Топотекан ліофіл. д/р-ну д/інф 1 мг фл. №1

діюча речовина: topotecan;

1 флакон містить топотекану гідрохлориду 1,09 мг або 4,35 мг, що еквівалентно 1 мг або 4 мг топотекану;

допоміжні речовини: маніт (Е 421), кислота винна, натрію гідроксид.

Лікарська форма

Ліофілізат для розчину для інфузій.

Основні фізико-хімічні властивості: жовтого кольору ліофілізат.

Фармакотерапевтична група

Антинеопластичні засоби. Топотекан.

Код АТХ L01Х Х17.

Фармакологічні властивості

Фармакодинаміка.

В основі протипухлинної активності топотекану лежить пригнічення топоізомерази-І, ферменту, що бере безпосередню участь у реплікації ДНК, оскільки топоізомераза-І зменшує деформацію, що передує процесу подвоєння. Топотекан пригнічує топоізомеразу-І шляхом стабілізації ковалентного комплексу ферменту і розщепленої нитки ДНК, що є проміжною ланкою каталітичного механізму. Клітинними наслідками пригнічення топоізомерази-І топотеканом є індукція протеїн-асоційованих поодиноких розривів ланцюга ДНК.

Фармакокінетика.

Після внутрішньовенного введення топотекану у дозах 0,5-1,5 мг/м² шляхом інфузії, що тривала 30 хвилин, протягом 5 діб був виявлений високий плазмовий кліренс препарату, що дорівнював 62 л/год і становив приблизно 2/3 печінкового кровотоку.

Топотекан також мав великий об’єм розподілу, що становив приблизно 132 л, і відносно короткий період напіввиведення (2-3 години). За результатами порівняння фармакокінетичних параметрів, протягом 5 діб застосування препарату жодних змін у фармакокінетиці не відбувалося. AUC збільшувалася майже пропорційно до збільшення дози. Зв’язування топотекану з білками плазми було низьким (35 %) при майже рівному розподілі у клітинах крові та у плазмі.

У ході демографічного дослідження було виявлено, що ряд факторів, включаючи вік, масу тіла та асцит, на кліренс загального топотекану (активного і неактивного) істотно не впливали.

Виведення топотекану в людини досліджено лише частково. Основним шляхом кліренсу топотекану був гідроліз лактонового кільця до утворення гідроксикислоти з відкритим кільцем.

На метаболізм припадає менше 10 % виведеного топотекану. N-деметильований метаболіт, що, як було встановлено кількісно, є так само або менш активним, ніж початкова сполука, виявлений у сечі, плазмі та калі. Середнє співвідношення між AUC метаболіту і початкової речовини становило менше 10 % для загального топотекану і топотекану лактону. O-глюкуронідований метаболіт топотекану і N-деметильований топотекан виявлені в сечі.

Загальне виведення лікарського засобу після застосування топотекану у п’яти добових дозах становило 71-76 % дози, введеної внутрішньовенно. Приблизно 51 % виводилися у формі загального топотекану, а 3 % – у формі N-деметильованого топотекану із сечею. З калом виводиться 18 % загального топотекану та 1,7 % N-деметильованого топотекану. Загалом на N-деметильований метаболіт у середньому припадає менш ніж 7 % (у діапазоні 4-9 %) загального лікарського засобу, що виводиться із сечею та калом. Топотекан-O-глюкуронід і N-деметильований топотекан-O-глюкуронід у сечі становлять менше 2 %.

Різні фракції дози (загалом 20-60 %) виводяться з сечею у вигляді топотекану або у формі відкритого кільця. In vitro топотекан не пригнічує ферменти системи цитохорму Р450 людини – CYP1A2, CYP2A6, CYP2C8/9, CYP2C19, CYP2D6, CYP2E, CYP3A або CYP4A, і не пригнічує цитозольні ферменти людини – дигідропіримідин або ксантиноксидазу.

Плазмовий кліренс у пацієнтів з печінковою недостатністю (сироватковий білірубін між 1,5 і 10 мг/дл) знижувався приблизно до 67 % порівняно з контрольною групою. Період напіввиведення топотекану збільшився приблизно на 30 %, проте жодної істотної зміни в об’ємі розподілу не спостерігалося. Плазмовий кліренс загального топотекану (активного і неактивного) у пацієнтів з печінковою недостатністю зменшився лише приблизно на 10 % порівняно з контрольною групою.

