Міома матки: спостерігати, лікувати чи видаляти?

Більшість гінекологічних захворювань у жінок пов'язані з гормональними порушеннями. Одні з них активізуються у молодому репродуктивному віці, інші – виникають через згасання гормонального фону. Одним з дуже поширених гормонзалежних порушень є міома тканин матки. Міома зустрічається приблизно у кожної третьої жінки репродуктивного віку і у багатьох вона протікає безсимптомно, що наголошує на важливості регулярних оглядів та діагностики. Існує досить багато думок щодо боротьби з цією недугою: від простого спостереження до радикального видалення органу. У даній публікації будуть розглянуті причини та симптоми появи міоми матки у жінки, існуючі методи лікування та діагностики, вплив на вагітність та можливі ускладнення захворювання.

     ЗМІСТ:

Що таке міома матки?

Міома тіла матки – це новоутворення у тканинах матки у вигляді шишки, що складається з м'язових клітин та сполучних тканин. Міоми утворюються з тканин стінки матки – міометрія. Звідси і походить назва. Одночасно слід зазначити, що захворювання, зазвичай, доброякісне, тобто не пов'язане з неконтрольованим онкологічним ростом клітин, метастазами та іншими небезпечними для життя процесами.

Міома виникає і зростає під впливом статевих гормонів яєчників: яєчників естрогену та прогестерону. Гормон естроген, який секретується яєчниками дорослої жінки, сприяє розвитку такої доброякісної пухлини. Естроген є основним чинником ризику, тому після менопаузи цей ризик значно зменшується. До захворювання схильні усі жінки віком від 15 до 50 років, а при досягненні 50-річного віку близько 80% жінок мають таке гінекологічне новоутворення. Часто міома виникає під час вагітності і не дається взнаки багато років, поки значно не збільшиться в розмірах.

Новоутворення у матці розвиваються з гладкої м'язової тканини та утворюються, коли одна клітина тканини безконтрольно ділиться доти, доки не утворюється тверде ущільнення, що відрізняється від навколишніх тканин. З'явитися може одна, але частіше кілька міом у різних місцях та різних розмірів одночасно. Розмір міоматозного вузла варіюється від кількох міліметрів до десятків сантиметрів. Виявляються вони зазвичай випадково під час гінекологічного огляду чи ультразвукового дослідження.

Чи може міома бути злоякісною?  Міома матки може стати злоякісною, але в дуже поодиноких випадках, які становлять менше 1%. У переважній більшості випадків це доброякісна пухлина.

Класифікація міоми матки

Вирізняють такі види:

• Підчеревинна (субсерозна міома матки) – зростання міоматозного вузла під серозну оболонку матки у бік черевної порожнини (внутрішньочеревне розташування або внутрішньозв'язкове). Може чинити тиск на прилеглі органи, особливо на сечовий міхур;
• Підслизова (субмукозна міома матки) – пухлина розвивається під слизову оболонку матки у бік порожнини органу (виступає у порожнину матки). Для цього виду характерні рясні менструальні кровотечі аж до розвитку анемії;
• Внутрішньостінкова (інтерстиціальна) – зростання вузла в товщі м'язового шару матки (у тілі або шийці матки).

Симптоми міоми

Більшість міоматозних утворень виявляються не після конкретної скарги, а випадково під час огляду або УЗД. Безсимптомний перебіг захворювання характерний для 70% жінок і багато з них навіть не підозрюють про патологію. Інші 30% жінок можуть відчувати такі ознаки міоми, які залежать в основному від розташування та розміру пухлини:

• Кровотеча. Близько третини жінок з міомою страждають на підвищену кровотечу під час менструацій, особливо при підслизовому типі. Менструальні кровотечі можуть тривати до тижня та більше. Кровотечі можуть спостерігатися і в середині циклу. У багатьох випадках це перша ознака хвороби.
• Кровотеча у постменопаузі може бути викликана новоутворенням у підслизовій оболонці. Вона виникає через тиск, некроз та скорочення слизової оболонки матки.
• Порушення сечовипускання. Зростання міоми може викликати тиск на внутрішні органи та викликати деякі симптоми. Найбільш поширеним є тиск на сечовий міхур та уретру. При цьому можуть відчуватись часті позиви до сечовипускання, виникає нетримання сечі.
• Тиск міоматозного вузла на кишківник спостерігається рідко. Але він викликає здуття живота та дискомфорт у животі. У дуже поодиноких випадках можуть виникнути спайки з тонким кишечником, призводячи до кишкової непрохідності.
• Біль. Біль виникає у третини жінок із міомою матки. Біль може проявлятися в животі та тазі, спині та ногах, а також при статевому акті. Виражений больовий синдром непокоїть під час менструації. Гострий біль через міому буває рідко і пов'язаний із початком некрозних процесів внаслідок недостатнього кровопостачання. Мертві клітини виділяють у навколишнє середовище речовини, що викликають жар та сильний біль.
• Аденоміоз, що характеризується збільшенням матки та дисменореєю, може бути диференціальним діагнозом міоми з болем.
• У деяких випадках міома може викликати часті випорожнення або запори через непрохідність кишечника.

Деякі симптоми можуть вказувати на розташування вузла у матці. Так, міома, що знаходиться всередині порожнини матки (підслизова), викликає посилення або тривалу менструальну кровотечу. Підочеревинна міома, що виходить за межі порожнини матки, викликає інші симптоми, пов'язані з тиском, що чинить пухлина на інші органи в черевній порожнині.

Симптоми у клімактеричному періоді

Основним симптомом, який приведе жінку в період менопаузи на обстеження, є збільшення об'єму живота, що часто призводить до тиску на органи, а іноді кровотечі. Жінки в період менопаузи, які приймають гормональні препарати для полегшення симптомів менопаузи, можуть страждати від появи симптомів, пов'язаних із появою кровотеч після більш як року без регулярних менструальних кровотеч.

Ускладнення при міомі матки:

• Порушення фертильності. Міома може бути перешкодою для фертильності з кількох причин: пухлина може пошкоджувати слизову оболонку матки та заважати вкоріненню зиготи. Порушення зачаття може бути результатом зміни кровоносних судин у стінці матки або перешкоди проходження сперматозоїдів до яйцеклітини. Також було виявлено, що у жінок із міомою більше неовуляторних циклів.
• Ускладнення вагітності. Поширеність міоми під час вагітності становить близько 10%. У більшості випадків наявність міоматозного вузла не впливає протягом вагітності, проте частота викиднів і повторних викиднів у цих жінок вище, особливо при наявності ендометріозу. Під час вагітності жінки іноді мають хронічний тазовий біль.
• Вади розвитку плода. Інші ускладнення включають вдвічі більшу кількість вад розвитку плода, передчасні пологи, збільшення внутрішньоутробної загибелі плода та більш високий рівень позаматкової вагітності.
• Ускладнення під час пологів через міому призводять до необхідності кесаревого розтину та інструментальних пологів. Інші ускладнення при пологах включають відшарування плаценти, обструкцію відшарування плаценти та післяпологову кровотечу. Такі жінки потребують ретельного спостереження під час пологів.

Причини та фактори ризику

Досі точно не визначено причин появи міом у жінок, але деякі дослідження вказують на зв'язок з наступними факторами:

• Спадковість. Ризик виникнення захворювання збільшується за його наявності у близьких родичів;
• Расова приналежність. Виявлено, що чорношкірі жінки мають більш високий ризик появи даної хвороби;
• Ранній початок менструації;
• Ожиріння. Зв'язок із надмірною вагою повністю не доведено, але є низка досліджень, які припускають таку залежність;
• Дієта з високим вмістом жирів та зниженим вмістом овочів та фруктів;
• Дефіцит вітаміну D;
• Гормональний дисбаланс естрогену та прогестерону. У міомі матці виявляється вищий рівень цих гормонів.

Діагностика міоми матки

У більшості жінок наявність міоми не викликає симптомів, які потребують відвідування лікаря, тому вона часто виявляється при звичайному гінекологічному огляді. Великі пухлини можна виявити при гінекологічному огляді на кріслі та ультразвуковому дослідженні, маленькі – виявляються лише на УЗД.

