Медопексол табл. 0,088 мг блістер №30

діюча речовина: pramipexole;

1 таблетка містить праміпексолу дигідрохлориду моногідрату 0,125 мг, що еквівалентно праміпексолу 0,088 мг; або праміпексолу дигідрохлориду моногідрату 0,25 мг, що еквівалентно праміпексолу 0,18 мг; або праміпексолу дигідрохлориду моногідрату 1 мг, що еквівалентно праміпексолу 0,7 мг;

допоміжні речовини: маніт (E 421), крохмаль кукурудзяний, гідроксипропілцелюлоза, кремнію діоксид колоїдний безводний, магнію стеарат.

Лікарська форма

Таблетки.

Основні фізико-хімічні властивості:

таблетки по 0,088 мг: білі круглі плоскі таблетки діаметром приблизно 6,5 мм;

таблетки по 0,18 мг: білі двоопуклі довгасті таблетки з рисками з обох боків. Розміри приблизно 8 х 4 мм;

таблетки по 0,7 мг: білі круглі плоскі таблетки з рискою з одного боку. Діаметр приблизно 9 мм.

Фармакотерапевтична група

Допамінергічні засоби. Агоністи допаміну.

Код АТХ N04B C05. 

Фармакологічні властивості

Фармакодинаміка.

Праміпексол є допаміновим агоністом з високою селективністю та специфічністю до допамінових рецепторів підтипу D₂, і має переважну спорідненість з D₃-рецепторами, він відзначається повною внутрішньою активністю.

Праміпексол полегшує паркінсонічні рухові порушення шляхом стимуляції допамінових рецепторів стріатуму (смугастого тіла). Дослідження на тваринах продемонстрували, що праміпексол пригнічує синтез, вивільнення та обіг допаміну.

Точний механізм дії праміпексолу при лікуванні синдрому неспокійних ніг невідомий. Хоча патофізіологія синдрому неспокійних ніг загалом невідома, нейрофармакологічні дані вказують на залучення первинної допамінергічної системи.

Фармакокінетика.

Праміпексол швидко та повністю всмоктується після перорального застосування. Абсолютна біодоступність становить понад 90 %. Максимальні концентрації у плазмі реєструються між 1-ою та 3-ою годиною. Швидкість всмоктування не зменшується при одночасному прийомі їжі, але не зменшується загальний рівень всмоктування. Праміпексолу притаманна лінійна кінетика і, незалежно від лікарської форми, відносно незначні коливання плазмового рівня у різних пацієнтів.

У людей зв’язування праміпексолу з білками є дуже низьким (< 20 %), а об’єм розподілу – великим (400 л).

Праміпексол метаболізується у людей тільки у незначній кількості.

Виведення нирками незміненого праміпексолу є найважливішим шляхом елімінації. Приблизно 90 % дози, міченої 14C, виводиться нирками, тоді як менше 2 % визначається у калі. Загальний кліренс праміпексолу становить приблизно 500 мл/хв, а нирковий – приблизно 400 мл/хв. Період напіввиведення (t ½) – від 8 годин у молодих пацієнтів до 12 годин в осіб літнього віку.

Лікування симптомів ідіопатичної хвороби Паркінсона у дорослих: як монотерапія (без леводопи) або у комбінації з леводопою протягом перебігу захворювання до пізніх стадій, коли ефект леводопи знижується або стає нестійким і виникає коливання терапевтичного ефекту (феномен «включення-виключення»).

Симптоматичне лікування ідіопатичного синдрому неспокійних ніг від помірного до тяжкого ступеня у дорослих (дозами не вище 0,75 мг).

Гіперчутливість до праміпексолу або до будь-якого іншого компонента препарату.

Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій

Зв’язування з білками плазми. Праміпексол у людей зв’язується з білками плазми дуже незначною мірою (< 20 %) і має низьку біотрансформацію. Тому взаємодія з іншим препаратом, який впливає на зв’язування білків плазми або елімінацію шляхом біотрансформації, є малоймовірною. Оскільки антихолінергічні засоби елімінуються переважно щляхом метаболізму у печінці, взаємодія малоймовірна. Взаємодію з антихолінергічними засобами не досліджували. Фармакокінетичної взаємодії між селегініном і леводопою немає.

