Середній отит у дітей: чи завжди потрібні антибіотики?

Інфекційні захворювання вух спостерігаються як у дорослих, так і у дітей, але найчастіше вони зустрічаються у малюків у віці від 6 місяців до 6 років. Перший пік захворюваності припадає на другий рік життя дитини, а другий – на 6 років. Після 8 років частота вушних інфекцій значно знижується.

     ЗМІСТ:

Найчастіше захворювання вуха виникають в зимовий час після перенесеної простуди та під час купального сезону влітку. Більше 50% дітей будуть страждати, щонайменше, від однієї вушної інфекції протягом першого року життя.

Анатомічна будова вуха

Вухо є органом, що відповідає за слух і допомагає підтримувати рівновагу. Прийнято виділяти в його будові 3 частини:

• Зовнішнє вухо – видима частина, яка передає за допомогою вушної раковини звукові хвилі, які виходять ззовні та викликають вібрацію барабанної перетинки. Барабанна перетинка відділяє зовнішнє вухо від середнього.
• Середнє вухо – включає простір за барабанною перетинкою, де розташовані 3 маленькі слухові кістки: молоточок, ковадло та стремено. Вони відповідають за передачу та посилення звуку. Порожнина середнього вуха заповнена повітрям і пов'язана з носоглоткою за допомогою євстахієвої труби, яка вирівнює тиск по обидва боки барабанної перетинки. Саме в цій області виникає більшість інфекційних захворювань. Також важливо розуміти зв'язок між порожниною середнього вуха та носом. Якщо з'єднуючий їх канал забитий (наприклад, при великих аденоїдах), тоді не відбувається належної вентиляції порожнини середнього вуха.
• Внутрішнє вухо – містить додаткові слухові органи (переддень, півкруглі канали, равлика). Воно являє собою систему каналів, заповнених рідиною, та слухових нервів, які пов'язані з мозком і передають до нього сигнали.

Що таке середній отит?

Отит середнього вуха – це інфекційне захворювання середньої частини вуха, частіше вірусне або бактеріальне і рідше грибкове. Воно починається зі скупчення рідини в порожнині середнього вуха, в просторі між барабанною перетинкою та внутрішнім вухом. Ця порожнина природним чином дренуєтся через відкритий канал в задню частину ротової порожнини. Але у разі набряку, викликаного найчастіше вірусною інфекцією верхніх дихальних шляхів, бактерії з порожнини рота засмоктуються у вухо. Накопичена рідина в замкнутій порожнині є сприятливим середовищем для розмноження патогенних бактерій та вірусів. Зростаючий тиск всередині замкнутого простору вуха призводить до сильного болю, а іноді і до стану абсцесу.

Вушні інфекції – це скоріше механічна проблема, оскільки запалення перешкоджає відтоку рідини з вуха, особливо якщо в анамнезі є застійні явища у верхніх дихальних шляхах та тенденція до збільшення мигдаликів, аденоїдів та поліпів, які перешкоджають дренуванню вушного каналу і викликають застій рідини в цій області.

Середній отит, що викликаний вірусною інфекцією, має гострий характер, розвивається протягом декількох годин і триває кілька днів. Таке запалення майже завжди розвивається після запалення дихальних шляхів з ринітом та закладенням, що порушують функцію слухового проходу і належні механізми вентиляції середнього вуха.

Причиною частих вушних захворювань у дітей є незрілість анатомічної структури вуха. У середньому вусі є вентиляційний отвір для ротової порожнини, функція якого полягає в регулюванні тиску між середнім вухом та тиском зовні. По інший бік від середнього вуха знаходиться барабанна перетинка, яка повинна бути щільно закритою. У немовлят і маленьких дітей структура цього отвору така, що вирівнювання тиску не виконується належним чином і у вусі створюється розрідження, яке змушує рідину перекачуватися з навколишніх кровоносних судин в порожнину вуха. Їх вушний канал дуже вузький і легко блокується.

Оскільки порожнина середнього вуха межує з внутрішньочерепним простором, де знаходиться мозок, важливо серйозно поставитися до захворювання, оскільки воно може призвести до небезпечних для життя ускладнень.

Класифікація отиту

Захворювання вуха прийнято розділяти за місцем локалізації інфекції та за характером перебігу хвороби.

