Хвороба Крона: загадкове запалення кишечнику

За останні десятиліття поширеність хвороби Крона зростала. Раніше вона діагностувалася досить рідко, але сьогодні має тенденцію до зростання в осіб переважно працездатного віку, роблячи цю медичну проблему соціально значимою.

У цій публікації розглянемо одне з найзагадковіших запальних захворювань кишечника, яке було описано ще в 1932 році американським лікарем Баррилом Кроном. Що викликає дане захворювання і які симптоми для нього характерні? Які варіанти медикаментозного лікування існують? Чи потрібна операція при хворобі Крона?

     ЗМІСТ:

Що таке хвороба Крона?

Дослідженням даної медичної патології лікарі цікавляться вже близько століття, але до цих пір вона залишається не до кінця розгаданою, залишаючи багато питань і у дослідників, і у пацієнтів.

Хвороба Крона – це хронічне запальне захворювання шлунково-кишкового тракту. Часто його визначають як довічне невиліковне аутоімунне захворювання.

Головною мішенню запалення є кишечник, але й інші органи можуть бути порушені, починаючи від ротової порожнини до заднього проходу. Найчастіше хвороба Крона зустрічається у клубовій кишці та інших відділах тонкого і товстого кишечнику.

Перебіг запалення по Крону характеризується загостреннями та ремісіями протягом усього життя дуже індивідуально у кожного пацієнта. Деякі люди мають тривалі періоди безсимптомного протікання хвороби, які іноді тривають роками, а інші – відчувають спалахи кілька разів на рік. Неможливо передбачити, коли настане ремісія, а коли виникне спалах. У важких випадках людина страждає від хвороби постійно, безперервно протягом життя.

Захворювання може з'явитися в будь-якому віці, але найчастіше діагностується у віці 20-30 років. Другий пік захворюваності припадає на вік 60-70 років. У жінок і чоловіків зустрічається з приблизно однаковою частотою та має спадкову тенденцію.

Хвороба Крона: класифікація

Запалення кишечника по Крону поділяють на 3 основних види:

• Переважно запальний;
• Переважно стенотичний або обструктивний;
• Переважно з утворенням перфорацій або фістул.

За локалізацією запалення виділяють наступні типи хвороби Крона:

• Клубова кишка (класична форма). Характеризується частіше прихованим початком розвитку, ніж гострим. Може бути схожою з гострим апендицитом. Спостерігається постійний біль в животі та діарея.
• Товстий кишечник. Скарги пацієнтів нагадують виразковий коліт. У половині випадків пацієнтами відзначається діарея як перші симптоми хвороби Крона і болю в животі.
• Ротова порожнина. Відзначаються виразки на слизовій оболонці ротової порожнини.
• Стравохід. При ураженні стравоходу відзначаються труднощі при ковтанні і біль при просуванні грудки їжі.
• Шлунок та дванадцятипала кишка. Характерна біль в животі, блювота, симптоми, що нагадують виразку.
• Задній прохід. Хвороба проявляється у вигляді виразок, анальних тріщин, гнійних запалень тканин та свищів кишечнику.

Які симптоми при хворобі Крона?

Захворювання характеризується великою різноманітністю симптомів та індивідуальністю у кожного пацієнта. У різні фази симптоми також відрізняються. Вони можуть варіюватися від дуже слабких до надзвичайно важких, можуть розвиватися поступово або проявлятися раптово, без будь-якого попереднього порушення в стані здоров'я.

Симптоми залежать від локалізації захворювання в кишечнику і його тяжкості.

Ознаки хвороби Крона можуть сильно нагадувати інші захворювання шлунково-кишкового тракту.

Серед списку симптомів турбувати може один або комбінація:

• Діарея з кров'ю або без;
• Біль та спазми в животі, особливо в нижній правій області;
• Живіт при пальпації болючий;
• Запор;
• Ректальна кровотеча;
• Анальні тріщини;
• Втрата ваги;
• Висока температура;
• Біль у суглобах;
• Втома, слабкість;
• Втрата апетиту;
• Інфекції печінки;
• Інфекції очей;
• Утворення каменів у нирках.

Ознаки хвороби Крона можуть сильно нагадувати інші проблеми з шлунково-кишковим трактом. Лабораторні тести крові можуть виявити анемію і підвищений рівень запалення (високий рівень седиментації крові). У дітей спостерігається затримка росту, низький зріст або затримка статевого розвитку. Ці ознаки можуть бути єдиним проявом захворювання.

