Ожиріння зсередини: неалкогольна жирова хвороба печінки

Жир, який з'являється на талії і стегнах, важко ігнорувати. А як щодо жиру, який накопичується у внутрішніх органах, наприклад в печінці? Неможливо побачити або відчути кількість жирових відкладень в цьому найважливішому внутрішньому органі.

Жирова хвороба печінки різного ступеня є дуже поширеним захворюванням органів шлунково-кишкового тракту серед населення західного світу, про яке більшість з вас навіть не чули. Його поширеність досягає 15-30% серед населення всього світу, а серед людей з надмірною вагою – 70-80%. Якщо раніше це вважалося доброякісним захворюванням, то сьогодні відомо, що воно може прогресувати до запалення, цирозу і навіть печінкової недостатності та раку печінки. Крім пошкодження печінки, хворобу пов'язують з розвитком діабету та серцевих захворювань. Ожиріння печінки може розвиватися в будь-якому віці, в тому числі у дітей і підлітків, а його поширеність в цій групі коливається від 3 до 10%.

У даній публікації мова піде про неалкогольну жирову хворобу печінки (НАЖХП). Що її викликає? Які ознаки супроводжує ожиріння печінки? Як лікувати жирову хворобу печінки? Чи потрібна дієта?

     ЗМІСТ:

Що таке жирова хвороба печінки?

Печінка є важливим органом в організмі, який відповідає за безліч функцій, включаючи розщеплення компонентів їжі, вироблення енергії, нейтралізацію токсинів, створення білків та ферментів, необхідних для травлення. Крім цього, печінка також відповідає за баланс жирів в нашому організмі.

Подібно накопиченню жиру в області живота, жирові клітини також можуть накопичуватися в печінці. Невелика їх кількість допустима, але коли жир накопичуються понад норми, то порушує нормальне функціонування органу, викликаючи цілий спектр проблем зі здоров'ям. Це називається неалкогольна жирова хвороба печінки. Допустимий вміст жиру в печінці не повинен перевищувати 5% від її ваги.

Неалкогольна жирова хвороба печінки характерна для людей, які не схильні до вживання великої кількості алкоголю, а викликана іншими причинами. Накопичення жиру може протікати без подальших наслідків, але частіше призводить до запалення (стеатогепатит НАСГ), рубцювання (фіброз), а потім до цирозу та раку печінки.

Як розвивається ожиріння печінки?

Роль печінки – зберігати та виробляти енергію. Коли ми їмо, їжа всмоктується в кишечник, а поживні речовини переносяться в печінку. Глюкоза і фруктоза (різні типи цукру) дуже різні з точки зору їх розщеплення (метаболізму) в організмі:

Глюкоза: 80% її метаболізується в тканинах організму і тільки 20% потрапляє в печінку. Надлишок глюкози, який організм не потребує, перетворюється в глікоген, а частина передається на виробництво нового жиру в процесі ліпогенезу, що представляє собою перетворення надлишку цукру в жир. Якщо ми їмо занадто багато глюкози протягом тривалого часу, це в кінцевому підсумку призведе до ожиріння печінки.

Фруктоза: особливо токсична, оскільки її метаболізм відбувається виключно в печінці, і тому більша частина її перетворюється в жир. Фруктоза піддається безмежному розщепленню – чим більше її потрапляє в організм, тим більше жиру утворюється. Немає природного механізму, який би хоч якось обмежував цей процес. Крім цього, коли необхідна енергія, то фруктоза, яка перетворилася в жир, не піддається легко оборотному процесу на відміну від глюкози, яка може легко дати енергію з жиру.

Ще одна відмінність між метаболізмом глюкози та фруктози полягає в тому, що фруктоза не стимулює секрецію інсуліну бета-клітинами підшлункової залози. На перший погляд це може здатися гарним фактом, але результатом є менша кількість гормону лептину та менше придушення греліну. Це означає, що мозок не отримує повідомлення про насичення. Тому фруктоза може змусити відчувати голод, призводячи до переїдання, а в підсумку до накопичення жирових клітин не тільки в підшкірному шарі, але і в печінці.

Стадії жирової хвороби печінки

Захворювання ділиться на декілька стадій, які можуть розвиватися протягом багатьох років:

• Жировий гепатоз (стеатоз) – початкова стадія накопичення жирових клітин в печінці, при якій запальна реакція відсутня. При своєчасному лікуванні та зміні способу життя стан є оборотним.
• Неалкогольний стеатогепатит (НАСГ) – на тлі стеатозу розвивається запалення, яке викликає в подальшому фіброз або цироз печінки.
• Фіброз – стадія, на якій клітини печінки заміщуються щільною сполучною тканиною (рубцювання), призводячи до цирозу. Це необоротний стан, який у важких випадках вимагає трансплантації органу.

Надзвичайно важкі стадії цирозу печінки потім переростають в рак.