Плазмовий кліренс у пацієнтів з нирковою недостатністю (кліренс креатиніну 41-60 мл/хв) зменшився приблизно на 67 % порівняно з контрольною групою. Об’єм розподілу дещо зменшився, період напіввиведення продовжився лише на 14 %. У пацієнтів з помірною нирковою недостатністю плазмовий кліренс топотекану зменшився на 34 % порівняно з контрольною групою. Середній період напіввиведення збільшився з 1,9 години до 4,9 години.

Доклінічні дані щодо безпеки.

Як і інші цитотоксичні препарати, виходячи з механізму дії топотекану, він чинить генотоксичну дію на клітини ссавців (клітини лімфоми мишей та лімфоцити людини) in vitro та на клітини кісткового мозку у мишей in vivo. Також було виявлено, що топотекан призводить до загибелі ембріона та плода у тварин.

Монотерапія топотеканом показана:

• пацієнтам з метастатичним раком яєчників після першої лінії хіміотерапії або подальшої терапії, якщо не було досягнуто позитивного ефекту;
• пацієнтам з рецидивуючим дрібноклітинним раком легенів, яким проведення повторної хіміотерапії першої лінії не може бути рекомендовано.

Топотекан у комбінації з цисплатином показаний пацієнтам із рецидивуючим раком шийки матки після променевої терапії, а також хворим зі стадією IV-В. Для підтвердження лікування цією комбінацією пацієнтів, які раніше отримували цисплатин, слід провести оцінку вільного від застосування цисплатину інтервалу лікування.

Тяжкі реакції гіперчутливості до топотекану та/або його компонентів в анамнезі.

Період вагітності або годування груддю.

Тяжка супресія кісткового мозку перед початком першого курсу лікування (початковий рівень нейтрофілів < 1,5 × 10⁹/л, рівень тромбоцитів < 100 × 10⁹/л).

Особливі заходи безпеки

Топотекан застосовувати можна лише у відділеннях, що спеціалізуються на проведенні цитотоксичної хіміотерапії, під наглядом лікаря, який має досвід проведення хіміотерапії.

Приготування препарату повинен здійснювати персонал, який пройшов відповідну підготовку. Не допускати до роботи з цитотоксичними препаратами вагітних співробітниць.

Роботу з препаратом необхідно проводити у спеціальній зоні.

Робоча поверхня повинна бути покрита промокальним папером на пластиковій основі одноразового застосування. Працювати слід у захисних рукавичках, масках та одязі. Слід уникати випадкового потрапляння препарату в очі. Якщо цього уникнути не вдалося, очі слід негайно ретельно промити водою.

З інструментами, що використовуються для введення Топотекану, слід працювати з обережністю. Невикористаний сухий продукт або забруднені матеріали поміщати у мішок для небезпечних відходів. Гострі предмети (голки, шприци, флакони) вміщувати у відповідний надійно зафіксований контейнер. Персонал, який здійснює збір і видалення цих відходів, повинен бути інформований про пов’язані з цим ризики. Будь-які кількості невикористаних розчинів змивати у каналізацію великою кількістю води.

Утилізація небезпечних відходів здійснюється згідно з чинними діючими нормативно-правовими та санітарно-гігієнічними вимогами.

Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій

Жодних досліджень фармакокінетичної взаємодії in vivo в людини не проводили.

Топотекан не гальмує ферменти цитохрому Р450 людини. При одночасному застосуванні топотекану з гранісетроном, ондансетроном, морфіном або кортикостероїдами не спостерігається ніякого істотного впливу на фармакокінетику топотекану.

Як і при застосуванні інших мієлосупресивних цитотоксичних препаратів, при комбінованому застосуванні топотекану з іншими цитотоксичними препаратами (наприклад з паклітакселом або етопозидом) можливе посилення мієлосупресивного ефекту, що потребує зменшення дози препарату. Однак при застосуванні з препаратами платини (наприклад цисплатин або карбоплатин) взаємодія цих препаратів залежить від послідовності їх введення, від того, на який день курсу лікування (1-й чи 5-й) призначають препарати платини. Якщо цисплатин або карбоплатин вводити в 1-й день курсу лікування топотеканом, дозу препарату слід зменшувати порівняно з дозами препаратів, які призначають на 5-й день курсу лікування.