Інгібітори/конкуренти активного шляху ниркової елімінації.

Циметидин зменшує нирковий кліренс праміпексолу приблизно на 34 %, ймовірно шляхом пригнічення системи транспорту катіонної ренальної канальцевої секреції. Препарати, які пригнічують активну ренальну канальцеву секрецію або самі елімінуються цим шляхом, такі як циметидин, амантадин, мексилетин, зидовудин, цисплатин, хінін та прокаїнамід, можуть взаємодіяти з праміпексолом і призводити до зменшення кліренсу праміпексолу. При одночасному застосуванні цих лікарських засобів з Медопексолом слід розглянути можливість зниження дози праміпексолу.

Комбінація з леводопою.

Під час збільшення дози Медопексолу пацієнтам з хворобою Паркінсона рекомендується зменшення дози леводопи, а дози інших протипаркінсонічних засобів залишають незмінними.

Через можливий адитивний вплив слід виявляти обережність, якщо пацієнт застосовує інші седативні лікарські засоби або алкоголь у комбінації з праміпексолом (див. розділи «Особливості застосування», «Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або іншими механізмами» та «Побічні реакції»).

Антипсихотичні лікарські засоби.

Слід уникати одночасного застосування антипсихотичних лікарських засобів із праміпексолом (див. розділ «Особливості застосування»), якщо можливі антагоністичні ефекти.

Особливості застосування

Призначати Медопексол пацієнтам із хворобою Паркінсона із порушенням функції нирок у зменшених дозах пропонується відповідно до розділу «Спосіб застосування та дози».

Галюцинації. Галюцинації – відомі побічні реакції лікування допаміновими агоністами і леводопою. Пацієнтів необхідно проінформувати, що можуть виникнути галюцинації (у більшості випадків зорові).

Дискінезія. При комбінованій терапії з леводопою при прогресуючій хворобі Паркінсона дискінезія може розвинутись на початку титрування Медопексолу. У такому випадку дозу леводопи потрібно знизити.

Раптовий напад сонливості та сонливість. Застосування праміпексолу пов’язане із сонливістю та епізодами раптового нападу сонливості, особливо у пацієнтів із хворобою Паркінсона. Були нечасті повідомлення про раптовий напад сонливості під час щоденної активності, у деяких випадках – без усвідомлення або попереджувальних ознак. У зв’язку з цим пацієнтів потрібно проінформувати про необхідність виявити обережність при керуванні автотранспортом або роботі з іншими механізмами під час лікування Медопексолом. Пацієнтам із сонливістю та/або епізодами раптового нападу сонливості слід утримуватися від керування автомобілем та роботи з технікою. Крім того, слід розглянути можливість зниження дози або скорочення терміну лікування. Через можливий адитивний вплив слід виявляти обережність, якщо пацієнт застосовує інші седативні лікарські засоби або алкоголь у комбінації з праміпексолом (див. розділи «Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій», «Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або іншими механізмами» та «Побічні реакції»).

Розлади контролю над спонуканням. Пацієнтів слід ретельно контролювати щодо розвитку розладів контролю над спонуканням. Пацієнти та особи, які за нимим доглядають, мають знати, що при лікуванні агоністами допаміну, включаючи Медопексол, можуть спостерігатися симптоми розладу контролю над спонуканням, включаючи патологічний потяг до азартних ігор, посилення лібідо, гіперсексуальність, компульсивна розтрату грошей, переїдання та компульсивне вживання їжі.

При розвитку таких симптомів необхідно розглянути можливість зменшення дози чи припинення прийому препарату.

Тяжкі серцево-судинні захворювання. У випадку тяжких серцево-судинних захворювань необхідно особливо обережно призначати препарат. Рекомендується моніторинг артеріального тиску, особливо на початку лікування, з урахуванням загального ризику постуральної гіпотензії, пов’язаної з допамінергічною терапією.

