Дженерики та оригінальні препарати: відмінності та безпека

Для багатьох людей дженерики ліків є відмінним рішенням, оскільки вони є дешевшими аналогами оригінальних препаратів. Також поширена думка, що висока вартість оригіналу обумовлена тим, що фармкомпанії хочуть отримати від нього максимальний прибуток, тому немає сенсу переплачувати. Однак не всі довіряють ефективності та безпеці замінників, навіть незважаючи на те, що вони повинні містити однакові діючі речовини.

Відтворені препарати щороку збільшують свою частку в асортименті аптек по всьому світу, пропонуючи кращу доступність для пацієнтів з різним достатком. При цьому, незважаючи на широке використання в Україні та всьому світі, питань до ефективності та безпеки препаратів дженериків стає дедалі більше.

У чому різниця між оригінальним препаратом та генериком? Чому генеричні таблетки дешевші за оригінал? Що впливає на їхню ціну? Які дослідження мають проходити препарати дженерики?

     ЗМІСТ:

Оригінальні лікарські засоби: що це?

Оригінальним називається лікарський препарат уперше створений та представлений на ринку конкретною компанією під патентованою назвою та захищений патентом. Такі ліки мають доведену терапевтичну ефективність, безпеку та якість. Вони пройшли тривалий шлях та повний цикл доклінічних та клінічних випробувань. Ефективність та безпека повинні бути доведені на підставі повних даних, що включають результати хімічних, біологічних, фармацевтичних, фармакологічних та токсикологічних досліджень та, найголовніше, результати багатоцентрових, рандомізованих та контрольованих клінічних досліджень І, ІІ та ІІІ фаз.

Фармацевтична компанія розробляє новий препарат, що містить певний активний інгредієнт і продає його під обраною для нього назвою. Препарати оригінали зазвичай складаються з активної речовини, нанесеної на іншу речовину (допоміжну речовину). Ці додаткові речовини не виявляють лікувальної дії, а захищають активний інгредієнт від розкладання, покращують засвоюваність організмом, маскують гіркоту та виконують інші функції.

Процес розробки та схвалення нового препарату довгий і дуже дорогий. Переважна більшість досліджуваних сполук не потрапляють на ринок через неможливість продемонструвати безпеку чи ефективність. За статистикою лише 5 з 5000 експериментальних препаратів можуть дійти до стадії клінічних досліджень на людях. З цих п'яти, які мають найбільший терапевтичний потенціал, до аптек доходить лише один. Це і є оригінальний препарат. Розробка нових ліків та їх виробництво може займати багато років (від 5 до 10 років і більше) та вимагають величезних наукових та фінансових вкладень, що обчислюються мільйонами доларів. Внаслідок цього багатьом компаніям складно окупити всю витрачену суму грошей на розробку. Тому для стимуляції розробок нових препаратів компаніям-винахідникам надається багаторічний захист від відтворення їхньої інновації.

Щоб заохочувати інвестиції фармацевтичних компаній у дослідження та розробку нових ліків, інноваційний препарат буде захищений патентом. Згідно з міжнародним законодавством, лише власники патентів мають право виробляти їх та отримувати від них прибуток протягом певного періоду часу. Ексклюзивність дає змогу покривати витрати на розробку продукту. У різних країнах термін патентного захисту триває від 12 до 25 років. Згідно із українським законодавством, він становить 20 років.

Навіщо потрібні клінічні дослідження лікарських засобів?

Фармацевтична компанія розробляє ліки із унікальною діючою речовиною, запускає виробництво та починає продавати його. Однак на цьому шлях оригінального лікарського препарату не закінчується. Вихід компанії на фармацевтичний ринок з новою діючою речовиною, новим лікарським засобом – це складний процес, що триває кілька років. Активні речовини після масштабних та всебічних лабораторних досліджень передаються потім на стадію доклінічних досліджень для випробувань на тваринах. Початковий етап тестування зазвичай триває кілька років і дозволяє оцінити ефективність препарату, його потенціал та можливі побічні ефекти. Цей етап необхідний для зменшення ризиків небезпечного впливу людей у ході подальших клінічних випробувань.

Клінічні випробування, як правило, розділені на кілька фаз, у яких беруть участь групи здорових людей та людей з різними захворюваннями. У ході клінічних випробувань, крім іншого, визначають безпечне дозування для лікування цільового захворювання, а також найпоширеніші побічні ефекти від його використання як тривалого, так і короткострокового. Остання, третя фаза клінічних випробувань орієнтована визначення терапевтичної ефективності нового препарату. І навіть якщо всі стадії будуть пройдені з успіхом, то далі на виробника чекає складний і довгий процес реєстрації, документування всіх проведених аналізів, результати за всі роки досліджень діючої речовини.

