Застудні захворювання часто супроводжуються запаленням приносових пазух. І якщо звичайний нежить переростає у важчий стан, що супроводжується головними болями та тяжкістю в області обличчя, то є підстави підозрювати синусит. Це дуже поширене захворювання, особливо в холодну пору року, від якого страждають і дорослі, і діти від одного до декількох разів на рік. Дискомфортні симптоми синуситу можуть змінюватись від легкого нежитю до серйозного болю та лихоманки. Відсутність правильного лікування може призвести до важких ускладнень, тому важливо знати про типові ознаки синуситу, його різновиди, причини виникнення, а також те, як і чим лікувати синусит у дорослих.
ЗМІСТ:
Що таке синусит?
Синусит – це отоларингологічне захворювання, що характеризується запаленням слизової оболонки навколоносових пазух у носі та щоках. Воно може торкатися одного або кількох синусів.
Синуси (або пазухи) є повітроносними порожнинами, розташованими в області чола, кістки щік і верхньої щелепи. Виділяють чотири пари пазух:
- Дві верхньощелепні (гайморові);
- Дві лобові;
- Решітчастий лабіринт;
- Дві клиноподібні пазухи.
Навколоносові пазухи з'єднані з носовою порожниною і виконують ряд важливих функцій. По-перше, вони беруть участь у процесі дихання. Вони нагрівають, зволожують та очищують повітря, що вдихається, яке потім надходить в наступні відділи дихальної системи. Вони затримуються мікроорганізми, що вдихаються з повітрям. Синуси впливають на тембр голосу, захищають череп від травм та полегшують його вагу, теплоізолюють очниці. Носові пазухи схильні до виникнення різних недуг через безпосередній контакт з навколишнім середовищем.
Запалення слизової оболонки синусів є ключовим моментом при синуситі. Це запалення може бути спричинене інфекцією, алергією або іншими факторами. У відповідь на запалення слизова оболонка починає виробляти більше слизу, викликаючи закладеність носа та нежить. Запалення також викликає набряк тканин в ділянці пазух, звужуючи їх проходи та ускладнюючи дренаж слизу. Такий застій слизу створює сприятливі умови для розмноження бактерій та виникнення інфекції. Саме застій слизу та набряк викликає типовий для хвороби біль та тиск у ділянці обличчя, головний біль. Прогресування запалення та інфекції активують нашу імунну систему, яка починає боротьбу зі збудниками хвороби за допомогою підвищення температури тіла. Такий стан супроводжується загальним нездужанням, ознобом, слабкістю.
Хвороба поширена серед дорослих та дітей віком від 3 до 15 років.
Види
По локалізації патологічного процесу виділяють такі види синуситу:
- Гайморит – запалення верхньощелепних пазух, які знаходяться безпосередньо під очима та між носом та очницею. Гайморит може бути гострим чи хронічним. Супроводжується сильним болем та тиском у цій ділянці, закладеністю та виділеннями гною з носа, головним болем, набряком та часто підвищенням температури тіла.
- Фронтит – запалення у лобових пазухах. Біль зазвичай локалізується навколо лоба та скронь, посилюється при натисканні та постукуванні. Спостерігаються гнійні виділення з носа, зниження нюху і може спостерігатися субфебрильна температура, сонливість та нездужання.
- Сфеноїдит – запалення клиноподібної пазухи. Зустрічається рідко, може виникати відчуття поколювання та набряку в задній частині очної ямки та в області голови, виділення стікають по задній стінці горла або в носовій частині.
- Етмоїдит – запалення решітчастого лабіринту. Проявляється болем у фронтальній ділянці обличчя, у внутрішніх куточках очей та по краю очних ямок, іноді виникає болючість при натисканні та постукуванні по області носових пазух, можливе зниження або втрата нюху, а також нежить і слиз, що стікає по задній стінці горла.
За причинами виникнення виділяють:
- Бактеріальний синусит – спричинений бактеріальною інфекцією, яка найчастіше розвивається як ускладнення після вірусної респіраторної інфекції;
- Вірусний синусит – спричинений потраплянням патогенних вірусів до організму (риновірус, гриповірус, респіраторно-синцитіальний вірус);
- Грибковий – досить рідкісне захворювання, пов'язане з виникненням у пазухах грибкової мікрофлори (Candida, Aspergillus, Fusarium, Mucorales, Rhizopus та ін.). Воно діагностується переважно у людей з ослабленим імунітетом або цукровим діабетом;
- Алергічний синусит – викликаний впливом алергенів на слизову оболонку носа (пилок рослин, мікроскопічні кліщі, домашній пил, шерсть тварин);
- Вазомоторний – патологія слизової оболонки носа внаслідок порушення процесів регулювання тонусу кровоносних судин.