Пацієнти з розладами психіки. Пацієнтам з розладами психіки слід лікуватися агоністами допаміну лише у випадку, коли потенційна користь від застосування переважає ризики. Слід уникати одночасного застосування антипсихотичних лікарських засобів із праміпексолом.

Нейролептичний злоякісний синдром. Симптоми, що нагадують нейролептичний злоякісний синдром, спостерігалися після різкої відміни допамінергічного лікування.

Офтальмологічне обстеження. Рекомендується регулярне офтальмологічне обстеження у випадку розладу зору.

Аугментація. Лікування синдрому неспокійних ніг допамінергічними препаратами може спричинити аугментацію. Аугментація проявляється у формі ранньої появи симптомів ввечері (або навіть вдень), підсиленням симптоматики та поширенням симптомів на верхні кінцівки.

(Вся інформація щодо дозування стосується форми праміпексолу у вигляді праміпексолу дигідрохлориду).

Хвороба Паркінсона

Добову дозу слід приймати у 3 прийоми однаковими частками.

Початкове лікування.

Дозу препарату необхідно збільшувати поступово, з початкової 0,375 мг на добу кожні 5-7 днів як наведено нижче. Якщо у пацієнтів не виникає непереносимих побічних явищ, дозу необхідно титрувати до досягнення максимального терапевтичного ефекту.

При необхідності подальшого збільшення дози добову дозу потрібно збільшувати на 0,75 мг щотижня до максимальної, яка становить 4,5 мг на добу. Однак слід мати на увазі, що частота виникнення сонливості підвищується при застосуванні доз вище 1,5 мг на добу.

Підтримувальна терапія.

Індивідуальна доза коливається від 0,375 мг до максимальної 4,5 мг на добу. Під час збільшення дози ефект лікування спостерігали починаючи з добової дози 1,5 мг. Подальше коригування дози потрібно здійснювати залежно від клінічної відповіді та побічних реакцій. При прогресуючій хворобі Паркінсона доза вище 1,5 мг на добу може бути доцільною для пацієнтів, для яких планується зменшення дози леводопи при комбінованій терапії з леводопою. Рекомендується зниження дози леводопи у разі збільшення дози Медопексолу та під час підтримувальної терапії, залежно від реакції пацієнта (див. розділ «Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій»).

Припинення лікування.

Раптове переривання допамінергічної терапії може призвести до розвитку нейролептичного злоякісного синдрому. Дозу праміпексолу слід зменшувати на 0,75 мг на добу до добової дози 0,75 мг. Після цього дозу слід знижувати до 0,375 мг на добу (див. розділ «Особливості дозування»).

Дозування для хворих із порушенням функції нирок.

Виділення праміпексолу залежить від функції нирок. Нижченаведена схема дозування пропонується для початкової терапії.

Пацієнти з кліренсом креатиніну понад 50 мл/хв не потребують зменшення добової дози або частоти прийому.

Пацієнтам з кліренсом креатиніну 20-50 мл/хв початкову добову дозу Медопексолу слід застосовувати у два прийоми, починаючи з 0,125 мг двічі на добу (0,25 мг/добу). Не слід перевищувати максимальну добову дозу праміпексолу 2,25 мг.

Пацієнтам з кліренсом креатиніну нижче 20 мл/хв добову дозу Медопексолу слід застосовувати в один прийом, починаючи з 0,125 мг/добу. Не можна перевищувати максимальну добову дозу праміпексолу 1,5 мг.

При погіршенні ниркової функції на фоні підтримувальної терапії добову дозу Медопексолу зменшують на стільки відсотків, на скільки відбулося зменшення рівня кліренсу креатиніну. Наприклад, за умови зниження кліренсу креатиніну на 30 % добову дозу Медопексолу зменшують на 30 %. Добову дозу можна застосовувати у два прийоми, якщо кліренс креатиніну знаходиться в межах 20-50 мл/хв, і в один, якщо кліренс креатиніну нижче 20 мл/хв.

Дозування для хворих із порушенням функції печінки.

Для пацієнтів із порушенням функції печінки зменшення дози не вважається необхідним, оскільки майже 90 % засвоєного препарату виводиться нирками. Потенційний вплив порушення функції печінки на фармакокінетику праміпексолу не досліджувався.

