Віруси протягом століть становлять значну загрозу для здоров'я людини, спричиняючи численні захворювання – від звичайної застуди до небезпечних для життя хвороб, таких як ВІЛ та гепатит. Попри значний прогрес у медицині та охороні здоров'я, пошук ефективного лікування вірусних інфекцій залишається пріоритетним завданням людства.
Противірусні препарати були вперше представлені світу у 1960-х роках. Зараз вони не тільки допомагають зменшити кількість летальних випадків у разі Covid-19, а й зробили ВІЛ контрольованим хронічним захворюванням.
ЗМІСТ:
Особливості вірусної інфекції
Серед усіх видів мікроорганізмів віруси посідають особливе місце. Вірус – це всього лише молекула ДНК або РНК у білковій оболонці. Віруси унікальні тим, що вони не мають власного метаболізму, тому не можуть розмножуватися в зовнішньому середовищі. Для самовідтворення їм необхідно захопити клітину організму господаря. Іншими словами, вірус – це внутрішньоклітинний паразит. Детальніше про віруси та вірусні інфекції людини читайте у цій статті.
Цикл розмноження вірусу складається з декількох етапів. По-перше, він проникає в клітину господаря, потім руйнується його білкова оболонка і вивільняється генетична інформація (ДНК або РНК). Починається активне відтворення компонентів вірусних частинок у клітині людини. На наступному етапі відбувається складання та з'єднання цих компонентів. На заключному етапі численні новоутворені віруси залишають уражену клітину господаря (яка при цьому гине) і заражають інші.
До найпоширеніших вірусних захворювань людини належать:
- Грип – респіраторне захворювання, яке викликає лихоманку, кашель, біль у горлі, нежить, ломоту в тілі та втому. Він дуже заразний і може легко передаватися від людини до людини повітряно-крапельним шляхом.
- COVID-19 – респіраторне захворювання, що викликається вірусом SARS-CoV-2, який вперше було виявлено наприкінці 2019 року. Воно може викликати такі симптоми, як лихоманка, кашель, задишка і втома. Вірус дуже заразний і постійно мутує. Він поширюється повітряно-крапельним шляхом або під час контакту із зараженими поверхнями.
- Вірус папіломи людини (ВПЛ) – інфекція, що передається статевим шляхом і може спричиняти генітальні бородавки та підвищувати ризик розвитку деяких видів раку, включно з раком шийки матки.
- Герпес – поширена і дуже заразна вірусна інфекція, яка може передаватися під час прямого контакту з інфікованими людьми або під час використання загальних предметів особистого користування, таких як рушники або бритви.
- Вірус імунодефіциту людини (ВІЛ) – інфекція, що уражує імунну систему і робить людину вразливою до інших інфекцій та захворювань. Він поширюється здебільшого під час незахищеного статевого акту або при повторному використанні шприців.
- Гепатити В та С – це інфекції, які вражають печінку, спричиняючи запалення і потенційно призводячи до її пошкодження або раку. Вони можуть поширюватися під час контакту з інфікованою кров'ю або біологічними рідинами.
- Кір – дуже заразна інфекція, яка може спричиняти лихоманку, висип, кашель та нежить. Поширюється вона через дихальні шляхи і може призвести до серйозних ускладнень, таких як пневмонія або енцефаліт.
Слід зазначити, що антибіотики дуже ефективні в боротьбі з інфекційними хворобами, спричиненими бактеріями, проте вони безсилі проти вірусних інфекцій. Ось чому створення противірусних препаратів є важливим пріоритетом для сучасної медицини.
Що таке противірусні препарати?
Противірусні препарати – це тип ліків, які використовуються для лікування вірусних інфекцій. Вони призначені для втручання в цикл розмноження вірусу і запобігання поширенню інфекції. Впливаючи на певні стадії життєвого циклу вірусу, ці препарати можуть пригнічувати здатність мікроорганізму проникати та розмножуватися в клітині господаря. Тому важливо розуміти унікальну природу вірусів для створення ефективних ліків.
Важливо зазначити, що не всі вірусні інфекції потребують противірусного лікування, у деяких випадках може бути достатньо приймання НПЗЗ, відпочинку, вітамінів та теплого пиття.
Більшість таких препаратів випускається в пероральній формі (таблетки, капсули), але деякі з них можна застосовувати у вигляді ін'єкцій, внутрішньовенно, місцево або навіть у вигляді назальних крапель чи інгаляційних засобів. Противірусні препарати для дітей часто випускаються у вигляді сиропу або суспензії. Багато засобів безпечні для дітей, вагітних жінок і жінок, які годують груддю, проте самостійно приймати їх не слід. Важливо завжди консультуватися з лікарем перед початком лікування.