За формою перебігу хвороби:
- Гострий синусит – триває приблизно 3-5 тижнів. Характеризується раптовим початком і зазвичай пов'язаний з інфекцією верхніх дихальних шляхів. Симптоми включають сильне запалення слизової оболонки синусів, закладеність носа, біль у ділянці обличчя, активне виділення гною, підвищення температури до 38 градусів.
- Підгострий синусит – триває від 1 до 3 місяців, а потім переходить у хронічний процес.
- Хронічний синусит – триває понад 8 тижнів, іноді навіть кілька місяців. Цей стан характеризується рецидивуючим або тривалим запаленням слизової оболонки синусів. Може бути результатом частих респіраторних інфекцій. Симптоми виражені менш інтенсивно, ніж за гострої форми. Хронічна форма може ускладнюватись грибковою інфекцією та поліпами носа.
За кількістю уражених пазух синусит ділиться на одно- або двосторонній синусит, а також він буває септичним та асептичним.
Причини появи синуситу
Запальні процеси в приносових пазухах можуть бути викликані низкою факторів та причини. Зараження зазвичай відбувається безпосередньо через слизову оболонку носа. Найбільш поширеними є:
- Респіраторні інфекції. Гострий синусит часто розвивається після інфекції верхніх дихальних шляхів, застуди, грипу. Винуватцями тут можуть бути патогенні бактерії, віруси та грибки.
- Алергени. Алергічний синусит розвивається у відповідь на тривалий алергічний нежить, спричинений впливом алергенів (пилок рослин, пил, шерсть тварин, мікроскопічні кліщі).
- Анатомічні аномалії. Значне викривлення носової перегородки та поліпи в носі можуть сприяти розвитку синуситу внаслідок порушення виведення секрету з пазух, особливо його хронічної форми.
- Забруднення повітря. Підвищені рівні забруднення повітря та сухість повітря можуть також сприяти розвитку захворювання.
- Ослаблений імунітет. Ослаблена імунна система внаслідок інших захворювань або медикаментозного лікування збільшує схильність організму до різних недуг.
- Куріння. Внаслідок токсичного пошкодження війчастого епітелію часто виникає запалення слизової оболонки пазух.
Визначення причин синуситу вкрай важливо для правильного лікування. Залежно від збудника, терапія може включати антибіотикотерапію, антигістамінні препарати, протизапальні засоби та додаткові засоби для полегшення симптомів.
Ознаки та симптоми синуситу
Гострий та хронічний синусити мають схожу симптоматику. Вона може трохи відрізнятися залежно від форми захворювання (гостра чи хронічна) та причини виникнення (вірусна, бактеріальна, грибкова, алергічна).
Загальні симптоми, які часто супроводжують синусит, включають:
- Закладеність носа;
- Нежить, густі жовті або зелені виділення з носа;
- Тиск чи біль у ділянці проекції приносових пазух, чола, носа, обличчя;
- Утруднене носове дихання;
- Сльозотеча;
- Біль в горлі;
- Кашель із мокротинням, особливо у нічний час;
- Головний біль;
- Закладеність або біль у вухах, викликаний тиском на навколишні нерви та тканини;
- Погіршення чи втрата нюху;
- Погіршення чи зміна смакових відчуттів;
- Зміна голосу;
- Підвищення температури тіла при гострому синуситі до 38 градусів та 37 при хронічному;
- Неприємний запах з рота;
- Збільшення шийних лімфовузлів;
- Слабкість, втома.
Симптоми запалення носових пазух можуть тривати від тижня у разі вірусного синуситу та більш ніж 12 тижнів, у разі хронічного синуситу, зазвичай спричиненого алергічною реакцією.
Ускладнення
Основні ускладнення синуситу зустрічаються досить рідко та пов'язані, як правило, з поширенням бактеріальної інфекції. Це може викликати запалення орбітальної (запалення тканин очниці, абсцес) та періорбітальної клітковини.
Потенційні ускладнення також включають тромбоз кавернозного синусу, абсцес головного мозку або внутрішньочерепний менінгіт. Однак найчастіше спостерігається отит та інші захворювання системи слуху, загострення бронхіальної астми.
Синусит: діагностика
Діагностика синуситу зазвичай включає ряд методів, які допомагають лікарю встановити точний діагноз і визначити причину синуситу. Як правило, захворювання буде діагностовано за наявності кількох з цих симптомів: нежить, закладеність носа, відчуття тиску або біль у ділянці пазух, зниження нюху. Якщо ці симптоми спостерігаються не більше трьох місяців, то синусит діагностують гострий, а якщо більше – хронічну форму.
Пацієнтам з підозрою на синусит лікар отоларинголог також рекомендуватиме такі дослідження:
- Алергопроби – комплекс аналізів на виявлення алергії та алергенів у пацієнта;
- Бактеріологічне дослідження мазка з носа – мікробіологічне дослідження зразка слизу з пазухи, щоб визначити вид бактерій та їхню чутливість до антибіотиків. Дослідження проводиться рідко, оскільки для отримання матеріалу потрібна пункція або ендоскопічний розтин пазухи.
