Глатирамеру ацетат-Віста розчин д/ін., 20 мг/мл по 1 мл у поперед запов. шпр. №28

діюча речовина: глатирамеру ацетат;

1 мл розчину для ін’єкцій містить 20 мг глатирамеру ацетату^*;

допоміжні речовини: маніт (Е 421), вода для ін’єкцій.

^*Середня молекулярна маса суміші глатирамеру ацетату знаходиться у межах 5000-9000 дальтон. Змінність складу цієї речовини не дає змоги визначити специфічний поліпептид, який може бути повністю охарактеризовано щодо амінокислотної послідовності, хоча кінцевий склад глатирамеру ацетату не є цілком випадковим. 20 мг глатирамеру ацетату, що містить 1 попередньо наповнений шприц, відповідає 18 мг глатирамеру основи.

Лікарська форма

Розчин для ін’єкцій.

Основні фізико-хімічні властивості: прозорий, безбарвний або жовтуватий/коричнюватий розчин у прозорому безбарвному скляному шприці з голкою із ковпачком, та з пробкою і поршнем.

Фармакотерапевтична група

Протипухлинні та імуномодулюючі засоби. Інші імуностимулятори. Код АТХ L03A X13.

Фармакологічні властивості

Фармакодинаміка.

Механізм дії.

Механізм, яким зумовлений терапевтичний вплив глатирамеру ацетату на пацієнтів з рецидивуючими формами розсіяного склерозу (РС), не з’ясований повністю, однак припускають, що він включає в себе модуляцію імунних процесів. Дослідження за участю тварин і пацієнтів з РС свідчать про те, що глатирамеру ацетат впливає на природні імунні клітини включаючи моноцити, дендритні клітини та В-клітини, які своєю чергою модулюють адаптивні функції В- та Т-клітин, індукують секрецію протизапальних та регуляторних цитокінів. Чи опосередкований терапевтичний ефект впливом клітин, що описано вище, невідомо, оскільки патофізіологія РС відома лише частково. У клінічних дослідженнях у пацієнтів із РС, які отримували глатирамеру ацетат, спостерігалося значне скорочення кількості загострень порівняно з пацієнтами, які отримували плацебо. Глатирамеру ацетат також продемонстрував терапевтичну дію порівняно з плацебо на параметри МРТ, що відображають перебіг ремітуючо-рецидивуючого РС.

У дослідженні було виявлено, що сукупний відсоток пацієнтів, з підтвердженим 3-місячним прогресуванням інвалідизації був меншим у групі пацієнтів, які отримували лікування глатирамеру ацетатом, при порівнянні з пацієнтами, які отримували плацебо. Немає свідчень, що терапія глатирамеру ацетатом впливає на тривалість рецидиву або його тяжкість.

Дотепер немає інформації щодо застосування глатирамеру ацетату для лікування пацієнтів із первинно- або вторинно-прогресуючою формою захворювання.

Фармакокінетика.

Фармакокінетичні дослідження у пацієнтів не здійснювалися. Дані in vitro та обмежені дані досліджень, проведених за участю здорових добровольців, вказують на те, що при підшкірному застосуванні глатирамеру ацетату активна речовина легко абсорбується, а значна частина дози швидко деградує на менші фрагменти вже у підшкірній тканині.

Глатирамеру ацетат-Віста призначається для лікування пацієнтів з рецидивуючими формами розсіяного склерозу.

Глатирамеру ацетат- Віста не показаний при первинно- або вторинно-прогресуючому РС.

Гіперчутливість до активної речовини (глатирамеру ацетату) або до будь якої допоміжної речовини.

Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодії

Взаємодія між глатирамеру ацетатом та іншими лікарськими засобами офіційно не оцінювалася.

Результати наявних клінічних досліджень та досвід постреєстраційного застосування не дають можливості припускати наявність будь-якої значної взаємодії глатирамеру ацетату із загальновідомими видами лікування, що призначаються пацієнтам із РС, включно з одночасним застосування кортикостероїдів протягом періоду до 28 днів.