Якщо дійсно діагностовано збільшення матки, пацієнтку можуть направити на МРТ для подальшого обстеження. МРТ може надати додаткову інформацію про розташування та природу міоми, особливо при підозрі на аденоміоз.

Для діагностики вузлів, локалізованих у порожнині матки, використовуються гістероскопія та лапароскопія. Гістероскопія – це найкраще на сьогодні дослідження для оцінки порожнини матки у жінок з мімою, які хочуть завагітніти. Вона використовується для діагностики точного розташування та розміру міоми матки.

Лікування міоми матки

Вибір відповідного лікування ґрунтується на результатах аналізів, симптомах, віці, стані здоров'я та бажанні жінки зберегти фертильність. У більшості випадків потреби в лікуванні немає, а потрібне лише медичне спостереження, включаючи візуалізацію для відстеження розміру пухлини, її розташування та моніторинг симптомів. Однак, підслизові міоми вимагають особливої уваги через їхню здатність стимулювати підвищену кровотечу на ранніх стадіях.

У період менопаузи можливість виникнення міоми матки значно знижується, тому що в організмі жінки зменшується вироблення естрогену яєчниками. А діагностовані міоматозні вузли зменшуються і практично не вимагають хірургічного втручання. Трапляються випадки, коли під час клімаксу міоматозні вузли повністю розсмоктуються.

Не кожну міому необхідно лікувати чи видаляти.

У випадках, коли міометріозний вузол великий, злоякісний або викликає у жінки серйозні симптоми, лікарі можуть порадити оперативне втручання.

Які міоми рекомендується лікувати?

• Великі міоми, що викликають тиск на внутрішні органи (сечовий міхур, кишечник);
• Зростаючі прискореними темпами;
• Ті, що викликають аномальну кровотечу;
• Ті, що викликають проблеми з фертильністю.

Медикаментозне лікування

В даний час не існує ліків, які можуть спричинити розсмоктування або зникнення пухлини. Тим не менш, лікарська терапія необхідна жінкам, які страждають на сильні симптоми.

• Для лікування анемії внаслідок значної крововтрати призначають добавки заліза (Гіно-тардиферон, Сидерал, Ферсинол-3, Феррочель, Поліфер).

• Препарати на основі транексамової кислоти для зменшення кровотечі під час менструації.
• Для корекції гормонального фону рекомендують препарати прогестерону, що спричиняють значне зниження секреції естрогену яєчниками та, як наслідок, скорочення міоми, які в деяких випадках скорочуються до половини свого розміру перед початком лікування. Часто призначають аналоги ГнРГ жінкам, які є кандидатами на операцію з видалення міоми. При припиненні лікування міома може повернутись і навіть збільшитися. Лікування особливо підходить жінкам, що наближаються до менопаузи, коли гормональна активність припиняється і ймовірність того, що вузли виростуть знову досить мала. ГнРГ не можна застосовувати молодим жінкам понад шість місяців через значні побічні ефекти, що імітують симптоми менопаузи.
• Ведення внутрішньоматкової спіралі із прогестероном викликає менопаузу і навіть зменшує розмір міоми. Але лікування не завжди буває успішним, особливо коли вузол знаходиться близько до порожнини матки та самого пристрою. У цих випадках введення пристрою може спричинити посилену та нерегулярну кровотечу. Процедура підходить для жінок, які страждають на множинні нерегулярні кровотечі.
• Знеболюючі препарати в основному з групи нестероїдних протизапальних засобів підходять жінкам, які страждають від сильного болю, який з'являється періодично. Такі ліки не вимагають рецепту при покупці, але повинні застосовуватися згідно з інструкцією або рекомендаціями лікаря: Імет, Парацетамол, Нурофен, Таміпул, Темпалгін.

