Целіакія: генетична непереносимість глютену

Останнім часом зросла обізнаність про таке захворювання як целіакія, а підвищення надійності серологічних тестів призвело до розуміння того, що поширення його набагато вище, ніж передбачалося. Що ж таке непереносимість глютену? Які ознаки супроводжують це захворювання? Як діагностується сьогодні целіакія? Чи є лікування? Які продукти можна їсти?

     ЗМІСТ:

Перші описи целіакії відносяться до I та II століть нашої ери. Існує думка, що хвороба виникла з початком застосування людиною переробленого зерна в їжу. Достовірний зв'язок між запаленням кишечника і глютеном був встановлений тільки за часів Другої світової війни. Голландський педіатр, доктор Вільям Карл Дике відзначив значне поліпшення самопочуття у деяких пацієнтів, коли виникла нестача хліба, та швидке відновлення симптомів після того, як відновилися поставки хліба в Нідерланди.

Що таке целіакія або непереносимість глютену?

Целіакія – це аутоімунне запальне захворювання кишечника, при якому спостерігається генетична гіперчутливість до білкового компоненту глютену.

Глютен (або клейковина) – це білок, що міститься в зернових культурах: пшениці, ячмені, житі та вівсі.

При цьому захворюванні після вживання в їжу продуктів, що містять глютен, імунна система реагує виробленням антитіл проти гліадину (компоненту білка глютену), викликаючи в організмі запальну реакцію. Запалення в свою чергу може призвести до пошкодження слизової оболонки кишечника, де розташовані клітини, відповідальні за виведення, травлення та поглинання поживних речовин. Клітини слизової оболонки при постійному запаленні стають неефективними для поглинання поживних речовин з їжі, що поступає, викликаючи полівітамінний та мінеральний дефіцит.

Глютенова хвороба раніше вважалася виключно дитячою хворобою, але з 80-х років завдяки поліпшенню методів діагностики значно збільшилася кількість діагнозів у дорослого населення. При цьому в 20% випадків хвороба виявляється після 60 років. Багато з тих, кому поставлений діагноз в літньому віці не пам'ятають про наявність ознак хвороби в дитинстві. Крім того, захворювання також може розвиватися у жінок під час вагітності та після пологів.

                                        Целіакія може виникнути в будь-якому віці.

Точна поширеність захворювання неясна через відмінності рівня розвитку медицини в різних країнах, але вважається, що на целіакію страждає приблизно 1% населення всієї планети. При цьому у більшості пацієнтів типових симптомів цього захворювання не відзначається. Таким пацієнтам ставлять діагноз при діагностиці інших захворювань, наприклад діабету, аутоімунних захворювань, синдрому Дауна.

Целіакія зустрічається в 2-3 рази частіше у жінок в порівнянні з чоловіками у віці до 65 років.

Непереносимість глютену: симптоми

Целіакію іноді називають «хворобою з тисячею облич», оскільки вона характеризується великою кількістю клінічних симптомів, деякі з яких пов'язані з шлунково-кишковим трактом, деякі з іншими системами організму, а в деяких випадках симптоми взагалі не спостерігаються. Це захворювання часто помилково діагностують як синдром подразненого кишечника або хворобу Крона.

Типові симптоми непереносимості глютену можуть включати:

• Біль в животі;
• Діарею або запор з різною частотою та тривалістю;
• Стеаторею (надмірна кількість жиру, що виділяється з каловими масами);
• Втрату ваги;
• Нудоту та блювоту;
• Метеоризм та здуття живота;
• Сухість та висип на шкірі.

Найбільш частою знахідкою при діагностиці є залізодефіцитна анемія. Також часто відзначається дефіцит фолієвої кислоти, вітамінів D та K, гіпокальціємія та підвищена базальна фосфатаза.

Стани, пов'язані з целіакією, включають дерматит, багато аутоімунних станів, включаючи діабет 1 типу (у 5-8% діабетиків буде глютенова хвороба), аутоімунний тиреоїдит, вітіліго, аутоімунне захворювання печінки, остеопороз, часті переломи кісток.

Менш поширені ознаки целіакії можуть включати:

• Депресію та тривожність;
• Головні болі;
• М'язові судоми;
• Виразки в роті;
• Стоматологічні проблеми;
• Хронічну втому;
• Дисфункцію печінки;
• Невропатію.

Целіакія також може протікати без симптомів, але з типовим ураженням кишечника. Тому, якщо дана хвороба виявлена у члена сім'ї, рекомендується звернутися до лікаря і провести діагностику, щоб виявити запалення кишечника на ранній стадії.

У маленьких дітей непереносимість глютену виражається в затримці розвитку, малій вазі, діареї, блювоті, неспокої та дратівливості.

Ускладнення при целіакії

Погіршення всмоктування різних поживних речовин внаслідок запалення кишечника може викликати дефіцит вітамінів, необхідних для різних систем організму, включаючи мозок, периферичну нервову систему, кістки, печінку та інших життєво важливих органів.

Без правильного лікування глютенова хвороба може викликати ряд ускладнень:

• Анорексія та затримка росту. Недостатнє засвоєння основних поживних речовин призводить до втрати ваги, а у дітей викликає затримку росту і розвитку. Не дивлячись на те, що пацієнт споживає достатню кількість їжі, всі важливі компоненти не всмоктуються, а виводяться з калом.
• Остеопороз. Недостатнє засвоєння кальцію викликає зниження щільності кісток, при якому вони стають слабкими і схильними до переломів.
• Непереносимість лактози. Тривале запалення і пошкодження тонкого кишечника в результаті імунної відповіді на глютен може виражатися у деяких пацієнтів також в чутливості до продуктів, наприклад до лактози. В цьому випадку лікувальна дієта буде також виключати продукти, що містять молочний цукор. Після деякого періоду дотримання безглютенової дієти кишечник може відновитися і тоді молочні продукти можна буде знову вживати.
• Рак кишечника. Люди з непереносимістю глютену, що не дотримуються дієти, піддаються підвищеному ризику розвитку певних видів раку, включаючи рак товстої кишки та лімфому. Цей зв'язок відомий вже близько 60 років.
• Неврологічні ускладнення. Глютенова хвороба пов'язана зі збільшенням випадків захворювань нервової системи, включаючи судоми та пошкодження нервів.