Таким чином, розробка та вихід оригінального препарату на ринок, після чого його можна буде придбати в аптеці, є дуже тривалими та витратним процесом. Цим пояснюється монополізація та висока вартість нових ліків. Протягом кількох десятиліть вони будуть на законодавчому рівні захищені від відтворень і компанії можуть формувати нею ціну, виходячи зі своїх міркувань.

При цьому термін дії патенту обмежений, і після його закінчення інші компанії отримують дозвіл на виробництво препарату. Цим компаніям не потрібно інвестувати величезні суми та трудовитрати, які були потрібні для початкової розробки. Вони можуть просто виготовляти інший препарат, що містить той же активний інгредієнт. Він називатиметься генериком (дженериком).

Що таке дженерики лікарських засобів?

Генерік – це відтворення оригінального препарату, на діючу речовину якого минув термін патентного захисту. Це лікарський засіб, який має ідентичний якісний та кількісний склад діючих речовин та препаративну форму, як і референтний препарат. Простіше кажучи, це копія оригіналу. Ідентичність між генериком та оригіналом означає, що між ними немає різниці щодо ефективності та безпеки.

Коли термін дії патенту на оригінальні ліки спливає, будь-яка фармацевтична компанія має право зробити непатентований препарат, який буде його копією. Ліки генерики містять ту ж активну речовину, що й оригінал. При цьому допоміжні речовини, з якими пов'язана діюча речовина можуть відрізнятися від вихідної рецептури. Відповідно до законодавства України, різні солі, складні та прості ефіри, ізомери, суміші ізомерів, комплекси або похідні діючої речовини вважаються однією активною речовиною за умови, що вони суттєво не відрізняються з точки зору безпеки та ефективності. Різниця у складі допоміжних речовин може призвести до того, що смак, колір та текстура ліків будуть іншими, але це не повинно вплинути на ефективність лікування.

Найменування дженериків може бути таким:

• Патентовані препарати-дженерики – під власною торговою назвою;
• Напіврендові дженерики - під назвою виробника, якому передує назва діючої речовини;
• Непатентовані дженерики – під міжнародним непатентованим найменуванням (МНН).

Однакова біодоступність оригіналу і генерика має на увазі відсутність відмінностей у швидкості всмоктування активної речовини в організмі при введенні однієї і тієї ж дози активної речовини в однакових умовах. Тести на біодоступність проводяться в експериментах на групи з 12 здорових людей. В експериментах досліджується, серед іншого, максимальна концентрація генеричного препарату в порівнянні з оригінальним у крові суб'єкта, а також концентрації двох препаратів з моменту їх всмоктування до моменту зникнення з крові суб'єкта.

Виробник генеричного препарату не повинен проводити масштабні клінічні дослідження, щоб довести  терапевтичну ефективність та безпеку генерика, як це вимагається від оригінального виробника ліків, а має лише довести ідентичність біодоступності з оригіналом. Виведення генериків на ринок обмежується доказами про біологічну еквівалентність та свідоцтвом про реєстрацію. Виробники генеричних ліків витрачають приблизно 6-8% своїх доходів на дослідження та розробки, щоб забезпечити якість, безпеку та ефективність своєї продукції. Крім того, дженерики складають трохи більше половини (53%) обсягу ліків, що відпускаються за рецептом. З цих причин дженерики набагато дешевші за оригінали, а вихід копії на ринок навіть знижує ціну оригіналу.

Вимоги до препаратів дженерикам:

• Аналогічний склад (кількісний та якісний) діючих речовин з оригінальним (референтним) лікарським засобом;
• Аналогічна препаративна форма (таблетки, сироп, інгалятор та ін.). Розмір, колір та форма можуть відрізнятися;
• Доведена ефективність за біоеквівалентністю та біодоступністю.

Як і всі ліки, дженерики повинні пройти відповідні процеси оцінки, щоб отримати дозвіл на продаж, щоб гарантувати їхню якість, безпеку та ефективність. Дозволені дженерики регулюються так само, як і оригінальні ліки.

Препарати дженерики збільшують своє значення і вплив у світі, пропонуючи ту саму якість за більш привабливою ціною. Слід зазначити ще один ефект, який дженерики мають на фармацевтичний світ. Він полягає у стимулюванні фармкомпаній до розробки нових ліків. Внаслідок конкуренції та зниження ціни оригінальна компанія змушена звернути свою увагу на пошук наступної інновації, яка також може стати проривом.

Чим дженерики відрізняються від оригінальних препаратів?

З хімічної точки зору немає жодної різниці між оригінальним препаратом та дженериком. Діюча речовина, що міститься в них, ідентична – як за якістю, так і за кількістю. Тому їх можна розглядати як той самий препарат.

Дженерики відрізняються від оригіналу назвою, зовнішнім виглядом та упаковкою. Вони також відрізняються за ціною. Різниця між тими самими препаратами різних виробників може становити від 20% до 80%.

Порівняння цін оригінальних лікарських препаратів та дженериків на прикладі Аспірину (листопад 2022 р.)