Симптоми жирової хвороби печінки

На ранніх стадіях неалкогольна жирова хвороба печінки зазвичай протікає без ознак. Симптоми починають з'являтися, коли хвороба прогресує протягом декількох років або навіть десятиліть, завдаючи печінці значної шкоди. Вони можуть включати:

• Біль в центрі живота або в правому боці;
• Втому;
• Втрату ваги або втрату апетиту;
• Нудоту;
• Розлад шлунку;
• Запор;
• Алергію;
• Труднощі з концентрацією уваги;
• Темні плями на шкірі, зазвичай в області шиї і пахв;
• Збільшення селезінки;
• Ослаблення імунітету;
• Передменструальний синдром у жінок.

Такі симптоми досить загальні і можуть бути менш або більш явними, що ускладнює діагностику та своєчасне звернення за медичною допомогою.

Причини неалкогольної жирової хвороби печінки

• НАЖХП входить в комплекс захворювань метаболічного синдрому: цукровий діабет, гіпертонія, надлишок тригліцеридів та ліпідів в крові. Спільним знаменником усіх цих захворювань є стійкість клітин організму до гормону інсуліну, який активує рецептори на клітинних мембранах, які переносять глюкозу з крові до них. Коли ці рецептори не працюють належним чином, підвищується рівень глюкози в крові, викликаючи діабет. Таким чином, люди, які страждають на діабет та зайву вагу, схильні до високого ризику розвитку жирової хвороби печінки, і навпаки – пацієнти з ожирінням печінки мають високий ризик розвитку діабету, гіпертонії, гіперліпідемії та набору зайвої ваги.
• Головним фактором розвитку і прогресування НАЖБП є ожиріння, а також інші поведінкові фактори, такі як нездорове харчування і відсутність фізичних вправ.
• Численні дослідження показали, що дієта на основі вуглеводів, особливо споживання солодких або фруктозних напоїв (від газованих безалкогольних напоїв до натуральних соків), може призвести до накопичення жирових клітин в печінці навіть у людей з нормальною вагою.
• Малорухливий спосіб життя (наприклад, робота в офісі) сам по собі є чинником ризику ожиріння печінки.
• Високе споживання ненасичених жирних кислот омега-6 у порівнянні зі споживанням кислот омега-3 та дисбаланс між ними вважається фактором ризику НАЖХП.
• Високий рівень ліпідів в крові, особливо надлишок тригліцеридів, і низький рівень хорошого холестерину.
• Лікарські засоби. Існують медикаменти, які були визначені як фактор ризику накопичення ліпідів в печінці. Вважається, що стероїди можуть прискорити процес перетворення жирової хвороби у запалення, а такі гормони як тамоксифен беруть участь в процесі накопичення жирових клітин.
• Деякі захворювання. Так, синдром полікістозних яєчників та гіпотиреоз збільшують ризик розвитку ожиріння печінки в 2,25 рази.

Загальні фактори ризику захворювання жировою хворобою печінки

Наслідки та ускладнення жирової хвороби печінки

• Цироз. Головним ускладненням НАЖХП є розвиток запалення печінки, яке на пізніх стадіях може призвести до рубцювання тканин, що виникають, коли печінка намагається зупинити запальну активність. У міру прогресування більшість тканин печінки піддається процесу рубцювання і призводить до порушення її функції, аж до печінкової недостатності, що вимагає трансплантації органу.
• Шкірні захворювання. Ожиріння печінки пов'язано з підвищеним ризиком різних шкірних хвороб, включаючи псоріаз.
• Діабет. Визначається як фактор ризику ожиріння печінки і як можливе ускладнення цього стану при двосторонньому взаємозв'язку між симптомами.
• Серцево-судинні захворювання. Ожиріння печінки збільшує ризик серцево-судинних захворювань на 64%, а в міру прогресування ураження печінки ризик збільшується до 2,5 рази.
• Печінкова енцефалопатія. Це нервово-психічне захворювання, викликане печінковою недостатністю, коли токсини потрапляють в головний мозок. Для нього характерне порушення функцій головного мозку, запаморочення, дезорієнтація, депресія, тривожність та інші проблеми з психікою.
• Рак печінки. Є шостим за поширеністю раком в світі і третьою за значимістю причиною смерті. Вважається, що у 4-27% людей із запаленням печінки (НАСГ) з роками розвинеться рак печінки.
• Печінкова недостатність. Стан, при якому печінка перестає бути здатною виконувати свої функції, що вимагає трансплантації органу.

Діагностика неалкогольної жирової хвороби печінки

Більшість пацієнтів не підозрюють про дану проблему з печінкою і найчастіше вона виявляється випадково, під час УЗД черевної порожнини, яке проводиться для виявлення інших проблем з шлунково-кишковим трактом, або на результатах аналізів, зроблених з інших причин.

