Кемокарб р-н д/ін. 150 мг фл. 15 мл

діюча речовина: carboplatin;

1 мл розчину містить 10 мг карбоплатину;

допоміжна речовина: вода для ін’єкцій.

Лікарська форма

Розчин для ін’єкцій.

Фармакологічні властивості

Фармакодинаміка. Карбоплатин є антинеопластичним агентом, який являє собою неорганічну комплексну сполуку платини. Протипухлинна активність карбоплатина порівнянна з активністю цисплатину щодо широкого спектра пухлин, незалежно від їхньої локалізації. Механізм протипухлинної дії карбоплатину пов'язаний з пригніченням синтезу нуклеїнових кислот, що призводить до загибелі клітини. Препарат спричиняє регресію первинних пухлин та метастазів.

Дослідження методом лужної елюції ДНК і аналізи зв'язування ДНК продемонстрували якісну схожість механізмів дії карбоплатину і цисплатину. Карбоплатин, як і цисплатин, спричиняє зміни у суперспіральній конформації ДНК, які асоціюються з «ефектом вкорочення ДНК». Також він спричиняє утворення міжниткових і внутрішньониткових зшивок у ДНК.

Фармакокінетика. При внутрішньовенному введенні карбоплатину спостерігається лінійна залежність між дозами і концентраціями загальної і вільної ультрафільтрабельної платини у плазмі крові. Залежність між дозами і площею під фармакокінетичною кривою для загальної платини також є лінійною.

При введенні препарату протягом 4 днів поспіль накопичення карбоплатину у плазмі крові не спостерігалося.

Термінальні періоди напіввиведення вільної ультрафільтрабельної платини і карбоплатину у людини становлять відповідно приблизно 6 годин і 1,5 години. Під час початкової фази вільна ультрафільтрабельна платина присутня переважно у вигляді карбоплатину. Термінальний період напіввиведення загальної платини з плазми крові становить понад 24 годин. Приблизно 87 % платини в плазмі крові зв'язується з білками протягом 24 годин після введення.

Карбоплатин виводиться переважно із сечею (за 24 години виводиться приблизно 70 % платини). Більшість платини екскретується у перші 6 годин.

Загальний і нирковий кліренси вільної ультрафільтрабельної платини корелюють зі швидкістю клубочкової фільтрації, але не канальцевої секреції.

Основні фізико-хімічні властивості

прозорий безбарвний розчин, вільний від видимих механічних включень.

Фармакотерапевтична група

Антинеопластичні засоби. Сполуки платини.

Код АТС L01X A02.

Епітеліальний рак яєчників і дрібноклітинний рак легенів у вигляді монотерапії або в комбінації з іншими антинеопластичними засобами.

• Гіперчутливість до компонентів препарату або до інших сполук платини.
• Тяжка мієлосупресія.
• Недавня значна крововтрата.
• Порушення функції нирок (швидкість клубочкової фільтрації < 30 мл/хв).
• Порушення слуху

Особливості застосування

Лікування Кемркарбом має здійснюватися під наглядом лікаря-онколога в умовах стаціонару при наявності засобів для адекватного моніторингу стану пацієнта. Перед введенням карбоплатину і регулярно у процесі терапії необхідно визначати кількість формених елементів крові, виконувати функціональні ниркові і печінкові тести, а також проводити неврологічні обстеження і контроль функції слуху. Мієлосупресивна дія карбоплатину значною мірою залежить від його ниркового кліренсу. Більш тяжке і тривале пригнічення функції кісткового мозку зазвичай спостерігається у пацієнтів із порушеннями функції нирок, а також у хворих, які одержують супутню терапію нефротоксичними препаратами. Тому перед початком і у процесі лікування карбоплатином необхідно ретельно оцінювати функцію нирок. Зазвичай тривалість інтервалів між курсами терапії має бути не менше 4 тижнів. Введення карбоплатину спричиняє тромбоцитопенію, лейкопенію і анемію. Рекомендується щотижнево контролювати кількість формених елементів у периферичній крові і відповідним чином коригувати дози. При комбінованій терапії карбоплатином та іншими препаратами з мієлосупресивною дією необхідно ретельно підбирати дози і час введення з метою мінімізації адитивних небажаних ефектів. Пацієнти з тяжким пригніченням функції кісткового мозку можуть потребувати трансфузійної терапії. Премедикація антиеметиками може допомогти зменшити частоту і тяжкість нудоти і блювання, спричинених карбоплатином. При лікуванні дуже високими дозами карбоплатину відзначалися випадки гепатотоксичних уражень, асоційованих з нефротоксичними ураженнями. Як і інші лікарські засоби, що містять сполуки платини, Кемокарб може спричиняти алергічні і анафілактичні реакції через кілька хвилин після введення. У таких випадках призначається відповідна підтримуюча терапія. Дослідження показали, що карбоплатин є мутагенним in vitro та in vivo. Канцерогенний потенціал карбоплатину не досліджувався, однак інші сполуки зі схожим механізмом дії і мутагенністю є канцерогенними.

Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій

При комбінованій терапії карбоплатином у поєднанні з іншими мієлосупресивними препаратами пригнічення функції кісткового мозку посилюється.

Враховуючи нефротоксичну дію карбоплатину, не рекомендується застосовувати його у поєднанні з аміноглікозидами та іншими нефротоксичними лікарськими засобами. Карбоплатин не слід призначати одночасно з препаратами, які містять хелатні сполуки, оскільки вони теоретично можуть послаблювати протипухлинну дію карбоплатину. Експериментально встановлено, що карбоплатин діє синергічно з етопозидом і віндесином.

Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або роботі з іншими механізмами.

Залежно від індивідуальної чутливості, карбоплатин може порушувати здатність керувати транспортними засобами та механізмами.

Несумісність

При контакті карбоплатину з алюмінієм може випадати осад. Не змішувати в одній ємкості з іншими препаратами.

Дорослим пацієнтам, які раніше не лікувалися, за умови нормальної функції нирок карбоплатин вводять у дозі 400 мг/м² поверхні тіла шляхом коротких внутрішньовенних інфузій (тривалістю 15 - 60 хв). Курси терапії можуть повторюватися з інтервалами 4 тижні. Пацієнтам, що належать до групи ризику (яким раніше призначали препарати з активною мієлосупресивною дією і/або променеву терапію, а також хворим із загальним поганим станом здоров’я) карбоплатин призначають у початковій дозі 300-320 мг/м² поверхні тіла. За наявності у пацієнтів порушень функції нирок дози карбоплатину необхідно зменшувати відповідно до швидкості клубочкової фільтрації. Відповідні рекомендації наведені в таблиці.

Таблиця 1

Дози також можуть бути розраховані за допомогою формули Кальверта, виходячи з швидкості клубочкової фільтрації (ШКФ) хворого і бажаної площі під фармакокінетичною кривою „концентрація-час” (AUC). Необхідно звернути увагу на те, що дози за формулою Кальверта розраховуються у міліграмах, а не в мг/м².

Доза (мг) = бажана ППК (мг/мл × хв) × [ШКФ (мл/хв) + 25]

При лікуванні пацієнтів літнього віку (старше 60 років) дози карбоплатину повинні коригуватися залежно від їхнього загального стану здоров’я.

Інструкції персоналу

Кемокарб слід вводити шляхом коротких внутрішньовенних інфузій тривалістю 15-60 хвилин після розведення 5 % розчином глюкози до концентрації карбоплатина 0,4 мг/мл.

Оскільки Кемокарб не містить антибактеріальних консервантів, розчини для інфузій можна зберігати при температурі 2 - 8 °С не більше 24 годин. З мікробіологічної точки зору розведений розчин слід вводити негайно.

Карбоплатин не можна вводити через інфузійні системи, до складу яких входять алюмінієві частини, або через голки, що містять алюміній, оскільки у цьому разі можливе зниження його протипухлинної активності.

Набирати розчин з флакона слід безпосередньо перед використанням.

Дозволяється лише одноразовий відбір препарату з флакона.

При маніпуляціях з препаратом слід додержуватися правил роботи з цитостатиками.

Діти

Специфічні рекомендації щодо доз для дітей надати неможливо через нестачу відповідних даних.

Інформація про частоту побічних явищ, вказана нижче, ґрунтується на сумарному досвіді, отриманому при застосуванні препарату в терапії великих груп пацієнтів з різними прогностичними характеристиками. Частота виникнення побічних реакцій класифікується таким чином: дуже поширені (> 1/10), поширені (від > 1/100 до < 1/10), непоширені (від > 1/1000 до < 1/100), рідко поширені (від > 1/10 000 до < 1/1000), дуже рідко поширені (< 1/10 000), частота невідома (не може бути визначеною за наявними даними). В кожній групі за частотою побічні явища вказані за зниженням серйозності випадку. Інфекції та інвазії: непоширені - інфекційні ускладнення.