Дослідження in vitro свідчать про те, що глатирамеру ацетат у крові міцно зв’язується з білками плазми крові, але він не заміщується і не заміщує фенітоїн або карбамазепін. Однак, оскільки теоретично глатирамеру ацетат має здатність впливати на розподіл речовин, зв’язаних з білками, необхідно ретельно спостерігати за супутнім застосуванням таких лікарських засобів.

Особливості щодо застосування

Глатирамеру ацетат-Віста застосовують тільки у вигляді підшкірних ін’єкцій. Лікарський засіб не можна застосовувати внутрішньовенно або внутрішньом’язово. Починати терапію лікарським засобом Глатирамеру ацетат-Віста потрібно під наглядом невролога або лікаря, який має досвід лікування розсіяного склерозу.

Лікар, який призначає Глатирамеру ацетат-Віста, повинен роз’яснити пацієнту, що реакція, яка асоціюється хоча б з одним із таких симптомів, як вазодилатація (приплив крові), біль у грудях, диспное, пальпітація або тахікардія, може з’явитися через кілька хвилин після ін’єкції (див. розділ «Побічні реакції»). Більшість із цих симптомів триває протягом незначного часу і зникає спонтанно без будь-яких наслідків. У разі появи серйозного побічного ефекту пацієнт має терміново припинити застосування лікарського засобу Глатирамеру ацетат-Віста і звернутися до лікаря. У разі необхідності може бути призначене симптоматичне лікування.

Немає жодних доказів підвищеного ризику виникнення подібних реакцій для будь-якої групи пацієнтів. Незважаючи на це, потрібно з обережністю застосовувати Глатирамеру ацетат-Віста пацієнтам із серцевими розладами. Слід регулярно перевіряти стан таких пацієнтів протягом лікування.

У рідкісних випадках повідомлялося про судоми та/або анафілактоїдні або алергічні реакції.

Іноді можуть з’являтися серйозні реакції гіперчутливості (наприклад бронхоспазм, анафілаксія або кропив’янка). Якщо ці реакції є тяжкими, необхідно розпочати відповідне лікування та припинити застосування лікарського засобу.

Глатирамеру ацетат-реактивні антитіла були виявлені у сироватці крові пацієнтів протягом щоденної постійної терапії глатирамеру ацетату. Максимальні рівні досягалися через 3-4 місяці лікування у середньому, після чого вони знижувалися та стабілізувалися на рівні, що незначно вищий за базовий рівень.

Не існує жодних даних, які б свідчили про те, що ці глатирамеру ацетат-реактивні антитіла є нейтралізуючими або що їх утворення впливає на клінічну ефективність глатирамеру ацетату.

У пацієнтів із нирковою недостатністю необхідно стежити за функцією нирок протягом всього періоду застосування Глатирамеру ацетат-Віста. Хоча не існує жодних свідчень гломерулярного депонування імунних комплексів у пацієнтів, таку можливість не можна виключати.

В період постреєстраційного застосування глатирамеру ацетату повідомляли про рідкісні випадки тяжкого ураження печінки (зокрема про гепатит із жовтяницею, печінковою недостатністю та в окремих випадках трансплантацією печінки) (див. розділ «Побічні реакції»). Ураження печінки відбувалось в період від кількох днів до кількох років після початку застосування глатирамеру ацетату. У більшості випадків тяжке ураження печінки зникало з припиненням лікування, у деяких випадках ці реакції виникали за наявності надмірного вживання алкоголю, наявних або в анамнезі ураження печінки та застосування інших потенційно гепатотоксичних лікарських засобів. Пацієнти повинні регулярно проходити діагностику на наявність ознак ураження печінки та вказувати їм негайно звертатися за медичною допомогою у разі появи симптомів ураження печінки. У разі клінічно значущого ураження печінки слід розглядати питання про припинення застосування глатирамеру ацетату.

Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або роботі з іншими механізмами

Вплив на здатність керувати автомобілем або працювати зі складними механізмами не вивчався.

Несумісність

Препарат не слід змішувати з іншими лікарськими засобами, оскільки дослідження на сумісність не проводилися.

Початок терапії лікарським засобом Глатирамеру ацетат-Віста повинен відбуватися під наглядом невролога або лікаря, який має досвід лікування розсіяного склерозу. Для дорослих та дітей віком від 12 років рекомендована доза становить 20 мг глатирамеру ацетату (один попередньо наповнений шприц), що вводиться підшкірно 1 раз на добу. Дотепер невідома тривалість лікування глатирамеру ацетатом.

