Імунолог Неінфекційні алергени групи Пилку рослин Розчин береза фл. 5 мл №1

діючі речовини: алергени пилкові (Allergena e pollen):

1 мл розчину містить 10 000 PNU алергену із пилку акації білої (Allergenum e pollen Robinia pseudoacacia),

1 мл розчину містить 10 000 PNU алергену із пилку амброзії полинолистої (Allergenum e pollen Ambrosia artemisiifolia),

1 мл розчину містить 10 000 PNU алергену із пилку берези (Allergenum e pollen Betula),

1 мл розчину містить 10 000 PNU алергену із пилку бузини чорної (Allergenum e pollen Sambucus nigra),

1 мл розчину містить 10 000 PNU алергену із пилку верби (Allergenum e pollen Salix sp.),

1 мл розчину містить 10 000 PNU алергену із пилку вільхи клейкої (Allergenum e pollen Alnus aglutinosa),

1 мл розчину містить 10 000 PNU алергену із пилку горіха грецького (Allergenum e pollen Juglans regia),

1 мл розчину містить 10 000 PNU алергену із пилку граба звичайного (Allergenum e pollen Carpinus betulus),

1 мл розчину містить 10 000 PNU алергену із пилку дуба (Allergenum e pollen Quercus),

1 мл розчину містить 10 000 PNU алергену із пилку грястиці збірної (Allergenum e pollen Dactylis glomerata),

1 мл розчину містить 10 000 PNU алергену із пилку гречки посівної (Allergenum e pollen Fagopyrum esculentum),

1 мл розчину містить 10 000 PNU алергену із пилку жита посівного (Allergenum e pollen Secale cereale),

1 мл розчину містить 10 000 PNU алергену із пилку каштана кінського (Allergenum e pollen Aesculus hippocastanum),

1 мл розчину містить 10 000 PNU алергену із пилку клена ясенелистого (Allergenum e pollen Acer negundo),

1 мл розчину містить 10 000 PNU алергену із пилку кипариса (Allergenum e pollen Cypress),

1 мл розчину містить 10 000 PNU алергену із пилку китника лучного (Allergenum e pollen Alopecurus pratensis),

1 мл розчину містить 10 000 PNU алергену із пилку костриці лучної (Allergenum e pollen Festuca pratensis),

1 мл розчину містить 10 000 PNU алергену із пилку кропиви дводомної (Allergenum e pollen Urtica dioica),

1 мл розчину містить 10 000 PNU алергену із пилку кукурудзи звичайної (Allergenum e pollen Zea mays),

1 мл розчину містить 10 000 PNU алергену із пилку кульбаби (Allergenum e pollen Taraxacum officinale),

1 мл розчину містить 10 000 PNU алергену із пилку ліщини звичайної (Allergenum e pollen Corylus avellana),

1 мл розчину містить 10 000 PNU алергену із пилку липи серцевидної (Allergenum e pollen Tilia cordata),

1 мл розчину містить 10 000 PNU алергену із пилку лободи (Allergenum e pollen Аrtiplex),

1 мл розчину містить 10 000 PNU алергену із пилку пажитниці багаторічної (Allergenum e pollen Lolium perenne),

1 мл розчину містить 10 000 PNU алергену із пилку платана (Allergenum e pollen Platanus vulgaris),

1 мл розчину містить 10 000 PNU алергену із пилку пирію повзучого (Allergenum e pollen Agropyrum repens),

1 мл розчину містить 10 000 PNU алергену із пилку подорожника великого (Allergenum e pollen Plantago major),

1 мл розчину містить 10 000 PNU алергену із пилку полину гіркого (Allergenum e pollen Artemisia absinthium),

1 мл розчину містить 10 000 PNU алергену із пилку полину звичайного (чорнобильник) (Allergenum e pollen Artemisia vulgaris),

1 мл розчину містить 10 000 PNU алергену із пилку польовиці ажурної (Allergenum e pollen Agrostis vulgaris),

1 мл розчину містить 10 000 PNU алергену із пилку пшениці звичайної (Allergenum e pollen Triticum aestivum),

1 мл розчину містить 10 000 PNU алергену із пилку соняшника звичайного (Allergenum e pollen Helianthus annuus),

1 мл розчину містить 10 000 PNU алергену із пилку сосни звичайної (Allergenum e pollen Pinus silvestris),

1 мл розчину містить 10 000 PNU алергену із пилку стоколосу (Allergenum e pollen Bromus),