Основні дослідження для виявлення НАЖХП включають:

• Аналізи крові на визначення рівня активності печінкових ферментів в крові (АСТ, АЛТ, лужна фосфатаза та т.д.). При цьому на ранніх стадіях аналіз крові може не зафіксувати підвищення ферментів, що ускладнює діагностику жирової хвороби печінки.
• УЗД. Діагноз жирової хвороби печінки ставиться, як правило, за допомогою ультразвукового дослідження, яке визначає наявність жиру в печінці (більше 30% жиру). Дуже важливо діагностувати захворювання на ранніх стадіях, перш ніж в печінці почнуться процеси рубцювання.
• Біопсія печінки. Найбільш точний спосіб підтвердити діагноз та визначити стадію захворювання – біопсія тканин печінки. Біопсія є золотим стандартом для діагностики цього захворювання і виконується після виключення інших чинників. Процедура є інвазивної і пов'язана з больовими відчуттями. Під місцевою анестезією лікар вводить голку в шкіру і бере крихітний зразок з печінки. Зразок досліджують під мікроскопом, щоб виявити жирові клітини, запалення або пошкодження.

Лікування неалкогольної жирової хвороби печінки

В даний час не існує специфічного медикаментозного лікування жирової хвороби печінки. Терапевтичний підхід заснований на зниження факторів ризику захворювання: лікуванні діабету та переддіабета, зниженні рівня ліпідів в крові, зниження ваги шляхом збалансованого харчування та помірної фізичної активності.

Головна мета лікування – запобігти необоротному пошкодженню печінки та її функції.

Неалкогольна жирова хвороба печінки: основні рекомендації з лікування

Дієта при жировій хворобі печінки. Харчування має бути засноване на продуктах з низьким вмістом жирів і вуглеводів, а також адаптовано для кожного пацієнта відповідно до віку, ваги, смаку та способу життя. Важливо скоротити щоденне споживання калорій приблизно на 1000-500, щоб домогтися поступового зниження ваги без шкоди для здоров'я.

Рекомендується меню багате всіма видами овочів і фруктів з низьким глікемічним індексом. Збільшуйте кількість продуктів, що містять антиоксиданти, вітаміни C, A, E, цинк, селен, поліненасичені жири: пророслі боби, мигдаль, насіння гарбуза, масло авокадо, оливкова олія, горіхи, цілісний рис, яйця, лосось, морква, гарбуз, кабачки, солодка картопля, гранати, буряк, спаржа, зелень (салат, петрушка, коріандр, шпинат), огірки, фенхель, цикорій. Слід уникати страв з рафінованими вуглеводами, які швидко перетравлюються. Тобто слід обмежити споживання таких продуктів, як білий хліб, білий рис та рафінований цукор. Зменшуйте і навіть повністю відмовляйтеся від смаженої їжі, продуктів, багатих сіллю, таких як солона риба, різні крекери, солоні закуски та т.д.

Було доведено, що жирні кислоти омега-3 ефективні для запобігання запальних захворювань і хвороб серця, а додавання 3 г омега-3 на день протягом року зменшувало кількість жиру в печінці незалежно від втрати ваги. Риб'ячий жир допомагає печінці позбуватися від зайвого жиру, а також допомагає зменшити запалення. Хороші джерела цих кислот – лосось, тріска, тунець та сардини.

Кава – це натуральна речовина з сильними антиоксидантними властивостями. Останнім часом з'являється все більше досліджень, що показують, що вживання кави (в дозі 2-3 чашки в день) пов'язане зі зниженням ризику розвитку раку печінки, алкогольної хвороби печінки та збільшенням ферментів печінки. В даний час немає офіційних рекомендацій щодо вживання кави у пацієнтів з ожирінням печінки, аддже необхідні подальші дослідження.

Необхідно повністю і категорично виключити вживання навіть мінімальної кількості алкоголю.

Нормалізація ваги. Дослідження показали, що зниження ваги має бути контрольованим і поступовим, тобто до 1 кг в тиждень. Занадто швидке схуднення не покращує стан печінки, а може призвести до погіршення стану здоров'я. Зниження маси тіла на 5% значно поліпшить функцію печінки.

Фізична активність. Будь-які вправи сприяють поліпшенню при жировій хвороби печінки. Аеробна активність сприяє зниженню ваги і покращує серцево-легеневу витривалість, в той час як анаеробна активність (силові тренування) збільшує м'язову масу, що дозволяє більш ефективно використовувати глюкозу при більш низькій «вартості» секреції інсуліну.

Есенціальні фосфоліпіди. Серед лікарських препаратів і добавок, які застосовуються при лікуванні жирової хвороби печінки, найбільш ефективними виявилися есенціальні фосфоліпіди. Есенціальні фосфоліпіди допомагають відновлювати пошкоджені клітини печінки, оскільки складаються з них на 65%. Крім цього, вони сприяють зниженню рівня холестерину в крові. Такі препарати можна придбати без рецепта від лікаря.

Силімарин. Це активна речовина міститься в розторопші плямистої, однією з найдавніших трав для лікування захворювань печінки. Силімарин діє як антиоксидант при запаленні, оскільки перешкоджає розвитку рубців в печінці і сприяє відновленню її тканин. Також було виявлено, що він допомагає знизити інсулінорезистентність, яка є однією з основних причин жирової хвороби печінки. Також було виявлено, що силімарин ефективний у зниженні рівня ферментів печінки (АЛТ, АСТ).

Перед прийомом будь-яких добавок слід проконсультуватися з лікарем.

Здоров'я безцінне – бережіть себе!
Моя Аптека – з любов'ю і турботою.