Рішення щодо довготривалого лікування приймає лікар для кожного окремого пацієнта. Пацієнти літнього віку. Застосування глатирамеру ацетату пацієнтам літнього віку спеціально не досліджувалося.

Пацієнти з порушенням функції нирок. Спеціальних досліджень щодо застосування глатирамеру ацетату пацієнтам з порушенням функції нирок не проводилося. (див. розділ «Особливості застосування»).

Пацієнтів слід проінструктувати стосовно техніки самостійного введення препарату та забезпечити нагляд спеціаліста під час першого самостійного введення та протягом 30 хвилин після нього.

Препарат слід вводити кожний день в інше місце, це зменшить вірогідність виникнення подразнення або болю в місці ін’єкції. Препарат можна вводити в живіт, руки, стегна та сідниці.

Дуже важливо здійснювати ін’єкцію препарату Глатирамеру ацетат-Віста належним чином: • Тільки у підшкірну тканину (див. нижче «Інструкції щодо застосування»).

• Тільки у дозі, рекомендованій лікарем.
• Кожний попередньо наповнений розчином препарату шприц для ін’єкцій призначений тільки для одноразового застосування. Будь-які залишки або невикористаний препарат слід утилізувати.
• Не слід змішувати препарат Глатирамеру ацетат-Віста або вводити його паралельно з будь-яким іншим препаратом.
• При наявності частинок розчин не слід застосовувати. Слід взяти інший шприц. При першому введенні препарату пацієнт повинен отримати повні інструкції та перебувати під наглядом лікаря або медсестри. Пацієнт має перебувати під наглядом спеціаліста під час першого самостійного введення та протягом 30 хвилин після нього.

Інструкції щодо застосування:

1. Перед введенням препарату переконайтеся у тому, що у Вас є все необхідне для ін’єкції: - шприц, попередньо наповнений розчином препарату;

• утилізаційний контейнер для використаних шприців і голок.

2. Візьміть один блістер із попередньо наповненим шприцом із загальної упаковки. Зберігайте всі невикористані шприці у холодильнику.

3. Перед введенням препарату ретельно вимийте руки водою з милом.

4. Витримайте блістер із попередньо наповненим шприцом при кімнатній температурі протягом не менше 20 хвилин та переконайтеся, що він нагрівся до кімнатної температури. 5. При наявності зважених частинок розчин не слід застосовувати. Почніть з кроку 1, застосовуючи інший шприц.

6. Виберіть ділянку тіла для ін’єкції. Із семи можливих точок на тілі для ін’єкцій: руки, стегна, сідниці, живіт - припупкова ділянка. Усередині кожної ін’єкційної ділянки є багато точок для уколу.

Необхідно постійно змінювати точки ін’єкцій усередині конкретної ділянки.

Не слід використовувати для ін’єкції болючі точки, знебарвлені ділянки шкіри або ділянки з ущільненнями і вузликами. Слід мати план зміни ділянок для ін’єкцій та заносити його у щоденник.

7. Дістаньте шприц із захисної блістерної упаковки, видаливши паперове маркування.

8. Візьміть шприц у руку, якою Ви пишете, та тримайте його так, ніби Ви тримаєте олівець. Зніміть захисний ковпачок з голки.

9. Злегка зберіть шкіру у складку великим і вказівним пальцями.

10. Введіть голку у шкіру . Вводьте препарат, рівномірно натискаючи на поршень шприца вниз до його повного спорожнювання.

11. Видаліть шприц з голкою вертикальним рухом вгору.

12. Використаний шприц покладіть в утилізаційний контейнер.

Якщо Ви забули ввести препарат Глатирамеру ацетат-Віста, зробіть ін’єкцію якнайшвидше, як тільки згадали про це, але не допускається введення подвійної дози препарату. Вводьте наступну дозу тільки через 24 години.

Не припиняйте застосування препарату Глатирамеру ацетат-Віста без консультації з лікарем.

