Гриппостад Гарячий Напій пор. д/оральн. р-ну 120 мг/г пакетик 5 г №10

діюча речовина: 1 пакетик порошку містить парацетамолу 600 мг;

допоміжні речовини: кремнію діоксид колоїдний безводний, кислота аскорбінова, етилцелюлоза, аспартам (Е 951), кислота лимонна безводна, сахароза, ароматизатор лимонний.

Лікарська форма

Порошок для орального розчину.

Основні фізико-хімічні властивості: порошок білого або жовтуватого кольору з типовим лимонним запахом.

Фармакотерапевтична група

Аналгетики та антипіретики. Аніліди.

Код АТХ N02B E01.

Фармакологічні властивості

Фармакодинаміка.

Гриппостад® Гарячий напій містить парацетамол – аналгетик та антипіретик, має протибольовий і жарознижувальний ефект, що зумовлений пригніченням синтезу простагландинів і переважним впливом на центр терморегуляції у гіпоталамусі.

Фармакокінетика.

Парацетамол добре всмоктується у шлунково-кишковому тракті. Пік концентрації у плазмі крові настає через 20-30 хвилин після прийому. Метаболізується у печінці з утворенням глюкуроніду і сульфату парацетамолу. Виводиться здебільшого нирками. Період напіввиведення – від 1 до 4 годин.

Лікування больового синдрому (головний біль, зубний біль та періодичний біль у жінок); гарячка.

• Гіперчутливість до парацетамолу або до допоміжних речовин, що входять до складу препарату;
• Тяжкі порушення функції печінки та/або нирок;
• Вроджена гіпербілірубінемія, синдром Жильбера;
• Дефіцит глюкозо-6-фосфатдегідрогенази;
• Фенілкетонурія, оскільки цей лікарський засіб містить підсолоджувач аспартам, який перетворюється на фенілаланін;
• Недостатність альдолази В з мальабсорбцією глюкози-галактози, лактазна недостатність Лаппа;
• Чутливість до дисахариду, оскільки препарат містить сахарозу;
• Алкоголізм;
• Захворювання крові;
• Виражена анемія;
• Лейкопенія;
• Дитячий вік до 10 років або маса тіла менше 40 кг.

Особливі заходи безпеки

Необхідно порадитися з лікарем стосовно можливості застосування препарату пацієнтам з порушеннями функції нирок і печінки. Перед застосуванням препарату необхідно порадитися з лікарем, якщо пацієнт застосовує варфарин або подібні препарати, які мають антикоагулянтний ефект.

Враховувати, що у хворих з алкогольним ураженням печінки збільшується ризик гепатотоксичної дії парацетамолу; препарат може впливати на результати лабораторних досліджень щодо вмісту в крові глюкози та сечової кислоти.

Пацієнтам, які приймають аналгетики кожен день при артритах легкої форми, необхідно проконсультуватися з лікарем.

Не перевищувати зазначених доз.

Не приймати препарат з іншими засобами, що містять парацетамол.

Якщо симптоми не зникають, слід звернутися до лікаря.

Якщо головний біль стає постійним, слід звернутися до лікаря.

1 пакетик препарату містить 3,8 г сахарози (цукру), що еквівалентно приблизно 0,32 хлібним одиницям (ХО). Це слід враховувати при застосуванні препарату хворим на цукровий діабет.

Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій

• При одночасному застосуванні зі снодійними та протиепілептичними препаратами (наприклад, фенобарбіталом, фенітоїном, карбамазепіном), а також із протитуберкульозними засобами (наприклад, рифампіцин, ізоніазид) загалом нешкідливі дози парацетамолу можуть спричиняти ушкодження печінки. Такі ж негативні прояви виникають через взаємодію препарату з алкоголем.
• Спільне застосування парацетамолу та хлорамфеніколу може істотно зменшити виведення хлорамфеніколу з організму і, таким чином, збільшити його токсичність.
• Застосування парацетамолу разом із зидовудином збільшує ризик розвитку нейтропенії.
• При одночасному застосуванні парацетамолу з метоклопрамідом та домперидоном швидкість всмоктування парацетамолу може збільшуватися і зменшуватися при сумісному застосуванні із холестираміном.
• Антикоагулянтний ефект варфарину та інших кумаринів може бути посилений при одночасному довготривалому щоденному застосуванні парацетамолу з підвищенням ризику кровотечі. Періодичний прийом не має значного ефекту.
• Барбітурати зменшують жарознижувальний ефект парацетамолу.
• Парацетамол знижує ефективність діуретиків.

Лікарський засіб застосовувати перорально.

Визначення дози препарату залежить від віку та/або маси тіла хворого. Максимальна добова доза парацетамолу – 60 мг/кг маси тіла, розподілена на окремі дози по 10-15 мг/кг маси тіла.

Одноразова доза (1 пакетик) містить 600 мг парацетамолу.

Інтервал між прийомом доз має становити не менше 6 годин. Приймати потрібно не більше 3-4 доз протягом 24 годин.

Не слід перевищувати дозу 1 пакетик за один прийом.

Вміст одного пакетика висипати у склянку, залити гарячою водою, добре розмішати і випити. Застосування препарату після їди може призводити до уповільнення дії препарату.

Тривалість лікування визначає лікар.

Максимальний термін застосування без рекомендації лікаря – 3 дні.

