Анкілозуючий спондиліт або хвороба Бехтерєва

Болі в спині є поширеною проблемою для людей будь-якого віку. Вони можуть бути пов'язані з різними захворюваннями та травами. Більшість із них супроводжується посиленням болю під час руху, проте для такого захворювання як анкілозуючий спондилоартрит (також відомого як хвороба Бехтерєва), навпаки, характерне посилення болю у стані спокою. Ця хвороба є досить рідкісною. Поширеність її у світі становить лише 0,5-5%. Найчастіше від хвороби Бехтерєва страждають чоловіки середнього та похилого віку. Хронічний запальний біль у хребті непокоїть при цьому захворюванні вночі та вранці. При цьому фізична активність і рух приносять полегшення. Причин анкілозуючого спондилоартриту до кінця досі не вивчені. У цій публікації буде описано, що таке хвороба Бехтерєва? Чому і в кого вона виникає? Які симптоми анкілозуючого спондилоартриту? Які методи діагностики можуть виявити хворобу Бехтерєва? Чи є лікування від анкілозуючого спондилоартриту і який спосіб життя необхідний при хворобі?

     ЗМІСТ:

Що таке хвороба Бехтерєва?

Анкілозуючий спондилоартрит (АС, або хвороба Бехтерєва) – це хронічне прогресуюче захворювання опорно-рухового апарату невідомої етіології. Хвороба в першу чергу уражує крижово-клубові суглоби та дрібні суглоби в шийному та грудному відділах хребта. А згодом уражує інші ділянки: колінні та плечові суглоби, сухожилля у місці кріплення кісток (ахілове сухожилля, підошовна фасція).

Анкілозуючий спондилоартрит належить до групи спондилоартропатичних захворювань, які характеризуються хронічним запаленням суглобів верхніх і нижніх кінцівок, суглобів хребта та крижово-клубових суглобів у малому тазі. У цю групу захворювань входять артрити, що пов'язані з псоріазом, вторинні по відношенню до запальних захворювань кишечника (хвороба Крона та виразковий коліт), що виникають внаслідок шлунково-кишкових та статевих інфекцій.

Під час хвороби у зв'язках хребта накопичуються солі кальцію і, як наслідок, відбувається їх закостеніння, поступова ригідність тіла та обмеження рухливості хребта в уражених запаленням ділянках. Іноді хребці зростаються повністю між собою, роблячи хребет схожим на бамбукову тростину. Захворювання прогресує повільно, поступово обмежуючи рухливість тіла. В результаті у пацієнта порушується постава, він не може випростатися, набуваючи так званого силуету лижника.

Хвороба Бехтерєва відома людству з давніх-давен. Перші письмові свідчення про неї було виявлено у Стародавньому Єгипті. Від АС страждали три фараони, у тому числі Рамзес II. Анкілозуючий спондилоартрит зустрічається у чоловіків у 3 рази частіше, ніж у жінок, а його симптоми зазвичай з'являються у віці від 20 до 30 років. АС рідко починається у віці старше 40 років.

Хвороба Бехтерєва: причини

Науці невідомо, що є безпосередньою причиною розвитку анкілозуючого спондиліту, але протягом багатьох років із захворюванням пов'язують різні фактори, найбільш вагомим з яких є генетичне порушення.

Генетичний фактор

Понад 90% людей з АС є носіями генетичного маркера HLA-B27. Система HLA є набором різних антигенів, які з'являються на поверхні клітин імунної системи та інших клітин. Однак захворювання розвивається лише у деяких носіїв HLA-B27. Для цього необхідні додаткові фактори, що спричинять появу захворювання. Ці фактори достеменно не визначені. Поширеність маркера HLA-B27 істотно відрізняється по всьому світу в різних популяціях.