Діти

Безпеку та ефективність застосування глатирамеру ацетату дітям та підліткам не встановлено. Однак обмежені опубліковані дані вказують на те, що профіль безпеки у підлітків віком від 12 до 18 років, які застосовували 20 мг глатирамеру ацетату підшкірно щодня, є подібним до профілю, що спостерігається у дорослих. Відсутня доступна інформація щодо застосування глатирамеру ацетату дітям віком до 12 років, достатня для того, щоб надати будь-які рекомендації щодо його застосування. Таким чином, Глатирамеру ацетат-Віста не слід застосовувати дітям віком до 12 років.

Під час усіх клінічних досліджень реакції в місці введення були найчастішими побічними реакціями, про які повідомлялося у більшості пацієнтів, які приймали глатирамеру ацетат. Під час контрольованих досліджень частка пацієнтів, у яких спостерігалися такі реакції щонайменше 1 раз, була вищою при застосуванні глатирамеру ацетату (70 %), ніж при застосуванні плацебо (37 %). Найпоширенішими реакціями в місці введення, про які повідомлялося під час клінічних досліджень та в постреєстраційний період, були еритема, біль, новоутворення, свербіж, набряк, запалення, гіперчутливість, та рідко - ліпоатрофія та некроз шкіри.

Реакції, пов’язані зі щонайменше одним або більшою кількістю таких симптомів, як вазодилатація (припливи), біль у грудях, диспное, пальпітація або тахікардія описані як негайна реакція після здійснення ін’єкції. Ця реакція може виникати протягом декількох хвилин після введення глатирамеру ацетату. Про щонайменше один симптом негайної реакції після введення лікарського засобу (окремі симптоми негайної реакції після ін’єкції із зазначенням частоти вказані нижче) повідомлялося у 31 % пацієнтів, які застосовували глатирамеру ацетат, порівняно з 13 % пацієнтів, які застосовували плацебо. Усі побічні реакції, виявлені в ході клінічних випробувань та постреєстраційний період представлені нижче. Дані клінічних випробувань були отримані на підставі чотирьох базових подвійних сліпих плацебо-контрольованих клінічних досліджень, в яких загалом брали участь 512 пацієнтів, які застосовували глатирамеру ацетат, та 509 пацієнтів, які застосовували плацебо протягом періоду до 36 місяців. У трьох дослідженнях ремітуючо-рецидивуючого розсіяного склерозу брало участь загалом 269 пацієнтів, які застосовували глатирамеру ацетат, та 271 пацієнт, який застосовував плацебо протягом 35 місяців. Четверте дослідження за участю пацієнтів, у яких спостерігався перший клінічний епізод та був визначений високий ризик розвитку клінічно вираженого РС, включало 243 пацієнти, які проходили лікування із застосуванням глатирамеру ацетату, та 238 пацієнтів, які застосовували плацебо протягом 36 місяців.

Всі побічні реакції приведено за системою класів та органів та частотою: дуже часто (≥ 1/10), часто (≥ 1/100 – < 1/10), нечасто (≥ 1/1 000 – < 1/100), рідко (≥ 1/10000 – < 1/1000), рідкісні (< 1/10 000), частота невідома (не можуть бути оцінені за наявними даними).

З боку ендокринної системи.

Нечасто: зоб, гіпертиреоз.

З боку дихальної системи.

Дуже часто: задишка*. Часто: кашель, сезонний риніт. Нечасто: апное, відчуття задухи, гіпервентиляція, носова кровотеча, ларингоспазм, порушення з боку легенів.

З боку імунної системи.

Часто: гіперчутливість.

З боку кістково-м’язової системи та сполучної тканини.

Дуже часто: артралгія, біль у спині*. Часто: біль у шиї. Нечасто: артрит, біль у боці, бурсит, м’язова атрофія, остеоартрит.

З боку крові та лімфатичної системи.

Часто: лімфаденопатія*. Нечасто: лейкоцитоз, лейкопенія, збільшення селезінки, тромбоцитопенія, аномальна морфологія лімфоцитів.

З боку метаболізму та харчування.

Часто: анорексія, збільшення маси тіла*. Нечасто: непереносимість алкоголю, подагра, гіперліпідемія, підвищення натрію крові, зниження феритину плазми крові.

З боку нервової системи.