При сумісному застосуванні топотекану (0,75 мг/м²/добу протягом 5 послідовних днів) і цисплатину (60 мг/м²/добу у 1-й день) для лікування хворих на рак яєчників середній плазмовий кліренс топотекану на 5-й день злегка зменшувався порівняно з рівнем у 1-й день. Як результат, системний розподіл загального топотекану при визначенні AUC і C_max на 5-й день збільшувалися на 12 % і 23 % відповідно. Фармакокінетичних даних при застосуванні топотекану (0,75 мг/м²/добу протягом 3 послідовних днів) і цисплатину (60 мг/м²/добу на 1-й день) для лікування хворих на рак яєчників немає.

Топотекан є субстратом для обох ABCG2 (BCRP) та ABCB1 (P-глікопротеїн) – транспортних білків та білка резистентності раку молочної залози. Інгібітори ABCG2 та ABCB1 (наприклад елакридар) при сумісному застосуванні з пероральним топотеканом збільшують вплив топотекану. Вплив елакридару на фармакокінетику внутрішньовенного топотекану значно менший, ніж вплив на пероральний топотекан.

Особливості застосування

Топотекан слід застосовувати під наглядом лікаря, який має досвід лікування цитостатичними препаратами.

Гематологічна токсичність є дозозалежною, тому регулярно слід контролювати лабораторні показники крові, включаючи кількість тромбоцитів (див. розділ «Спосіб застосування та дози»).

Подібно до інших цитотоксичних препаратів, у пацієнтів, які отримували топотекан, повідомлялося про тяжку мієлосупресію, що призводила до сепсису. Тяжкий сепсис може призводити до летального наслідку.

Індукована топотеканом нейтропенія може спричиняти нейтропенічний коліт. Під час клінічних досліджень з топотеканом повідомляли про летальні випадки у зв’язку з нейтропенічним колітом. У хворих із симптомами гарячки, нейтропенії та одночасно з абдомінальним болем слід розглянути можливість виникнення нейтропенічного коліту.

При застосуванні топотекану повідомлялося про випадки інтерстиціальних захворювань легень, у деяких випадках з летальним наслідком. Факторами ризику цього є інтерстиціальні захворювання легень в анамнезі, легеневий фіброз, рак легенів, вплив радіації на легені та застосування пневмотоксичних препаратів та/або колонієстимулювальних факторів. За пацієнтами слід ретельно спостерігати для виявлення симптомів, що можуть бути ознаками інтерстиціальних захворювань легень (наприклад кашель, гарячка, задишка та/або гіпоксія). У разі виявлення у пацієнта інтерстиціального захворювання легень лікування топотеканом слід припинити.

Застосування Топотекану окремо та у комбінації із цисплатином, як правило, пов’язують з появою клінічних проявів тромбоцитопенії. Це слід враховувати перед початком застосування пацієнтам, у яких існує підвищений ризик пухлинних кровотеч.

Як очікувалось, пацієнти з поганим загальним станом за шкалою ECOG-ВООЗ (Performance status (PS) >1 балу) гірше відповідають на лікування, а частота виникнення таких ускладнень як підвищена температура, інфекція та сепсис, у них вище. Під час лікування важливо провести точну оцінку загального стану (PS), аби він не погіршився до 3 балів.

Недостатньо даних щодо застосування Топотекану пацієнтам з тяжкою нирковою недостатністю (при кліренсі креатиніну менше 20 мл/хв) або тяжкою печінковою недостатністю (сироватковий білірубін ≥ 10 мг/дл) внаслідок цирозу. Застосовувати Топотекан цим групам пацієнтів не рекомендується.

Дозування при порушеній функції печінки

У невеликої групи пацієнтів з печінковою недостатністю (рівень сироваткового білірубіну 1,5-10 мг/дл), які лікувалися внутрішньовенним топотеканом у дозі 1,5 мг/м²/добу протягом 5 днів кожні 3 тижні, спостерігалося зниження кліренсу топотекану. Однак даних для дозових рекомендацій препарату цій групі пацієнтів недостатньо.

Контрацепція. Як і при застосуванні інших цитотоксичних препаратів, необхідно використовувати ефективні засоби контрацепції, якщо один із партнерів проходить курс лікування топотеканом.

Комбінована терапія. При застосуванні топотекану у комплексі з іншими цитостатиками може бути необхідно змінити дозу топотекану (див. розділ «Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій»).