Гендерний фактор

Як зазначалося раніше, ризик розвитку хвороби Бехтерєва в чоловіків у кілька разів вище порівняно з жінками. Чоловіки, у яких діагностовано це захворювання, часто відчувають біль з більшою інтенсивністю, ніж жінки. Проте слід зазначити, що розрив між статями у захворюваності стає меншим.

Симптоми анкілозуючого спондилоартриту

Починається захворювання поступово та триває місяцями, тому іноді хворобу Бехтерєва діагностують через роки після її початку. Воно характеризується хронічними болями у спині, які зазвичай посилюються у стані спокою та пробуджують хворого вночі. Біль у пацієнтів, як правило, не гострий, а тривалий і безперервний. Вранці після пробудження спостерігається скутість у суглобах тривалістю не менше 30 хвилин, яка зменшується протягом дня та при фізичному навантаженні. Після тривалого нерухомого стану біль починає наростати. Це змушує хворого ходити та займатися фізичними вправами, щоб відчути полегшення.

Запальне захворювання зазвичай має тенденцію починатися в крижово-клубовому суглобі тазу і поступово поширюватися вгору по хребту. Зазвичай симптоми АС починаються з легкого болю в спині та локальних запалень у різних рухомих областях, таких як кісточки, коліна та лікті. Локалізація та інтенсивність болю часто змінюються.

Ранні симптоми хвороби Бехтерєва включають:

• Біль у попереку та тазу – це найчастіший симптом АС;
• Скутість у хребті, особливо в нижній частині спини та стегнах. Сильна скутість часто характерна для ранніх ранкових годин або тривалого періоду бездіяльності, наприклад, після водіння автомобіля або перегляду фільму;
• Біль у шиї – найчастіше характерно для жінок;
• Викривлення хребта, що викликає сколіоз чи кіфоз верхньої частини спини.

Крім болю у спині, для хвороби Бехтерєва характерна припухлість у суглобах нижніх та верхніх кінцівок, особливо в тазостегнових та плечових суглобах. Крім того, може бути запалення колін, кісточок та стоп. Однією з особливих характеристик захворювання є запалення з'єднання сухожилля з кісткою, яке проявляється болем навколо суглобів, таких як п'ята, зап'ястя, лікті, а також у місцях з'єднання ребер із грудиною та хребтом.

Симптоми анкілозуючого спондиліту можуть погіршуватися або покращуватися з часом або періодично виникати у вигляді загострень. У важких випадках АС також спричиняє втрату загальної рухливості хребта і, як наслідок, інвалідність.

Ускладнення хвороби Бехтерєва

Захворювання очей. Хвороба Бехтерева може мати й інші прояви, не пов'язані з суглобами, наприклад сухість очей, запалення кон'юнктиви та рецидивне запалення райдужної оболонки (увеїт), яке може призвести до постійного болю в очах, чутливості до світла, двоїння, затуманювання зору. За відсутності лікування запалення може призвести до рубцювання, деформації зіниць та незворотних порушень зору. Уевїт зазвичай уражує лише одне око і виникає приблизно у 20-30% випадків АС.

Псоріаз. Приблизно у десятої частини пацієнтів з діагнозом анкілозуючий спондилоартрит також розвивається псоріатичний висип.

Запальні захворювання кишківника. Анкілозуючий спондилоартрит також може супроводжуватися запальним захворюванням кишечника, наприклад, хворобою Крона або виразковим колітом, у чверті випадків. Загалом запалення кишечника, іноді лише на мінімальному рівні, з'являється у 50% людей із хворобою Бехтерєва.

Захворювання легень. В результаті поступового перекривання проміжків між хребцями в грудній клітині зменшується простір, необхідний для розширення легень під час дихання.

Остеопороз та переломи кісток. Анкілозуючий спондилоартрит сприяє сильному виснаженню кісток у хребцях та високій схильності до переломів. У пацієнтів з АС віком 50 років і старше у 44% діагностується остеопенія, а у 21% – остеопороз. Серед діагностованих віком до 50 років кісткове виснаження виявлено у 5% хворих.

