Жовчогінні препарати: які обрати?

Порушення утворення та відтоку жовчі з жовчного міхура часто супроводжує багато захворювань печінки та жовчовивідних шляхів, і може викликати серйозні порушення функції інших органів та систем. Налагодити роботу цього механізму допоможуть жовчогінні засоби. У даній публікації розглянемо що таке жовчогінні препарати, дізнаємося які застосовують препарати для жовчного міхура, які з них кращі жовчогінні препарати, розберемо що такі холеретики та холекінетики, а також які жовчогінні трави можна застосовувати, щоб прогнати жовч.

     ЗМІСТ:

Жовч: що це і навіщо вона потрібна?

Печінка – найбільша залоза у нашому організмі. Вона виконує безліч важливих функцій, завдяки яким ми можемо правильно перетравлювати їжу та знешкоджувати всілякі токсини. Одним з її основних завдань є метаболізм цукрів, жирів та білків. Перетворення печінкою різних речовин у доступну форму дозволяє нашому організму успішно їх використовувати для життєдіяльності. Саме печінка виробляє жовч, яка потім транспортується через жовчні протоки до травного тракту.

Жовч – це речовина, що утворюється у печінці, завдяки клітинам печінки – гепатоцитам. Щодня печінка виробляє від 800 до 1000 мл цієї рідини, що складається із жовчних кислот, пігментів, фосфоліпідів, холестерину, лецитину, залишків клітинних мембран та мінеральних солей. Цей секрет необхідний для перетравлення жирів, він впливає на засвоєння вітамінів, регулює роботу кишечника та стимулює дефекацію.

Вироблена печінкою жовч, зберігається в жовчному міхурі, який є невеликим порожнистим органом грушоподібної форми, розташований трохи нижче печінки, з правого боку живота. Там він зберігається і виділяється в кишечник, а точніше в дванадцятипалу кишку, коли ми приймаємо їжу (особливо багату на жири). З жовчного міхура жовч проходить по жовчному протоку, зустрічається з протокою підшлункової залози і потрапляє в тонку кишку. Там разом із ферментами підшлункової залози вона впливає на молекули жиру та інших речовин, розщеплюючи їх. Звідси жири та інші поживні речовини можуть всмоктуватись через стінку кишечника та потрапляти в організм для використання різними клітинами.

Люди з віддаленим жовчним міхуром мають труднощі з перетравленням їжі, особливо жирної, оскільки без цього невеликого органу організму ніде зберігати всю вироблену жовч, що полегшує травлення.

Жовч має коричнево-жовтий або коричнево-зелений колір та липку консистенцію. Розрізняють два типи:

• Печінкова жовч – рідка та світла, виділяється печінкою;
• Жовч у жовчному міхурі – густа та темна, утворюється з печінкової жовчі.

Відтік жовчі є важливим, але часто ігнорованим аспектом травлення. Коли вироблення або відтік цього секрету печінки порушені, це супроводжується такими симптомами, як здуття живота, тяжкість і біль у правому підребер'ї, запор, діарея, здуття живота, метеоризм, відрижка, гіркота у роті. Хронічні порушення відтоку жовчі можуть призвести до ураження клітин печінки. До причин порушення відтоку жовчі відносяться гострі та хронічні запальні захворювання жовчного міхура, наявність каменів, підвищений рівень холестерину, дискінезія жовчовивідних шляхів, вживання жирної їжі та операції з видалення жовчного міхура. Крім цього, речовини, що входять до складу жовчі, можуть випадати у вигляді так званого жовчного каміння, якщо вона згущується. Так починає розвиватися каміння в жовчному міхурі. У нормальному стані вони розчиняються в ній і потім видаляються з травного тракту. Основним симптомом тут є напади жовчної коліки, що виникають із різною частотою. Потім людина відчуває дуже сильний, гострий біль у верхній частині живота. Це спричинено закупоркою проток камінням. У цій ситуації можуть знадобитися жовчогінні препарати, що стимулюють печінку виробляти більше жовчі.

Що таке жовчогінні засоби?

Жовчогінні препарати – ліки, що активізують функцію печінки. Вони посилюють утворення жовчі та/або її відтік у дванадцятипалу кишку.