Синдром неспокійних ніг

Рекомендована початкова доза Медопексолу становить 0,125 мг один раз на добу за 2-3 години до сну. Для пацієнтів, які потребують додаткового полегшення симптомів, дозу можна збільшувати кожні 4-7 днів до максимальної дози 0,75 мг на добу (як наведено нижче у таблиці).

Припинення лікування.

Оскільки добова доза для лікування синдрому неспокійних ніг не перевищує 0,75 мг, застосування Медопексолу можна припиняти без поступового зменшення дози.

Дозування для пацієнтів із порушенням функції нирок.

Виведення Медопексолу з організму залежить від функції нирок. Пацієнтам із кліренсом креатиніну вище 20 мл/хв не потребно зменшувати добову дозу.

Застосування праміпексолу не вивчалося у пацієнтів, які знаходяться на гемодіалізі, та у пацієнтів із тяжким ступенем порушенням функції нирок.

Дозування для пацієнтів із порушенням функції печінки.

Для пацієнтів із порушенням функції печінки зменшення дози не вважається необхідним, оскільки майже 90 % засвоєного препарату виводиться нирками.

Спосіб застосування.

Таблетки необхідно приймати перорально, запиваючи водою, під час прийому їжі чи в інший час.

Діти.

Хвороба Паркінсона. Безпечність та ефективність Медопексолу для дітей (віком до 18 років) не встановлені. Обґрунтування можливості застосування Медопексолу дітям при хворобі Паркінсона немає.

Синдром неспокійних ніг. Застосування Медопексолу не рекомендується дітям (до 18 років) через недостатність даних з безпеки та ефективності.

Синдром Туретта. Медопексол не слід застосовувати дітям або підліткам із синдромом Туретта через негативне співвідношення переваги/ризику такого лікування.

Хвороба Паркінсона.

У пацієнтів із хворобою Паркінсона при лікуванні праміпексолом побічними рекціями були нудота, дискінезія, артеріальна гіпотензія, запаморочення, сонливість, безсоння, запор, галюцинації, головний біль та втомлюваність. Частота виникнення сонливості підвищується при застосуванні доз вище 1,5 мг на добу (див. розділ «Спосіб застосування та дози»). Найчастішою побічною реакцією при прийомі у комбінації з леводопою є дискінезія. Артеріальна гіпотензія може виникнути на початку лікування, особливо якщо праміпексол титрується занадто швидко.

Інфекції та інвазії: пневмонія.

Психічні розлади: порушення сну, симптоми розладу контролю над спонуканням та компульсивна поведінка, сплутаність свідомості, галюцинації, безсоння, переїдання¹, патологічний потяг до відвідування магазинів, манія, гіперфагія¹, гіперсексуальність, розлади лібідо, параноя, патологічний потяг до азартних ігор, занепокоєння.

З боку нервової системи: запаморочення, дискінезія, сонливість, головний біль, амнезія, гіперкінезія, раптовий напад сонливості, синкопе.

З боку органів зору: порушення зору, включаючи диплопію, нечіткість зору і погіршення гостроти зору.

З боку серцево-судинної системи: артеріальна гіпотензія, серцева недостатність¹.

З боку дихальної системи: задишка, гикавка.

З боку травної системи: нудота, запор, блювання.

З боку шкіри і підшкірної клітковини: гіперчутливість, свербіж, висипання.

Загальні захворювання: втомлюваність, периферичні набряки.

Дослідження: зменшення маси тіла, включаючи зниження апетиту; збільшення маси тіла.

¹ Ця побічна реакція спостерігалась у постмаркетинговому періоді.

Синдром неспокійних ніг.

У пацієнтів із синдромом неспокійних ніг при лікуванні праміпексолом найчастішими побічними реакціями були нудота, головний біль, запаморочення та втомлюваність.

Інфекції та інвазії: пневмонія¹.

Психічні розлади: порушення сну, безсоння, симптоми розладу контролю над спонуканням та компульсивна поведінка, така як переїдання, патологічний потяг до відвідування магазинів, гіперсексуальність та патологічний потяг до азартних ігор¹; сплутаність свідомості, манія, галюцинації, гіперфагія¹, розлади лібідо, параноя¹, занепокоєння.

