Економте до 30% при бронюванні товарів в аптеках.

/ Лікарські засоби / Препарати для шлунково-кишкового тракту / Ентеросорбенти

Смекта Ваніль порошок д/приг. сусп. д/перор. заст. по 3 г у пак. №10

Код: 5142

Немає в наявності

Основна інформація

Виробник

Бофур Іпсен Індустрі, Франція

Бренд

Смекта

Діючі речовини

діосмектит

Категорія

Ентеросорбенти

Показання

діарея, кишкові інфекційні, отруєння

Галузь застосування

гастроентерологія

Форма випуску

Саше

Умови відпуску

безрецептурний

Інструкція для Смекта Ваніль порошок д/приг. сусп. д/перор. заст. по 3 г у пак. №10

Склад
Показання
Протипоказання
Спосіб застосування та дози
Побічні реакції
Передозування
Застосування у період вагітності або годування груддю
Умови зберігання
Реєстраційні данні

Склад

діюча речовина: diosmectite;

1 пакетик містить діосмектиту (смектиту діоктаедричного) 3 г;

допоміжні речовини: глюкози моногідрат, сахарин натрію, ванілін.

Лікарська форма

Порошок для оральної суспензії.

Основні фізико-хімічні властивості: порошок від сірувато-білого кольору до кольору охри з легким запахом ванілі.

Фармакотерапевтична група

Протидіарейні препарати, що застосовуються при інфекційно-запальних захворюваннях кишечнику. Ентеросорбенти. Код АТХ А07В С05.

Фармакологічні властивості

Фармакодинаміка.

Під час досліджень клінічної фармакології діосмектит продемонстрував здатність:

адсорбувати газ в кишечнику у дорослих;
відновлювати нормальну проникність слизової оболонки (у клінічному дослідженні, проведеному за участю дітей з гастроентеритом).

Завдяки стулковій структурі та високій пластичній в’язкості діосмектит має високу обволікаючу здатність на слизовій оболонці травного тракту.

Сукупні результати двох подвійних сліпих рандомізованих досліджень, під час яких досліджували ефективність лікарського засобу СМЕКТА^® Ваніль порівняно з плацебо за участю 602 пацієнтів віком від 1 до 36 місяців з гострою діареєю, показали значне зниження частоти випорожнень протягом перших 72 годин у групі прийому лікарського засобу СМЕКТА^® Ваніль в поєднанні з пероральною регідратацією.

Фармакокінетика.

Завдяки структурі діосмектиту СМЕКТА^®Ваніль утримується на люмінальній стороні епітелію, не адсорбується та не метаболізується. Діосмектит виводиться з калом шляхом нормального кишкового транзиту.

Показання

Лікування гострої діареї у дітей віком від 2 років (додатково до пероральної регідратації) та у дорослих.
Симптоматичне лікування хронічної функціональної діареї у дорослих.
Симптоматичне лікування болю, пов’язаного з функціональними захворюваннями кишечнику у дорослих.

Протипоказання

Підвищена чутливість до діосмектиту або до будь-якої з допоміжних речовин, вказаних у розділі «Склад».

Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодії

Адсорбуючі властивості лікарського засобу СМЕКТА^®Ваніль можуть впливати на ступінь та/або швидкість всмоктування інших речовин, тому рекомендується не застосовувати інші лікарські засоби одночасно (по можливості слід забезпечити інтервал понад 2 години).

Особливості щодо застосування

Діосмектит слід з обережністю застосовувати пацієнтам з тяжким хронічним запором в анамнезі.

Слід уникати застосування лікарського засобу СМЕКТА^® Ваніль немовлятам і дітям віком до 2 років. Еталоном лікування гострої діареї є розчин для пероральної регідратації (РПР).

У дітей віком від 2 років гостру діарею необхідно лікувати в комплексі з раннім застосуванням розчину для пероральної регідратації (РПР) для запобігання дегідратації. Слід уникати хронічного застосування лікарського засобу СМЕКТА^® Ваніль.

