Гіпертонія: безсимптомна хвороба з летальним наслідком

Високий кров'яний тиск може мати летальні наслідки, але більшість людей з цим захворюванням навіть не підозрюють про нього. Гіпертонія не має специфічних симптомів, скарги найчастіше індивідуальні. Як же розпізнати гіпертонічну хворобу? Чому вона виникає і хто перебуває в групі ризику? Який тиск вважається високим? Яке лікування та медикаменти необхідні пацієнту з гіпертонією?

     ЗМІСТ:

Що таке артеріальний тиск?

Серце являє собою м'язовий насос для крові, який постійно працює за певними правилами. Серце перекачує кров в легені, де вона буде насичена киснем, та подає її в усі тканини і клітини тіла. Під час руху кров надає тиск на судини, іноді сильніший, а іноді слабкіший.

Артеріальний тиск – це тиск, який кров, що протікає, надає на стінки кровоносних судин. Показник вимірюється в міліметрах ртутного стовпа (мм рт. ст.) та виражається двома значеннями:

• Систолічний артеріальний тиск – верхнє значення при вимірюванні. Величина відображає тиск, який чиниться на стінки кровоносних судин під час скорочення серцевого м'яза, коли кров тече від серця до артерій.
• Діастолічний артеріальний тиск – нижнє значення при вимірюванні тиску. Значення відображає тиск, який чиниться на кровоносні судини, коли серце знаходиться в стані спокою перед наступним скороченням.

Нормою артеріального тиску вважається показник в межах 120-129/80-84 мм рт. ст.

Показник артеріального тиску залежить від ряду факторів:

• Інтенсивності скорочення м'яза лівого шлуночка серця;
• Еластичності артеріальних судин;
• Обє'му крові в артеріях;
• Хвилювання, стресу;
• Фізичної активності перед вимірюванням.

Що таке артеріальна гіпертензія?

Гіпертонічна хвороба або артеріальна гіпертензія – це стан, при якому на стінки судин кров чинить занадто високий тиск, що може їх пошкодити.

Гіпертонією вважається показник на тонометрі вище 140/90 мм рт. ст. та вище 130/80 у людей з діабетом і серцево-судинними захворюваннями. Крім цього визначення, існують інші критерії, наприклад ниркова недостатність або висока секреція білка в сечі.

Високий артеріальний тиск змушує серце працювати важче, перекачуючи кров. При цьому серцевий м'яз та стінки артерій слабшають. Цей стан може призвести до серцевої недостатності, розриву артерії, інсульту, інфаркту міокарда, аритмії.

Варто відзначити, що ситуація, в якій нижнє значення (діастолічний тиск) вище норми, більш небезпечна, оскільки вказує на те, що навіть в стані спокою серцевого м'яза на стінки артерій все ще чиниться високий тиск. А найбільший ризик представляє ситуація, коли існує велика різниця між діастолічним і систолічним тиском. Тобто, коли діастолічний тиск дуже низький, а систолічний занадто висока.

Чоловіки частіше страждають від гіпертонії, ніж жінки, а пік захворюваності припадає на вік старше 50 років.

Симптоми гіпертонічної хвороби

Гіпертонія зазвичай не супроводжується симптомами, які спонукали б хворого звернутися за медичною допомогою. Люди найчастіше звертаються до кардіолога тоді, коли вже виникають ускладнення. Через це гіпертонію називають «тихим вбивцею».

Скарги при гіпертонії з'являються тільки в рідкісних випадках, коли тиск підвищився дуже сильно:

• Головний біль, що давить або пульсує;
• Шум у вухах;
• Запаморочення;
• Нудота, блювота;
• Набряклість;
• Подвійний або нечіткий зір;
• Кровотеча з носу;
• Задишка в положенні лежачи та полегшення сидячи або стоячи;
• Загальна слабкість;
• Порушення рівноваги;
• Холодне потовиділення;
• Печіння у грудях;
• Зниження концентрації уваги;
• Втрата свідомості.

Однією з ознак гіпертонічної хвороби може бути дискомфорт, сильний та стійкий біль у грудях, що схожий на біль при стенокардії. Больові відчуття виникають при фізичному навантаженні і проходять в стані спокою. Біль може поширюватися на руки та щелепи, на спину, шию, плечі і верхню частину живота.

