Ревматоїдний артрит: симптоми, причини, лікування

     ЗМІСТ:

Що таке ревматоїдний артрит?

Ревматоїдний артрит є хронічним захворюванням, яке сильно погіршує якість життя пацієнта. Воно проявляється в запаленні та руйнуванні суглобів, призводячи до їх сильної деформації. Запальний процес може торкнутися будь-якого суглобу, але частіше колінного, зап'ястного, іншого великого суглобу, окремої частини хребта, а іноді – інших органів, наприклад серця, легенів, очей.

Поширеність цього захворювання складає близько 1% населення, причому серед жінок воно в 3 рази вище, ніж серед чоловіків. Як правило, починається артрит у віці не раніше 40 років, хоча може виникнути в будь-якому віці.

Ревматоїдний артрит є одним з різновидів артритів, поряд з остеоартритом. Останній, при цьому, має дегенеративну природу, пов'язану зі старінням організму та є природним процесом, який торкнеться кожного з нас в той чи інший момент часу. Ревматоїдний же тип викликається аутоімунними порушеннями. Тобто це хвороба, при якій імунна система, яка повинна боротися з «загарбниками» (вірусами та бактеріями), починає атакувати здорові клітини власного організму.

Артрит також класифікується за кількістю уражених суглобів і їх розташуванню. При запаленні одного суглоба, він називається моноартритом, при запаленні декількох – поліартритом.

Як розвивається ревматоїдний артрит в суглобі?

Суглоб – це місце перетину двох кісток, що забезпечують рух. Краї цих кісток покриті ковзаючим, але міцним матеріалом, званим хрящем, функція якого разом з міжсуглобовою рідиною полягає в зменшенні тертя між кістками.

Під час розвитку ревматоїдного артрит виникає аутоімунний дефект, який запускає атаку проти здорових клітин організму, вивільняючи ферменти, атакуючі тканини. Найчастіше під цю атаку потрапляє сполучна тканина суглобів. Вона починає проявляти ознаки запалення та приносити дискомфорт людині.

Причини ревматоїдного артриту

На сьогоднішній день немає єдиної думки щодо факторів розвитку даного захворювання хрящів. Це стосується всіх захворювань аутоімунного характеру. Медицині точно не відомо, з якої причини імунна система вирішує атакувати власний організм. Найбільш поширеним припущенням є те, що це захворювання має генетичну схильність. На додаток до спадкового фактору називають різний вплив навколишнього середовища, що також включає куріння, вплив забруднюючих речовин, різні патогенні бактерії та віруси, а також психічні розлади.

В останні роки фахівці прийшли до розуміння того, що процес аутоімунного артриту починається ще за багато років до початку захворювання. Їх роботи показують, що за роки до появи ознак захворювання в організмі з'являються аутоантитіла.

При цьому, деякі дослідження вказують на ряд чинників, які можуть знизити ризик розвитку ревматоїдного артриту. Вони включають протизаплідні таблетки та помірне споживання алкоголю.

Симптоми ревматоїдного артриту

Захворювання суглобів характеризується симетричним запальним процесом, особливо в дрібних суглобах долонь та стоп. Тому, при появі симптомів в одному суглобі правої руки слід очікувати їх і в лівій руці. Запалення характеризується болем, що супроводжується локальним жаром, набряком та почервонінням. Біль має тенденцію з'являтися в спокої, досягаючи кульмінації в середині ночі та ближче до ранку, зі значною і типовою ранковою скутістю. Такі симптоми, як біль і втому, стають невід'ємною частиною повсякденного життя пацієнта, що страждає артритом. А деформація зовнішнього вигляду кінцівок підриває впевненість в собі.
Без лікування запального процесу можуть статися безповоротні зміни і деформація кінцівок, а також обмеження рухової активності.
З роками хвороба поширюється на інші кісткові структури та органи, викликає гематологічні розлади з акцентом на анемію, остеопороз, різні гормональні порушення та багато іншого.

Як виявити ревматоїдний артрит?

Існує кілька критеріїв дослідження для діагностики даного захворювання, включаючи симетричне ушкодження щонайменше трьох суглобів та їх скутість, яка триває не менше години щоранку.
Для виявлення запального процесу в хрящових структурах потрібні лабораторні аналізи, так звані маркери запалення:

• Ревматоїдний фактор (РФ) – цей білок присутній приблизно у 70% пацієнтів, але, оскільки він проявляється і при інших захворюваннях, а іноді навіть у здорових людей, існує необхідність проведення додаткових аналізів. Чутливість цього маркера на ранній стадії захворювання складає не більше 40%, тому негативний результат не дозволяє повністю виключити захворювання.
• Антитіла до циклічного цітрулінвмісного пептиду (АЦЦП) є специфічним показником наявності артриту на 99%. Виявити захворювання за допомогою них можна на ранній стадії.
• С-реактивний білок (СРБ) вказує на гостру фазу захворювання.
• Фібриноген – це білок, характерний для гострої фази захворювання.
• Загальний аналіз крові (ЗАК) та лейкоцитарна формула. Дозволяють виявити супутню анемію, тромбоцитоз, тромбоцитопенію та лейкопенію, які можуть виникнути на тлі прийому ліків проти артриту.
• Печінкові ферменти (АЛТ, АСТ) необхідні для визначення ступеня впливу на печінку при прийомі базисних препаратів при ревматоїдному артриті та своєчасного коригування схеми лікування.
• У деяких випадках можуть знадобитися додаткові тести, наприклад аналіз калу на приховану кров у пацієнта, який приймає нестероїдні протизапальні препарати при артриті.