- Ендоскопія носа – лікар використовує тонкий гнучкий ендоскоп, щоб оглянути порожнину носа та пазухи. Це дозволяє більш точно оцінити стан слизової оболонки та виявити аномалії.
- Рентген пазух носа – дозволить оцінити стан синусів та виявити наявність запалення або інших змін у них. Проте рентгенівський метод менш чутливий у порівнянні з іншими методами діагностики.
- Комп'ютерна томографія (КТ) – надає більш детальну інформацію про стан носових пазух і допоможе виявити наявність поліпів носа, анатомічних аномалій або інших проблем.
- Магнітно-резонансна томографія (МРТ) – може бути проведена у випадках, коли потрібне докладніше зображення м'яких тканин та нервів, особливо при підозрі на ускладнення.
На підставі результатів, отриманих у ході діагностики, пацієнту буде призначено правильне лікування залежно від збудника або причини захворювання.
Синусит: лікування
При вірусному гострому синуситі з легким перебігом зазвичай застосовується симптоматичне лікування, а при затяжному бактеріальному синуситі – антибіотикотерапія.
Симптоматичне лікування
- Жарознижувальні та протизапальні препарати: Ібупрофен, Парацетамол, Панадол, Нурофєн, Ібупром. Вони допоможуть впоратися з тяжкістю та болем у пазухах, з лихоманкою та головними болями.
- Протинабрякові та секретолітичні таблетки: Синупрет, Синудафен, Синувіт, Назірус синус, Сінорм.
- Судинозвужувальні спреї та краплі: Отривін, Евказолін, Назоспрей, Нокспрей, Тизин ксило, Снуп.
- Муколітичні препарати сприяють розрідженню та дренажу вмісту носової пазухи, запобігаючи застою слизу та розмноженню бактерій: АЦЦ, Пульмобриз, Амброксол, Пектолван, Муцитус.
Зволоження слизової оболонки
- Промивання носа сольовими розчинами: Х'юмер, Аквамакс, Марімер, Назомер, Но-Соль. Для очищення пазух та розрідження слизу також рекомендують промивання носа пристроями типу Кукушка або Дол із розчином морської солі. Вони безпечні і добре допомагають очистити носові ходи та зменшити закладеність носа.
- Спреї для зволоження та відновлення слизової оболонки носа: Колдісепт Наносільвер, Назорісин, Сінумакс Фіто, Рінокрос.
Антигістамінні препарати
- При алергічному синуситі антигістамінні препарати застосовуються для зменшення алергічної реакції: Лоратадин, Еріус, Кларитин, Цетрин, Діазолін.
- Місцеві протиалергічні засоби для носа: Аваміс, Аква Маріс Ектоїн, Аллергоділ.
Кортикостероїди
- Назальні стероїдні засоби (спреї, краплі) призначають при сильному набряку та запаленні слизової оболонки: Назонекс, Флікс, Саномен, Моміксон.
Антибіотики при синуситі
Системні антибіотики при синуситі призначають лише у разі бактеріальної природи збудника. Частим вибором є препарати на основі амоксициліну та клавуланату, доксициклін, левофлоксацин.
Важливо не забувати про пробіотичні препарати для захисту та відновлення кишкової мікрофлори, яка може постраждати від такого лікування. Добавки з пробіотиками, пребіотиками чи синбіотиками захистять корисну бактеріальну флору організму та зміцнять імунну систему.
Загальні рекомендації щодо лікування синуситу для покращення відтоку вмісту пазухи та контроль за інфекцією включають:
- Рясний прийом рідини, щоб розріджувати слиз і зменшити закладеність носа. Уникайте напоїв, що містять кофеїн або алкоголь, оскільки вони сприяють зневодненню;
- Гарячий душ або ванна протягом дня;
- Використання зволожувача повітря;
- Інгаляції парою з ефірними оліями чебрецю, евкаліпту або гвоздики;
- Вдихання ефірних олій (м'яти, евкаліпта або чайного дерева) сприяють очищенню носа та можуть принести полегшення при закладеності носа;
- Компреси з мокрими гарячими теплом на ділянку уражених пазух.
Таким чином, синусит у дорослих є поширеним захворюванням, яке може виникнути з ряду причин, включаючи вірусну і бактеріальну інфекцію. Він характеризується різними видами та формами перебігу (гостра та хронічна форма). Симптоми недуги включають закладеність носа, головний біль, біль і тяжкість в області обличчя, лихоманку. Ефективне лікування залежить від точності діагнозу та визначення природи збудника. Терапія може включати симптоматичні препарати, зволоження слизової оболонки носа, антигістамінні препарати, а також антибіотики при бактеріальному синуситі.
Здоров'я безцінно – бережіть себе!
Моя Аптека – з любов'ю та турботою.