У дорослих лікування не виключає регідратацію за необхідності.

Об’єм регідратації за допомогою розчину для пероральної регідратації або внутрішньовенної регідратації залежить від інтенсивності діареї, віку пацієнта та особливостей перебігу захворювання.

Пацієнта слід проінформувати про необхідність:

регідратації за допомогою значного об’єму солоних або солодких рідин для компенсації втрати рідини внаслідок діареї (середня добова потреба організму дорослого у воді становить 2 літри);
підтримання прийому їжі, поки триває діарея:
з виключенням деяких продуктів, особливо сирих овочів і фруктів, зелених овочів, пряних страв, а також заморожених харчових продуктів або напоїв;
з наданням переваги запеченому м’ясу та рису.

Цей лікарський містить глюкозу. Він не рекомендований пацієнтам із синдромом мальабсорбції глюкози або галактози.

Цей лікарський засіб містить етанол (алкоголь) у невеликій кількості: менше 100 мг на добову дозу.

Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або іншими механізмами.

Досліджень здатності керувати транспортними засобами та працювати з іншими механізмами під впливом цього лікарського засобу не проводили. Проте очікується, що його вплив незначущий або відсутній.

Спосіб застосування та дози

Дози

Лікування гострої діареї

Діти віком від 2 років: 4 пакетики на добу протягом 3 днів, а потім по 2 пакетики на добу протягом 4 днів.

Дорослі: 3 пакетики на добу протягом 7 днів. За необхідності дозу лікарського засобу можна подвоїти на початку лікування.

Інші показання

Дорослі: у середньому 9 г (3 пакетики) на добу.

Спосіб застосування

Для перорального застосування.

Вміст пакетика необхідно змішати з водою чи рідкою їжею до утворення суспензії безпосередньо перед застосуванням.

Для дітей вміст пакетика можна змішати у пляшечці з 50 мл води для застосування з інтервалами протягом дня або добре перемішати з напіврідкою їжею, такою як бульйон, компот, пюре, дитяче харчування тощо.

Для дорослих вміст пакетика можна змішати з половиною склянки води.

Діти.

Застосовувати для лікування дітей віком від 2 років.

Побічні реакції

Побічною реакцією, про яку найчастіше повідомляли під час лікування, є запор, який виникає приблизно у 7 % дорослих та приблизно у 1 % дітей. У разі виникнення запору лікування діосмектитом слід припинити, а за потреби – поновити в меншій дозі. У наведеній нижче таблиці представлено перелік побічних реакцій на лікарський засіб, про які повідомляли під час клінічних випробувань та у період після реєстрації лікарського засобу.

Частота побічних реакцій класифікується таким чином: дуже часто (≥1/10); часто (≥1/100, <1/10); нечасто (≥1/1000, <1/100); рідко (≥1/10000, <1/1000), дуже рідко (<1/10000), невідомо (неможливо визначити на підставі наявних даних).

Побічні реакції на лікарський засіб, виявлені під час клінічних випробувань та у період після реєстрації лікарського засобу

Системи органів	Частота	Побічна реакція
З боку шлунково-кишкового тракту	Часто*	Запор
З боку шлунково-кишкового тракту	Нечасто*	Блювання
З боку шкіри та підшкірної тканини	Нечасто*	Висип
	Рідко*	Кропив’янка
	Невідомо	Ангіоневротичний набряк, свербіж
З боку імунної системи	Невідомо	Гіперчутливість

*Частоту визначено за даними клінічних випробувань.

Повідомлення про підозрювані побічні реакції

Важливо повідомляти про підозрювані побічні реакції після реєстрації лікарського засобу. Це дає змогу здійснювати моніторинг співвідношення користі та ризику застосування лікарського засобу. Працівники охорони здоров’я повинні повідомляти про будь-які підозрювані побічні реакції згідно із законодавством.