Синдром втоми надниркових залоз: невизнана хвороба 21 століття

Швидкий ритм життя, постійні стреси, психологічні та емоційні напруження чинять значний вплив на наш організм. Багато людей дедалі частіше відчувають хронічну стомленість і слабкість. Хоча ці симптоми можуть бути наслідком недосипання або збудливості нервової системи через стрес, але існує менш відомий стан, який залишається невизнаним медичною наукою – втома надниркових залоз. Вважається, що близько 80% людей у сучасному світі страждають на певну форму синдрому втоми надниркових залоз. Ця концепція все ще викликає суперечки серед фахівців у галузі охорони здоров'я, але залишається темою, що викликає величезний інтерес і занепокоєння у людей, які борються з незрозумілим виснаженням та постійною втомою. 

У наступних розділах статті розглянемо детальніше функції надниркових залоз, симптоми їхнього виснаження, причини та способи відновлення їхньої роботи.

     ЗМІСТ:

Де розташовані наднирники та яку функцію вони виконують?

Наднирники – це маленькі залози, які розташовані над верхніми полюсами обох нирок. Незважаючи на їхній невеликий розмір, вони виконують дуже важливі функції в організмі. Залози мають шарувату структуру. Верхній шар називають корковим, нижній – мозкова речовина. Кожен шар виконує свої функції. Вони об'єднані спільною капсулою. 

Зовнішній корковий шар складається з кількох зон, що мають різну спеціалізацію:

• Клубочкова зона – шар, який виробляє мінералокортикоїди, в основному альдостерон та дозоксикортикостерон. Вони регулюють рівні електролітів (натрію і калію), сприяючи підтримці нормального кров'яного тиску і балансу води в організмі.
• Пучкова зона – шар виробляє глюкокортикостероїди, включно з гормоном кортизолом, кортизоном та кортикостероном. Вони беруть участь у регуляції обміну речовин, процесів травлення, рівня цукру, реакції на стрес та імунної функції. 
• Сітчаста зона – шар, що відповідає за вироблення статевих гормонів: андростендіону та невеликої кількості естрогенів. Ці гормони відіграють роль у регуляції статевої функції, фертильності та розвитку.

Гормони кори надниркових залоз необхідні для нормальної життєдіяльності людини.

Внутрішній шар мозкової речовини складається з клітин, які називаються хромафінними клітинами. Ці клітини виробляють катехоламінові гормони – адреналін та норадреналін. Адреналін і норадреналін відіграють важливу роль у підготовці організму до стресу, підвищують частоту серцевих скорочень, розширюють дихальні шляхи і збільшують концентрацію глюкози в крові. Вони також впливають на настрій, неспання та регуляцію артеріального тиску.

Функціонування надниркових залоз тісно пов'язане з гіпоталамусом та гіпофізом, які виробляють гормони, що контролюють активність надниркових залоз.

Синдром втомлених надниркових залоз: що це?

Синдром втомлених надниркових залоз – це поняття, що використовується для опису стану, за якого надниркові залози нездатні виконувати свої функції в повному обсязі через тривалу дію стресу або нестачу відпочинку. Це комплексний стан, що характеризується важким хронічним відчуттям втоми, зниженням рівня енергії, нездатністю впоратися зі стресом та іншими фізичними й емоційними симптомами.

Термін має неофіційний характер і не є визнаним медичним діагнозом, існують серйозні розбіжності з приводу визнання та класифікації цього стану. Нині немає надійних досліджень, які б підтверджували ідею надниркової втоми. Противники концепції стверджують, що подібні симптоми можна віднести до інших захворювань, таких як депресія, порушення сну або гормональний дисбаланс.

Сьогодні налічується лише кілька загальновизнаних захворювань надниркових залоз: хвороба Аддісона, хвороба Іценка-Кушинга, синдром Нельсона, гіперальдостеронізм (синдром Кона). У цих випадках є чітко визначені симптоми та показники в аналізах крові. 

Стадії виснаження надниркових залоз

• 1 стадія – підвищення рівня адреналіну, інсуліну та кортизолу, викликане повсякденними ситуаціями (іспит, співбесіда, розлучення). Початкова стадія зазвичай не викликає серйозних симптомів, якщо тільки стресові ситуації не відбуваються надто часто.
• 2 стадія – рівень статевих гормонів починає знижуватися, виникають відчуття виснаження, дратівливість, проблеми зі сном та лібідо. Увечері спостерігається сильна втома, проте заснути не вдається.
• 3 стадія – порушується робота гіпоталамуса (надмірно виробляється пептидний гормон гіпофіза), шлунок перестає виробляти травні ферменти і з'являються проблеми із засвоєнням елементів. Також можуть початися порушення щитоподібної залози та депресія. 
• 4 стадія – організм вже не здатний виробляти потрібну кількість гормонів і обмін речовин перебуває на низькому рівні. Ця фаза знаходиться всього за крок від хвороби Аддісона, коли наднирники практично перестають виконувати свої функції.

