Хронічне обструктивне захворювання легень (ХОЗЛ)

Хронічна обструктивна хвороба легень (скорочено ХОЗЛ) дуже поширена серед населення. Нею страждає практично кожен курець у віці 45 років і старше. Більшість з них – чоловіки, хоча поширеність серед жінок швидко зростає в останні роки. Вважається, що захворюваність набагато вище, ніж значення статистики, оскільки багато пацієнтів не звертаються за медичною допомогою. Так, 80% пацієнтів з ХОБЛ не діагностовані і не знають про своє захворювання.

За оцінками Всесвітньої організації охорони здоров'я, 65 мільйонів чоловік в даний час страждають від хронічної або помірною обструктивної хвороби легень. Щорічно 3 мільйони людей в усьому світі вмирають від ХОЗЛ, що стало восьмою за частотою причиною смерті. Очікується, що до 2030 року вона стане третьою за значимістю причиною смерті в світі.

Що ж таке хронічна обструктивна хвороба легень? За якими симптомами її визначають? Чому вона виникає і чим загрожує? Чи є лікування від ХОЗЛ? Як змінити спосіб життя, щоб уникнути цього захворювання? Про це читайте далі в нашій публікації.

     ЗМІСТ:

Хронічна обструктивна хвороба легень: що це?

ХОЗЛ – хронічне прогресуюче запальне захворювання легень, яке вражає бронхи та обмежує надходження повітря до легень. В результаті звуження бронхіальних ходів ускладнюється надходження і вихід повітря з легенів. Це загальна назва багатьох станів, що ускладнюють газообмін у легенях. ХОЗЛ включає два види уражень легенів:

• Хронічний обструктивний бронхіт – необоротне звуження дрібних дихальних шляхів, що призводить до утрудненого дихання, особливо видиху. Характеризується тривалим вологим кашлем протягом не менше 3-х місяців;
• Емфізема – руйнування легеневої тканини, що призводить до втрати еластичності легенів і збільшує їх повітряний простір. Це збільшує ризик виникнення колапсу дихальних шляхів. Характеризується задишкою та іноді призводить до серцевої недостатності.

В результаті цих двох типів пошкоджень порушується функція газообміну в легенях: надходження кисню і виведення вуглекислого газу. У кожного пацієнта з ХОЗЛ такі порушення або існують в різному ступені або поєднуються разом.

Стадії ХОЗЛ виділяють в залежності від результатів спірометричного тесту:

• Стадія I – є лише невелике обмеження припливу повітря до легенів, кашель з мокротинням;
• Стадія II – спостерігається помірне обмеження припливу повітря в легені та більш сильна задишка;
• Стадія III – спостерігається серйозне обмеження припливу повітря в легені, сильна задишка, погіршення якості життя та здатності виконувати повсякденні дії;
• Стадія IV – вкрай сильне обмеження припливу повітря до легенів.

Хронічне обструктивне захворювання легень: причини

Куріння

Основною причиною розвитку хвороби у жителів розвинених країн є куріння тютюну. Шкідливі компоненти, що містяться в сигаретному димі, викликають в дихальних шляхах реакцію імунної системи, призводячи до хронічного запалення з підвищеним продукуванням мокротиння, яке блокує дихальні шляхи. Інший ефект впливу – порушення здатності самоочищення дихальних шляхів від слизу, що підвищує сприйнятливість до інфекцій дихальних шляхів.

          У 80% людей причиною ХОЗЛ стало куріння.

Пасивне куріння

Часте та тривале перебування в середовищі людей, що палять, таке ж шкідливе як від безпосереднього куріння, так ніби ви самі курили сигарети.

Забруднення повітря

У країнах, що розвиваються основними причинами розвитку хвороби є тривала дія шкідливих хімічних речовин, забруднення повітря, використання палива для опалення та приготування їжі в недостатньо вентильованих приміщеннях. Сюди також відноситься забруднення повітря пилом та випарами на робочих місцях.

