Гіпертиреоз щитовидної залози: симптоми, лікування

Захворювання щитовидної залози дуже поширені серед населення по всьому світу. Однак, мало хто знає, які симптоми надмірної активності щитовидки, в чому відмінності гіпертиреозу від гіпотиреозу, в яких випадках лікують гіпотиреоз операцією, чи небезпечний гіпотиреоз при вагітності.

     ЗМІСТ:

Щитоподібна залоза – це невеликий, але дуже важливий орган в тілі людини. Він розташований в області шиї і складається з двох частин, розташованих по обидва боки трахеї. Залоза постійно виділяє гормони під назвою тироксин (T4) і трийодтиронін (Т3), що регулюють біохімічні процеси в нашому організмі: споживання кисню, терморегуляцію тіла, частоту серцевих скорочень, перетравлювання їжі. Тому, якщо виникає дисбаланс вироблення гормонів, то виникає збій в багатьох системах організму.

Гіпертиреоз – це стан, при якому щитовидна залоза виробляє надмірну кількість Т4 і Т3, що прискорює енергетичні потреби організму. В результаті цього збільшується швидкість метаболізму.

Гіпертиреоз зустрічається приблизно у 2% всіх жінок і приблизно в 10 разів частіше – у чоловіків. Вік початку захворювання становить від 20 до 50 років і рідко зустрічається до досягнення повноліття.

Гіпертиреоз та гіпотиреоз: відмінності симптомів

Більш детально з симптомами та лікуванням гіпотиреозу можна ознайомитися в цій публікації.

Причини гіпертиреозу

1. Аутоімунний механізм

Раптове підвищення активності щитовидної залози викликане багатьма причинами, включаючи ракові або доброякісні пухлини залози, а також запальні процеси в ній. Найбільш поширеною (близько 70% випадків) причиною гіпотиреозу є хвороба Грейвса. Механізм його повністю не вивчений, але вважається, що гіпертиреоз – це аутоімунний механізм, при якому організм виробляє антитіла проти своєї ж щитовидної залози, стимулюючи додаткову секрецію гормонів. Невідомо, що викликає цей дефект імунної системи.

                       Куріння підвищує ризик виникнення гіпертиреозу

2. Вузли щитовидної залози

Гіпертиреоз на УЗД проявляється у вигляді невеликих кіст, так званих вузлами. Достовірно невідомо, чому вони утворюються, але хороша новина полягає в тому, що в 95% випадків ці пухлини доброякісні, а не злоякісні. Більшість кіст не впливають на активність щитовидної залози, але деякі можуть містити аномальні тканини. Ця тканина може діяти незалежно від залози, виробляючи більше гормонів T4 і T3, викликаючи гіпертиреоз.

3. Вузловий токсичний зоб

Якщо в щитоподібній залозі є більше двох токсичних вузлів, то це стан відомий як хвороба Пламера. Вона є другою за частотою причиною гіпертиреозу після хвороби Грейвса.

4. Надлишок йоду

Йод, який організм отримує з їжі, використовується в щитовидній залозі для вироблення гормонів Т4 і Т3. Однак, надмірне споживання йоду, особливо з харчових добавок, може призвести до того, що щитовидка почне виробляти занадто багато гормонів.

5. Фолікулярний рак

У рідкісних випадках гіпертиреоз може розвинутися через рак щитовидної залози, коли злоякісні клітини в залозі починають самостійно виробляти Т4 або Т3.

6. Запалення щитовидної залози (тиреоїдит)

Запальний процес по-різному впливає на функцію залози. Іноді він може викликати гіпертиреоз або не впливати на обсяг вироблення ендокринних гормонів.

Гіпертиреоз: класифікація видів захворювання

Після постановки діагнозу гіпертиреоз, визначають одне з двох його можливих станів:

• Маніфестний гіпертиреоз – супроводжується яскраво вираженими симптомами.
• Субклінічний гіпертиреоз – рівень гормонів все ще знаходиться в нормі і у пацієнта не розвиваються симптоми, характерні для захворювання.

Якщо знехтувати захворюванням, гіпертиреоз може привести до летального результату.

Гіпертиреоз: симптоми

Оскільки гормони щитовидної залози впливають на більшість тканин і органів організму, ознаки з'являються у багатьох системах і, як правило, посилюються поступово. Найбільш ранні ознаки гіпотиреозу виникають в центральній нервовій системі: порушення сну, підвищена і іноді неконтрольована дратівливість, відчуття постійної тривоги, страх без причини. Потім приєднуються типові симптоми гіпотиреозу:

• Гіперактивність і надмірна нервозність;
• Набір або втрата ваги з підвищеним апетитом;
• Тахікардія і миготлива аритмія у літніх людей. Відсутність координації між серцебиттям і пульсом;
• Пульс при тиреотоксикозі частішає до 100-120 ударів в хвилину навіть в стані спокою;
• Гіпертиреоз в спеку переноситься дуже важко, з надмірною пітливістю;
• Спостерігається утруднене дихання та задишка;
• Труднощі зі сном;
• М'язова слабкість;
• Часте сечовипускання;
• Гіпертиреоз у дітей супроводжується прискореним ростом;
• Тремтіння і судоми в тілі;
• Проблеми із зачаттям у жінок;
• Втрата лібідо.

