Пролактин – гормон стресу? Роль в організмі, надлишок, дефіцит

Пролактин – надзвичайно важливий та необхідний гормон в організмі людини. Він виконує функції, що пов'язані з правильним функціонуванням статевих залоз, регулює фертильність та лактацію. Коли пролактину занадто багато, то виникають порушення менструального циклу, статевого потягу, безпліддя. Від підвищення цього гормону переважно страждають жінки, проте підвищений пролактин у чоловіків також зустрічається. Занадто високий рівень гормону пролактину в крові може бути ознакою серйозного захворювання та становити серйозну небезпеку для здоров'я. Які симптоми можуть вказувати на низький чи високий рівень пролактину? Які причини можуть вплинути на вироблення гормону? Чи є лікування гіперпролактинемії?

     ЗМІСТ:

Пролактин та його функції в організмі

Пролактин – це гормональний білок, що виробляється лакотропними клітинами передньої частини гіпофіза мозку, а також слизовою оболонкою матки вагітних жінок. У меншій мірі пролактин секретується лімфоцитами, фібробластами, молочними залозами, передміхурової залозою та клітинами, що формують жирову тканину.

Гормон пролактин виділяється імпульсно з інтервалом в середньому кожні 95 хвилин. Його фізіологічна концентрація коливається щодня. Інтенсивність вироблення пов'язана з часом доби. Так, найактивніша секреція спостерігається під час сну, особливо під час фази глибокого сну, та перед пробудженням. Підвищення вироблення гормону також може спостерігатися при стресі, підвищених фізичних навантаженнях, споживанні їжі, загальному наркозі або хірургічному втручанні. З цієї причини пролактин поряд з гормонами, що виділяються наднирниками, відносять до гормонів стресу.

Пролактин виконує низку надзвичайно важливих функцій в організмі людини. Особливу роль він грає у репродуктивних процесах як жінок, так і чоловіків. За приблизними оцінками, пролактин виконує понад 300 функцій в організмі людини, які можна поділити на кілька напрямків:

• Репродуктивні функції;
• Метаболічні;
• Регуляція рідин (осморегуляція);
• Регуляція імунної системи;
• Регуляція поведінкових функцій.

Під час вагітності разом з естрогеном та прогестероном цей гормон стимулює розвиток молочної залози, а після пологів викликає лактацію. Проте, в цей час естроген стимулює зростання та проліферацію лактотропних клітин, що може подвоїти об'єм гіпофізу. З цієї причини фізіологічно підвищений пролактин може виявлятися при вагітності та лактації. Рівень цього гормону в крові вагітних жінок збільшується з початком зачаття в 10 разів. Після пологів він знижується, але при кожному акті грудного вигодовування знову відбувається підвищення у 8 разів і повертається до норми через 2-3 години після закінчення годування груддю.

Цей гормон також впливає на функцію статевих залоз – яєчників, а також на дію статевих гормонів, що виділяються ними – тестостерону та естрогену. Пролактин також впливає інші аспекти функціонування людського організму, включаючи метаболізм, функції імунної системи та функцію центральної нервової системи.

Рівень пролактину у чоловіків нижчий, ніж у жінок.

У чоловіків він впливає на підтримку нормального рівня гормону тестостерону, який є ключовим для чоловічої сексуальної функції та вироблення сперми. Тому, якщо у чоловіків виникають порушення гормонального балансу, то їх лібідо може знижуватися настільки, що виникають труднощі з ерекцією.

Регуляція пролактину

Вироблення пролактину гіпофізом контролюється багатьма чинниками, але головним є інший гормон – дофамін, який виробляється гіпоталамусом, що розташований безпосередньо над гіпофізом. Дофамін пригнічує вироблення пролактину, а це означає, що чим більше дофаміну секретується, тим менше вивільняється пролактину. Пролактин, у свою чергу, збільшує секрецію дофаміну, що створює так званий зворотний зв'язок.

Гормон естроген є ще одним важливим регулятором секреції пролактину. Він збільшує вироблення пролактину гіпофізом, що особливо важливо під час вагітності та грудного вигодовування.