Застосовувати препарат слід у спеціалізованих онкологічних відділеннях та під наглядом лікаря, який має досвід лікування хіміотерапевтичними препаратами. Розчин топотекану необхідно готувати безпосередньо перед застосуванням.

Перед початком першого курсу лікування топотеканом у пацієнтів початковий рівень нейтрофілів має бути ³ 1,5 × 10⁹/л, тромбоцитів – ³ 100 × 10⁹/л і рівень гемоглобіну – ³ 9 г/дл (після гемотрансфузії, якщо це необхідно).

Рак яєчників та дрібноклітинний рак легенів

Початковий курс лікування

Рекомендованою дозою топотекану є 1,5 мг/м² поверхні тіла у вигляді внутрішньовенної інфузії протягом 30 хвилин один раз на день протягом 5 днів поспіль із перервою 3 тижні між початком кожного курсу. У разі доброї переносимості лікування слід продовжити, доки буде прогресувати хвороба (див. розділ «Побічні реакції» та «Фармакологічні властивості»).

Повторні курси лікування

Для проведення повторних курсів не можна застосовувати препарат, доки рівень нейтрофілів не досягне ³ 1 × 10⁹/л, кількість тромбоцитів – ³ 100 × 10⁹/л і рівень гемоглобіну – ³ 9 г/дл (після гемотрансфузії, якщо це необхідно).

Для лікування нейтропенії в онкологічних хворих з метою підтримки кількості нейтрофілів зазвичай призначають разом з топотеканом інші медичні препарати (наприклад колонієстимулювальний фактор) або зменшують дози топотекану.

Якщо для лікування пацієнтів з тяжкою нейтропенією (кількість нейтрофілів £ 0,5 × 10⁹/л) протягом 7 і більше днів або тяжкою нейтропенією, що супроводжується пропасницею чи проявами інфекції, або для пацієнтів, лікування яких було відкладено через нейтропенію, обрано зменшення дози топотекану, дозу слід зменшувати на 0,25 мг/м²/добу до 1,25 мг/м²/добу (або за необхідності послідовно зменшувати дозу до 1,0 мг/м²/добу).

Якщо рівень тромбоцитів у процесі лікування буде нижче 25 × 10⁹/л, дозу топотекану слід зменшувати аналогічно.

Якщо при застосуванні у дозі 1,0 мг/м² необхідно було далі зменшувати дозу з метою запобігання побічним реакціям, застосування топотекану відміняли (за даними клінічних досліджень).

Рак шийки матки

Початковий курс лікування

Рекомендованою дозою топотекану є 0,75 мг/м² поверхні тіла, що застосовується щоденно у вигляді 30-хвилинної внутрішньовенної інфузії у 1-й, 2-й та 3-й день. У 1-й день після введення дози топотекану призначають цисплатин у вигляді внутрішньовенної інфузії у дозі 50 мг/м² поверхні тіла. Такий режим лікування повторюється через 21 день протягом 6 курсів або доки буде прогресувати хвороба.

Повторні курси лікування

Для проведення повторних курсів не можна застосовувати препарат, доки рівень нейтрофілів не досягне ³ 1,5 × 10⁹/л, кількість тромбоцитів – ³ 100 × 10⁹/л і рівень гемоглобіну – ³ 9 г/дл (після гемотрансфузії, якщо це необхідно).

Для лікування нейтропенії в онкологічних хворих з метою підтримки кількості нейтрофілів зазвичай призначають разом з топотеканом інші медичні препарати (наприклад колонієстимулювальний фактор) або зменшують дози топотекану.

Якщо для лікування пацієнтів, у яких розвинулась тяжка нейтропенія (кількість нейтрофілів менше 0,5 × 10⁹/л) протягом семи і більше днів, або для пацієнтів з тяжкою нейтропенією, що супроводжується гарячкою чи проявами інфекції, або для пацієнтів, лікування яких було відкладено через нейтропенію, необхідне зменшення дози топотекану, то дозу слід зменшити на 20 % до 0,60 мг/м² поверхні тіла для наступних курсів (або до 0,45 мг/м² поверхні тіла/добу в подальшому).

Для лікування пацієнтів, рівень тромбоцитів яких у процесі лікування став менше 25 × 10⁹/л, рекомендується зменшувати дозу топотекану аналогічно.