1 мл розчину містить 10 000 PNU алергену із пилку тимофіївки лучної (Allergenum e pollen Phleum pratense),

1 мл розчину містить 10 000 PNU алергену із пилку тонконога лучного (Allergenum e pollen Poa pratensis),

1 мл розчину містить 10 000 PNU алергену із пилку тополі (Allergenum e pollen Populus),

1 мл розчину містить 10 000 PNU алергену із пилку циклахени (Allergenum e pollen Cyclachaena xanthiіfolia),

1 мл розчину містить 10 000 PNU алергену із пилку черемухи звичайної (Allergenum e pollen Padus racemosa),

1 мл розчину містить 10 000 PNU алергену із пилку шовковиці білої (Allergenum e pollen Morus alba),

1 мл розчину містить 10 000 PNU алергену із пилку шовковиці чорної (Allergenum e pollen Morus nigra),

1 мл розчину містить 10 000 PNU алергену із пилку щавлю кінського (Allergenum e pollen Rumex confertus),

1 мл розчину містить 10 000 PNU алергену із пилку ялини звичайної (Allergenum e pollen Picea abies),

1 мл розчину містить 10 000 PNU алергену із пилку ясена звичайного (Allergenum e pollen Fraxinus excelsior),

1 мл розчину містить 10 000 PNU алергену із пилку ячменю звичайного (Allergenum e pollen Hordeum vulgare);

мікст-алергени пилкові (суміші перерахованих алергенів, що взяті у рівних співвідношеннях, наступного складу) (Mixt-allergena e pollen):

1 мл розчину містить 10 000 PNU мікст-алергену пилкового № 1 (із пилку берези, вільхи клейкої, дуба, ліщини звичайної) (Mixt-allergenum e pollen № 1 (Betula, Alnus glutinosa, Quercus, Corylus avellana));

1 мл розчину містить 10 000 PNU мікст-алергену пилкового № 2 (із пилку грястиці збірної, тонконога лучного, пажитниці багаторічної, костриці лучної, китника лучного) (Mixt-allergenum e pollen № 2 (Dactylis glomerata, Poa pratensis, Lolium perenne, Festuca pratensis, Alopecurus pratensis));

1 мл розчину містить 10 000 PNU мікст-алергену пилкового № 3 (із пилку стоколосу, пирію повзучого, жита посівного, тимофіївки лучної) (Mixt-allergenum e pollen № 3 (Bromus, Agropyrum repens, Secale cereale, Phleum pratense));

1 мл розчину містить 10 000 PNU мікст-алергену пилкового № 4 (із пилку полину гіркого, амброзії полинолистої, лободи, соняшника звичайного) (Mixt-allergenum e pollen № 4 (Artemisia absinthium, Ambrosia artemisiifolia, Аrtiplex, Helianthus annuus));

допоміжні речовини: натрію хлорид, динатрію фосфат додекагідрат (натрій фосфорнокислий двозаміщений), калію дигідрофосфат (калій фосфорнокислий однозаміщений), фенол, вода для ін’єкцій.

1 флакон містить 5 мл алергену (10000 PNU/мл).

Примітка: 1 PNU (Protein Nitrogen Unit) – міжнародна одиниця, що прийнята для визначення концентрації білкового азоту в алергенах, яка дорівнює 0,00001 мг білкового азоту.

Лікарська форма

Розчин для ін’єкцій.

Основні фізико-хімічні властивості: прозорі рідини від блідо-жовтого до темно-коричневого кольору.

Фармакотерапевтична група

Екстракти алергенів. Алергени пилку трав.

Код АТХ V01A А02.

Екстракти алергенів. Алергени пилку дерев. Код АТХ V01A А05.

Фармакологічні властивості

Імунологічні та біологічні властивості

Фармакодинаміка.

Механізм дії. Активною речовиною алергенів групи пилку рослин є протеїново-полісахаридний комплекс, який при постановці шкірних і провокаційних проб дає змогу діагностувати у хворого наявність сенсибілізації до даного алергену. У разі потреби препарат може бути застосованим для алерген-специфічної імунотерапії (АСІТ) хворих з гіперчутливістю до відповідних пилкових алергенів. Здатність компонентів алергенів взаємодіяти зі специфічними антитілами класу IgE (реагінами) хворого та викликати реакцію в сенсибілізованому організмі обумовлює діагностичні можливості препарату, а багатофакторний вплив на імунну систему хворого забезпечує ефект алерген-специфічної імунотерапії (формування толерантності до відповідних алергенів).