Принцип дії ліків для жовчного міхура різний, одні стимулюють вироблення жовчі, інші – покращують і прискорюють її рух по протоках, треті – знімають спазми і біль. Жовчовивідні препарати призначаються лікарем гастроентерологом. Вони незамінні при захворюваннях, що супроводжуються зниженням утворення жовчі або її застоєм. Тривалість жовчогінного лікування може становити 90 днів, а використання спазмолітичних засобів не повинно перевищувати 14 днів.

Препарати жовчогінні в залежності від складу можуть бути безрецептурними або відпускатися тільки за призначенням лікаря. В аптеках вони представлені в різних формах: жовчогінні таблетки, драже, капсули, гранули, пероральні сиропи та краплі, жовчогінний чай або збір. Безрецептурні препарати часто містять природну рослинну сировину у вигляді екстракту окремих трав або комбінації кількох. Однак, незважаючи на натуральний склад, перед застосуванням слід проконсультуватися з лікарем.

Щоб ліки для жовчного міхура принесли максимальну терапевтичну ефективність, необхідно дотримуватись певних правил:

• Будь-які препарати від застою жовчі слід приймати перед їжею, бажано за годину до їди;
• Запивати жовчогінні таблетки звичайною водою;
• Через годину після прийому препарату слід поїсти, оскільки голодування може спричинити розлад шлунка;
• Курс лікування має тривати не менше двох тижнів;
• Курс лікування слід повторювати щонайменше двічі на рік. Інтервал між курсами має становити 1-2 місяці, залежно від складності захворювання.

Види жовчогінних препаратів

Жовчогінні ліки поєднують кілька видів засобів з різним механізмом дії. Всі вони призначені для нормалізації циркуляції жовчі, але показання до застосування можуть відрізнятися.

Загалом можна виділити дві основні групи – холеретики (підсилюють продукування жовчі) і холекінетики (стимулюють її надходження в кишечник).

Багато ліків мають комбіновану дію, тому чіткої межі поділу між ними немає. Вони одночасно активують вироблення жовчі та впливають на скорочувальну функцію жовчного міхура.

Види жовчогонних засобів

Холеретики

Холеретичні препарати (холесекретри) посилюють вироблення жовчі печінкою шляхом синтезу жовчних кислот, а також роблять її менш в'язкою. Препарати для жовчовиділення виготовляють з екстрактів тваринного та рослинного походження, а також синтетичного.

• Тваринного походження – жовчні кислоти та їх солі (Аллохол, Холікс, Холівер);
• Рослинні холеретики - кукурудзяні приймочки, плоди шипшини, квітки цмину піщаного, Холосас, Лів-52;
• Синтетичні – оксафенамід, цикловалон, гідроксиметилнікотинамід.

Препарати з жовчними кислотами посилюють активність клітин печінки, збільшують кількість жовчі, що секретується, і вміст у ній холатів, які запобігають випаданню солей в осад і утворення каменів. Рослинні холеретики діють більш м'яко, роблять жовч менш в'язкою і збільшують її секрецію, покращують роботу печінки.

Гідрохолоретики

Різновидом холеретичних препаратів є гідрохолоретики. Їхня дія спрямована на розрідження жовчі та збільшення її обсягу за рахунок підвищення у її складі води. Надходження секрету печінки у дванадцятипалу кишку прискорюється, підвищується колоїдна стабільність. Тип дії мінеральної води залежить від вмісту певних солей. Для більш вираженої жовчогінної дії у воді має бути багато сульфатів натрію, а для холекінетичного – магнію. Цю групу формують такі мінеральні води як Єсентуки №17 та №4, Слов'янська, Нафтуся, Боржомі та інші.

Холекінетики

Холекінетичні препарати стимулюють викид жовчі в кишечник за рахунок підвищення тонусу жовчного міхура та розслаблення жовчовивідних шляхів. Це сприяє швидкому виведенню жовчі. Препарати для жовчного міхура цієї групи подразнюють слизову оболонку дванадцятипалої кишки, стимулюючи виділення холецистокініну, який у свою чергу викликає скорочення м'язової стінки жовчного міхура та розслаблення сфінктера Одді. Таку дію мають сорбіт, маніт, ксиліт, холецистокінін, магнію сульфат. Сюди також включають натуральні засоби – ефірні олії коріандру та кмину, олію оливкову та соняшникову, брусничний та журавлинний соки, гіркі трави полину, кульбаби, ромашку, календулу.