Як і всі ліки, противірусні препарати можуть мати побічні ефекти, тому їх використання має відбуватися під наглядом лікаря. Крім того, вони мають свої протипоказання, за яких вживати їх людям із певними захворюваннями або станами заборонено.
Як діють противірусні препарати?
Різні противірусні препарати діють унікальним чином, залежно від виду вірусу, що спричиняв певне захворювання. Деякі антивірусні препарати блокують проникнення їх у клітини людини, не дозволяючи вивільнитися генетичному матеріалу. Інші пригнічують здатність мікроорганізму до створення своїх компонентів або їх складання, треті – не дозволяють виділяти нові вірусні частки в організм.
В особливу групу виділяють засоби, які не впливають на цикл розмноження вірусів, а посилюють імунну функцію організму для ефективного протистояння зараженню мікроорганізмами.
Хоча противірусні препарати можуть бути ефективними при лікуванні певних вірусних інфекцій, вони не є універсальними ліками від усіх видів вірусів. Це селективні препарати, які не мають широкого спектру дії, як деякі антибіотики або протимікробні засоби. У деяких випадках, таких як грип або ковід-19, вони можуть лише зменшити вираженість симптомів або скоротити тривалість хвороби.
Коли йдеться про лікування хронічних вірусних захворювань, як-от ВІЛ чи герпес, противірусні препарати не можуть повністю знищити інфекцію. Натомість вони знижують кількість вірусу в організмі (вірусне навантаження), допомагаючи контролювати симптоми та запобігає передачі інфекції.
Ліки від вірусів найбільш ефективні при використанні на ранніх стадіях інфекції, поки патоген не встиг розмножитися і поширитися організмом.
Противірусні таблетки не повинні замінювати вакцинацію, але можуть бути певним профілактичним заходом проти певних вірусів.
Види та особливості противірусних препаратів
Існує кілька типів противірусних препаратів, кожен з яких має свій власний механізм дії.
Препарати від грипу:
- Інгібітори нейрамінідаз – осельтамівір, занамівір. Ці препарати спрямовані на вірусний фермент нейрамінідазу, який необхідний вірусу для поширення з однієї клітини в іншу. Інгібуючи нейрамінідазу, мікроорганізм не може відокремитися від зараженої клітини і поширитися на інші клітини організму, що ефективно зупиняє поширення інфекції.
- Аміноадамантани – амантадин, римантадин (ремантадин).
Препарати від респіраторної синцитіальної інфекції – рибавірин, палівізумаб. Препарати впливають на вірус і знижують його здатність до реплікації в організмі.
Засоби від герпесу і цитомегаловірусу:
- Похідні фосфономурав'їної кислоти – фоскарнет;
- Аналоги нуклеозидів – ацикловір, валацикловір, ганцикловір, валганцикловір, пенцикловір, фамцикловір. Препарати імітують структуру природних нуклеозидів, які є будівельними блоками ДНК і РНК. Вони порушують процес реплікації і не дають змоги вірусу розмножуватися.
Препарати від ВІЛ-інфекції (антиретровірусні засоби):
- Інгібітори зворотної транскриптази (аналоги нуклеозидів) – зидовудин, ставудин, ламівудин, зальцитабін, диданозин, абакавір. Ці препарати імітують структуру будівельних блоків ДНК і РНК, генетичного матеріалу вірусу. Коли мікроорганізм намагається відтворити себе за допомогою цих будівельних блоків, нуклеозидні аналоги вбудовуються у вірусний генетичний матеріал, не даючи змоги паразиту створювати нові копії самого себе.
- Інгібітори зворотної транскриптази ненуклеозидної структури – невірапін, ефавіренз;
- Інгібітори інтегрази – ралтегравір, долутегравір, елвітегравір. Блокують дію ферменту інтегрази, який необхідний вірусу для реплікації та поширення.
- Інгібітори протеаз – саквінавір, індинавір, ритонавір. Ці препарати спрямовані на вірусний фермент протеазу, який необхідний вірусу для складання нових вірусних частинок. Інгібуючи протеазу, вірус не може утворювати нові свої копії, що ефективно зупиняє процес розмноження.
- Інгібітори прикріплення та злиття – маравірок, енфувіртид;
- Фармакокінетичні підсилювачі – кобіцистат, ритонавір.