Дозування при порушенні функції нирок

Монотерапія (рак яєчників та дрібноклітинний рак легенів)

Змінювати дозу пацієнтам з легкою нирковою недостатністю (кліренс креатиніну 40-60 мл/хв) не потрібно. Рекомендованою дозою для пацієнтів із кліренсом креатиніну 20-39 мл/хв є 75 мг/м²/добу протягом 5 послідовних днів. Відносно рекомендацій щодо дозування для пацієнтів із кліренсом креатиніну < 20 мл/хв даних недостатньо.

Рекомендації щодо дозування препарату пацієнтам з помірною нирковою недостатністю (кліренс креатиніну 20-39 мл/хв) базуються на клінічних дослідженнях із залученням пацієнтів з раком яєчників та дрібноклітинним раком легенів.

Комбінована терапія (рак шийки матки)

Рекомендується, щоб лікування топотеканом у комбінації з цисплатином хворих на рак шийки матки починалось лише тоді, коли рівень сироваткового креатиніну у них був ≤ 1,5 мг/дл. Якщо при застосуванні комбінованої (топотекан/цисплатин) терапії рівень креатиніну у сироватці крові буде перевищувати 1,5 мг/дл, рекомендується ретельно зважити можливість зниження дози/продовження лікування цисплатином. Недостатньо даних відносно продовження монотерапії топотеканом хворих на рак шийки матки у разі припинення лікування цисплатином.

Дозування при порушеній функції печінки

Інформації недостатньо. Детально див. розділ «Особливості застосування».

Пацієнти літнього віку

Коригувати дозу пацієнтам літнього віку не потрібно, якщо не потрібна така корекція внаслідок порушення функції нирок.

Режим дозування при комбінації з іншими препаратами

Доза топотекану при застосуванні з іншими цитотоксичними препаратами може бути змінена (див. розділ «Взаємодія з іншими лікарськими засобами»).

Спосіб приготування розчину

Вміст флакона з 1 мг Топотекану розчинити за допомогою 1,1 мл води для ін’єкцій. Оскільки Топотекан містить 10 % надлишок, утворений розчин має блідо-жовте забарвлення та містить 1 мг/мл топотекану. Для досягнення кінцевої концентрації 25-50 мкг/мл відповідний об’єм утвореного розчину необхідно розвести або 0,9 % розчином натрію хлориду для внутрішньовенних інфузій, або 5 % розчином глюкози для внутрішньовенних інфузій.

Для розчинення 4 мг Топотекану у флакон слід додати 4 мл стерильної води для ін’єкцій. Утвориться розчин, який міститиме топотекан у концентрації 1 мг на 1 мл. Подальше розведення для отримання розчину з необхідною концентрацією від 25 до 50 мкг/мл здійснюється відповідними об’ємами 0,9 % розчину натрію хлориду для внутрішньовенних інфузій або 5 % декстрозою для внутрішньовенних інфузій.

Діти.

Не рекомендується застосовувати Топотекан для лікування дітей, оскільки досвіду застосування препарату пацієнтам цієї вікової категорії недостатньо.

Для Топотекану характерна дозозалежна гематологічна токсичність. Ознак кумулятивної токсичності препарату не виявлено, всі прояви гематологічної токсичності є передбачуваними, оборотними та піддаються контролю.

Ознак кумуляції негематологічної токсичності виявлено не було. Побічні дії, які спостерігалися при застосуванні препарату, класифіковані за органами і системами організму та за частотою їх виникнення. За частотою виникнення визначено такі категорії: дуже поширені ≥1/10, поширені ≥1/100 та <1/10, непоширені ≥1/1000 та <1/100, рідко поширені ≥1/10000 та <1/1000, дуже рідко поширені <1/10000, частота невідома (неможливо оцінити з наявних даних).

Інфекції та інвазії

Дуже поширені: інфекції.

Поширені: сепсис (див. розділ «Особливості застосування»).

Повідомлялося про летальні випадки внаслідок сепсису у пацієнтів, які лікувались топотеканом.

Порушення з боку крові та лімфатичної системи

Дуже поширені: фебрильна нейтропенія, нейтропенія (див. Шлунково-кишковий тракт), тромбоцитопенія, анемія, лейкопенія.

Поширені: панцитопенія.

Частота невідома: тяжка кровотеча (асоційована з тромбоцитопенією).

Порушення з боку імунної системи

Поширені: гіперчутливість, включаючи висип.

Рідко поширені: анафілактичні реакції, ангіоневротичний набряк, кропив’янка.