Отит за місцем локалізації:

• Інфекція зовнішнього вуха – найчастіше виникає у плавців та літніх людей. Патогенна мікрофлора (частіше бактеріальна та грибкова) локалізується у вушній раковині або проході. Таке запалення не є небезпечним, але може поширитися на інші області.
• Інфекція середнього вуха – це вірусна або бактеріальна інфекція в просторі за барабанною перетинкою. Вона найчастіше потрапляє туди з інфікованих дихальних шляхів.
• Інфекція внутрішнього вуха – рідкісна та складна форма захворювання, яка викликає порушення вестибулярного апарату. Супроводжується блювотою, нудотою та запамороченням.

Види отиту за характером запалення:

• Гостра форма отиту – розвивається дуже швидко і триває від декількох днів до двох тижнів. Найчастіше є односторінною. У дитини підвищується температура, пропадає апетит, може виникнути діарея та блювота. На першій стадії виникає гіперемія. Це означає закупорку кровоносних судин у верхній частині задньої частини барабанної перетинки. З'являються гнійні мішки, які через кілька днів проривають барабанну перетинку, несучи з собою полегшення для маленького пацієнта. Потім перетинка заживає, не погіршуючи при цьому якість слуху.
• Хронічна форма – це запалення, яке триває більше двох тижнів або спостерігаються повторювані випадки вушних інфекцій. Захворювання характеризується виникненням отвору у перетинці та періодичним витіканням з нєї гнійних виділень. Утворений отвір робить вухо більш уразливим для патогенних мікроорганізмів, яким легше через нього проникати. Симптоми хронічної форми менш виражені, ніж при гострій формі, але наслідки більш серйозні. Можлива часткова втрата слуху через рубцювання барабанної перетинки. Хронічний отит зазвичай не супроводжується болем, але викликає дискомфорт. Зовсім маленька дитина часто прокидається ночами і плаче.

Які діти схильні до виникнення вушних інфекцій?

Є кілька факторів, які роблять дітей більш уразливими до інфекцій середнього вуха:

• Особливості анатомічної будови вуха у дітей у віці до 5 років;
• Відвідування дитячого садка, оскільки зростає частота простудних захворювань;
• Діти з алергією;
• Збільшені аденоїди та мигдалини;
• Діти, котрі піддаються дії сигаретного диму. Сигаретний дим викликає запалення дихальних шляхів і порушення функцій слизових оболонок дихальних шляхів;
• Заміна грудного годовування, оскільки в грудному молоці присутні речовини, що допомагають боротися малюкові з інфекціями;
• Годування дітей в положенні лежачи. Молоко або дитяче харчування можуть потрапити в слуховий прохід та викликати запалення. Важливо стежити за тим, щоб діти сиділи під час годування;
• Діти з сімейною історією частих захворювань вух;
• Вроджені вади розвитку, наприклад вовча паща.

Симптоми отиту середнього вуха

Основними симптомами середнього отиту є різкий біль або стійкий дискомфорт у вусі через тиск рідини на барабанну перетинку, яка посилюється в положенні лежачи, а також виділення з вушного проходу. При появі джерела бактеріальної інфекції з'являються додаткові симптоми:

• Висока температура;
• Нежить;
• Кашель;
• Діарея;
• Порушення сну;
• Втрата слуху.

Поряд з цими гострими симптомами рецидивні вушні інфекції можуть з часом погіршити розвиток дитини на фізичному, вербальному та емоційному рівні.

Симптоми хронічного запалення середнього вуха менш виражені в порівнянні з симптомами гострого запалення. Вони тривають довго (не менше двох тижнів) або мають тенденцію повертатися.

У різному віці діти виражають біль при отиті по-різному. Немовлята можуть плакати частіше, ніж зазвичай, особливо вночі. Важко діагностувати захворювання у немовлят, які не можуть повідомити про джерело свого дискомфорту, проте вушні інфекції є варіантом, який не слід відкидати.

Маленькі діти можуть тягнути за вухо, але це не однозначна ознака вушної інфекції, тому що деякі так заспокоюють себе під час втоми або занепокоєння. Якщо це явище виникло раптово і супроводжується підвищенням температури тіла, то є привід для підозр захворювання вуха. До трирічного віку дітям складно визначити місцезнаходження болю і вони можуть сказати, що у них болить живіт. Крім цього, оскільки область вуха знаходиться близько до мигдалин та задніх зубів, то коли дитина вказує на область вуха, варто також перевірити горло та зуби, щоб виключити проблему в цих областях. Деякі діти страждають від дуже сильного болю у вусі, тому будуть відчувати сильне занепокоєння і їх важко заспокоїти.