Дуже часто: головний біль. Часто: дисгевзія, мігрень, гіпертонус, розлади мовлення, синкопе, тремор*. Нечасто: зап’ястний тунельний синдром, когнітивні розлади, судоми, дисграфія, дислексія, дистонія, моторна дисфункція, міоклонус, нейром’язова блокада, параліч перонеального нерва, ступор, параліч, дефект поля зору, неврит, ністагм.

З боку сечовидільної системи.

Часто: імперативні позиви до сечовипускання, затримка сечі, полакіурія. Нечасто: гематурія, нефролітіаз, порушення з боку сечовивідних шляхів, порушення показників загального аналізу сечі.

З боку органів зору.

Часто: диплопія, розлади з боку органів зору*. Нечасто: катаракта, ураження рогівки, сухість очей, крововилив в очне яблуко, опущення верхньої повіки, мідріаз, атрофія зорового нерва.

З боку органів слуху.

Часто: порушення слуху.

З боку репродуктивної системи і молочних залоз.

Нечасто: нагрубання молочних залоз, еректильна дисфункція, пріапізм, опущення тазових органів, аномальний мазок із шийки матки, вагінальна кровотеча, порушення з боку передміхурової залози, тестикулярні порушення, вульвовагінальні порушення.

З боку серця.

Часто: відчуття серцебиття*, пальпітація, тахікардія*. Нечасто: екстрасистолія, синусна брадикардія, пароксизмальна тахікардія.

З боку судин.

Дуже часто: вазодилатація*. Нечасто: варикозне розширення вен.

З боку шкіри та підшкірної клітковини.

Дуже часто: висипання*. Часто: гіпергідроз, свербіж, захворювання шкіри*, кропив’янка, екхімоз. Нечасто: ангіоедема, контактний дерматит, вузликова еритема, шкірні вузлики.

З боку травного тракту.

Дуже часто: нудота*. Часто: зубний карієс, дисфагія, запор, аноректальні розлади, нетримання калу, диспепсія, блювання*. Нечасто: коліт, ентероколіт, відрижка, виразка стравоходу, періодонтит, ректальна кровотеча, збільшення слинних залоз, поліп товстої кишки.

З боку гепатобіліарної системи.

Часто: порушення функціональних печінкових проб. Нечасто: холелітіаз, ураження печінки, збільшення печінки. Рідко: токсичний гепатит, ураження печінки. Частота невідома: печінкова недостатність****.

Інфекції та інвазії.

Дуже часто: інфекційні захворювання, грип. Часто: бронхіт, гастроентерит, герпес сімплекс, середній отит, риніт, зубний абсцес, вагінальний кандидоз*. Нечасто: абсцес, целюліт, фурункул, оперізувальний герпес, пієлонефрит.

Загальні розлади і стани у місці введення.

Дуже часто: астенія, біль у грудях*, реакція у місці ін’єкції**, біль*. Часто: озноб*, набряк обличчя*, місцеві реакції*, атрофія шкіри у місці ін’єкції***, периферичний набряк, гіпертермія, набряк. Нечасто: негайна реакція після введення лікарського засобу, запалення, некроз шкіри у місці ін’єкції, кіста, похмільний синдром, гіпотермія, порушення з боку слизових оболонок.

Психічні розлади.

Дуже часто: неспокій*, депресія. Часто: знервованість. Нечасто: аномальні сновидіння, сплутаність свідомості, ейфорія, галюцинації, ворожість, манія, розлад особистості, спроба самогубства.

Доброякісні, злоякісні та невизначені пухлини (включаючи кісти та поліпи). Часто: доброякісна пухлина шкіри, новоутворення. Нечасто: рак шкіри.

Ураження, інтоксикація та ускладнення, пов’язані з проведенням процедур.

Нечасто: поствакцинальний синдром.

*Кількість випадків була на понад 2 % (>2/100) більшою у групі застосування глатирамеру ацетату порівняно з групою плацебо. Побічні реакції без символу * означають різницю у менше ніж 2 % або еквівалентну 2 %.

**Термін «реакція у місці ін’єкції» (різні типи) хоплює всі побічні реакції, що розвиваються у місці введення, окрім атрофії у місці введення та некрозу шкіри у місці введення, які вказані окремо.