Якщо одночасно приймати інші лікарські засоби, що містять парацетамол, рекомендовану дозу не слід перевищувати.

Діти.

Препарат застосовувати для лікування дітей віком від 10 років та/або з масою тіла понад 40 кг.

Припинити застосування препарату та негайно звернутися до лікаря у випадку виникнення побічних реакцій.

Побічні реакції парацетамолу виникають дуже рідко:

• з боку імунної системи: анафілаксія, реакції гіперчутливості, включаючи шкірний свербіж, висип на шкірі і слизових оболонках (зазвичай генералізований висип, еритематозний висип, кропив’янка), ангіоневротичний набряк, мультиформна ексудативна еритема (у т. ч. синдром Стівенса-Джонсона), токсичний епідермальний некроліз (синдром Лайєлла);
• з боку системи травлення: нудота, біль в епігастрії;
• з боку ендокринної системи: гіпоглікемія, аж до гіпоглікемічної коми;
• з боку системи крові та лімфатичної системи: тромбоцитопенія, агранулоцитоз, анемія, сульфгемоглобінемія і метгемоглобінемія (ціаноз, задишка, болі в серці), гемолітична анемія, синці чи кровотечі;
• порушення з боку дихальної системи: бронхоспазм у пацієнтів, чутливих до аспірину та до інших НПЗЗ;
• з боку гепатобіліарної системи: порушення функції печінки, підвищення активності печінкових ферментів, як правило, без розвитку жовтяниці.

Ураження печінки можливе у дорослих, які прийняли 10 г і більше парацетамолу, та у дітей, які прийняли більше 150 мг/кг маси тіла. У пацієнтів з факторами ризику (тривале лікування карбамазепіном, фенобарбітоном, фенітоїном, примідоном, рифампіцином, звіробоєм або іншими лікарськими засобами, що індукують ферменти печінки; регулярне вживання надмірних кількостей етанолу; глутатіонова кахексія (розлади травлення, муковісцидоз, ВІЛ-інфекція, голод, кахексія) застосування 5 г або більше парацетамолу може призвести до ураження печінки.

Симптоми передозування у перші 24 години: блідість, нудота, блювання, анорексія та абдомінальний біль. Ураження печінки може стати явним через 12-48 годин після передозування. Можуть виникати порушення метаболізму глюкози та метаболічний ацидоз. При тяжкому отруєнні печінкова недостатність може прогресувати в енцефалопатію, крововиливи, гіпоглікемію, кому та летальний наслідок. Гостра ниркова недостатність з гострим некрозом канальців може проявлятися сильним поперековим болем, гематурією, протеїнурією і розвинутися навіть при відсутності тяжкого ураження печінки. Відзначалися також серцева аритмія та панкреатит.

При тривалому застосуванні препарату у великих дозах з боку органів кровотворення може розвинутись апластична анемія, панцитопенія, агранулоцитоз, нейтропенія, лейкопенія, тромбоцитопенія. При прийомі великих доз з боку ЦНС − запаморочення, психомоторне збудження і порушення орієнтації; з боку сечовидільної системи − нефротоксичність (ниркова коліка, інтерстиціальний нефрит, капілярний некроз).

При передозуванні необхідна швидка медична допомога. Пацієнта слід негайно доставити у лікарню, навіть якщо відсутні ранні симптоми передозування. Симптоми можуть бути обмежені нудотою та блюванням або можуть не відображати тяжкості передозування чи ризику ураження органів. Слід розглянути лікування активованим вугіллям, якщо надмірна доза парацетамолу була прийнята у межах 1 години. Концентрацію парацетамолу у плазмі крові слід вимірювати через 4 години або пізніше після прийому (більш ранні концентрації є не достовірними). Лікування N-ацетилцистеїном може бути застосовано протягом 24 годин після прийому парацетамолу, але максимальний захисний ефект настає при його застосуванні протягом 8 годин після прийому. Ефективність антидоту різко знижується після цього часу. При необхідності пацієнту внутрішньовенно слід вводити N-ацетилцистеїн, згідно зі встановленим переліком доз. При відсутності блювання можна застосовувати метіонін перорально як відповідну альтернативу у віддалених районах поза лікарнею.

Призначення препарату у ці періоди можливе лише у випадку, коли очікувана користь для матері перевищує потенційний ризик для плода або дитини.

Парацетамол проникає у грудне молоко, але у клінічно незначних кількостях. Доступні опубліковані дані не містять протипоказань щодо годування груддю.

Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або іншими механізмами.

Не впливає.

Термін придатності

5 років.

Не використовувати препарат після закінчення терміну придатності.

Умови зберігання

Зберігати в оригінальній упаковці при температурі не вище 30 °С. Зберігати у недоступному для дітей місці.

Упаковка

Пакетики по 5 г порошку; 5 або 10 пакетиків у картонній коробці.

Категорія відпуску

Без рецепта.

Інструкція для: Гриппостад Гарячий Напій пор. д/оральн. р-ну 120 мг/г пакетик 5 г №10

Виробник: СТАДА Арцнайміттель АГ, Німеччина

Фарм. група: Аналгетики та антипіретики. Парацетамол, комбінація без психолептиків.

Реєстрація: UA/4718/01/01

МНН: Paracetamol

Код АТХ:

(N) Засоби, що діють на нервову систему

(N02) Анальгетики

(N02B) Інші анальгетики та антипіретики

(N02BE) Аніліди

(N02BE01) Парацетамол