Вушна біль вважається однією з найсильніших видів болю.

У рідкісних випадках отит проходить безсимптомно. Дитина може скаржитися лише на закладеність вуха, погано чути та втрачати рівновагу.

Ускладнення отиту

У більшості випадків при правильному лікуванні отит проходить без ускладнень. Однак подальше лікування необхідно в тих випадках, коли запалення повертається знову і знову, коли не загоюється або призвело до таких проблем, як втрата слуху та розрив барабанної перетинки. Без належного лікування можуть розвинутися серйозні і навіть небезпечні для життя ускладнення.

Мастоїдит. Якщо інфекція середнього отиту не лікується належним чином, вона може поширюватися від вуха на інші області голови та викликати мастоїдит. Це запалення соскоподібного відростка. Воно може виникнути при перериванні курсу антибіотикотерапії або появі антибіотикорезистентності до ліків. Це часте ускладнення середнього отиту виникає в основному у дітей у віці до двох років. Характеризується припухлістю, почервонінням, біллю, місцевою болісністю шкіри та іноді високою температурою.

Петрозит. Запалення може торкнутися ділянок піраміди скроневої кістки, що не зайняті кістковим лабіринтом. Цьому сприяє виражена пневматизація соскоподібного відростка. Стан характеризується рясними виділеннями гною з вуха, нападами головного болю, температурою, як правило, не висока. Інфекція в цій області може викликати абсцес.

Лабіринтит. В цьому випадку відбувається ураження периферичних відділів слухового та вестибулярного аналізаторів. Патогени проникають до вушного лабіринту та можуть викликати погіршення слуху, порушення координації, запаморочення.

Внутрішньочерепні ускладнення виникають вкрай рідко. Серед них зустрічаються менінгіт, абсцес речовини головного мозку, епідуральний абсцес, тромбоз латерального синуса.

Діагностика отиту середнього вуха

При появі у дитини симптомів, про які говорилося вище, слід терміново привести її на прийом до педіатра або отоларинголога. Лікар ретельно огляне вушний прохід за допомогою пристрою, під назвою отоскоп. Апарат оснащений джерелом світла та збільшувальним склом. Процедура не принесе дискомфорту маляті. Обстеження покаже наявність або відсутність скупчення рідини в середньому вусі, покаже колір та цілісність барабанної перетинки.

Також необхідно провести тестування слухових характеристик юного пацієнта та тест на рухливість барабанної перетинки (тіпанометрія). У деяких випадках потрібна комп'ютерна томографія або МРТ.

Лікування середнього отиту у дітей

Як правило, в 80% випадків гострого середнього отиту діти одужують протягом 3 днів без будь-якого лікування, а лопнула барабанна перетинка заживає самостійно. Також відомо, що близько 50% вушних інфекцій є вірусними, а не бактеріальними. Оскільки не завжди можливо визначити причину захворювання, існують певні правила щодо лікування отиту. В даний час прийнятим підходом до лікування немовлят старше шести місяців є відстрочене лікування. В цьому випадку, якщо дитина не відчуває сильного болю або температура невисока, лікар може порекомендувати почекати від 24 до 48 годин, щоб побачити, чи не станеться поліпшення стану. Якщо поліпшення немає або стан погіршується, слід звернутися до лікаря повторно. У цьому випадку лікар може порекомендувати прийом антибіотиків.

При отиті не рекомендується прочищати вуха малюка ватним диском або ватною паличкою.

Антибіотики

Прийом антибіотиків – це найпростіший та найефективніший спосіб лікування середнього отиту у дітей. Бактеріями, що викликають гострий середній отит, найчастіше є Morexella Cattarhalis, Hemophilus Influenzae та Streptococcus Pneumoniae. Найчастіше призначають препарати на основі амоксициліну. Дитині, чутливої до пеніциліну, буде призначено лікування цефуроксимом, цефтріаксоном. У разі резистентності вибирають кліндаміцин та амоксицилін+клавуланат.

Коли рекомендують антибіотикотерапію?