Генетичний фактор

Приблизно в 5% випадків захворювання виникає в результаті генетичного дефекту, званого дефіцитом альфа-1-антитрипсину. Цей білок пригнічує процеси деструкції в організмі, включаючи тканину легенів.

Структура легень

Нові дослідження вказують на структуру легких як на ще один можливий фактор, який може пояснити обструкцію, в тому числі у курців.

Американське дослідження, опубліковане в червні 2020 року, показало, що однією з можливих причин захворювання є диспепсія – стан, при якому спостерігається невідповідність між загальною структурою легенів та дуже маленькими легеневими протоками. Вважається, що відбувається це в дитинстві, коли легеневі протоки розвиваються повільніше, ніж легені в цілому. Дослідження показало, що диспепсія збільшує ризик розвитку обструкції легенів до восьми разів.

Симптоми хронічної обструктивної хвороби легень

Захворювання розвивається поступово з роками, викликаючи звуження бронхіальних шляхів та незворотнє ураження альвеол (повітряних мішечків у легенях, де відбувається повітрообмін: кисень всмоктується в кров, а вуглекислий газ виділяється в легені).

У міру прогресування хронічного обструктивного захворювання легень дихати стає все важче і важче, і пацієнту стає важко виконувати навіть прості завдання, наприклад, сходити в магазин. Коли через дихальні шляхи до тіла надходить недостатня кількість кисню, збільшується ризик серцевої недостатності.

Перші симптоми ХОЗЛ відносно легкі і можуть бути схожі на звичайну застуду: задишка, постійний кашель та підвищене виділення слизу з дихальних шляхів.

Серйозні скарги пацієнтів зазвичай проявляються лише на четвертому чи п'ятому десятилітті життя і залежать від типу пошкодження легенів. Вони включають:

• Задишку, особливо при фізичному навантаженні;
• Хронічний кашель;
• Часте виділення мокротиння з дихальних шляхів;
• Біль у грудній клітині;
• Хрипи;
• Свистяче дихання;
• Рецидивуючі респіраторні інфекції;
• Почастішання пульсу;
• Блакитий відтінок губ та кінчиків пальців;
• Набряк нижніх кінцівок, особливо в литках, ступнях та кісточках.

Ще одна характеристика ХОЗЛ – періоди загострень та ремісій. Загострення виражається в посиленні задишки, кашлю та обє'му мокротиння, іноді аж до госпіталізації. Найчастіше воно відбувається в холодну пору року або при появі тригера (забрудненого повітря, куріння).

На запущених стадіях хвороби з'являється значна стомлюваність, втрата апетиту та ненавмисна втрата ваги.

Хронічне обструктивне захворювання легень: ускладнення

Закупорка легень може призвести до різних ускладнень, які можуть серйозно зашкодити життєдіяльності пацієнтів та навіть скоротити тривалість їх життя.

Респіраторні інфекції

Люди з ХОЗЛ піддаються підвищеному ризику зараження респіраторними інфекціями, включаючи вірус грипу та грипоподібні віруси, що викликають пневмонію. Інфекції також можуть викликати загострення легеневої непрохідності. З цієї причини важливо щорічно перед зимовим сезоном вакцинуватися від грипу.

Нові дослідження показують, що пацієнти з ХОЗЛ також схильні до ризику зараження коронавірусом. При виникненні Covid-19 перебіг захворювання проходить у вкрай важкій формі.

Серцево-судинні захворювання

Багато досліджень вказують на зв'язок між обструктивними захворюваннями легень і розвитком серцево-судинних захворювань, включаючи серцеві напади, інсульти та навіть зупинку серця.

           ХОЗЛ більш ніж удвічі збільшує ризик раптової смерті від зупинки серця.

Рак легенів

У людей з діагнозом ХОЗЛ є підвищений ризик розвитку раку легенів у 2 рази. Але в цьому випадку це непрямий зв'язок на тлі іншого фактора ризику – куріння.