Ускладнення

Хвороба Крона може привести до ускладнень, які включають непрохідність кишечника. Інші ускладнення включають захворювання заднього проходу, абсцеси та свищі (порушення цілісності кишечника, яке створює канал в іншу порожнину). Приблизно 90% пацієнтів схильні до розвитку раку товстої кишки. Це є основною причиною смертності від даного захворювання. Тромбоемболічні ускладнення (ураження венозної системи), особливо під час активної стадії коліту, також можуть привести до смерті. Хвороба Крона та її ускладнення призводять до інвалідності близько 10% пацієнтів.

Причини хвороби Крона

Існує кілька гіпотез про причин хвороби Крона, але жодна з них не була доведена. Найбільш поширена теорія говорить, що деякі сторонні фактори, такі як вірус або бактерії, впливають на імунну систему організму і викликають запальну реакцію в стінці кишечнику. Імунна система починає атакувати власний кишечник без необхідності. До сих пір невідомо, чи є такі аутоімунні проблеми причиною захворювання, але зібрано достатньо доказів на користь цього припущення.

Як діагностується хвороба Крона?

Людям, які відчували кілька нападів болю в животі, діареї, високої температури без симптомів, різку втрату ваги та анемію, рекомендується пройти обстеження на хворобу Крона.

• Аналіз крові дозволить виявити анемію через крововтрати в кишечнику, а також кількість лейкоцитів та седиментацію, що характеризують тяжкість запального процесу.
• Аналіз мікрофлори калу (бакпосів) для пошуку аномальних бактерій в травному тракті, які можуть викликати діарею та інші проблеми.
• Гастроскопия – процедура, що дозволяє лікарю оглянути тканини стравоходу, шлунка та дванадцятипалої кишки за допомогою ендоскопа. Під час дослідження тонка гнучка трубка з відеокамерою на кінці проштовхується в стравохід, шлунок та дванадцятипалу кишку.
• Колоноскопія – процедура обстеження всієї довжини товстої кишки. Здійснюється за допомогою гнучкої трубки. Колоноскоп дозволяє лікарю побачити внутрішній шар товстої кишки, виявити пухлину, запалення, подразнену тканину, виразку, кровотечу, а також взяти тканини для біопсії.
• Біопсія – взяття зразка тканини для дослідження за допомогою мікроскопа.
• Барієва клізма (іригоскопія) – діагностичний тест для дослідження товстої кишки. Після введення в пряму кишку контрастної рідини з барієм робиться ряд рентгенівських знімків, що дозволяють побачити закупорку кишечнику та інші проблеми. Даний метод використовуються все рідше, поступаючись місцем ендоскопічним дослідженям.
• Інші методи візуалізації (МРТ, КТ, УЗД) також мають діагностичну цінність для виявлення хвороби Крона.

Лікування хвороби Крона

В даний час не існує єдиного універсального методу лікування, здатного позбавити назавжди від запалення кишечнику такого типу, оскільки достеменно невідомо, що саме його викликає. Тому метою лікування є зменшення запального процесу і стабілізація стану пацієнта.

Медикаментозне лікування хвороби Крона

Лікування хвороби Крона в більшості випадків засноване на прийомі лікарських препаратів. При правильному їх підборі вдається підтримувати задовільну якість життя та адаптивні можливості у більшості пацієнтів. Незважаючи на це, слід очікувати рецидиви захворювання через деякий час.

Цілі медикаментозної терапії хвороби Крона включають:

• Заповнення дефіциту поживних речовин та електролітів, що регулярно втрачаються внаслідок діареї;
• Зменшення запального процесу в тканинах кишечнику;
• Полегшення болю та спазмів у животі;
• Усунення діареї або запорів.

Так само як відрізняється перебіг захворювання, відрізняється і схема лікування медикаментами. Вона визначається лікарем на підставі віку, стану здоров'я, ступеня та фази хвороби. На сьогоднішній день розроблено багато препаратів для контролю хвороби Крона, спрямованих на зникнення та запобігання спалахів (підтримуюча терапія).