Противірусні засоби різної дії:
- Інгібітори адсорбції вірусів – гамма-глобуліни проти кору, гепатиту В, сказу, цитомегаловірусної інфекції;
- Інгібітори синтезу пізніх вірусних білків – похідні тіосемікарбазону: метисазон;
- Інгібітори самозбирання вірусів – рифампіцин;
- Віруцидні засоби місцевої дії – тетраоксотетрагідронафталін, теброфен, бромнафтохінон, бутамінофен;
- Інтерферони – інтерферон альфа, інтерферон бета, інтерферон гамма. Це синтетичні версії інтерферонів природного походження, які імітують природну імунну відповідь організму на вірусну інфекцію.
- Інтерфероногени – уміфеновір, тилорон. Ці речовини стимулюють організм до природного вироблення інтерферонів. Вони активізують імунну систему для розпізнавання вірусних інфекцій і реагування на них.
Насамкінець слід зазначити, що противірусні препарати діють на певні етапи процесу вірусної реплікації, не даючи змоги інфекції розмножуватися або поширюватися організмом.
Форми противірусних препаратів в аптеці
Противірусні препарати випускаються в різних формах, які представлені сьогодні в аптеках. Різні форми ліків допомагають здійснити цілеспрямоване лікування цілої низки вірусних інфекцій залежно від індивідуальних потреб пацієнта. Більшість з них потребують рецепта для придбання в аптеці. Деякі зовнішні засоби, наприклад проти проявів герпесу на шкірі, можуть відпускатися вільно.
- Таблетки і капсули – найпоширеніші форми препаратів проти вірусної інфекції. Їх зручно і легко приймати, і вони можуть використовуватися для лікування широкого спектра вірусних інфекцій, таких як грип, герпес та ВІЛ.
- Порошки для ін'єкцій або інфузій – у разі важчих або системних вірусних інфекцій, таких як ВІЛ або гепатит, можуть бути призначені ін'єкційні противірусні препарати. Вони використовуються в клінічних умовах під наглядом лікаря.
- Сиропи та розчини – у такій формі, як правило, представлені противірусні препарати для дітей. Їх можна точно дозувати і давати дітям залежно від віку або ваги.
- Противірусні краплі та спреї в ніс – у цій формі представлені переважно засоби на основі інтерферонів (Назоферон, Лаферобіон, Лаферон). Вони використовуються для лікування назальних інфекцій, спричинених вірусами грип та застуди. Назальні засоби вводять безпосередньо в ніздрі, де вони перешкоджають росту і поширенню інфекції. Відпускаються, в основному, без рецепта.
- Зовнішні засоби – це креми та мазі противірусні, які використовують для лікування інфекцій шкіри, таких як герпес чи оперізувальний лишай (Ацик, Герпевір мазь, Герпемакс, Зовіракс, Герпецил). Вони діють шляхом пригнічення росту і реплікації вірусу на поверхні шкіри, допомагаючи зменшити тяжкість і тривалість інфекції. Ці препарати наносяться безпосередньо на уражену ділянку і прискорюють час загоєння та запобігають поширенню вірусу на інші частини тіла.
Повний список противірусних препаратів з цінами та наявністю в аптеках представлений у розділі Противірусні препарати.
На закінчення слід зазначити, що противірусні препарати здійснили революцію в лікуванні інфекцій, даючи змогу, якщо не повністю виліковувати, то контролювати симптоми і збільшувати тривалість життя пацієнтів. Дія цих ліків доволі селективна, вони ефективні тільки проти певних видів збудників і на певному етапі його життя. Вивчення життєвого циклу вірусу в організмі людини дає змогу створювати ефективні противірусні препарати. Сьогодні існує досить багато ліків як прямої дії, так і тих, що стимулюють імунітет для активної боротьби з інфекцією. З огляду на різну специфіку дії, антивірусні засоби має призначати лікар і контролювати реакцію пацієнта на терапію.
Здоров'я безцінне - бережіть себе!
Моя Аптека - з любов'ю та турботою.
САМОЛІКУВАННЯ МОЖЕ БУТИ ШКІДЛИВИМ ДЛЯ ВАШОГО ЗДОРОВ'Я Інформація у статті має виключно ознайомлювальний характер. Адміністрація сайту mypharmacy.com.ua не несе відповідальності за будь-які прямі чи опосередковані наслідки, що виникли в результаті використання інформації на сайті.