Види непереносимості глютену

В даний час целіакію класифікують за набором симптомів, виділяючи 3 типи:

• Класичний. Характеризується значним ушкодженням слизової оболонки кишечника (атрофія ворсинок), наявністю мальабсорбції, стеатореї, втратою ваги.
• Атиповий. Характеризується незначними шлунково-кишковими симптомами, анемією, остеопорозом, проблемами із зубною емаллю. При ендоскопії є серйозне пошкодження слизової оболонки кишечника. Виникає в більш пізньому віці. Іноді захворювання не викликає ушкодження кишечника, але все ж вражає імунну систему і викликає появу неприємних симптомів, таких як біль в животі та діарея.
• Бессимптомний. Виявляється випадково при скринінгу інших захворювань.

Причини виникнення целіакії

Причини виникнення гіперчутливості до глютену не зовсім ясні. Відомо, що у пацієнтів з целіакію імунна система активується неконтрольованим чином в присутності білка глютену, вважаючи його ворожим фактором.

Головною причиною такої поведінки вважається спадковість. Про генетичну схильність до захворювання свідчить статистика. У родичів першого ступеня споріднення була виявлена кореляція в 10%, а у однояйцевих близнюків – 75%. Згідно з різними дослідженнями, початок хвороби залежить від поєднання кількох факторів: спадкової схильності, факторів навколишнього середовища та постійного вживання глютенвмісних продуктів. Також було виявлено, що тривале грудне вигодовування може захистити від початку активних проявів хвороби або відкласти їх початок на більш пізній вік.

Фактори ризику:

• Наявність близьких родичів з целіакією;
• Діабет 1 типу;
• Аутоімунні захворювання щитовидної залози;
• Синдромом Дауна.

Непереносимість глютену: діагностика

Більшість пацієнтів з целіакію не проходили діагностику і не підозрюють про своє захворювання. Підраховано, що тільки один з семи пацієнтів проходив обстеження.

Серологічний аналіз крові

Прогресування та розвиток чутливих і специфічних серологічних маркерів хвороби сприяло поліпшенню правильної діагностики целіакії.

При підозрі на непереносимість глютену лікар гастроентеролог призначає серологічні тести на визначення антитіл класу IgA до тканинної трансглютаміназа (IgA tTG), а також загального рівня IgA. Менш поширеним, але не менш ефективним є визначення антиендомізіальних антитіл (EMA).

Біопсія

При виявленні антитіл наступним кроком є ендоскопічна біопсія тонкої кишки. Діагноз целіакія вимагає гістологічного дослідження. Забір тканини в даний час виконується за допомогою гастроскопії верхніх відділів шлунково-кишкового тракту через ротову порожнину. При цьому наявність надійних серологічних тестів знизило потребу в повторній біопсії у пацієнтів.

Целіакія: чи є лікування?

Сучасна медицина ще не знайшла перевірених та ефективних ліків від непереносимості глютену. Тому лікарі в усьому світі рекомендують пацієнтам з цим захворюванням дотримуватися лікувальної дієти, що виключає продукти з глютеном. Харчування здатне полегшити симптоми, але повністю вилікувати целіакію неможливо.

Глютенова хвороба – це хронічне захворювання, яке вимагає довічного дотримання безглютенової дієти. Дотримуватися дієти все життя складно, але важливо для пацієнта.

На початку лікування через дефіцит поживних речовин для відновлення кишечника можуть знадобитися вітамінні та мінеральні добавки, такі як залізо, цинк, кальцій, фолієва кислота, вітамін Д.

Глютен міститься в пшениці, ячмені, житі та вівсі. Відповідно, слід уникати всіх продуктів з їх вмістом в будь-яких кількостях. У більшості готових продуктів на прилавках магазинів присутній глютен, який використовується в якості згущувача, консерванту, стабілізатора.

Глютен часто додають в такі продукти, як морозиво, десерти, сирні пасти, заправки для салатів, супи та м'ясні соуси для досягнення бажаної густоти. Солод виготовляється з ячменю, тому його категорично заборонено вживати в їжу. Так що ж можна їсти при целіакії?

У світовій літературі тривають дискусії про безпеку вживання вівса у хворих на глютенову хворобу. Овес, ймовірно, не містить глютену, але є ризик зараження пшеницею при його вирощуванні.

Приблизно у 70% пацієнтів клінічне поліпшення наступає приблизно через 2 тижні після початку безглютенової дієти, але гістологічні зміни в структурі слизової оболонки кишечника відбудуться не раніше, ніж через 3 місяці.

При постановці діагнозу також слід спочатку припинити вживання молочних продуктів. Лактозу слід повторно вводити в раціон тільки через кілька місяців після безглютенової дієти і тільки в тому випадку, якщо вона не викликає симптомів.

В цілому, дотримуватися безглютенової дієти сьогодні набагато простіше, ніж раніше. На полицях магазинів представлений широкий асортимент продуктів без глютену, а також існують спеціальні продуктові магазини для людей з целіакією.

Здоров'я безцінне – бережіть себе!
Моя Аптека – з любов'ю і турботою.