Легенева гіпертензія

Легенева обструкція збільшує ризик розвитку гіпертонії в артеріях, що постачають кров у легені. Ця, так звана легенева гіпертензія, згодом може привести до ослаблення серцевого м'яза та серцевої недостатності.

Депресія

Обструкція легенів збільшує ризик психічних розладів, включаючи розвиток депресії, від якої страждають близько 40% пацієнтів з ХОЗЛ.

Когнітивні функціональні розлади мозку

Кілька досліджень показують, що порушення легеневої функції може призводити до пошкодження дрібних кровоносних судин в головному мозку та внутрішньомозкового крововиливу з можливим впливом на когнітивні функції мозку.

Хронічна обструктивна хвороба легень: діагностика

ХОЗЛ часто не діагностується на ранніх стадіях, тому в багатьох випадках діагноз ставиться тільки тоді, коли хвороба вже прогресує. Щоб діагностувати це захворювання, необхідно пройти медичний огляд, який включає вивчення симптомів та сімейного анамнезу хвороби, впливу забрудненого повітря на робочому місці і місці проживання, стажу паління. Також проводиться ряд досліджень, які допоможуть виключити інші захворювання, такі як астму.

Спірометрія

Найпоширеніший тест – це перевірка функції легенів за допомогою спірометру. Це надійний, простий, неінвазивний, безпечний і недорогий тест. В ході дослідження випробуваному необхідно видихати в спеціальну трубку, підключену до пристрою, що зветься спірометром. Пристрій вимірює об'єм повітря і швидкість повітряного потоку, коли він видихається з легенів під час навантаження. Тест також вимірює максимальний об'єм повітря, що поглинається легенями. У хворого цим захворюванням об'єм повітря, що видихається менше, ніж у здорової людини того ж віку.

За допомогою цього тесту можна діагностувати ХОЗЛ ще до появи симптомів, відстежувати прогресування захворювання та контролювати якість лікування.

Рентген грудної клітини

Радіографічна візуалізація допомагає діагностувати опухлі легені та емфізему, а також може виключити інші захворювання легенів та серцеву недостатність. На знімках будуть показані патологічні порушення у пацієнтів з тяжкою стадією ХОЗЛ, але вони можуть бути відсутніми у пацієнтів з помірним ступенем тяжкості.

Комп'ютерна томографія (КТ)

Це більш чутливе дослідження, ніж рентгенографія, коли мова йде про діагностику захворювань легенів. Тест призначений для ранньої діагностики порожнини легенів в ситуаціях емфіземи та грає вирішальне значення при призначенні оперативного втручання. КТ також використовується в якості скринінгового тесту для діагностики раку легенів.

Аналіз крові

Аналіз крові виявляє наявність залізодефіцитної анемії, яка може погіршити хворобу легенів. У стані анемії організм не отримує необхідної кількості кисню. Аналіз крові також може виявити поліцитемію, тобто аномальне збільшення загального об'єму червоних кров'яних тілець.

Хронічна обструктивна хвороба легень: лікування

Обструктивна хвороба легень невиліковна, а терапевтичні цілі полягають в першу чергу в полегшенні існуючих симптомів та запобіганні прогресування захворювання.

Існує велика кількість медикаментозних методів лікування ХОЗЛ, які зменшують симптоми та запобігають майбутнім ускладненням захворювання. У деяких випадках навіть розглядають можливість хірургічного втручання. Однак, для ефективного лікування хвороби необхідні профілактичні заходи та рання діагностика.

Запорукою успішного лікування ХОЗЛ є повна відмова від куріння.

Важливо відзначити, що до цих пір безпека використання електронних сигарет не доведена. Незважаючи на вирішальну важливість відмови від куріння, важливо знати, що захворювання може розвинутися у тих, хто курив у минулому і кинув, і що відмова від куріння відіграє важливу роль в уповільненні прогресування захворювання, але не може привести до повного виліковування.