Крім того, гіпотиреоз, зовнішні ознаки якого досить помітні, також характеризується наступним:

• Виряченими очима (екзофтальмопатія), що пов'язана з потовщенням і розширенням кровоносних судин та деяких очних м'язів;
• Набряк і шишка на шиї (зоб);
• При гіпертиреозі випадання волосся виявляється дуже сильно і є раннім його ознакою;
• Раптове збільшення або зниження ваги тіла.

Гіпертиреоз: діагностика

Окрім скарг пацієнта, діагноз гіпертиреоз не може бути точно встановлений без лабораторних аналізів крові та УЗД щитовидної залози. Аналізи на гіпертиреоз включають:

• Т3 (трийодтиронін) = вище норми;
• Т4 (тетрайодтиронін) = вище норми;
• ТТГ (тиреотропний гормон гіпофіза) = нижче норми;
• АТТГ (антитіла проти компонентів щитовидної залози) = вище норми при хворобі Грейвса.

Механізм контролю щитоподібної залози працює за механізмом негативного зворотного зв'язку. При низькому рівні гормонів щитовидки гіпофіз секретує ТТГ і навпаки, якщо рівень гормонів в крові занадто високий, то рівень ТТГ буде низьким. При гіпертиреозі значення ТТГ падає нижче норми.

При субклінічному гіпертиреозі рівень ТТГ в крові може бути низьким, але рівні Т4 і Т3 будуть нормальними. У цьому випадку симптоми можуть взагалі не бути помічені. Проблема в тому, що з часом субклінічне захворювання може прогресувати до явного гіпертиреозу важкої форми.

Якщо лабораторні дослідження підтвердять, що рівень гормонів дійсно високий, лікар звернеться до візуалізації на УЗД або картування залози за допомогою радіоактивного йоду.

Гіпертиреоз: лікування

Після остаточної діагностики пацієнта направляють на лікування самої проблеми, а не симптомів. Лікування гіпертиреозу, в першу чергу, спрямована на відновлення гормонів щитовидної залози в крові до їх нормального рівня. Крім того, пацієнту також може знадобитися лікування супутніх проблем зі здоров'ям, пов'язаних із захворюванням, таких як набряк щитоподібної залози (зоб).

1. Медикаментозне лікування гіпертиреозу призначається на тривалий термін (12-18 місяців), але після припинення прийому ліків у багатьох пацієнтів знову з'являються симптоми. Зазвичай лікар призначає препарати для пригнічення надлишкового вироблення гормонів Т4 і Т3. Симптоми гіпертиреозу знімають за допомогою β-адреноблокаторів та седативних препаратів (Ново-Пасит, Фітосед, Персен, Релаксил). Може знадобитися не менше 4-8 тижнів лікування препаратами, поки щитовидна залоза не відновить своє нормальне функціонування.

2. При значному розвитку пухлини або неефективності консервативного лікування багато лікарів рекомендують хірургічне видалення щитовидки повністю або частково (тиреоїдектомія). Це викличе перехід гіпертиреозу в гіпотиреоз і прирече пацієнта на довічний прийом синтетичного гормону в якості замісної терапії.

3. Ще один варіант лікування гіпертиреозу – радіоактивний йод. Опромінення щитовидки руйнує ракову пухлину. Йод накопичується тільки в залозі і не пошкоджує інші тканини організму. Таке метод дуже ефективний у випадках хвороби Грейвса і вже через 2-3 місяці розміри залози приходять в норму.

Зверніть увагу! Жінкам не слід планувати вагітність раніше, ніж через 6 місяців після лікування радіоактивним йодом, а чоловікам – не раніше через 4 місяці

Лікування субклінічного гіпертиреозу

Пацієнт, у якого діагностовано субклінічний гіпертиреоз легкого ступеня, може взагалі не мати потребу в лікуванні. При цьому, в більшості випадків низький рівень гормону ТТГ нормалізується само собою. Проте, така прихована форма гіпертиреозу може прогресувати і погіршуватися до стану явного захворювання з вираженими симптомами. Необхідно кожні кілька місяців відвідувати ендокринолога, щоб стежити за розвитком захворювання.

Гіпертиреоз і вагітність

Гіпертиреоз при вагітності піддає жінку до підвищеного ризику виникнення ускладнень. Вагітні жінки на гіпертиреоз схильні до ризику мимовільних абортів і передчасних пологів недоношеного плоду.

Вагітним, які страждають на гіпертиреоз, слід звернутися за допомогою до ендокринолога, щоб безпечно адаптувати лікування для майбутньої дитини. Крім того, ці жінки повинні дуже уважно контролювати рівні гормонів протягом всієї вагітності.

Моя Аптека – з любов'ю і турботою.

САМОЛІКУВАННЯ МОЖЕ БУТИ ШКІДЛИВИМ ДЛЯ ВАШОГО ЗДОРОВ'Я  Інформація у статті має виключно ознайомлювальний характер. Адміністрація сайту mypharmacy.com.ua не несе відповідальності за будь-які прямі чи опосередковані наслідки, що виникли в результаті використання інформації на сайті.