Висока концентрація пролактину в крові непрямо інгібує секрецію гонадотропінів (лютеїнізуючого та фолікулостимулюючого гормонів), які відповідають за стимуляцію дозрівання фолікулів та овуляцію. Це означає, що пролактин зупиняє менструацію, інгібуючи секрецію цих гормонів.

Діагностика: норма пролактину у жінок та чоловіків

Рівень гормону пролактину визначають за допомогою аналізу крові з вени. Здають його вранці натще, виключивши напередодні фізичні та моральні навантаження. Нестача сну, втома та важка вечеря також можуть вплинути на результат аналізу. Фізіологічно концентрація пролактину в сироватці крові у жінок вища, ніж у чоловіків і коливається залежно від фази менструального циклу.

Норма пролактину у жінок в середньому не повинна перевищувати 25 нг/мл, а у чоловіків не повинна перевищувати 20 нг/мл. Норми гормону для жінок відрізняються залежно від фази менструального циклу:

• Фолікулярна фаза – 5-25 нг/мл
• Лютеїнова фаза – нижче 40 нг/мл
• Третій триместр вагітності – до 400 нг/мл

Фізіологічно рівень пролактину трохи підвищується у жінок у 2-й половині менструального циклу (лютеїнова фаза). А у вагітних його концентрація систематично підвищується, доходячи до значення 400 нг/мл у третьому триместрі, а в період лактації може бути і вище.

Високий рівень пролактину у жінок, що перевищує 25 нг/мл, свідчить про нерегулярний менструальний цикл та наявність ановуляторних циклів. При значеннях вище 50 нг/мл спостерігається повна зупинка менструальних циклів або порушення овуляції. Дуже висока концентрація гормону (понад 100 нг/мл) може вказувати на пухлину гіпофіза. В цьому випадку проводяться додаткові діагностичні дослідження.

На достовірність дослідження може вплинути прийом деяких лікарських засобів. Так, знизити значення в результатах аналізів можуть дофамінергічні препарати (бромкриптин, каберголін, тергурид, ропінерол), а підвищити трициклічні антидепресанти, опіати, амфетаміни, естрогени, препарати для зниження артеріального тиску (резерпін, верапаміл, метилдофа), протиблювотні препарати, протисудомні, анестетики, протиалергічні, блокатори рецепторів дофаміну, нейролептики.

Іншим тестом, який відіграє надзвичайно важливу роль у розумінні причин гіперпролактинемії, є функціональний тест із введенням препарату метоклопраміду. Показанням для його виконання є підвищений пролактин у діапазоні 25-100 нг/мл з невідомої причини. Дослідження проводять тільки після виключення наявності таких факторів, як вагітність, прийом ліків, що підвищують пролактин, гіпотиреоз. Метоклопрамід – це протиблювотний засіб, що прискорює перистальтику кишечника. Одним із його побічних ефектів є здатність підвищувати рівень пролактину. У нормі після прийому 10 мг метоклопраміду концентрація гормону повинна збільшуватись у 2-6 разів по відношенню до вихідного значення. Відсутність підвищення або невелике збільшення вказує на можливу наявність аденоми гіпофіза або його ураження, що ушкоджує гіпоталамус. У такій ситуації необхідно розширити діагностику, включивши МРТ гіпофізу. Збільшення значення більше ніж у 6 разів свідчить про функціональну гіперпролактинемію, не викликану якоюсь органічною причиною.

Низький пролактин – гіпопролактинемія

Низький показник пролактину в крові у жінок та чоловіків свідчить про ураження гіпофіза. Гіпопролактинемія трапляється дуже рідко і може виникати у людей з недостатньою активністю гіпофіза. Зазвичай це порушення супроводжується симптомами дефіциту інших гормонів, що продукуються та виділяються цією структурою мозку. Гіпофіз може бути пошкоджений внаслідок травми голови, інсульту, пухлин або осередків запалення, розташованих поблизу.