Медикаментозне лікування ХОЗЛ

При хронічному обструктивному захворюванні легень використовують ліки регулярного прийому для запобігання загострень, а також короткострокового прийому при загостреннях, що володіють потужним протизапальним ефектом.

Бронходилататори – це широко використовувана сьогодні група препаратів для лікування легеневих захворювань, які вводяться через інгалятори і впливають на розслаблення м'язів навколо дихальних шляхів. Використання інгаляторів, що містять бронходилататори, призводить до розширення дихальних шляхів і допомагає полегшити симптоми захворювання, включаючи кашель та задишку. Вибір відповідного інгалятору або інгаляторів здійснюється індивідуально для кожного пацієнта залежно від тяжкості захворювання і характеру симптомів. Успіх лікування інгалятором в дуже великій мірі залежить від правильного технічного використання, тому дуже важливо, щоб пацієнтові була надана детальна демонстрація того, як його використовувати, і бажано випробувати досвід роботи з інгалятором з медичним працівником. Крім цього, дослідження показують, що ці препарати також уповільнюють прогресування обструкції легких.

Бронходилататори класифікують за тривалістю дії, механізмом дії та режимом очікування. Існують бронходилататори, які впливають на короткочасне розширення бронхів і призначені для випадків задишки з негайним ефектом протягом 6-4 годин після прийому дози, а є бронходилататори тривалої дії, які діють через 12-24 години після прийому препарату. Існують також бронходилататори «антихолінергічного» типу та агоністи бронходилататоров, які також називаються симптоматичними. В Україні дозволені такі препарати:

• Антагоністи β-блокатори короткої дії (сальбутамол, фенотерол);
• Агоністи β-адренорецепторів тривалої дії (салметерол, формотерол, індакатерол);
• Агоністи β-блокатори короткої дії/блокатори М-холінорецепторов (фенотерол, іпратропію бромід);
• Агоністи β-адренорецепторів тривалої дії/ІКС (салметерол, флутиказон, формотерол, будезонід);
• Блокатори М-холінорецепторів тривалої дії (тіотропію бромід);

Метилксантини (амінофілін, теофілін, доксофілін) призначаються в якості додаткового терапевтичного засобу, коли використання бронходилататорів недостатньо ефективне. Препарат розслаблює м'язи дихальних шляхів і забезпечує більш ефективне надходження повітря.

Інгаляційні та системні стероїди. Інгаляційні препарати, що містять кортикостероїди (беклометазон, будесонід, флутиказон), зменшують запалення в дихальних шляхах і допомагають запобігти загостренню та нападам кашлю. Ці препарати особливо ефективні для пацієнтів, які страждають на захворювання, яке часто супроводжується загостреннями. Системні кортикостероїди (преднізолон, метилпреднізолон) приймають у вигляді таблеток протягом короткого періоду часу, але не більше 5 днів.

Інгібітори фосфодіестерази 4 (рофлуміласт) призначений для пацієнтів з важкими симптомами, що супроводжуються хронічним бронхітом. Препарат допомагає знизити частоту загострень, але через побічні ефекти його рекомендують не часто.

Муколітичні та відхаркувальні засоби (карбоцистеїн, ацетилцистеїн) сприяють розрідженню та виведенню мокротиння.

Нестероїдні протизапальні препарати (фенспірид) призначені для зменшення продукції запальних факторів в організмі.

Для інгаляційного введення ліків поряд з кишеньковими інгаляторами використовують небулайзери. Це невеликий пристрій для введення лікарського засобу у вигляді спрею. При активації небулайзера лікарський засіб, що знаходиться в рідкому стані, перетворюється в м'який аерозоль, який потрапляє в дихальні шляхи пацієнта через маску. Це дає можливість використовувати велику дозу препарату.