Порушення з боку обміну речовин і харчування

Дуже поширені: анорексія (яка може бути тяжкою).

Порушення з боку дихальної системи, органів грудної клітки та середостіння

Поширені: диспное, кашель, носові кровотечі.

Рідко поширені: інтерстиціальні захворювання легенів (у деяких випадках закінчилися летально).

Порушення з боку шлунково-кишкового тракту

Дуже поширені: діарея, нудота та блювання (що можуть бути тяжкими), біль у животі, запор, мукозит.

Повідомлялось про випадки нейтропенічного коліту, включаючи летальні випадки, які виникали як ускладнення індукованої топотеканом нейтропенії.

Частота невідома: перфорація шлунково-кишкового тракту.

Порушення з боку гепатобіліарної системи

Поширені: гіпербілірубінемія, підвищення рівня АСТ та АЛТ.

Порушення з боку шкіри та підшкірних тканин

Дуже поширені: алопеція.

Поширені: свербіж.

Загальні розлади і реакції у місці введення

Дуже поширені: пірексія, астенія, втомлюваність.

Поширені: нездужання.

Дуже рідко поширені: випотівання рідини із судин.

Явища випотівання рідини із судин мають помірний характер і не потребують у більшості випадків специфічної терапії.

Частота невідома: запалення слизової оболонки.

Частота побічних реакцій, наведених вище, більш характерна для пацієнтів з тяжким соматичним статусом.

Частота наведених нижче гематологічних та негематологічних побічних реакцій, представляє побічні реакції, що пов’язані/можливо пов’язані зі застосуванням топотекану.

Гематологічні

Нейтропенія: тяжка (кількість нейтрофілів < 0,5 × 10⁹/л) під час І курсу спостерігалась у 55 % пацієнтів; з тривалістю ≥ 7 днів – у 20 %; загалом – 77 % пацієнтів (39 % курсів).

В асоціації з тяжкою нейтропенією у 16 % пацієнтів виникала гарячка або інфекція під час І курсу лікування та загалом – у 23 % пацієнтів (6 % курсів лікування). У середньому час появи тяжкої нейтропенії становив 9 днів із середньою тривалістю 7 днів. Тяжка нейтропенія тривала більше 7 днів загалом в 11 % курсів. Серед усіх пацієнтів, включаючи тих, у кого розвинулась тяжка нейтропенія, та тих, у яких вона не розвинулась, у 11 % (4 % курсів)

розвинулась гарячка та у 26 % (9 % курсів) розвинулись інфекційні ускладнення. Крім того, у 5 % усіх пацієнтів, які отримували лікування (1 % курсів), розвинувся сепсис.

Тромбоцитопенія: тяжка (кількість тромбоцитів < 25 × 10⁹/л) спостерігалась у 25 % пацієнтів (8 % курсів), помірна (кількість тромбоцитів між 25 та 50 × 10⁹/л) – у 25 % пацієнтів (15 % курсів). У середньому тяжка тромбоцитопенія виникала на 15 день та тривала в середньому 5 діб. Трансфузію тромбоцитів проводили у 4 % курсів. Були окремі повідомлення про тяжкі ускладнення, пов’язані з тромбоцитопенією, включаючи летальні випадки через кровотечі з пухлин.

Анемія: від помірної до тяжкої (Hb ≤ 8,0 г/дл) спостерігалась у 37 % пацієнтів (14 % курсів). Трансфузію еритроцитів проводили 52 % пацієнтів (21 % курсів).

Негематологічні

Частими негематологічними побічними реакціями були такі реакції з боку шлунково-кишкового тракту, як нудота (52 %), блювання (32 %), діарея (18 %), запор (9 %) та мукозит (14 %). Тяжкі (3 та 4 ступеня) нудота, блювання, діарея та мукозит виникали з частотою 4 %, 3 %, 2 % та 1 % відповідно.

Про помірний біль у животі повідомляли у 4 % пацієнтів.

Втомлюваність спостерігалася приблизно у 25 %, а астенія – у 16 % пацієнтів, які лікувались топотеканом. Тяжка (3-4 ступеня) втомлюваність та астенія виникали у 3 % випадків кожна.

Тотальна або виражена алопеція спостерігалась у 30 % пацієнтів, часткова алопеція – у 15 % пацієнтів.