Більшість людей з низьким рівнем пролактину немає виражених порушень стану здоров'я, хоча може бути знижений імунітет. Симптоми низького рівня пролактину будуть найбільш виражені у жінок дітородного віку. До характерних ознак відносять відсутність лактації після пологів та регулярних менструацій. У цій групі найчастішою причиною розвитку такої патології є післяпологовий некроз гіпофіза, який називають також синдромом Шихана. Внаслідок різкого зниження кровопостачання збільшеного гіпофіза при вагітності він викликає інсульт.

Підвищений пролактин – гіперпролактинемія

Підвищений рівень пролактину порушує нормальну функцію статевих залоз – яєчок та яєчників. Найчастіше він зустрічається у жінок віком від 25 до 34 років. У чоловіків він виникає вчетверо рідше, ніж у жінок. За приблизними світовими оцінками, на цю проблему страждають від 10 до 90 осіб з 100 тис. Крім того, захворювання зустрічається у 15–20% жінок з порушеннями менструального циклу.

Гіперпролактинемія діагностується при щонайменше за двократного підвищенні значення норми гормону у крові. Підвищеним рівнем вважається значення понад 25 нг/мл у жінок та понад 20 нг/мл у чоловіків.

Симптоми високого пролактину

Ознаки порушення відрізняються у чоловіків та жінок.

Симптоми підвищеного пролактину у жінок:

• Порушення менструального циклу;
• Ановуляторні цикли;
• Зниження лібідо;
• Збільшення молочних залоз і галакторея у жінок, що не народжували;
• Відсутність лактації у жінок після пологів;
• Безпліддя;
• Акне та гірсутизм;
• Депресія, дратівливість;
• Остеопороз.

Симптоми підвищеного пролактину у чоловіків:

• Імпотенція;
• Безпліддя;
• Гінекомастія (збільшення грудей);
• Зниження лібідо;
• Зменшення м'язової маси;
• Депресія та дратівливість;
• Остеопороз.

Домінуючим ознакою гГіперпролактинемії, як у жінок, так у чоловіків, є гіпогонадизм, тобто порушення секреції статевих гормонів. Це призводить до найчастішого ускладнення цього захворювання – безпліддя. Гіпогонадизм у жінок може виявлятися рідкісними та нерегулярними менструаціями або їх відсутністю, виділеннями із сосків (галакторея), збільшенням маси тіла. Надлишкова секреція пролактину у жінок також впливає нормальні процеси, що пов'язані з овуляцією. Несприятливий вплив може проявлятися у порушенні нормальної секреції лютеїнізуючого гормону, відповідального за овуляцію зрілого фолікула в яєчнику, а також зниження продукції гормонів яєчників, таких як естроген і прогестерон. У жінок, що годують гіперпролактинемія може перешкоджати розвитку фолікулів у яєчниках, тим самим перешкоджаючи подальшому настанню вагітності.

Занадто високий рівень пролактину також може викликати акне та надмірне оволосіння у жінок (особливо у місцях, де волосся зазвичай не повинно бути, наприклад, на грудях, животі або підборідді). У разі великих пухлин гіпофіза можуть з'явитися неврологічні симптоми, такі як головний біль та порушення зору.

Причини гіперпролактинемії

Надлишкова секреція пролактину гіпофізом може бути викликана різними факторами, які можна розділити на дві категорії:

• Фізіологічні – при вагітності або годуванні груддю, внаслідок стресу, під час сну, фізичного навантаження, внаслідок гіпоглікемії;
• Патологічні – обумовлені органічним ураженням (здавлення пухлиною), функціональними порушеннями гіпоталамічної осі, впливом ліків на тлі ниркової та печінкової недостатності, гіпотиреозу.

У деяких випадках причина підвищення пролактину невідома. Тоді цей розлад називають ідіопатичним.

Основні причини гіперпролактинемії:

• Прийом лікарських засобів, що підвищують рівень пролактину. Це найчастіша причина розладу;
• Гіпотиреоз (зниження активності щитовидної залози);
• Функціональна гіперпролактинемія (без ураження гіпофіза);
• Аденома гіпофіза (пролактинома);
• Внутрішньочерепні пухлини, що тиснуть на гіпофіз;
• Органічні зміни головного мозку, наприклад, ураження гіпофіза внаслідок травми, променевої терапі;
• Синдром полікістозних яєчників;
• Хронічна ниркова або печінкова недостатність.