Новоутворення доброякісні, злоякісні та невизначені (в тому числі кісти та поліпи): дуже рідко поширені - вторинні новоутворення на фоні терапії.

З боку системи кровотворення і лімфатичної системи: дуже поширені - мієлосупресія є дозолімітуючим фактором при лікуванні карбоплатином. При мототерапії карбоплатином у максимально переносимих дозах тромбоцитопенія (мінімальна кількість тромбоцитів < 50  ´ 10⁹/л) спостерігається приблизно у 25 % пацієнтів. Кількість тромбоцитів у крові зазвичай знижується до мінімуму через 14 - 21 день і відновлюється протягом 35 днів після введення препарату. Пригнічення функції кісткового мозку може бути більш тяжким і тривалим у пацієнтів з порушеннями функції нирок, хворих, які раніше одержували хіміо-і/або променеву терапію, з поганим загальним станом здоров'я і віком старше 65 років. У разі мототерапії карбоплатином у рекомендованих дозах з рекомендованою періодичністю введення мієлосупресія зазвичай є оборотною і некумулятивною. Лейкопенія відзначається приблизно у 14 % пацієнтів. Відновлення кількості лейкоцитів зазвичай відбувається дещо повільніше порівняно з тромбоцитами - протягом 42 днів після введення препарату (мінімальна кількість лейкоцитів спостерігається через 14-28 днів). Нейтропенія (кількість гранулоцитів < 1 х Ю⁹/л) відзначається приблизно у 20 % пацієнтів. Анемія з рівнями гемоглобіну < 11 г/дл розвивається більш ніж у 2/3 пацієнтів з нормальними вихідними показниками.

Лікування карбоплатином може бути продовжено лише тоді, коли кількість тромбоцитів становить 100 ´ 10⁹/л, а лейкоцитів - 4 ´ 10⁹/л. Якщо ж кількість клітин менше цих рівнів, необхідно припиняти терапію до відновлення нормальних показників (зазвичай через 5 - 6 тижнів). У тяжких випадках може бути необхідною підтримуюча трансфузійна терапія. Щоб уникнути глибокої мієлосупресії, повторні курси лікування карбоплатином не слід проводити раніше ніж через 4 тижні.

З боку імунної системи: поширені - як і інші препарати, що містять платину, карбоплатина може спричиняти алергічні реакції, зокрема еритематозні висипання, свербіж і пропасницю. У таких випадках призначають відповідне підтримуюче лікування; рідко поширені - анафілактичні реакції, в тому числі бронхоспазм.

Метаболічні розлади: рідко поширені - анорексія.

З боку нервової системи: поширені - периферична невропатія розвивається у 4 % пацієнтів. У більшості з цих хворих симптоми нейротоксичного ураження обмежуються парестезією і зниженням глибоких сухожильних рефлексів. Частота і тяжкість побічних ефектів вища в осіб літнього віку і пацієнтів, які раніше лікувалися цисплатином. Парестезія, наявна до початку терапії карбоплатином (зокрема спричинена попередньою терапією цисплатином), може посилюватися у процесі лікування карбоплатином.

Можлива зміна смакових відчуттів. Можливі галюцинації, тривога і жахи; дуже рідко поширені - інсульт.

З боку 'органу зору: рідко поширені - випадки тимчасового порушення зору, іноді аж до транзиторної втрати зору, на фоні терапії із застосуванням препаратів платини.

Найчастіше такі випадки спостерігаються на фоні терапії із застосуванням високих доз препарату, при лікуванні пацієнтів з ушкодженими функціями нирок; дуже рідко поширені - втрата зору.

З боку органу слуху: дуже поширені - субклінічне зниження гостроти слуху (виходячи з результатів аудіологічних обстежень) у діапазоні високих частот (4000 - 8000 Гц) відзначається у 15 % пацієнтів. Однак клінічні симптоми, переважно шум у вухах, спостерігаються лише в 1% хворих. При лікуванні карбоплатином пацієнтів зі зниженою гостротою слуху внаслідок лікування цисплатином їх слух може ще погіршитися; рідко поширені - втрата слуху.

З боку серцевої системи: дуже рідко - серцева недостатність, аритмія.

З боку судинної системи: непоширені - геморагічні ускладнення (зазвичай не тяжкі); рідко поширені - явища емболії.