Алерген-специфічна імунотерапія чинить терапевтичну дію, яка поширюється на всі етапи алергічного процесу, охоплює власне його імунологічну фазу і призводить до переключення імунної відповіді з Th2-типу на Th1-тип, гальмує як ранню, так і пізню фази IgE-опосередкованої алергічної реакції, пригнічує клітинний компонент алергічного запалення та неспецифічну тканинну гіперреактивність.

При проведенні алерген-специфічної імунотерапії відбувається: збільшення продукування блокуючих антитіл, зменшення виділення медіаторів алергії, підвищення активності супресорних клітин та механізмів; збільшення клітин, що продукують ІЛ2, підсилення функції лімфоцитів хелперів Th1 та зниження Th2, переключення CD4+ клітин з Th2- на Th1-фенотип, підвищення функціональної активності Т-лімфоцитів, підсилення функції ізотипічних Т-супресорів, регуляція індукції IgE ідіотипічними антитілами, зниження реактивності медіаторпродукуючих клітин.

Фармакокінетика.

Не досліджувалась. Дія препарату є сукупною дією його білкових компонентів, що робить неможливим проведення фармакокінетичних досліджень, оскільки всі компоненти не можуть бути відслідковані за допомогою маркерів або біодосліджень. З цих же причин неможливо виявити метаболіти препарату.

З метою виявлення протипоказань лікар в день постановки шкірних проб або проведення АСІТ проводить огляд хворого.

Протипоказання для проведення шкірних проб з алергенами

Вік до 1 року для прик-тесту та вік до 3 років для скарифікаційної проби; загострення алергічного захворювання, діагностика якого проводиться; патологічний стан шкіри в ділянці тестування (наприклад екзема); гострі респіраторні захворювання з підвищеною температурою; хронічні захворювання в стадії декомпенсації; туберкульозний процес будь-якої локалізації в період загострення; психічні захворювання в період загострення; системні (колагенози) та онкологічні захворювання.

Протипоказанням для проведення шкірного тестування є вагітність (див. розділ «Застосування у період вагітності або годування груддю»).

Фактором розвитку анафілактичних реакцій є застосування антагоністів бета-адренорецепторів (бета-блокаторів).

Протипоказання для проведення алерген-специфічної імунотерапії (АСІТ)

Тяжкі імунопатологічні стани та імунодефіцити (у т. ч. ВІЛ); онкологічні захворювання; тяжкі психічні розлади; гострі інфекції та хронічні інфекції в фазі загострення; підвищена температура тіла (понад 38,5 ºС); інфекційні захворювання (вірусний гепатит, туберкульоз); відсутність контролю бронхіальної астми (FEV1 менше 70 % на тлі адекватної фармакотерапії, у тому числі тяжка форма бронхіальної астми); загострення бронхіальної астми за 3 дні до введення дози; серцево-судинні захворювання, при яких можливі ускладнення при використанні адреналіну (епінефрину); застосування антагоністів бета-адренорецепторів (бета-блокаторів), в тому числі місцевих, інгібіторів АПФ (для лікування гіпертонічної або ішемічної хвороби); тяжкі кардіоваскулярні захворювання; наявність в анамнезі анафілактичного шоку при проведенні АСІТ; дитячий вік до 5 років (для підшкірної АСІТ); цукровий діабет; некомпенсований тиреотоксикоз; інфаркт міокарда давністю до 1 року; аутоімунні захворювання в активній формі; вагітність та грудне вигодовування (див. розділ «Застосування у період вагітності або годування груддю»); фізичне навантаження одразу після введення дози; підвищена чутливість до допоміжних речовин препарату.

Особливі заходи безпеки

Особливі застереження та запобіжні заходи при застосуванні препаратів алергенів не потрібні.

Будь-який невикористаний препарат або його відходи повинні бути утилізовані відповідно до місцевих вимог.

Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодії

Специфічна діагностика алергічних захворювань

Прийом антигістамінних та глюкокортикостероїдних препаратів впливає на інформативність шкірних проб з алергенами (зменшує розмір папул аж до їх повної відсутності).

Прийом блокаторів гістамінових рецепторів H2, кромоглікату, кортикостероїдів у дозі до 15 мг преднізолону, похідних теофілінових препаратів не впливає на результати алерготестування. Можливий вплив при місцевому застосуванні стероїдних мазей. Бета-блокатори можуть підвищити шкірну реакцію.