Як зазначалося вище, можливий інший склад допоміжних речовин у дженериків. У деяких випадках він може надавати більш ефективний вплив на терапевтичний процес порівняно з оригінальним складом, оскільки при виведенні на ринок аналога оригінального препарату виробники дуже часто використовують більш сучасні виробничі лінії або впроваджують інноваційні рішення. Генерики можуть усунути неприємний смак, зменшити розмір таблетки, що має велике значення, наприклад, у разі ліків, які застосовуються для дітей. Зміни у складі додаткових речовин генерика також може вплинути на краще вивільнення активної речовини, що дозволяє пацієнтам приймати таблктки рідше (наприклад, один, а не тричі на день).

Коли не слід замінювати оригінальний препарат дженериком?

Багато досліджень довели, що дженерики та оригінальні препарати мають порівнянну терапевтичну ефективність, також немає відмінностей у плані безпеки використання. Пацієнт, незважаючи на те, що лікар призначив йому конкретні ліки, має право замінити його іншим аналогом. Проте є кілька винятків, коли не рекомендується перемикатися між препаратами. Це стосується деяких препаратів для лікування епілепсії та замісної гормональної терапії.

Важливо знати, що використання інших наповнювачів може в деяких випадках змінити дію дженерика, наприклад, його розчинення чи абсорбцію. В результаті це може призвести до зміни ефективності ліків та виникнення побічних ефектів. Особливо це стосується препаратів з вузьким терапевтичним індексом, який визначається як дворазова різниця між мінімальною концентрацією, що викликає токсичний ефект, та мінімальною терапевтичною концентрацією лікарського засобу в крові.

Відомі та документально підтверджені випадки збільшення числа епілептичних нападів у пацієнтів, які перейшли з оригінальних ліків з вузьким терапевтичним індексом на дженерик (наприклад, вальпроєва кислота, карбамазепін). Ці та багато інших досліджень показують, що, незважаючи на відповідність критеріям біоеквівалентності, використання генеричних протиепілептичних засобів викликає суперечки. Заміна генериків не рекомендується у пацієнтів, які отримують лікування оригінальним препаратом та досягли повної ремісії нападів.

Генерік може демонструвати більш високу концентрацію речовин у крові. Для окремих ліків, наприклад серцевих глікозидів, це може бути критичним і завдати шкоди здоров'ю пацієнта. Також відомий приклад заміни безилату амлодипіну (Норваск від Пфайзер) на малеат у відтвореній версії препарату. Виявилося, що ненасичена малеїнова кислота реагує з первинною аміногрупою амлодипіну з утворенням нової сполуки зі своїми фармакологічними властивостями. Іншою групою лікарських засобів, для яких відомі проблеми з еквівалентністю, є психотропні препарати. Такі ситуації були описані для діазепаму, пароксетину та клозапіну. У 2009 році було опубліковано дослідження, в якому вивчався взаємозв'язок між переходом з оригінального препарату на генерик та викликом швидкої допомоги, перебуванням у відділенні невідкладної допомоги та госпіталізацією. Згідно з його результатами, ризик був на 81% вищим у пацієнтів, які перенесли зміну препарату, порівняно з пацієнтами, які продовжили поточне лікування оригінальним препаратом.

Супротивники використання дженериків наголошують, що дослідження біоеквівалентності проводяться на дуже невеликій кількості здорових добровольців, тоді як у клінічних випробуваннях оригінального препарату беруть участь десятки тисяч пацієнтів. Вони вважають, що порівняння таких досліджень є нерелевантним. Також стверджується, що оптимальний вид солі визначається виробником на рівні створення інноваційного препарату з метою забезпечення найкращих умов рецептури, а тому будь-які модифікації повинні призводити до зниження якості препарату та його ефективності. Слід також пам'ятати, що для різних нових солей лікарських речовин не потрібне проведення токсикологічних досліджень, на відміну від оригінальних препаратів, тому їх токсикологічний профіль часто невідомий. У США такі дженерики на основі інших солей активної речовини не вважаються терапевтично еквівалентними оригінальним препаратам. І хоча вони отримують реєстрацію та широко використовуються в медицині, їх не можна вважати точними аналогами. При цьому слід зазначити, що іноді виробники дженериків купують ліцензію на той чи інший препарат у інноваційних компаній. У такій ситуації копія буде ідентична оригіналу, а дія та безпека обох коштів мають бути однаковими.

Таким чином, рішення про вибір оригінального або генеричного препарату і навпаки завжди повиненно бути ретельно зваженим. Важливо, щоб це було терапевтичним, а не комерційним рішенням. При цьому до них не правомірно застосовувати поділ ліків на категорії "гірше" та "краще". Якість та ефективність кожного бренду відтвореного препарату індивідуально та залежить від безлічі факторів. Одні з них можуть виявляти меншу ефективність, інші – однакову чи навіть більшу.

Здоров'я безцінно – бережіть себе!
Моя Аптека – з любов'ю та турботою.