Причини втоми надниркових залоз

Прихильники синдрому втомлених надниркових залоз вважають, що тривалий вплив стресових чинників –фізичних, емоційних або екологічних – може призвести до перевантаження надниркових залоз. Проте точні причини порушення роботи цих залоз до кінця не визначені.

• Хронічний стрес. Тривалий вплив стресових чинників може спричинити перевантаження надниркових залоз, яким постійно необхідно виробляти гормони стресу (кортизол та адреналін). Це може призвести до виснаження резервів надниркових залоз і зниження їхньої здатності справлятися з новими стресовими ситуаціями.
• Нестача відпочинку. Невисипання та недостатній відпочинок негативно позначаються на здоров'ї надниркових залоз, спричиняючи дисбаланс гормонів, виснаження енергетичних запасів організму і навантаження на ці залози.
• Психологічні чинники. Емоційні та психологічні стреси, такі як хронічне занепокоєння, травми або тривалі періоди емоційних потрясінь, можуть чинити довгостроковий вплив на надниркові залози та сприяти їхньому виснаженню.
• Незбалансоване харчування. Неправильне харчування, включно з надлишком вживання цукру, простих вуглеводів та оброблених продуктів, може вплинути на функцію надниркових залоз і рівень глюкокортикоїдів.
• Хронічні захворювання. Деякі хронічні захворювання, такі як фіброміалгія, аутоімунні захворювання та дисфункція щитовидної залози, можуть бути пов'язані з втомою надниркових залоз.
• Фактори способу життя. Сюди можна включити неправильне харчування, надмірне споживання кофеїну або стимуляторів, незбалансований або надто напружений режим роботи та особистого життя.
• Коливання рівня цукру в крові. Різкі коливання рівня цукру в крові внаслідок вживання великої кількості рафінованих цукрів та вуглеводів створюють навантаження на наднирники. 
• Хронічні інфекції або хвороби. Часті інфекційні захворювання, наприклад, у дихальних або сечовивідних шляхах, чинять тривале навантаження на весь організм.
• Гормональний дисбаланс. Дисфункція щитоподібної залози або дисбаланс статевих гормонів, таких як естроген та прогестерон, також впливають на роботу надниркових залоз і спричиняють їх порушення.

Втома надниркових залоз: симптоми

Концепція стану хронічної втоми надниркових залоз передбачає, що залози перевантажені роботою і не справляються з покладеними на них навантаженнями, що призводить до появи цілої низки симптомів. Ці симптоми можуть проявлятися в різних фізичних та емоційних аспектах.

Ось деякі із симптомів, які можуть свідчити про цей стан:

• Постійна втома і нездатність відновитися навіть після достатнього відпочинку і сну;
• Занепад сил у середині дня;
• Приплив енергії вечорами;
• Безсоння, порушення циклу сну і неспання, сонливість удень. Кортизол спричиняє дисбаланс мелатоніну, спричиняючи труднощі із засинанням, вечірню збудливість, повну відсутність сну о 22:00-23:00 годині, нічні пробудження, раптове пробудження о 4-5-й ранку, нічні жахи, складнощі з ранковим пробудженням;
• Підвищена чутливість і надмірна реакція на стрес, труднощі з його подоланням. Людині важко справлятися з повсякденними стресовими ситуаціями, вона може почуватися пригніченою, тривожною або дратівливою.
• Зниження енергії та витривалості;
• Погіршення пам'яті та концентрації, відчуття затуманеності або сплутаності свідомості;
• Болі в м'язах, суглобах, головні болі;
• Зниження імунної функції;
• Депресія, тривожність, дратівливість, емоційна нестабільність, панічні атаки, агресія, інші емоційні розлади;
• Зниження артеріального тиску та прискорене серцебиття 120-130 ударів/хв;
• Тяга до солоних та солодких продуктів, яка може бути пов'язана з дисбалансом електролітів і цукру в крові;
• Збільшення ваги, скупчення жиру в ділянці живота ("рятувальний круг");
• Зниження лібідо.

Важливо зазначити, що перераховані симптоми неспецифічні і можуть бути пов'язані з іншими захворюваннями і станами, що ускладнює діагностику. Тому діагностика втоми надниркових залоз часто ґрунтується на виключенні інших можливих причин втоми, фізичного та психологічного стресу.