Холеспазмолітики

Холеспазмолітичні препарати мають комплексну дію: покращують відтік жовчі шляхом розслаблення м'язів жовчовивідних шляхів і жовчного міхура, а також усувають біль і спазми. До засобів з цієї групи відносять синтетичні препарати та препарати на основі рослинних екстрактів. До списку жовчогінних препаратів зі холеспазмолітичною дією відносяться Но-Шпа, Папаверин, Дротаверин, Дуспаталін, Меверін, Аспазмін та інші. На основі натуральної сировини випускаються настоянки з арніки, валеріани, оману, звіробою, пижми, які мають комплексну дію.

Лікування функції відтоку жовчі часто потребує комбінації препаратів з різних груп та додаткового застосування антибіотиків, гепатопротекторів та інших препаратів. Тому розробити схему лікування зможе лише фахівець.

Жовчогінні трави

Фіточаї та трави жовчогінні – це природний та безпечний спосіб покращити роботу жовчного міхура. Їх застосовують як допоміжний засіб за різних порушень. Фітопрепарати, як і таблетки від застою жовчі, поділяються на групи, залежно від характеру дії.

З цих трав можна самостійно робити корисні відвари:

• Сухі квітки звіробою та цмину змішати в рівних пропорціях. 2 столові ложки приготовленого збору залити 0,5 л окропу, укутати та настояти протягом 24 годин.
• Змішати 50 г сушених плодів шипшини, 50 г кукурудзяних приймочок, 100 г сухої м'яти. 1 столову ложку суміші залити 300 мл окропу, кип'ятити 5 хвилин, остудити і процідити. Додати 1 чайну ложку меду. Пити по половині склянки за 15 хвилин до їди.
• Змішати 2 столові ложки кореня валеріани, 1 столову ложку квіток календули, 2 столові ложки сушеного барбарису або шипшини, 1 столову ложку пижма. Готовий збір покласти в термос і залити 1 л окропу. Настояти протягом 24 годин, процідити та приймати по половині склянки за 15 хвилин до їди.

     Самостійно приймати трави із жовчогінним ефектом не рекомендується.

В аптеках представлені готові рослинні збори, рекомендовані при застої жовчі, наприклад, Жовчогінний збір, Гепатофіт, Фітогепатол, Фіточай Желче-Натур та інші.

Протипоказання жовчогінних засобів

Жовчогінні засоби мають деякі протипоказання, при яких приймати їх не можна. Вони відрізняються залежно від складу, тому перед прийомом безрецептурних засобів слід ознайомитися з інструкцією. Одним з найчастіших і найсуворіших протипоказань є камені в жовчному міхурі. При підозрі на жовчний камінь слід уникати самостійного прийому ліків, що стимулюють жовчний міхур. Скорочення жовчного міхура, коли в ньому є жовчний камінь, буде неймовірно болючим і може призвести до потреби термінової операції з видалення органу.

Група препаратів холекінетиків має серйозні протипоказання. Їх не можна використовувати для лікування в гострому періоді будь-яких захворювань шлунково-кишкового траку. Також вони протипоказані при перегині жовчовивідних шляхів. У цих випадках прийом холекінетиків може погіршити ситуацію і навіть призвести до необхідності хірургічного втручання.

Від прийому таких препаратів краще відмовитися, якщо є одне з таких захворювань:

• Жовчокам'яна хвороба;
• Цироз печінки;
• Гострий гепатит;
• Холестаз;
• Виразка дванадцятипалої кишки;
• Біліарний панкреатит;
• Механічна жовтяниця.

Не слід приймати жовчогінні препарати жінкам під час вагітності. Кожен препарат має характерні протипоказання, тому перед тим, як розпочати прийом того чи іншого засобу, необхідно уважно ознайомитися з інструкцією щодо застосування.

Здоров'я безцінно – бережіть себе!
Моя Аптека – з любов'ю та турботою.