Алерген-специфічна імунотерапія алергічних захворювань

АСІТ недоцільно проводити у період лікування антибіотиками, цитостатиками чи імунобіологічними засобами. Її можна комбінувати з лікарськими препаратами, що застосовуються для лікування алергічних захворювань (неседативні антигістамінні препарати, кромони, бронхолітики, топічні глюкокортикостероїди, антилейкотрієнові засоби).

Не застосовувати одночасно з бета-блокаторами.

На діагностику та лікування алергенами не впливає прийом їжі.

Особливості щодо застосування

Проведення шкірних проб та АСІТ призначається виключно лікарем-алергологом або дитячим лікарем-алергологом, який має досвід у лікуванні алергічних захворювань та пройшов спеціальну підготовку, включаючи проведення заходів з надання невідкладної допомоги особам з анафілаксією, і проводиться під його контролем в умовах алергологічного кабінету або стаціонару.

Шкірні проби з алергенами та АСІТ проводяться після одержання лікарем письмової інформованої згоди пацієнта!

Специфічна діагностика алергічних захворювань

Показаннями для шкірної діагностики алергенами є анамнез, дані клінічного та лабораторного обстеження.

Шкірні проби ставлять на внутрішній поверхні передпліччя на відстані (30 ± 10) мм одну від одної або на шкірі спини. Одночасно дозволяється проводити до 30 проб, якщо вони проводяться методом уколу (прик-тест), чи до 15, якщо проводяться методом скарифікації. Не рекомендується проводити шкірні проби з алергенами дітям віком до 1 року методом прик-тесту та до 3 років методом скарифікації. Для дітей кількість проб з алергенами (методом прик-тесту) не повинна перевищувати числове значення їхнього віку (для скарифікації – вдвічі менше).

Шкірні проби проводять з алергенами, що містять 10 000 PNU в 1 мл. Пацієнтам з високим ступенем сенсибілізації необхідно застосовувати препарат в концентрації 5 000 PNU в 1 мл.

Тестування хворих на поліноз в період цвітіння причинних алергенів слід виконувати з обережністю, оскільки підвищення вмісту відповідного алергену у навколишньому середовищі може призвести до загострення алергічної симптоматики. Тому, якщо немає особливої необхідності, проведення шкірних проб краще відкласти до закінчення періоду пилкування.

Тимчасовим протипоказанням для проведення шкірних проб є прийом антигістамінних (до 10 діб), системних глюкокортикостероїдних препаратів (до 14 діб), мазей з вмістом глюкокортикостероїдів на ділянку шкіри, де має проводитись тестування (до 30 діб). Зважаючи на велику кількість препаратів, які застосовуються для лікування алергічних захворювань, та на появу нових лікарських засобів, вказані часові інтервали є приблизними і можуть змінюватись залежно від лікарського засобу, який застосовував пацієнт. Тому шкірні проби з алергенами можна проводити лише після відновлення позитивної шкірної реакції на гістамін!

Алерген-специфічна імунотерапія алергічних захворювань

АСІТ алергенами групи пилку рослин проводиться хворим, у яких встановлено сенсибілізацію до даних алергенів методом шкірного тестування. При проведенні АСІТ алергени хворим вводять підшкірно у зовнішню третину плеча (у ділянку борозни між дельтовидним та триголовим м’язами). Інші шляхи введення алергенів з лікувальною метою можуть бути застосовані лише на основі нормативних документів (відповідних інструкцій, протоколів, стандартів або методичних рекомендацій), затверджених МОЗ України. За приготування розведень алергену в асептичних умовах для проведення АСІТ та використання приготованих розведень несе відповідальність лікар-алерголог.

Схеми АСІТ можуть бути різними – від прискорених до уповільнених. У цій інструкції приведена стандартна схема проведення АСІТ у дорослих та дітей. Рішення про застосування інших схем приймає лікар-алерголог залежно від стану пацієнта, його віку, необхідності проведення АСІТ та етіології алергічного захворювання. Як правило, АСІТ проводять після алергометричного титрування (шляхом постановки прик-тесту або внутрішньошкірного введення послідовних розведень алергену, яким мають проводити АСІТ, визначають найменшу концентрацію алергену, яка викликає шкірну реакцію). АСІТ починають з дози, в 10 разів меншої за ту, що викликає шкірну реакцію. При виявленні шкірної реакції на групу алергенів лікар-алерголог повинен визначитися щодо того, яким (якими) саме алергенами має проводитись АСІТ. Проведення АСІТ сумішшю алергенів, яка складається більше ніж із 4 компонентів, вважається небажаною.