Відсутність симптомів гіпертонії найчастіше спостерігається у діабетиків, людей похилого віку та жінок.

Ускладнення гіпертонії

Гіпертонія без лікування може призвести до серйозних ускладнень з боку різних систем в організмі та летального результату.

• Захворювання серця. Одним з найбільш поширених наслідків є навантаження на серцевий м'яз, через що серцю стає важче переносити кров до кровоносних судин. Серцю доводиться посилено працювати, щоб проштовхнути кров в артерії, що призводить до початку серцевої недостатності.
• Захворювання судин. Високий кров'яний тиск сприяє атеросклерозу та пошкодженню судин в місцях скупчення склеротичної тканини, збільшуючи ризик ішемічної хвороби серця, пов'язаної з коронарними кровоносними судинами, що постачають кров до серцевого м'яза.
• Пошкодження нирок. Основна функція нирок – фільтрувати кров. Щодня велика кількість крові надходить та залишає нирки для інфільтрації, проте кров під високим тиском викликає руйнування фільтруючих елементів у нирці. Згодом функція нирок погіршується до ниркової недостатності – стану, при якому нирки не можуть фільтрувати та виводити продукти життєдіяльності. Цей стан вимагає діалізу або трансплантації нирки.
• Інсульт. Раптове підвищення тиску крові є основним фактором ризику виникнення інсульту. Гіпертонія призводить до повільних та безперервних процесів формування атеросклерозу та, як наслідок, звуження кровоносних судин. Цей стан сприяє утворенню тромбів, які можуть повністю заблокувати кровотік до певних частин мозку, позбавляючи його життєво необхідного кисню. В інших випадках високий кров'яний тиск може викликати пошкодження кровоносних судин та внутрішньомозковий крововилив.
• Набряк легенів. Порушення роботи серцевого м'яза може викликати скупчення крові в лівому шлуночку та привести до набряку легенів.
• Пошкодження зору. Якщо організм піддається тривалому впливу високого артеріального тиску, то це може викликати пошкодження тонких кровоносних судин в очах, пошкодження сітківки ока та втрату зору.

Згідно з дослідженнями, ризик смертності від серцево-судинних захворювань закономірно збільшується з підвищенням рівня артеріального тиску, починаючи з показника 115/57 мм рт. ст.

Види гіпертонічної хвороби

Залежно від причин захворювання розрізняють два типу гіпертонії:

• Первинна гіпертензія – виявляється у 95% пацієнтів без визначення конкретної причини її розвитку. Ймовірно, що впливає кілька органів та механізмів в організмі: центральна і периферична нервова система, яка також включає психічний фактор, серце, обє'м крові, нирки, кровоносні судини, ендокринну систему і багато іншого. Причини варіюються від людини до людини і можуть бути результатом взаємодії багатьох факторів, включаючи ранню генетичну тенденцію до розвитку захворювання та спосіб життя.
• Вторинна гіпертензія – виникає як ускладнення іншого захворювання (наприклад, захворювання нирок, судин, щитовидної залози, надлишкового рівня гормону кортизону) або в результаті медикаментозного лікування (наприклад, прийому стероїдів, протизаплідних таблеток, деяких протизапальних препаратів та ліків для запобігання відторгнення трансплантованих органів).

Причини виникнення артеріальної гіпертензії

Причини захворювання до цих пір невідомі, але відомо, що спосіб життя відіграє значну роль в його формуванні.

• Дієта, багата сіллю та насиченими жирами, з низьким вмістом калію та кальцію;
• Надмірне вживання алкогольних напоїв та кави;
• Надмірна вага тіла;
• Нестача фізичної активності;
• Стрес, гнів та неспокійний спосіб життя;
• Куріння, вживання наркотиків;
• З віком ризик захворювання збільшується;
• Діабет;
• Ниркова недостатність;
• Високий рівень холестерину та тригліцеридів у крові;
• Гіпертиреоз щитовидної залози;
• Прийом деяких ліків (кортикостероїди, інгібітори МАО, знеболюючі, протизаплідні);
• Спадковий фактор.

Гіпертонічна хвороба: діагностика

Раннє обстеження і відповідне лікування можуть значно зменшити шкоду, заподіяну високим кров'яним тиском. Артеріальний тиск вимірюється за допомогою тонометра, який являє собою спеціалізований цифровий або аналоговий пристрій. Такі пристрої знаходяться у вільному у продажу в аптеках і магазинах медичної техніки.