Пошкодження спинного мозку. Порушення структури хребців хребта може призвести до тиску на спинний мозок і нерви, що проходять крізь нього, і, таким чином, поступово призвести до пошкодження спинного мозку.

Серцево-судинні захворювання. Аритмії надшлуночкового або внутрішньошлуночкового походження є найчастішим серцевим ускладненням у пацієнтів з анкілозуючим спондилоартритом. Недостатність аортального клапана розвивається переважно у хворих із тривалим перебігом захворювання. Ішемічна хвороба серця на 14,1% частіше зустрічається у пацієнтів із АС порівняно з населенням загалом.

Хвороба Бехтерєва: діагностика

Анкілозуючий спондилоартрит, як і будь-який інший вид артриту, діагностується, як правило, досить пізно у багатьох пацієнтів, особливо у тих, хто не має генетичного маркера HLA-B27. Наявність захворювання можна запідозрити у будь-якої людини і особливо у молодої, яка часто скаржиться на біль у спині або сідницях більше трьох місяців, що з'являються в стані спокою і зменшуються при фізичному навантаженні.

Раніше діагноз анкілозуючий спондиліт ставили на підставі результатів рентгенографії області тазу, які вказували на зміни та пошкодження кісток у тазостегновому суглобі або виражене зрощення хребців. Однак, у хворих на АС кісткові зміни, що виявляються при рентгенологічному дослідженні, виникають лише після тривалого періоду хвороби, приблизно через 6-8 років після появи клінічних симптомів. Приблизно у 30% пацієнтів рентген виявляється нормальним на ранній стадії хвороби.

В останні десятиліття, з розвитком методів візуалізації скелетної системи і, зокрема, з широким використанням апарату МРТ, діагностика хвороби Бехтерєва змінилася. Візуалізація крижово-клубового суглоба за допомогою МРТ дозволяє діагностувати активне запалення на ранніх стадіях захворювання, ще до розвитку значного пошкодження кісткової тканини та за наявності нормальної рентгенограми тазу.

Діагноз анкілозуючий спондилоартрит буде встановлений при поєднанні МРТ дослідження з ознаками запалення в крижово-клубовому суглобі з хоча б однією клінічною ознакою цієї хвороби: болем у спині запального характеру, запаленням у периферичних суглобах або в місцях з'єднання сухожиль.

Під час фізичного огляду лікар попросить пацієнта рухати шиєю у різних напрямках та нахилятися у різні боки, щоб вивчити діапазон рухів хребта та діагностувати обмеження рухів, які можуть вказувати на розвиток захворювання. Натискання лікарем на деякі області тазу та попереку, переміщення ніг у певні положення виявляють чутливі больові зони, характерні для захворювання. При медичному огляді зазвичай перевіряють ступінь розширення грудної клітки при диханні, а також ступінь гнучкості поперекового відділу хребта. Крім цього проводиться обстеження на чутливість периферичних суглобів.

В даний час не існує специфічного аналізу крові, що дозволяє діагностувати хворобу Бехтерева, проте при підозрі на розвиток захворювання прийнято направляти пацієнтів на аналіз деяких білків у крові, які можуть свідчити про посилення запалення в організмі. Також прийнято направляти пацієнтів з підозрою на анкілозуючий спондиліт на аналіз крові для виявлення генетичного маркера HLA-27, пов'язаного із захворюванням.

Анкілозуючий спондиліт: лікування та спосіб життя

Хвороба Бехтерєва на сьогоднішній день, на жаль, не піддається повному лікуванню, але сучасні методи реабілітації та ефективні лікарські препарати дозволяють пацієнтам довгі роки залишатися самостійними та у доброму самопочутті. Вони сприяють зниженню інтенсивності симптомів, приводять до ремісії та уповільнюють швидкість прогресування захворювання. Лікування має відбуватися під наглядом лікаря ревматолога.