Лабораторні дослідження, крім усього, рекомендується доповнити аналізом синовіальної (суглобової) рідини, рентгенографією, ультразвуковою діагностикою, комп'ютерною томографією суглоба.

Методи лікування ревматоїдного артриту

Відомо, що вилікувати ревматоїдний тип артриту неможливо, але в даний час підхід до лікування змінився: якщо використовувалося тільки симптоматичне лікування, то сьогодні прийнято починати лікування на ранніх стадіях. Це може змінити тяжкість перебігу захворювання та запобігти розвитку незворотних ушкоджень суглобів. Препарати від ревматоїдного артриту зазвичай не виліковують захворювання, але коли вони починають вводитися на початковій стадії, то можуть уповільнити хронічний запальний процес та запобігти необоротній деформації суглобів. Крім поліпшення самопочуття пацієнта, зменшення болю та набряків, довгостроковою метою терапії є збереження структури та функції суглоба.

Зазвичай виділяють кілька груп препаратів для лікування артриту суглобів:

• Нестероїдні протизапальні препарати при ревматоїдному артриті. Ці медикаменти зменшують запальний процес, полегшують симптоми та знімають біль. Вони надають лише симптоматичне лікування, не впливаючи на прогресування захворювання. Деякі протизапальні препарати при артриті мають виражену знеболюючу дію.

Основними побічними ефектами цієї групи ліків від артриту суглобів є гіпертонія, порушення функції нирок, виразка шлунка, шлунково-кишкові кровотечі.

• Хондроїтин та глюкозамін. Ця група препаратів призначається для регенерації пошкоджених тканин хрящів запаленням. Хондроїтин бере безпосередню участь в побудові суглобів, а його прийом у складі лікарських препаратів дозволяє зменшити біль і ранкову скутість у пацієнта. Глюкозамін добре працює в поєднанні з хондроїтином, забезпечуючи гнучкість та еластичність хрящів. Особливо важливий прийом цих речовин для пацієнтів з дегенеративними процесами в суглобах (остеоартроз).

• Стероїдні препарати при артриті використовуються для негайного полегшення симптомів, а також надають деякий вплив на уповільнення перебігу захворювання. При цьому, важливо підтримувати дозу стероїдів якомога нижче через звикання та множинні побічні ефекти, такі як остеопороз, діабет, катаракта, порушення сну, погіршення настрою. При регулярному прийомі стероїдних таблеток від ревматоїдного артриту, пацієнтам необхідно приймати добавки кальцію (Кальцій Д3 Нікомед, глюконат кальцію).
• Третя група – хворобо-модифікуючі антиревматичні препарати (ХМАРП) або базисні протиревматичні препарати – це різні ліки від ревматоїдного артриту, що впливають на перебіг захворювання. Хоча ці препарати діють тільки через кілька місяців після їх прийому, вони можуть сприяти частковій або повній ремісії симптомів та сповільнити прогресування запалення суглобів. Приймати їх слід на регулярній основі, адже після припинення запальний процес може спалахнути знову.

В останні роки в групу ХМАРП були додані нові біологічні ліки при артриті. Вони являють собою білки, які прямо або побічно впливають на патологічний імунний процес, пригнічуючи захворювання.

З точки зору ефективності три ці препарати вважаються однаковими, і в різних дослідженнях близько 50-70% пацієнтів відзначають поліпшення симптомів на 20%, близько 40-60% повідомляють про поліпшення на 50% і близько 20% – на 30%.

Найбільш поширені побічні ефекти пов'язані з прийомом біологічних препаратів від артриту включають локалізоване почервоніння, біль та припухлість в місці ін'єкції, алергічні реакції. Більш рідкісні побічні ефекти включають збільшення ризику інфекцій, особливо атипових, наприклад прихованого туберкульозу. Крім інфекцій, слід враховувати, що ці ліки можуть підсилювати симптоми серцевої недостатності, приводити до розвитку демієлінізуючих неврологічних та аутоімунних явищ. Є повідомлення про підвищення частоти виникнення лімфом у пацієнтів.

В останні роки було досягнуто значного прогресу в лікуванні ревматоїдного артриту, здатний в більшості випадків зупинити процес руйнування суглобів. Дуже важливо почати лікування ревматоїдного артриту на ранній стадії, щоб запобігти інвалідності та зберегти рухову активність пацієнта.

Здоров'я безцінне – бережіть себе!
Моя Аптека – з любов'ю і турботою.