Перед вимірюванням рекомендується відпочити не менше п'яти хвилин та спорожнити сечовий міхур. Приблизно за годину рекомендується уникати паління та вживання напоїв, що містять кофеїн. Щоб отримати достовірний результат, під час вимірювання потрібно сидіти в стані спокою і не розмовляти. При цьому на кожному сеансі виконується три вимірювання з різницею в 1-2 хвилини.

Отримання єдиного результату вище норми не обов'язково вказує на проблему з кров'яним тиском, оскільки він сильно змінюється протягом дня і залежить від чинників навколишнього середовища, настрою та стресових ситуацій. Щоб діагностувати високий кров'яний тиск, необхідно на регулярній основі проводити кілька послідовних періодичних вимірювань протягом як мінімум одного тижня.

У деяких випадках моніторинг артеріального тиску потрібен протягом 24 годин: кожні 20 хвилин протягом дня і кожні 30 хвилин вночі. Нормальним артеріальним тиском будуть вважатися показники, коли загальні середні вимірювання будуть менше 130/80 мм рт. ст. При цьому денний середнє значення повинно бути нижче 135/85 мм рт. ст., нічне – менше 120/70 мм рт. ст. Артеріальний тиск зазвичай падає під час сну приблизно на 10% в порівнянні з денним, і коли це зниження не виявляється при постійному моніторингу, це може вказувати на підвищений ризик захворюваності серцево-судинними хворобами.

Лікар кардіолог таже може порекомендувати пацієнту виконати комплексні фізичні та лабораторні дослідження:

• Електрокардіограма (ЕКГ) – оцінка частоти серцевих скорочень;
• Аналіз сечі та крові – визначення рівня гемоглобіну, калію, кальцію, рівня холестерину, креатиніну, глюкози, гематокриту;
• УЗД серця та доплерографія (УЗД судин) – визначають стан кровообігу;
• УЗД нирок та надниркових залоз для виявлення або виключення вторинної гіпертонії;
• Дослідження стану очного дна необхідно у зв'язку з високим ризиком ускладнень гіпертонії на зір. Стан сітківки ока допомагає виявити ступінь захворювання.

Гіпертонічна хвороба: лікування

Гіпертонічна хвороба є хронічним захворюванням, яке повністю невиліковне, але успішно піддається контролю для запобігання ускладнень. Лікування необхідно навіть за відсутності симптомів протягом усього життя пацієнта.

Методи лікування гіпертонії залежать від стадії та наявності супутніх захворювань, наприклад діабету або ниркової недостатності. На початковій стадії, коли артеріальний тиск трохи вище норми, рекомендується зміна способу життя, яка включає правильне харчування, відмову від куріння, регулярні фізичні вправи. 

Коли артеріальний тиск відносно високий (близько 140/90 мм рт. мт. та вище) та існує високий ризик розвитку серцево-судинних захворювань, то звичайно потрібно поєднання зміни способу життя та прийому 3-4 видів лікарських засобів, щоб нормалізувати артеріальний тиск. Якщо тиск перевищує 180/110 мм рт. ст., то потрібна негайна медична допомога.

Медикаментозне лікування гіпертонічної хвороби

Ліки, призначені для зниження артеріального тиску, розрізняються за механізмом дії і включають:

• Інгібітори АПФ. Препарати з цієї групи перешкоджають утворенню гормону ангіотензину, який сприяє звуженню судин. Вони розширюють кровоносні судини і знижують артеріальний тиск. Основні побічні ефекти інгібіторів АПФ включають сухий кашель, запаморочення та головні болі, а також впливають на функцію нирок. Крім того, ліки з цього сімейства можуть викликати несподівані побічні ефекти при прийомі в поєднанні з іншими ліками, включаючи безрецептурні препарати. Тому слід проконсультуватися з лікарем, перш ніж приймати рішення про прийом будь-яких додаткових ліків.
• Блокатори рецепторів ангіотензину. Ці препарати не дозволяють гормону ангіотензину зв'язуватися з його рецепторами в стінках кровоносних судин і тим самим перешкоджають його активності. Цей гормон викликає підвищення артеріального тиску за рахунок звуження кровоносних судин. Їх призначають пацієнтам, чутливим до ліків з сімейства інгібіторів АПФ. Можливі побічні ефекти від прийому цих ліків включають головний біль, запаморочення, закладеність носа, біль у спині, ногах та діарею.
• Блокатори кальцієвих каналів. Препарати цієї групи запобігають потраплянню іонів кальцію в м'язові клітини серця та стінок кровоносних судин, послаблюючи та розширюючи великі кровоносні судини. Таким чином досягається зниження артеріального тиску. Можливі побічні ефекти від прийому блокаторів кальцієвих каналів включають головний біль, припливи, прискорене серцебиття, запор, набряки в щиколотках.
• Діуретики. До групи цих препаратів входять ліки на основі гідрохлортіазиду, фуросеміду. Вони мають сечогінну дію, прискорюючи виводження рідини та солей нирками, що сприяє зниженню кров'яного тиску. Препарати з цієї родини є альтернативою для пацієнтів, які не можуть приймати блокатори кальцієвих каналів. Лікування діуретиками часто поєднується з інгібіторами АПФ.
• Бета-блокатори. Діють на нервову систему, блокуючи дію адреналіну на серце, що призводить до зниження здатності серця скорочуватися і призводить до падіння артеріального тиску. У минулому ці препарати були дуже поширені, але сьогодні вони використовуються тільки в тому випадку, якщо інші методи лікування неефективні, оскільки мають багато побічних ефектів. 
• Блокатори альфа-рецепторів. Ліки цієї групи знижують активність мимовільної нервової системи, яка звужує артерії і підвищує кров'яний тиск. Дія здійснюється шляхом блокування альфа-рецепторів, розташованих в м'язових клітинах стінок артерій. 
• Гіпотензивні засоби центральної дії. Впливають на регуляцію тонусу судин.

Приймати ліки від гіпертонії слід регулярно і відповідно до вказівок лікаря, а також повідомляти про побічні ефекти, такі як сонливість, запаморочення, біль в області нирок, кашель, сухість шкіри, висип. У більшості випадків ефект медикаментозної терапії проявляється не відразу, і для того, щоб артеріальний тиск досягнув нормальних значень, потрібно кілька тижнів або навіть місяців. У деяких випадках для лікування важкої гіпертензії може знадобитися прийом декількох ліків.

Тривалість лікування буде визначатися в залежності від стану і реакції на лікування. Деяким пацієнтам потрібне довічне лікування, в той час як інші можуть розглядати можливість припинення лікування. Ні в якому разі не можна припиняти прийом ліків самостійно, без консультації з лікарем.

Зміна способу життя при гіпертонії

Практично при кожному випадку при постановці діагнозу гіпертонічна хвороба необхідно починати з позитивних змін в образі життя. У разі легкої форми захворювання дотримання правильної життєдіяльності допоможе уникнути прийому ліків. Що слід змінити? Відомо кілька способів для зниження артеріального тиску без прийому медикаментів:

• Аеробні вправи не менше 30 хвилин в день 5 разів на тиждень;
• Зниження ваги при ожирінні;
• Дієта, спрямована на зниження рівня холестерину та ліпідів у крові, в тому числі зменшення кількості насичених (тваринних) жирів в їжі;
• Споживання їжі, багатої калієм (кабачки, банани, апельсиновий сік, помідори, гарбуз, диня, ківі);
• Споживання їжі, багатої кальцієм (молочні продукти, халва, мигдаль, капуста);
• Зменшення споживання алкоголю та кофеїну (не більше 5 чашок кави або чаю на день);
• Зменшення кількості солі в їжі (не більше 3-4 грамів солі на добу);
• Відмова від куріння;
• Розслаблюючі процедури, такі як йога та медитація.

Таким чином, успіх лікування артеріальної гіпертензії залежить від зусиль самого пацієнта та його готовності змінити звичний спосіб життя.

Здоров'я безцінне – бережіть себе!
Моя Аптека – з любов'ю і турботою.

САМОЛІКУВАННЯ МОЖЕ БУТИ ШКІДЛИВИМ ДЛЯ ВАШОГО ЗДОРОВ'Я  Інформація у статті має виключно ознайомлювальний характер. Адміністрація сайту mypharmacy.com.ua не несе відповідальності за будь-які прямі чи опосередковані наслідки, що виникли в результаті використання інформації на сайті.