Під час проведення шкірного тестування та АСІТ у особливо чутливих хворих можуть виникати системні алергічні реакції та анафілактичний шок. Після ін’єкції алергену хворий повинен не менше 30 хвилин знаходитись під наглядом лікаря-алерголога! У кожному кабінеті, де проводиться АСІТ, повинен бути в наявності набір засобів для надання невідкладної допомоги.

При виникненні анафілактичних реакцій необхідно негайно припинити введення алергену і діяти відповідно до протоколу надання медичної допомоги при анафілактичному шоці для дітей та дорослих, затвердженого наказом Міністерства охорони здоров’я України.

Відносні або тимчасові протипоказання для проведення АСІТ

Вік більше 55 років; шкірні захворювання, хронічні інфекційні захворювання; маловиражені шкірні проби з алергенами; неефективність попередньої АСІТ (якщо така проводилась); загострення основного алергічного захворювання; загострення будь-якого супутнього захворювання; будь-які інтеркурентні захворювання в стадії загострення; прийом інгібіторів МАО в комбінації із симпатоміметиками; вакцинація (див. розділ «Вакцинація»).

Обмеження застосування АСІТ

Недостатнє розуміння хворим необхідності АСІТ та його недисциплінованість; значна тривалість алергічного захворювання (10 років і більше); відстрочені позитивні шкірні проби з алергенами; наявність проявів неспецифічної гіперреактивності; епідермальна алергія; сенсибілізація до харчових, лікарських, хімічних алергенів; виражена гіперчутливість до 5 і більше алергенів.

Вакцинація

Під час проведення АСІТ вакцинація не проводиться на 1 етапі нарощування дози.

Бажано проводити планову вакцинацію за 1 місяць до початку АСІТ або, якщо це можливо, перенести терміни вакцинації на період після закінчення основного курсу АСІТ. При довгостроковому проведенні АСІТ (в режимі «без зупинки» протягом 3 і більше років) на 2 етапі підтримуючої терапії можливе проведення вакцинації при дотриманні таких умов:

• не слід проводити ін’єкцію АСІТ і профілактичну вакцинацію в один день; • вакцинація проводиться не раніше ніж через 2–3 тижні після ін’єкції алергену; • при відсутності побічних реакцій на введення вакцини наступна ін’єкція алергену вводиться не раніше ніж:
• через 2 тижні після застосування інактивованих вакцин;
• через 4 тижні після застосування живих вакцин;
• через 8–12 тижнів після застосування вакцини БЦЖ;
• через 1 тиждень після туберкулінової проби.

При цьому АСІТ необхідно продовжити з введення того ж розведення алергену, яке застосовувалось перед вакцинацією.

Шкірні проби з алергенами можна ставити за 10–15 днів до вакцинації та через 1,5–2 місяці після введення вакцинних препаратів.

До складу лікарського засобу входять сполуки калію та сполуки натрію, однак їх вміст становить менше 1 ммоль (39 мг)/дозу калію та 1 ммоль (23 мг)/дозу натрію, що дає змогу стверджувати, що цей лікарський засіб є практично вільним від калію та натрію.

Техніка проведення шкірних проб з алергенами

Шкірні проби ставлять на внутрішній поверхні передпліччя або на шкірі спини.

Алергени, розчинну рідину для алергенів (негативний контроль) та розчин гістаміну дигідрохлориду 0,01 % для шкірної діагностики алергічних захворювань (позитивний контроль) застосовують з дотриманням правил асептики. На дезинфіковану 70 % етиловим спиртом шкіру, використовуючи стерильні кришки-крапельниці, наносять по 1 краплі алергену, розчинної рідини для алергенів та розчину гістаміну дигідрохлориду 0,01 % для шкірної діагностики алергічних захворювань (див. інструкцію для медичного застосування).

Прик-тест. Стерильними одноразовими ланцетами для прик-тесту, індивідуальними для кожного хворого та кожного препарату, крізь краплі алергену, розчинної рідини для алергенів та розчину гістаміну дигідрохлориду 0,01 % для шкірної діагностики алергічних захворювань проводять укол шкіри до упору обмежувача ланцетів.