Іншими побічними реакціями, що презентувались як пов’язані або можливо пов’язані зі застосуванням топотекану, були анорексія (12 %), нездужання (3 %) та гіпербілірубінемія (1 %).

Були окремі повідомлення про реакції гіперчутливості, включаючи висип, свербіж, кропив’янку, ангіоневротичний набряк та анафілактичні реакції. У ході клінічних досліджень висип виникав у 4 % пацієнтів, свербіж – у 1,5 % пацієнтів.

Повідомлялося про передозування (дозою у 10 разів вищою за рекомендовану) при лікуванні пацієнтів внутрішньовенним топотеканом та топотеканом у капсулах (дозою у 5 разів вищою за рекомендовану). Симптоми, які спостерігалися у зв’язку з передозуванням, відповідали відомим побічним реакціям, асоційованим з топотеканом (див. розділ «Побічні реакції»). Основними ускладненнями, повязаними з передозуванням, є супресія кісткового мозку та мукозит. Крім того, при передозуванні в разі внутрішньовенного застосування топотекану повідомлялося про підвищення рівня печінкових ферментів.

Антидот при передозуванні невідомий. Подальше лікування повинне бути клінічно показаним або відповідати рекомендованому державним токсикологічним центром у разі наявності останнього.

Жінки репродуктивного віку/ Контрацепція у чоловіків та жінок

Під час доклінічних досліджень виявлено, що топотекан спричиняє ембріофетальну летальність та вади розвитку. Як і інші цитотоксичні засоби, топотекан може мати шкідливий вплив на плід, тому його призначення вагітним протипоказане. Жінку потрібно попередити про необхідність запобігання вагітності під час лікування топотеканом.

Як і при застосуванні інших цитотоксичних препаратів для хіміотерапії, необхідно використовувати ефективні засоби контрацепції, якщо один із партнерів проходить курс лікування топотеканом.

Вагітність

Якщо топотекан застосовується під час вагітності або якщо жінка завагітніла під час терапії топотеканом, пацієнтку слід попередити про можливу потенційну небезпеку для плода (див. розділ «Протипоказання»).

Годування груддю

Топотекан протипоказаний в період годування груддю (див. розділ «Протипоказання»). Хоча невідомо, чи проникає топотекан в грудне молоко, годування груддю слід припинити на початку терапії.

Фертильність

Жодного впливу на фертильність чоловіків та жінок не спостерігалось під час проведення досліджень репродуктивної токсичності на щурах. Однак, як і при застосуванні інших цитотоксичних препаратів, топотекан є генотоксичним і вплив на фертильність, включаючи чоловічу фертильність, виключати не слід.

Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або іншими механізмами.

Вплив на здатність керувати автомобілем чи іншими механізмами не досліджувався. Проте якщо пацієнт протягом тривалого часу відчуває стомлюваність та астенію, керувати автомобілем чи іншими механізмами слід з обережністю.

Зберігати в сухому, захищеному від світла місці при температурі не вище 25 °С. Зберігати у недоступному для дітей місці.

Відтворені та розведені розчини

З мікробіологічної точки зору, розведений розчин слід застосовувати негайно. Якщо розчин для інфузій не вводити одразу ж, за терміном та умовами його зберігання має стежити відповідальна особа (медичний персонал). Приготований розчин препарату необхідно використати не пізніше ніж протягом 24 годин і лише в тому випадку, якщо розчинення та розведення проводили в атестованих асептичних умовах, а температура зберігання приготованого розчину становила 2-8 °С.

Термін придатності

4 роки.

Несумісність

Невідома. Препарат вводиться шляхом внутрішньовенної інфузії (спосіб приготування розчину вказаний у розділі «Спосіб застосування та дози») в окремій системі для внутрішньовенного введення.

Упаковка

По 1 мг або 4 мг ліофілізату у флаконі; по 1 флакону у картонній коробці.

Категорія відпуску

За рецептом.

Інструкція для: Топотекан ліофіл. д/р-ну д/інф 1 мг фл. №1

Виробник: Сіндан Фарма СРЛ для "Актавіс груп", Румунія/Ісландія

Реєстрація: UA/8234/01/01

МНН: Topotecan

Код АТХ:

(L) Протипухлинні лікарські засоби та імуномодулятори

(L01) Протипухлинні препарати

(L01X) Інші протипухлинні препарати

(L01XX) Інші протипухлинні препарати

(L01XX17) Топотекан