• При високій температурі;
• При сильному болі та неспокої дитини;
• При двосторонньому запаленні;
• При рецидивуючих інфекціях;
• Коли стан малюка погіршується через 2-3 дня.

При ефективному лікуванні антибіотиками ознаки лихоманки разом з місцевим болем повинні зникнути протягом 48 годин. Але навіть якщо здається, що стан поліпшується, завжди слід приймати рекомендовану дозу ліків. Якщо припинити давати ліки, інфекція може повернутися. Після закінчення курсу антибіотикотерапії потрібен повторний візит до лікаря. У більшості випадків рідина з вуха може зберігатися навіть без присутності бактерій, проте може знадобитися повторний курс антибіотиків з іншим механізмом дії для запобігання рецидиву запалення.

Хоча призначення антибіотиків може полегшити симптоми в короткостроковій перспективі, немає ніяких доказів того, що їх прийом скорочує тривалість одужання або знижує ймовірність розвитку ускладнень. Крім цього, в останні роки став очевидним розвиток стійкості бактерій, особливо пневмококів, до антибіотиків.

Деякі вважають, що тривале лікування антибіотиками може допомогти запобігти рецидиву інфекції середнього вуха. Вважається, що у дітей, у яких протягом 6 місяців розвивається більше трьох епізодів виникнення вушних інфекцій, є тенденція до розвитку рецидивів вушних інфекцій. У багатьох випадках лікар вирішує призначити такій дитині профілактичне лікування антибіотиками протягом декількох тижнів поспіль або після застуди. У той же час існує ймовірність розвитку стійкості до антибіотику, що приймається.

Вушні краплі з антибіотиком

Оскільки вушні краплі з антибіотиком не можуть проникнути через барабанну перетинку і досягти інфікованої порожнини середнього вуха, вони не застосовуються для лікування гострого запалення середнього вуха у дітей.

Назальна терапія

Існує теорія, що назальні краплі, що містять антигістамінні препарати (протиалергічні) зменшують закладеність та набряк слизової оболонки носа і носових пазух, що може полегшити відтік рідини із середнього вуха. На практиці ефективність цього лікування ще не доведена.

У більшості випадків рекомендується промивати солоною водою або використовувати сольові спреї, наприклад Хьюмер, Аква Маріс, Пшик, Називін, Но-соль.

Знеболюючі та жарознижувальні

Для зняття температури та болю призначають безрецептурні нестероїдні протизапальні засоби, такі як парацетамол (Еффералган, Антіфлу Кідс, Мілістан Дитячий, панадол Бебі) або ібупрофен (Ібуфен для дітей, Нурофєн для дітей, Ібунорм Бебі) в дозі, рекомендованій для ваги або віку дитини. Аспірин протипоказаний дітям молодше 16 років через побоювання розвитку синдрому Рея.

Дітям до 6 років не можна давати безрецептурні ліки без попередньої консультації з лікарем.

Проколювання барабанної перетинки

У деяких випадках, коли гній накопичується в порожнині середнього вуха і викликає сильний біль, лікар може проколоти барабанну перетинку, щоб злити його. У цього методу є ще одна перевага, крім знеболювання, він дозволяє протестувати зразок гною в лабораторії, щоб ідентифікувати вид бактерій, що викликали запалення і підібрати ефективне лікування антибіотиками. Операція не вимагає госпіталізації та зазвичай не супроводжується якими-небудь ускладненнями. Проходить під місцевим наркозом.

Тімпаностомія

Операція вимагає госпіталізації та проводиться під загальною анестезією. Під час процедури на барабанній перетинці роблять маленький отвір і вставляють трубку. Це дозволяє гною витікати та усуває тиск у вусі. Трубка залишається в мембрані на термін до 9 місяців і зазвичай виводиться самостійно в результаті загоєння барабанної перетинки. Лікування може виявитися невдалим, якщо трубка буде інфікована або заблокована. Метод рекомендований дітям у віці від 6 місяців до 2 років у яких розвиваються ускладнення в результаті гострого середнього отиту, а антибіотикотерапія не була ефективною.

Таким чином, середній отит у дітей є дуже болючим та серйозним захворюванням, що вимагає ранньої діагностики та консультації лікаря. Несвоєчасне лікування може принести дитині багато страждань та навіть погіршити слух.

Здоров'я безцінне – бережіть себе!
Моя Аптека – з любов'ю і турботою.