ПРОТИЗАПАЛЬНА ТЕРАПІЯ

• Глюкокортикостероїди призначають в гостру фазу та поступово зменшують дозу протягом 2-3 місяців до повного скасування. Преднізолон при цьому демонструє високу ефективність, однак будесонід володіє меншою кількістю побічних ефектів.
• Аміносаліцілати призначені для лікування легкого та середнього ступеня тяжкості захворювання в гострій фазі.
• Іммуносупрессанти застосовуються при неефективності або непереносимості кортикостероїдів. Пригнічують діяльність імунної системи разом із запальними процесами. До них відносять препарати на основі азатіоприна, меркаптопурина, метотрексату.
• Біологічні імунодепресанти (анти-ФНП) на основі антитіл можуть бути використані в якості терапії другої лінії після кортикостероїдів і навіть в якості терапії першої лінії замість кортикостероїдів.
• Антибіотики призначають у разі інфекційних проявів в періанальної області. Місце антибіотиків при хворобі Крона було доведено без тіні сумніву. Було показано, що метронідазол ефективний при загоєнні уражень навколо заднього проходу, а також ободової кишки та в підтримці ремісії після операції. Антибіотики на основі ципрофлоксацину також ефективні під час загострення або ураження навколо заднього проходу.

СИМПТОМАТИЧНЕ ЛІКУВАННЯ

• Знеболюючі та спазмолітики. При постійному болю призначають метамізол (анальгін, Баралгин, Реналган, Пенталгін, Спазмалгон) або опіоїди з невеликим впливом на моторику. При кишкових коліках рекомендуються антихолінергічні препарати (Но-шпа, Дротаверин, Домрид, Беластезин, Дуспаталін, Ентероспазміл).
• Антидиарейні препарати на основі лопераміду (Імодіум, Лоперамід, Стопердан) при необхідності. При діареї, що пов'язана з резекцією клубової кишки і, як наслідок, порушенням абсорбції жовчних кислот приймають холестирамін під час їжі.

ПІДТРИМУЮЧА ТЕРАПІЯ

При важкій формі захворювання необхідно продовжувати прийом імуносупресантів (азатиопріна), якщо ремісія була досягнута з їх допомогою. Скасування можна розглядати після стійкого поліпшення протягом 4-х років. При ефективності терапії інфліксімабом та адалімумабом підтримуюча терапія грунтується на цих препаратах.

Після видалення частини тонкого кишечника та лікування періанальних свищів також застосовують імунодепресанти, необхідні для запобігання рецидивам.

Застосування протизапальних препаратів в період ремісії не актуальне.

Чи потрібна операція при хворобі Крона?

Більшості пацієнтів із запаленням по Крону потрібно як мінімум одна операція протягом життя. Це, як правило,  ті, хто страждає на ураження тонкої кишки та близько половини – на ураження тільки товстої кишки.

Показання до операції включають:

• Несприйнятливість до медикаментозного лікування;
• Непрохідність кишечника;
• Невиліковний свищ за допомогою лікарської терапії;
• Абсцес (гнійні ураження);
• Рак товстої кишки або дисплазія прямої кишки як передраковий стан;
• Обструкція товстої кишки;
• Рясна кровотеча.

Хірургічне лікування при хворобі Крона

Абдомінальна хірургія на сьогоднішній день можлива відкритим методом та лапароскопічним (малоінвазивним).

• Варіанти хірургічного втручання в тонкому кишечнику включають резекцію ураженої ділянки або розширення/звуження кишечнику.
• Варіанти оперативного втручання на товстому кишечнику включають видалення частини товстої кишки, іноді більшої її частини або повну резекцію. В цьому випадку необхідна тимчасова або постійна стома.

Хірургічне лікування рекомендується при абдомінальних та аноректальних ускладненнях хвороби Крона. При перфорації кишечнику або кишковій непрохідності може знадобитися екстрена операція. Обидва ці стани можуть бути небезпечними для життя. Такі операції будуть виконані, швидше за все, відкритим способом під загальним наркозом.

Абдомінальна хірургія фокусується на видаленні рубців і фістул в кишечнику, що є продуктом запалення. Після резекції ділянки хворий кишки дві частини кишечника з'єднуються один з одним якщо це можливо.

Операція в ректальній (аноректальній) області проводиться для розтину та дренування аноректальних абсцесів (гнійників). Іноді в області операції тимчасово залишається невеликий дренаж до повного лікування інфекції. Операція також призначена для лікування свищів в області прямої кишки.

Після хірургічної маніпуляції пацієнт повинен залишатися під медичним наглядом, щоб скласти відповідний план лікування, який допоможе максимально контролювати хворобу і запобігти подальшим спалахам.

Таким чином, життя з хворобою Крона передбачає постійний режим медикаментозного лікування, а в деяких випадках і оперативне втручання. Важливим фактором при встановленні такого діагнозу є зміна способу життя і харчування. Оскільки характер захворювання та частоту загострень складно передбачити, пацієнтам необхідно строго дотримуватися рекомендацій лікарів.

Здоров'я безцінне – бережіть себе!
Моя Аптека – з любов'ю і турботою.