Паркопан таблетки по 2 мг №100

міжнародна та хімічна назви: trihexyphenidyl;3-піперидин о-1-феніл-1-циклогексил-пропанолу гідро хлорид;

основні фізико-хімічні властивості: білі круглі плоскі таблетки з фаскою тарискою на одному боці;

склад: 1 таблетка містить тригексифенідилу гідро хлориду 2 мг або 5 мг;

допоміжні речовини: целактоза (складається з 75% лактози та 25% целюлози мікрокристалічної), целюлоза порошок, натрію крохмальгліколят, магніюстеарат.

Форма випуску. Таблетки.

Фармакотерапевтична група. Протипаркінсонічні препарати. Код ATC N04A A01.

Фармакологічні властивості.

Фармакодинаміка. Тригексифенідил виявляє сильну центральнун-холіноблокуючу дію, а також периферічну м-холіноблокуючу дію. Центральна дія препарату сприяє зменшенню або усуненню рухових розладів, пов’язаних зекстра пірамідними порушеннями. При паркінсонізмі зменшується тремор, меншою мірою впливає на ригідність м’язів і брадикінезію.

Виявляє спазмолітичну дію, пов’язану з антихолінергічною активністю тапрямою міотропною дією. Завдяки холінолітичній дії препарату зменшується слинотеча, меншою мірою - потовиділення та сальність шкіри.

Фармакокінетика. Максимальні рівні в плазмі 15 - 45 нг/мл досягаються через 1 - 3 години після прийому 5 мг тригексифенідилу гідро хлориду. Періоднапів виведення з плазми після перорального застосування становить в середньому 6 - 10 год.

Паркінсонізм (моно терапія та в комбінації зле водопою).

Додатково для Паркопану® 5: екстра пірамідні симптоми, спричинені нейролептиками або препаратами з подібним ефектом; хворобаПаркінсона; хвороба Літтла; спастичні паралічі, пов’язані з ураженнямекстра пірамідної системи; у ряді випадків знижує тонус та поліпшує рухи при парезах пірамідного характеру.

Особливості застосування. З обережністю застосовують при захворюваннях серця, нирок та печінки, гіпертрофії простати без наявності залишкової сечі, артеріальній гіпертензії.

Протягом лікування слід регулярно контролю вати внутрішньо очний тиск.

Пацієнтам, віком від 60 років, підбір дози здійснюють з особливою ретельністю через високу вірогідність підвищеної чутливості. Як свідчить досвід, застосування удвічі меншої дози є достатнім для одержання очікуваного ефекту.

Діти та підлітки не повинні лікуватися препаратом Паркопан(R), крім випадків екстра пірамідних дистоній, оскільки поки що не накопичено достатнього досвіду щодо використання препарату в таких вікових категоріях.

При тривалому лікуванні інтенсивність небажаних реакцій, зумовленихантихолінергічною активністю тригексифенідилу, звичайно зменшується.

Відповідні дані щодо застосування паркопану вагітними відсутні, тому неслід призначати препарат при вагітності з метою перестороги. Зважаючи на відсутність даних щодо екскреції активного інгредієнта з материнським молоком, тригексифенідил також не слід застосовувати під час лактації.

Вплив на здатність керувати автомобілем і працювати зі складними механізмами.

Під час лікування слід утримуватися від керування авто транспортом тароботи з потенційно небезпечними механізмами (зменшується здатність концентрувати увагу і збільшується час реакції).

Взаємодія з іншими лікарськими засобами. Одночасне застосуванні я Паркопану(R)2 (5) з дифенгідраміном або дипразином може призводити до проявів небажаних реакцій, пов’язаних з посиленням антихолінергічної дії. При одночасному застосуванні з хінідином посилюється антихолінергічний вплив на серцеву діяльність (антріовентрикулярне проведення); з хлорпомазином абометоклопрамідом – можливе зменшення ефекту цих препаратів.

Під впливом резерпіну протипаркінсонічна дія тригексифенідилузменшується, що призводить до посилення синдрому паркінсонізму.

Під впливом інгібіторів МАО можливе посилення антихолінергічної діїм-холіноблокаторів, що застосовуються при паркінсонізмі.

Якщо Паркопан(R) 2 (5) застосовується у комбінації з іншимипротипаркінсонічними препаратами (наприклад, леводопою), його доза повинна бути значно зменшена, оскільки така комбінація може посилювати дискінезії, особливо на початку лікування.

Дискінезія, спричинена застосуванням транквілізаторів, також посилюється при одночасному прийомі з Парко паном(R) 2 (5).

Взаємодія Паркопану(R) 2 (5) з алкоголем посилює дію останнього.

Дозу препарату підбирають індивідуально, починаючи з найнижчої та доводячи до мінімально ефективної дози.