***Включає терміни, що стосуються реакції локалізованої ліпоатрофії у місці введення.

****Повідомлялося про декілька випадків трансплантації печінки.

У четвертому дослідженні, зазначеному вище, за плацебо-контрольованим періодом слідувала фаза відкритого дослідження. У відомому профілі ризику глатирамеру ацетату не спостерігалося змін протягом періоду відкритого нагляду, який тривав до 5 років. В межах неконтрольованих клінічних досліджень та в постреєстраційний період повідомляли про реакції гіперчутливості (включаючи рідкісні випадки анафілаксії (>1/10000, <1/1000)) та підвищення рівня печінкових ферментів без клінічно значущих наслідків у пацієнтів з РС, які проходили лікування із застосуванням глатирамеру ацетату.

Повідомлення про підозрювані побічні реакції.

Повідомлення про підозрювані побічні реакції після реєстрації лікарського засобу є важливою процедурою. Це дозволяє продовжувати моніторинг співвідношення «користь/ризик» для відповідного лікарського засобу. Медичним працівникам необхідно повідомляти про будь-які підозрювані побічні реакції через національну систему повідомлень.

Симптоми. Повідомлялося про кілька випадків передозування глатирамеру ацетатом (до 300 мг глатирамеру ацетату). Ці випадки не асоціювалися з іншими побічними реакціями, ніж ті, що зазначені у розділі «Побічні реакції».

Лікування. У разі передозування необхідно спостерігати за пацієнтами та призначити відповідну симптоматичну та підтримуючу терапію.

Вагітність.

Дослідження на тваринах не продемонстрували репродуктивної токсичності. Сучасні дані щодо застосування лікарського засобу вагітним жінкам вказують на відсутність фето/неонатальної токсичності чи порушень розвитку плода. Доступних епідеміологічних даних з цього питання дотепер немає. Як запобіжний захід бажано уникати використання лікарського засобу в період вагітності, за винятком випадків, коли користь від застосування для вагітної переважає ризик можливого впливу на плід.

Період годування груддю.

Дані стосовно проникнення глатирамеру ацетату, його метаболітів або антитіл у грудне молоко людини відсутні. При введенні препарату щурам не спостерігалось суттєвого впливу на потомство, за винятком незначного зниження темпу збільшення маси тіла у тварин, народжених самицями, яким лікарський засіб вводили в період вагітності та лактації. Ризик для новонароджених/немовлят не можна виключити. Необхідно прийняти рішення щодо припинення годування груддю або відміни/тимчасового припинення терапії із застосуванням Глатирамеру ацетат-Віста з урахуванням користі годування груддю для дитини та користі терапії для жінки.

Термін придатності

3 роки.

Умови зберігання

Зберігати в оригінальній упаковці для захисту від світла при температурі 2-8 °С (в холодильнику). Не заморожувати. Зберігати у недоступному для дітей місці.

Якщо немає можливості зберігати заповнені шприци у холодильнику, то їх можна зберігати при температурі 15-25 °C не довше 1 місяця.

Якщо по закінченні цього одномісячного періоду заповнені шприци з розчином Глатирамеру Ацетат-Віста 20 мг/мл не були використані і знаходяться в оригінальній упаковці, то їх необхідно зберігати в холодильнику при температурі від 2 °C до 8 °C. Повторне зберігання цих же шприців при кімнатній температурі не допускається.

Упаковка

По 1 мл препарату в попередньо наповненому шприці. По 1 попередньо наповненому шприцу в блістері. По 28, 30 та 90 (ЗхЗ0) блістерів в картонній коробці разом з інструкцією для медичного застосування.

Категорія відпуску

За рецептом.

Інструкція для: Глатирамеру ацетат-Віста розчин д/ін., 20 мг/мл по 1 мл у поперед запов. шпр. №28

Виробник: Сінтон Хіспанія, С.Л. Лтд. (Іспанія)

Реєстрація: UA/16792/01/01 з 16.08.2018 по 16.08.2023

МНН: Glatiramer acetate

Код АТХ:

(L) Протипухлинні лікарські засоби та імуномодулятори

(L03) Імуностимулятори

(L03A) Імуностимулятори

(L03AX) Інші імуностимулятори

(L03AX13) Глатирамер ацетат