Найбільш поширеною аномалією є доброякісна пролактинова пухлина, що розташована в гіпофізі. Така аденома створює тиск на гіпофіз, блокуючи проходження дофаміну, функція якого полягає у придушенні надлишкової секреції пролактину. Зазвичай, така пухлина має невеликі розміри, що не перевищують 1 см. Пухлини великих розмірів можуть секретувати більше 500 нг/мл гормону в кров. При невеликих аденомах рівень гормону зазвичай не вищий за 200 нг/мл.

Надлишок пролактину в крові може бути викликаний різними захворюваннями гіпоталамуса, такими як лімфома, пухлини в гіпоталамусі, менінгіома, туберкульоз, а також внаслідок променевої терапії.

Слід мати на увазі, що пролактин також збільшується з цілком приземлених причин, таких як вживання важкої їжі, надмірна фізична активність, секс, стрес, недосипання та втома.

Лікування гіперпролактинемії: як знизити пролактин?

Незначне безсимптомне підвищення рівня пролактину в крові не потребує спеціального лікування. Виявлення такого перевищення є приводом для пошуку причини, а не для постановки діагнозу. Тільки після виявлення причини приступають до вибору методу лікування гіперпролактинемії, оскільки одне безпосередньо залежить від іншого.

Спочатку лікар намагається виключити інші захворювання, наприклад, гіпотиреоз (брак гормонів щитовидної залози), при якому спостерігається підвищена секреція тиреотропін-рилізинг-гормону (ТРГ) з головного мозку, що значно збільшує секрецію пролактину. Отже, необхідно лікування щитовидної залози, щоб досягти гормонального балансу.

Також важливо ретельно проаналізувати набір лікарських засобів, що приймаються. Для цього на деякий час припиняють прийом і спостерігають чи повернеться гормон до норми. Якщо причиною є ліки, то лікар порекомендує альтернативу.

При аденомі гіпофіза, що виявлена за допомогою МРТ та інших досліджень, лікування спрямоване на зменшення пухлини за допомогою фармакологічних препаратів. Ці утворення добре піддаються лікуванню препаратами з групи дофамінергічних агоністів, що призначені для придушення секреції пролактину, а дофамін у свою чергу пригнічує вироблення пролактину. Лікування, як правило, є тривалим і може тривати ще 6–12 місяців після досягнення нормального рівня пролактину. Хірургічне лікування аденоми гіпофіза розглядається лише в окремих випадках у разі поганої переносимості препарату, занадто великого розміру пухлини або неефективності медикаментозного лікування.

Стрес та рівень пролактину

Фізіологічна реакція організму людини на стрес дуже складна. Вона включає виділення гормону норадреналіну з різних частин центральної нервової системи, адреналіну з надниркових залоз та активацію гіпоталамо-гіпофізарно-надниркової системи. Реакція на стрес також включає викид пролактину, що є важливим моментом, оскільки є переконливі докази, що пролактин відіграє важливу роль у виникненні захворювань, спричинених хронічним стресом. Психологічні дослідження показали, що гіперпролактинемія частіше зустрічається у людей із психічними захворюваннями, ніж у психічно здорових людей. Було висловлено припущення, що підвищення рівня дофаміну при психозі може бути частково регулятивною реакцією зниження підвищенного рівня пролактину, що викликаний стресом.

Дослідження, проведені під гіпнозом, показують, що секреція пролактину збільшується при почутті гніву, викликаного принизливими образами, а підвищення гормону кортизолу пов'язане зі страхом та переляком. Це відкриття підтверджує складну нейроендокринну реакцію на емоційний стрес. В галузі психіатрії зростає інтерес до потенційної ролі пролактину як біологічного маркеру суїцидальної активності.

Здоров'я безцінно – бережіть себе!
Моя Аптека – з любов'ю та турботою.
Слава Україні!