Киснева терапія

Пацієнтам, які страждають від нестачі кисню в крові, іноді потрібен додатковий кисень, що поставляється за допомогою кисневої терапії. Киснева терапія може проводитися з використанням домашніх кисневих балонів і носових масок, а також з використанням інноваційних пристроїв, таких як побутові та портативні генератори кисню.

Було показано, що киснева терапія покращує якість життя пацієнтів з хронічними обструктивними захворюваннями легень і є єдиним методом лікування цього захворювання, яке, як було науково доведено, продовжує життя.

У рідкісних випадках пацієнтам потрібна госпіталізація, особливо при важких епізодах загостреннях хвороби.

Хірургічні методи лікування ХОЗЛ

Пацієнтам, які страждають важкою формою емфіземи, іноді необхідна інвазивна хірургія, оскільки медикаментозне лікування не допомагає зменшити респіраторні симптоми.

• Зменшення об'єму легенів

Метод передбачає хірургічне видалення пошкоджених частин легенів, зменшуючи їх на 20-35%, щоб поліпшити дихальну функцію. В даний час виконується в основному ендоскопічним методом, коли інструмент вводиться через невеликий розріз в грудній клітині.

Люди, які перенесли цю операцію, піддаються високому ризику розвитку пневмонії та страждають від витоку повітря в місцях, де легені були прооперовані.

• Трансплантація легенів

Пацієнти, у яких спостерігається стан крайньої задишки та легеневої недостатності, і які вичерпали всі можливі варіанти лікування, рекомендуються для пересадки органу. У багатьох випадках після трансплантації легень пацієнту доведеться приймати ліки, які запобігають відторгненню пересадженого органу все життя.

Профілактика хронічного обструктивного захворювання легенів

Спосіб життя сильно впливає на ризик розвитку хронічної обструктивної хвороби легень і, з іншого боку, полегшує симптоми у пацієнтів з цим захворюванням.

• Вакцинація. Хворі на ХОЗЛ особливо схильні до рецидивуючих респіраторних інфекцій. В результаті такої інфекції іноді виникають загострення, які посилюють симптоми і можуть привести до госпіталізації. Тому важливим профілактичним лікуванням для всіх хворих на ХОЗЛ є вакцинація від грипу, яка знижує захворюваність та смертність в цій групі населення. Вакцина проти пневмококової пневмонії також рекомендується деяким пацієнтам. У деяких випадках пацієнти можуть отримати рекомендацію про регулярне лікування антибіотиками, призначеними для зменшення респіраторних інфекцій.
• Відмова від куріння. Кращий спосіб запобігти ХОЗЛ – це відмова від куріння. Курець із захворюванням повинен якомога швидше кинути цю згубну звичку. Це допоможе сповільнити прогресування хвороби. Важливо уникати будь-якого контакту з сигаретним димом.
• Регулярна фізична активність. Регулярні вправи поліпшують серцево-легеневу витривалість і ефективність дихання. Рекомендуються аеробні вправи (ходьба, біг, їзда на велосипеді, підйом по сходах) не менше 5 разів на тиждень по 30 хвилин або довше. Надмірна вага може посилити задишку, тому людям з надмірною масою рекомендується знизити її.
• Збалансована дієта. Рекомендації включають збільшення вживання фруктів і овочів та зменшення кількості жирів (особливо насичених), солі та цукру в меню. Пийте багато рідини, особливо чистої води, яка допомагає зменшити кількість мокротиння в легенях та горлі.
• Використання зволожувача повітря. Ці пристрої допомагають зменшити надмірну кількість мокротиння та слизу в дихальних шляхах, а також зменшити відчуття закладеності в грудях та здатності вільно дихати.

Таким чином, ХОЗЛ – це поширене захворювання, яке значно впливає на тривалість та якість життя.

Здоров'я безцінне – бережіть себе!
Моя Аптека – з любов'ю і турботою.