Цілі лікування анкілозуючого спондиліта полягають у наступному:

• Боротьба із запаленням;
• Боротьба з больовими відчуттями та скутістю руху;
• Запобігання або уповільнення дегенерації суглобів;
• Відновлення функціональності сполучень.

Методи лікування АС можна розділити на 3 групи: медикаментозну терапію, біологічні методи та фізіотерапію. При значних дегенеративних змінах на запущених стадіях захворювання пацієнта можуть направити на операцію.

Медикаментозна терапія

Перша лінія медикаментозного лікування ґрунтується на нестероїдних протизапальних препаратах (НПЗП). До цієї групи входять найрізноманітніші препарати, наприклад, диклофенак, напроксен, ібупрофен, індометацин, еторикоксиб та інші. Ці препарати зменшують інтенсивність болю, запальну активність, симптоми ранкової скутості та покращують якість життя. Якщо один препарат виявляється неефективним, слід спробувати інший препарат з тієї ж групи, але з іншою діючою речовиною. При досягненні позитивного ефекту рекомендується продовжувати прийом цих препаратів протягом тривалого часу з огляду на супутню патологію пацієнтів.

Недолік групи ліків нестероїдних протизапальних засобів полягає в серйозних побічних ефектах, особливо при тривалому лікуванні. Оскільки захворювання зазвичай з'являється в осіб молодого віку без інших фонових захворювань, лікування цими препаратами слід проводити під ретельним контролем лікаря. У разі виразки шлунка, серцевої недостатності, порушення функції нирок чи печінки або запального захворювання кишечника лікування цими препаратами слід припинити.

Слід зазначити, що немає однозначних доказів, що дозволяють відповісти на запитання, чи препарати НПЗП зупиняють прогресування захворювання та пошкодження кісток. Як правило, прийнято проводити лікування протягом не менше одного місяця принаймні двома препаратами, перш ніж судити про недостатній ефект медикаментозного лікування.

Біологічні методи лікування

Відсутність позитивної реакції на лікування препаратами групи нестероїдних протизапальних засобів викликає необхідність застосування сучасних біологічних препаратів. Воно засноване на інженерії білків людини, які є антитілами або рецепторами для різних медіаторів запалення. Найбільш вивченими зараз є препарати на основі інгібіторів ІЛ-17 та блокаторів ФНП-α (інфліксімабу, голімумабу, адалімумабу, етанерцепту).

Перевага біологічних методів лікування полягає у швидкій дії, значному зменшенні болю, зменшенні показників запалення та покращенні якості життя пацієнта. Лікування біопрепаратами дуже тривале та потребує постійного лікарського спостереження. Припинення такого лікування може спричинити рецидив запалення та загострення захворювання.

Фізіотерапевтичне лікування

Оскільки хвороба Бехтерєва позитивно реагує на рухову активність, як описано на початку, то значна частина лікування присвячена фізіотерапії та фізичним вправам. Поряд з медикаментозним лікуванням настійно рекомендується щоденна фізіотерапія одночасно із зміцненням м'язів спини та черевного преса, а також покращенням постави. Зміцнення м'язів сприяє поліпшенню постави хребта, поліпшенню та збереженню рухливості спини та грудної клітини. Це лікування можна проводити самостійно або у фізіотерапевтичних центрах.

Будь-яка тренувальна програма, призначена для лікування АС, повинна включати 4 компоненти: розтяжку, силові навантаження, кардіо витривалість, а також вправи на баланс. А найкраще комбінувати плавання, ходьбу, йогу та силові тренування.

Спосіб життя людини з хворобою Бехтерєва повинен включати дотримання фізичної активності та збалансованого харчування, відмову від куріння, що провокує запальні процеси в організмі, і підтримання постійного контакту з лікарем, якому слід повідомляти про будь-які зміни у стані здоров'я.

Здоров'я безцінно – бережіть себе!
Моя Аптека – з любов'ю та турботою.