Малоінвазивні методи лікування міоми матки

Емболізація маткових артерій

Під час процедури артерії, що живлять матку, блокують за допомогою заклеювання синтетичним матеріалом. Через розріз у паху катетер вводять у стегнову артерію. Процедуру контролюють за допомогою контрастних речовин та рентгену, щоб направити катетер через стегнову артерію до маточних артерій. Коли катетер досягає міоми, лікар вводить матеріал, який блокує артерію, не дозволяючи їй живити пухлину кров'ю та киснем. Згодом це призводить до некрозу міоми та значного зменшення її об'єму. Процедура проходить під місцевою анестезією та триває від півгодини до години. Лікування значно покращує якість життя жінок. Поліпшення настає не відразу і зазвичай займає близько 6-9 місяців, доки не відбудеться значного зменшення об'єму матки та міоми. Здорові тканини внаслідок процедури не пошкоджуються. Протипоказання до процедури: вагітність, бажання завагітніти, інфекції матки, чутливість до йоду та вади розвитку судин.

Міоліз міоми матки

Це малоінвазивний метод, який виконується за допомогою лапароскопічного інструменту. Метод передбачає знищення вузлів за допомогою радіочастотної енергії, електричного струму, лазера або наднизької температури (криоміоліз).

Гістероскопічна міомектомія

Призначена для лікування підслизових міом у жінок, які страждають на кровотечу. Досягається 90% успіху у зупинці кровотечі. Резекція виконується через піхву та вимагає від хірурга великого досвіду та навичок. У цих випадках існує ризик перфорації стінки матки, посилення кровотечі та неповна резекція міоми матки, а також необхідність подальшого хірургічного втручання. Немає чітких критеріїв того, який розмір та кількість міом можна лікувати за допомогою гістероскопічного доступу.

Лапароскопічна міомектомія

Це альтернативний хірургічний підхід, який використовує для доступу до матки кілька маленьких проколів у черевній порожнині. Його переваги в тому, що він малоінвазивний і супроводжується швидшим одужанням порівняно з відкритою операцією. Ще однією перевагою є дуже значне зниження частоти спайок. На відміну від відкритої техніки хірургії, кількість та розмір міоми, які можна видалити, обмежені. Під час процедури використовуватиметься електрична енергія, щоб розрізати матку, запобігаючи кровотечі. Міома видаляється спеціальним обладнанням через невеликий розріз, а потім матка ушивається. Операція підходить для жінок, які бажають у майбутньому мати дітей.

Операція фокусованим ультразвуком HIFUS

HIFU-терапія – це інноваційна процедура, яка передбачає руйнування міоми за допомогою прицільного впливу ультразвукових хвиль під контролем МРТ. Матка залишається без пошкоджень. Під час процедури пацієнтка знаходиться у спеціальному апараті МРТ, за допомогою якого лікар контролює процедуру віддалено. Тривалість Хайфу-терапії може досягати кількох годин. Метод підходить для лікування жінок, які зацікавлені у збереженні фертильності.

Хірургічні методи лікування міоми матки

Гістеректомія

Метод має на увазі повне або часткове видалення матки. Видалити її можуть разом із яєчниками або залишити їх залежно від медичних показань. Видалення матки назавжди позбавить появи міом. Основним показанням до гістеректомії є злоякісна пухлина матки, шийки, маткової труби чи яєчників. Операція виконується відкритим способом через розріз у нижній частині живота та триває від години до двох під загальним наркозом. Реабілітація відбувається у домашніх умовах протягом 4-6 тижнів. Жінки після видалення матки не можуть завагітніти.

Міомектомія

Операція міомектомії передбачає видалення міоми без завдання шкоди матці. Проте є ризик появи нових вузлів. Жінкам з множинними, дуже великими або глибоко розташованими міомами рекомендують абдомінальну операцію із розкриттям черевної порожнини. Це серйозна хірургічна процедура включає розріз шкіри в нижній частині живота і видалення міоми зі стінки матки. Потім м'яз матки знову зшивається у кілька шарів. Метод підходить для збереження можливості завагітніти. Реабілітація, як і за гістеректомії, проходить у домашніх умовах протягом 4-6 тижнів.

Отже, міома матки – доброякісна пухлина, яка росте досить повільно з м'язової тканини та вкрай рідко переростає у рак. Але в ситуаціях, коли відзначається дуже швидке зростання міоматозних вузлів, перекрут ніжки пухлини, здавлювання органів черевної порожнини або гострі болі, необхідне оперативне втручання, яке може бути вкрай малоінвазивним завдяки сучасній медицині.

Здоров'я безцінно – бережіть себе!
Моя Аптека – з любов'ю та турботою.