З боку шлунково-кишкового тракту: дуже поширені - нудота без блювання спостерігається приблизно у 15 % пацієнтів. Блювання відзначається більш ніж у половини пацієнтів (приблизно у 20 % із них - тяжке блювання). Зазначені симптоми зазвичай минають протягом 24 годин після введення карбоплатину. Вони можуть бути послаблені за допомогою антиеметиків. Приблизно у 20 % хворих нудота і блювання не виникають. Абдомінальний біль, діарея або запор виникають у 6 % і 4 % пацієнтів відповідно; поширені - мукозити, стоматити, запалення стравоходу.

З боку шкіри та її придатків: поширені - алопеція; рідко поширені - еритема, висипи, свербіж, кропив'янка.

З боку м язово-скелетної системи і з сполучної тканини: поширені - астенія.

З боку нирок і сечовидільної системи: дуже поширені - нефротоксичні ефекти зазвичай не вимагають запобіжних заходів на зразок гідратації великим об'ємом рідини або форсованого діурезу. При терапії карбоплатином можливе підвищення рівнів сечовини і креатиніну в сироватці крові, а також зниження кліренсу креатиніну нижче 60 мл/хв, що свідчить про порушення функції нирок. Частота і тяжкість нефротоксичних уражень може бути більшою серед пацієнтів з наявними порушеннями функції нирок. Точно не з'ясовано, чи може відповідна гідратація запобігти таким ефектам. При значних відхиленнях результатів ниркових тестів необхідно знижувати дози або припиняти терапію карбоплатином. Гіперурикемія спостерігається приблизно у 25 % пацієнтів. Для зменшення концентрації сечової кислоти у сироватці крові можна застосовувати алопуринол; рідко поширені - гемолітично-уремічний синдром. Були зафіксовані випадки гематурії і появи набряків.

Загальні порушення: поширені - озноб і пропасниця, головний біль.

Реакції у місці введення: дуже поширені - больовий синдром; рідко поширені - екстравазація; дуже рідко поширені - некроз в наслідок екстравазації.

Лабораторні показники: дуже поширені - порушення з результатами аналізів для визначення функцій нирок (як правило, від низького до середнього ступеня важкості), згідно з повідомленнями, спостерігаються у третини пацієнтів, у яких подібні порушення були відсутні до початку терапії. Рівень лужної фосфатази підвищується частіше, ніж рівень концентрації SGOT (аспартат амінотрансферази) та SGPT (аланін амінотрансаміназа) або загального білірубіну. Більшість з таких порушень минає спонтанно в період проведення курсу терапії; непоширені - випадки зниження рівня електролітів в сироватці крові (натрію, магнію, калію та кальцію), які спостерігались на фоні терапії із застосуванням карбоплатину, але відсутні повідомлення про випадки, ступінь тяжкості яких обумовлювала би прояви клінічних ознак чи симптомів; рідко поширені - гіпонатріємія.

Специфічний антидот карбоплатину невідомий. При передозуванні можна очікувати тяжке пригнічення функції кісткового мозку, а також порушення функції печінки та нирок. Терапія - симптоматична і підтримуюча. Гемотрансфузії та пересадка кісткового мозку можуть допомогти зменшити інтенсивність побічних ефектів з боку системи крові.

Не з'ясовано, наскільки безпечним є застосування карбоплатину у період вагітності. Результати досліджень на тваринах свідчать про ембріотоксичну і тератогенну дію карбоплатину, тому препарат не можна застосовувати у період вагітності. Невідомо, чи екскретується карбоплатин у материнське молоко. Тому його не можна призначати у період годування груддю.

Термін придатності

2 роки.

Умови зберігання

Зберігати при температурі 15-30 °С в захищеному від світла місці.

Зберігати в недоступному для дітей місці.

Упаковка

По 15 мл (150 мг) або по 45 мл (450 мг) у флаконі; по 1 флакону в картонній коробці. 

Категорія відпуску

За рецептом.

Інструкція для: Кемокарб р-н д/ін. 150 мг фл. 15 мл

Виробник: Фрезеніус Кабі Онколоджи Лтд, Індія/Німеччина

Фарм. група: Антинеопластичні засоби. Сполуки платини.

Реєстрація: UA/4729/01/01

МНН: Carboplatin

Код АТХ:

(L) Протипухлинні лікарські засоби та імуномодулятори

(L01) Протипухлинні препарати

(L01X) Інші протипухлинні препарати

(L01XA) Сполуки платини

(L01XA02) Карбоплатин