність, підвищена збудливість, порушення мислення; невідомо – галюцинації.

З боку нервової системи: дуже часто – сонливість, запаморочення, атаксія; часто – судоми; гіперкінези; дизартрія; амнезія; тремор; безсоння; головний біль; порушення чутливості такі як парестезія, гіпестезія; порушення координації рухів, ністагм, збільшення/зниження або відсутність рефлексів; нечасто – гіпокінезія; невідомо – інші рухові порушення (хореоатетоз, дискінезія, дистонія).

З боку органів зору: часто – зорові розлади, такі як амбліопія, диплопія.

З боку органів слуху: часто – вертиго; невідомо – дзвін у вухах.

З боку серцево-судинної системи: часто – артеріальна гіпертензія, вазодилатація; нечасто – відчуття серцебиття.

З боку дихальної системи: часто – задишка, бронхіт, фарингіт, кашель, риніт.

З боку травного тракту: часто – нудота, блювання, гінгівіт, зміна стану зубів, діарея, біль у животі, диспепсичні явища, запори, сухість у роті або глотці, метеоризм; невідомо – панкреатит.

З боку гепатобіліарної системи: невідомо – гепатит, жовтяниця.

З боку шкіри: часто – набряк обличчя; пурпура, яка найчастіше описується як синці, що виникають у результаті фізичної травми; висипання; свербіж; акне; синдром Стівенса-Джонсона; ангіоневротичний набряк; мультиформна еритема; алопеція.

З боку кістково-м’язової системи: часто – артралгія, міалгія, біль у спині, посмикування м’язів; невідомо – міоклонус.

З боку сечовидільної системи: невідомо – гостра ниркова недостатність, нетримання сечі.

З боку репродуктивної системи: часто – імпотенція; невідомо – гіпертрофія молочних залоз, гінекомастія.

Загальні розлади: дуже часто – втомлюваність, гарячка; часто – периферичний набряк, порушення ходи, астенія, біль, нездужання, грипоподібний синдром; нечасто – генералізований набряк; невідомо – реакції відміни (переважно тривожність, безсоння, нудота, біль, підвищена пітливість), біль у грудях. Повідомлялося про раптову смерть, хоча причинний зв’язок з лікуванням габапентином не встановлений. 

Лабораторні показники: часто – зниження рівня лейкоцитів у крові, збільшення маси тіла, підвищення показників печінкових проб (АСТ. АТЛ ті білірубіну); невідомо – коливання рівня глюкози в крові у хворих на цукровий діабет.

Травми та отруєння: часто – випадкова травма, перелом, подряпини.

Повідомлялося про випадки гострого панкреатиту при лікуванні габапентином. Причинний зв’язок з габапентином не з’ясований.

Були повідомлення про міопатію з підвищеними рівнями кретиніну у пацієнтів, які перебувають на гемодіалізі, з нирковою недостатністю останньої стадії.

Є дані, що респіраторні інфекції, інфекції середнього вуха, бронхіт, судоми спостерігалися тільки у дітей, а також часто повідомлялося про виникнення агресивної поведінки та гіперкінезії у дітей.

Гостра токсичність, що загрожує життю, не спостерігалася при передозуваннях габапентином у дозах до 49 г. Симптомами передозування є посилення проявів побічних ефектів (запаморочення, атаксія, диплопія, нечіткість мовлення, дизартрія, сонливість, летаргія, апатія, легка діарея).

Усі пацієнти одужували повністю після лікування. Знижена абсорбція габапентину при вищих дозах може обмежувати абсорбцію препарату при передозуванні, а отже, це мінімізує токсичність, спричинену передозуванням.

Передозування габапентину, особливо у комбінації з іншими депресантами ЦНС, може призвести до коми.

Лікування: симптоматична терапія. Габапентин може виводитися з кровообігу шляхом гемодіалізу. Але, як показує досвід, у цьому немає необхідності. Однак для пацієнтів з тяжкою нирковою недостатністю гемодіаліз може бути ефективний.

У ході досліджень на тваринах при пероральному застосуванні габапентину у дозі 8 г/кг летальної дози не встановлено. У тварин відзначалися такі ознаки гострої токсичності, як атаксія, утруднене дихання, птоз, зниження активності або збудження.

Достатніх даних щодо застосування габапентину вагітним немає.

Дослідження на тваринах свідчать про наявність репродуктивної токсичності. Потенційний ризик для людини невідомий. Тому габапентин не слід застосовувати у період вагітності, якщо тільки можлива користь для матері не перевищує потенційний ризик для плода.

Неможливо визначити, чи пов’язане застосування габапентину з підвищеним ризиком вроджених вад розвитку при його призначенні у період вагітності, оскільки у цей період такі вади може спричиняти як епілепсія сама по собі, так і застосування протиепілептичних засобів.

Габапентин проникає у грудне молоко. Оскільки його вплив на немовлят, яких годують груддю, невідомий, при призначенні габапентину жінкам у період лактації слід дотримуватися обережності. У зв’язку з цим необхідно припинити годування груддю на період лікування.

Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або роботі з іншими механізмами

Габапентин діє на центральну нервову систему і може спричинити сонливість, запаморочення або інші схожі симптоми. Навіть у разі слабкого або помірного ступеня, ці небажані ефекти можуть бути потенційно небезпечними для пацієнтів, які керують автомобілем або працювати з іншими механізмами, особливо на початку лікування і після збільшення дози.

Термін придатності

3 роки.

Умови зберігання

Зберігати в оригінальній упаковці при температурі не вище 25 °С, у недоступному для дітей місці.

Упаковка

По 10 таблеток, вкритих плівковою оболонкою, у блістері; по 2 або 5 блістерів у картонній коробці.

Категорія відпуску

За рецептом.

Інструкція для: Габагамма 600 табл. п/плен. оболочкой 600 мг №50

Виробник: Вьорваг Фарма ГмбХ і Ко. КГ, Німеччина

Фарм. група: Засоби, що діють на нервову систему. Протиепілептичні засоби. Габапентин.

Реєстрація: UA/3989/02/01

МНН: Gabapentin

Код АТХ:

(N) Засоби, що діють на нервову систему

(N03) Протиепілептичні препарати

(N03A) Протиепілептичні препарати

(N03AX) Інші протиепілептичні препарати

(N03AX12) Габапентин