Втома надниркових залоз: лікування та профілактика

Лікування синдрому втоми надниркових залоз ґрунтується на індивідуальних особливостях і симптомах пацієнта, і може включати такі підходи:

• Боротьба зі стресом. Це найважливіший крок, який забезпечить одужання. Насамперед важливо визначити джерела появи стресу, а потім шукати способи боротьби з ними. Це можуть проблеми в сімейних або робочих стосунках.
• Гігієна сну. Рекомендується лягати спати між 21:00 та 22:30, вставати з 6:00 до 7:00. Тут украй важлива регулярність. За годину до засинання слід обмежити вплив синього світла (не дивіться телевізор, не сідайте перед комп'ютером і не переглядайте телефон). Приберіть телевізор зі спальні. Створіть повну темряву у спальні. Це полегшить секрецію мелатоніну. Зробіть традицією приймати теплу ванну з морською сіллю перед сном 1-2 рази на тиждень по 15-20 хвилин.
• Відпочинок. Навчіться повноцінно відпочивати в достатній мірі, задумайтеся про своє здоров'я. Для початку виділіть один день для відпочинку, який ви присвятите родині та друзям. Не вмикайте комп'ютера, не читайте книжки, не вирішуйте проблеми. Відпочинку можна навчитися, і ваші наднирники відплатять вам припливом енергії, відновлювальним сном та гарним самопочуттям.
• Психологічна допомога. Терапія, що включає психологічну підтримку, може допомогти розробити стратегії управління стресом, справлятися з емоційними труднощами та поліпшити загальне психологічне благополуччя.
• Харчові добавки. Оптимальний баланс вітамінів та мінералів сприяє оптимальній функції надниркових залоз. Корисні вітаміни B5, С, D, Е, магній та деякі рослинні екстракти. Можна спробувати короткостроковий курс прийому кореня ашваганди, кореня солодки, женьшеню, кореня імбиру, гінкго білоба, родіоли рожевої, елеутерококу.

Дієта при втомі надниркових залоз

Правильне харчування відіграє важливу роль у підтримці здоров'я надниркових залоз. Рекомендується вживати поживні продукти, включно зі свіжими фруктами й овочами, повнозерновими продуктами, білковими джерелами, здоровими жирами. Особливо корисні такі продукти:

• Ферментовані продукти (квашена капуста, соєвий соус, кисломолочні продукти);
• Сирі овочі та зелень;
• Субпродукти;
• Бульйон;
• Свіжовичавлені овочеві та фруктові соки;
• Авокадо;
• Хрестоцвіті овочі (цвітна капуста, броколі, брюссельська капуста);
• Жирна риба;
• Горіхи (волоські, мигдаль) та насіння (гарбуза, чіа, льон) у малих кількостях;
• Морські водорості;
• Кокосова та оливкова олія холодного віджиму.

Рекомендується приймати їжу 4-5 разів на день (3 основні прийоми їжі та 2 перекуси).

Що заборонено при втомі надниркових залоз?

• Кофеїн. При виснаженні надниркових залоз рекомендується повністю виключити каву, енергетичні напої та міцний чорний чай. Кофеїн надмірно стимулює нервову систему, викликає звикання і може викликати дратівливість, судоми, судоми та безсоння.
• Надмірні фізичні навантаження. Важливо обмежити якнайбільше стресових факторів. Сюди входить також відвідування тренажерної зали після тривалого робочого дня. Віддавайте перевагу легким видам спорту. Заборонено будь-які тренування пізніше 6 годин вечора.
• Шкідлива їжа. Слід повністю відмовитися від цукру, напівфабрикатів, фастфуду, алкоголю. Виключіть також найпоширеніших алергенів (глютен, молочні продукти), оскільки вони також сприяють запаленню та стресу в організмі.

У наші дні наднирникам важко працювати. Однак відповідні зміни у харчуванні та способі життя можуть зробити багато. Відновлення може тривати деякий час. Все залежить від того, наскільки довго ви знаходились у стані стресу. Так, при початковій стадії втоми воно може зайняти близько 6-9 місяців, при помірній – 12-18 місяців, а при тяжкому виснаженні залоз – близько 2-х років.

Важливо також розуміти, що лікування синдрому стресу надниркових залоз має бути індивідуальним і рішення про вибір методів має бути прийняте лікарем на підставі обстеження та оцінки стану пацієнта.

Здоров'я безцінно – бережіть себе!
Моя Аптека – з любов'ю та турботою.

САМОЛІКУВАННЯ МОЖЕ БУТИ ШКІДЛИВИМ ДЛЯ ВАШОГО ЗДОРОВ'Я  Інформація у статті має виключно ознайомлювальний характер. Адміністрація сайту mypharmacy.com.ua не несе відповідальності за будь-які прямі чи опосередковані наслідки, що виникли в результаті використання інформації на сайті.