Скарифікаційна проба. Стерильними скарифікаторами, індивідуальними для кожного хворого та кожного препарату, роблять крізь краплі алергену, розчинної рідини для алергенів та розчину гістаміну дигідрохлориду 0,01 % для шкірної діагностики алергічних захворювань подряпини довжиною до 5 мм.

Оцінка результатів шкірних проб

Оцінку результатів шкірних проб проводять через 15–20 хвилин (реакція негайного типу). Реакція шкіри на гістамін повинна бути позитивною (зазвичай утворюється папула діаметром 3–5 мм), при негативній реакції шкіри на гістамін проби з алергенами (мікст-алергенами) не ставлять. Реакція шкіри на розчинну рідину повинна бути негативною, при позитивній реакції проби з алергеном (мікст-алергеном) не враховують.

Схема оцінки шкірних проб

Техніка проведення алерген-специфічної імунотерапії (АСІТ)

Потенційна можливість виникнення серйозних алергічних реакцій та/або віддаленої системної реакції при проведенні АСІТ і план дій у такому випадку повинні бути всебічно обговорені з пацієнтами.

При проведенні АСІТ алергени хворим вводять підшкірно у зовнішню третину плеча (у ділянку борозни між дельтовидним та триголовим м’язами).

Інтервал між введеннями доз алергенів при проведенні АСІТ визначає лікар-алерголог. Він може становити від 1 дня до 1 тижня і більше.

Після ін’єкції алергену хворий повинен не менше 30 хвилин знаходитись під наглядом лікаря-алерголога!

Стандартна схема проведення алерген-специфічної імунотерапії

Стандартна схема проведення АСІТ у дітей відповідає схемі проведення АСІТ у дорослих.

Тривалість АСІТ визначає лікар-алерголог. Звичайно максимальний ефект АСІТ розвивається через 1–2 роки після її початку. Оптимальним терміном проведення АСІТ вважають 3–5 років. Якщо АСІТ не дає ефекту протягом року – її припиняють.

Діти

Не рекомендується проводити шкірні проби з алергенами дітям віком до 1 року методом прик-тесту та до 3 років методом скарифікації.

Для дітей кількість проб з алергенами (методом прик-тесту) не повинна перевищувати числове значення їхнього віку (для скарифікації – вдвічі менше).

Не рекомендується проводити алерген-специфічну імунотепарію (підшкірно) дітям віком до 5 років. Лікування алергенами у дітей проводиться, як правило, за стандартною схемою, прискорені схеми лікування (АСІТ) не рекомендуються.

При проведенні алерген-специфічної імунотерапії дітям слід керуватися чинними наказами Міністерства охорони здоров’я України.

Вагітність є протипоказанням для проведення шкірного тестування та АСІТ (див. розділ «Протипоказання») у зв’язку з можливістю виникнення системних алергічних реакцій, що може призвести до скорочення матки, та необхідністю застосування адреналіну (епінефрину), який зумовлює скорочення пуповинної артерії.

Лікування під час вагітності не розпочинають. У разі настання вагітності протягом проведення АСІТ подальше застосування алергенів має бути визначене лікарем-алергологом разом з акушером-гінекологом з урахуванням можливого ризику для матері і дитини у випадку розвитку системної алергічної реакції і анафілактичного шоку. Рекомендовано припинити АСІТ у разі настання вагітності у фазі підвищення дози. АСІТ може бути продовжена, якщо вагітність настала у фазі підтримуючої терапії.

Не рекомендується розпочинати АСІТ у період годування груддю.

Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або роботі з іншими механізмами

Препарати алергенів не впливають на здатність керувати автотранспортом або іншими механізмами.

2 роки.

Термін використання алергенів, закритих кришками-крапельницями, які застосовуються для постановки шкірних проб і зберігаються у холодильнику, – 1 рік, але не більше загального терміну придатності, вказаного на флаконі. Термін використання алергенів після їх розведення – 1 місяць, при розведенні в межах від 0,01 до 1000 PNU/мл – 1 тиждень.

Умови зберігання

Зберігати в захищеному від світла місці при температурі від 2 до 8 °С. Не заморожувати.

Зберігати в недоступному для дітей місці.

Упаковка

По 5 мл алергену у флаконах скляних.

У вигляді комплекту у картонній коробці, що містить 1 флакон алергену – 5 мл (10000 PNU/мл), 1 кришку-крапельницю стерильну.

В кожну коробку вкладається інструкція для медичного застосування. 

Категорія відпуску

За рецептом.