З боку нервової системи: запаморочення, головний біль, сонливість, амнезія¹, дискінезія, гіперкінезія¹, раптовий напад сонливості, синкопе.

З боку органів зору: порушення зору, включаючи диплопію, нечіткість зору і погіршення гостроти зору.

З боку серцево-судинної: серцева недостатність¹, артеріальна гіпотензія.

З боку дихальної системи: задишка, гикавка.

З боку травної системи: нудота, запор, блювання.

З боку шкіри і підшкірної клітковини: гіперчутливість, свербіж, висипання.

Загальні розлади: втомлюваність, периферичні набряки.

Дослідження: зменшення маси тіла, включаючи зниження апетиту; збільшення маси тіла.

¹ Ця побічна реакція спостерігалась у пост маркетинговому періоді.

Сонливість. Застосування праміпексолу часто пов’язане із сонливістю, іноді з надмірною сонливістю у денний час та епізодами раптового нападу сонливості (див. розділ «Особливості застосування»).

Розлади лібідо. Застосування праміпексолу нечасто може спричиняти розлади лібідо (підвищення або зниження).

Розлади контролю над спонуканням. При лікуванні агоністами дофаміну, включаючи Медопексол, можуть спостерігатися симптоми розладу контролю над спонуканням, включаючи патологічний потяг до азартних ігор, посилення лібідо, гіперсексуальність, компульсивну розтрату грошей, переїдання та компульсивне вживання їжі (див. розділ «Особливості застосування»).

Серцева недостатність. Серцева недостатність спостерігалася у пацієнтів, які застосовували праміпексол.

Клінічний досвід значного передозування відсутній. Очікувані побічні ефекти, пов’язані з фармакодинамічним профілем допамінового агоніста, включають нудоту, блювання, гіперкінезію, галюцинації, збудження та артеріальну гіпотензію. Антидот при передозуванні допаміновим агоністом не встановлений. У випадку появи ознак збудження центральної нервової системи можна призначати нейролептики. Лікування пацієнтів з передозуванням може потребувати загальних підтримувальних заходів, зокрема промивання шлунка, внутрішньовенного введення рідини та контролю роботи серця за допомогою електрокардіографії.

Вплив на вагітність і лактацію у людей не досліджувався. Медопексол можна застосовувати під час вагітності тільки у випадку, коли потенційна користь більша за потенційний ризик для плода.

Оскільки лікування Медопексолом пригнічує секрецію пролактину, можливе зменшення лактації. Екскреція праміпексолу у грудне молоко не вивчалась у жінок. Медопексол не рекомендують застосовувати протягом періоду годування груддю. Якщо не можна уникнути застосування Медопексолу, слід припинити годування груддю.

Досліджень щодо впливу на фертильність людини не проводилось.

Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або іншими механізмами.

Медопексол може мати значний вплив на здатність керувати автотранспортом або працювати з іншими механізмами. Можлива поява галюцинацій або сонливості.

Пацієнтам із сонливістю та/або епізодами раптового нападу сонливості під час застосування Медопексолу слід утримуватися від керування автомобілем та потенційно небезпечної діяльності, коли погіршення пильності підвищує ризик серйозного ушкодження або смерті.

Термін придатності

3 роки.

Умови зберігання

Зберігати в оригінальній упаковці в недоступному для дітей місці.

Упаковка

По 10 таблеток у блістері. По 3 блістери в картонній коробці.

Категорія відпуску

За рецептом.

Інструкція для: Медопексол табл. 0,088 мг блістер №30

Виробник: Медокемі ЛТД, Кіпр

Фарм. група: Допамінергічні засоби. Агоністи допаміну.

Реєстрація: UA/14904/01/01

МНН: Pramipexole

Код АТХ:

(N) Засоби, що діють на нервову систему

(N04) Протипаркінсонічні препарати

(N04B) Допамінергічні засоби

(N04BC) Агоніст допаміну

(N04BC05) Праміпексол