При синдромах паркінсонізму: початкова доза становить 1 мг тригексифенідилугідро хлориду на добу. Кожні 3 - 5 днів цю дозу поступово підвищують на 1 - 2 мгна добу до отримання оптимального лікувального ефект. Підтримуюча до застановить 6 - 16 мг на добу, розподілена на 3 - 5 прийомів.

Максимальна добова доза – 20 мг.

Для лікування екстра пірамідних симптомів, пов’язаних з прийомом лікарських засобів: призначають по 2 - 16 мг тригексифенідилу гідро хлориду надобу, залежно від тяжкості симптомів. Максимальна добова доза – 20 мг.

Антихолінергічна терапія інших екстра пірамідних рухових розладів: дозу препарату регулюють поступово, підвищуючи кожного тижня початкову дозу 2 мгтригексифенідилу гідро хлориду до мінімально ефективної підтримуючої дози, якаможе перевищувати ту максимальну кількість, що призначають при інших показаннях. Зазвичай середня доза становить 25 мг, розподілена на 3 - 5прийоми. Максимальна добова доза становить 50 мг.

Дітям та підліткам від 5 до 17 років: Паркопан® 2(5) може призначатися тільки для лікування екстра пірамідних дистоній. Максимальна добова доза не повинна перевищувати 40 мг тригексифенідилу гідро хлориду на добу.

Зазвичай таблетки Паркопан(R) 2 (5) можна застосовувати незалежно від приймання їжі, запиваючи достатньою кількістю рідини (1 склянка). При гіперсалівації до початку лікування тригексифенідил слід приймати післяїди. При розвитку, в процесі лікування, сухості слизової оболонки ротатригексифенідил призначають до їди (якщо при цьому не виникає нудота).

Завершувати лікування слід, поступово знижуючи дозу тригексифенідилу, –протягом 1 - 2 тижнів, аж до повної його відміни. Різка відміна препарату може призвести до раптового погіршення стану пацієнтів за рахунок загострення симптомів захворювання. Термін застосування визначається лікарем, індивідуально в кожному випадку.

З боку центральної нервової системи: головний біль, порушення акомодації, сонливість, дратівливість, нудота та блювання, порушення свідомості. Рідко і, головним чином, при підвищених дозах або підвищеній чутливості спостерігались такі ефекти, як неспокій, порушення свідомості, пам’яті та сну. Дуже рідко зустрічаються мимовільні рухи у вигляді дискінезій (особливо у пацієнтів, які застосовують препарати леводопи).

Ефекти, зумовлені антихолінергічною активністю: сухість слизової оболонки ротової порожнини, знижене потовиділення, запор, порушення сечовипускання, тахікардія, рідко – мідріаз, порушення зору, дуже рідко також брадикардія.

Алергічні реакції: висипання на шкірі.

Більшість з цих симптомів минає впродовж лікування або усувається за рахунок зменшення дози або збільшення інтервалів між прийомом препарату.

Протипоказання. Затримка сечовипускання, аденома передміхурової залози, глаукома, фібриляція передсердь, обструктивні захворювання шлунково-кишкового тракту; вагітність і лактація; діти до 5 років.

Передозування. Застосування високих доз тригексифенідилугідро хлориду може призвести до небезпечних отруєнь.

Симптоми: першими проявами інтоксикації може бути почервоніння обличчя, сухість шкіри та слизових оболонок, порушення ковтання, підвищення температури та розширення зіниць.

Проявами тяжкої інтоксикації є загальна м’язова слабкість, порушеннясечовиведення, зниження перистальтики кишечнику, порушення свідомості, неспокій та стан ажитації або навіть судоми, іноді втрата свідомості, зупинка дихання татяжкі порушення серцевої діяльності (тахікардія, порушення ритму).

Лікування: слід якомога швидше розпочати інтенсивне медикаментозне лікування. Терапія інтоксикації повинна починатись якнайшвидше. Гемодіаліз тагемоперфузія показані лише в перші години отруєння. Застосування бікарбонату або лактату натрію показано для лікування ускладнень з боку серцево-судинної системи.

Фізостигмін застосовується для терапії різних центральних симптомів інтоксикації (делірію, коми, міоклонії, екстра пірамідних симптомів); тахіаритмій, частих шлуночкових екстрасистол, різних блокад. 2 - 8 мгфізостигміну вводиться інфузією під ЕКГ-моніторингом. У разі передозуванняфізостигміну (час напів виведення 20 - 40 хв) препаратом вибору стає атропін 0,5мг якого здатні протидіяти 1 мг фізостигміну.

Зберігати у недоступному для дітей місці при кімнатній температурі не вище 25°С.

Термін придатності - 3 роки.

Інструкція для: Паркопан таблетки по 2 мг №100

Виробник: Салютас Фарма ГмбХ, Німеччина

МНН: Trihexyphenidyl

Код АТХ:

(N) Засоби, що діють на нервову систему

(N04) Протипаркінсонічні препарати

(N04A) Антихолінергічні засоби

(N04AA) Третинні аміни

(N04AA01) Тригексифенідил