Симптоми раку печінки: який зв'язок із цирозом?

Печінка є одним з найважливіших органів у нашому організмі. Вона виконує безліч функцій: від регулювання температури тіла до вироблення імунних антитіл, вона розщеплює шкідливі речовини та служить резервуаром для вітамінів та глюкози. Печінка має здатність до самозцілення і здатна продовжувати виконувати свої завдання навіть тоді, коли 80% органу уражено та не функціонує. Печінку часто порівнюють із фабрикою з виробництва жовчі, необхідною для перетравлення жирів. Цей орган зберігає залізо, вітаміни та речовини для вироблення енергії (жири та вуглеводи). Печінка виводить або нейтралізує токсичні для організму речовини (отрути, лікарські засоби, алкоголь), які потрапляють до нашого організму. Занадто високе навантаження на цей важливий орган внаслідок неправильного способу життя або інфекцій може призвести до серйозних захворювань, включаючи цироз та злоякісні новоутворення. Які ознаки раку печінки та чи можна виявити його на ранній стадії? Яку діагностику потрібно пройти? Чому цироз печінки може спричинити онкологію? Чи є лікування від раку печінки і як запобігти хворобі? Який прогноз захворювання?

     ЗМІСТ:

Що таке рак печінки?

Рак печінки – це злоякісний процес, що виникає у клітинах печінки (гепатоцитах).

Рак печінки є шостим за поширеністю раком і третьою за поширеністю причиною смерті від раку у всьому світі. Щорічно він забирає життя більше мільйона людей. Згідно з даними статистики, у чоловіків захворювання зустрічається в 3 рази частіше, ніж у жінок. Часто це пов'язано з різницею у вживанні алкоголю. Ризик розвитку захворювання збільшується з віком, досягаючи піку у віці 85 років.

Найвищий рівень захворюваності спостерігається в Південно-Східній Азії, а також в африканських країнах на південь від Сахари. Основним фактором, що підвищує там ризик розвитку раку, є післязапальний цироз печінки, що викликаний інфекцією HBV та HCV (віруси гепатиту В та С). У свою чергу, найнижчий показник зафіксовано у Центральній Європі, США та Скандинавії.

По етіології пухлинних змін розрізняють первинні та вторинні новоутворення печінки.

Первинний рак печінки

Первинний рак печінки – це злоякісний процес, який бере свій початок безпосередньо з клітин печінки та жовчних шляхів. Його поширеність сягає лише 3-5% випадків. Залежно від морфологічних особливостей виділяють такі види первинних новоутворень:

• Холангіоцелюлярний рак – пухлина виникає з епітелію жовчних проток;
• Гепатохолангіоцелюлярна карцинома;
• Фіброламелярна карцинома – представлена злоякісно зміненими гепатоцитами, оточеними пластинчастою фіброзною тканиною. Пухлина зазвичай виникає у молодому віці і немає зв'язку з цирозом, інфікуванням вірусами гепатиту B (HBV) та С (HCV) чи з іншими відомими чинниками.
• Цистаденокарцинома – рідкісне захворювання, що розвивається внаслідок злоякісного переродження цистаденоми та часто вражає кілька частин печінки;
• Епітеліоїдна гемангіоендотеліома;
• Ангіосаркома – рідкісний вид пухлини, пов'язаний із специфічними хімічними канцерогенами, зокрема промисловим вінілхлоридом;
• Гепатобластома – найбільш часто зустрічається у немовлят і дітей старшого віку;
• Недиференційована саркома.

Вторинний рак печінки

Більш ніж 95% випадків онкології печінки відносяться до вторинного типу. Вторинний рак виникає в результаті метастазування злоякісних новоутворень інших органів, найчастіше внаслідок раку шлунка, товстої кишки, підшлункової залози, сечостатевої системи, легень, молочної залози, меланоми шкіри. До печінки злоякісні клітини потрапляють з кровоносною системою і потім осідають там, оскільки печінка фільтрує весь об'єм крові в організмі.

Стадії раку печінки:

Стадії злоякісних новоутворень визначаються за їх розміром та ступенем поширення по організму:

• 1 стадія – поодинока пухлина розміром менше 2 см, що локалізована в печінці, без ураження лімфовузлів та судин, без метастазування. Загальний стан пацієнта добрий, печінка функціонує у повному обсязі;
• 2 стадія – поодинока пухлина, що проростає в судини, або кілька пухлин розміром до 5 см, без ураження лімфовузлів та судин, без метастазування. Загальний стан хворого залишається добрим, функція печінки збережена;
• 3 стадія – множинні вогнища пухлини розміром понад 5 см, або кілька невеликих новоутворень, що проростають у вени чи прилеглі органи, без поширення метастазів;
• 4 стадія – виявлено поширення метастазів на прилеглі лімфатичні вузли та віддалені органи.

Причини раку печінки

Рак печінки виникає, коли в клітинах печінки та їх ДНК виникають мутаційні зміни, які можуть призвести до безконтрольного росту і зрештою сформувати новоутворення у вигляді пухлини. На розвиток онкологічного процесу в печінці може вплинути багато факторів. Більшість випадків виявляють у людей з хронічним гепатитом (HBV) та С (HCV). Ризик онкології різко зростає при зараженні людини двома вірусами одночасно.

Цироз печінки. Близько 80% випадків раку печінки спричинені цирозом. Це найважливіший чинник розвитку онкологічного процесу у цьому органі. При цирозі утворення рубцевої тканини в печінці викликає прогресуючий та незворотний стан ураження гепатоцитів, внаслідок якого втрачається функціональність органу. Цирозу передує жирова хвороба печінки, про яку докладніше написано в цій публікації. Прискоренню розвитку жирової хвороби печінки та цирозу сприяють неправильне харчування з високим вмістом жиру та гострих спецій, куріння, зловживання алкоголем, вживання речовин із гепатотоксичною дією.

Інші фактори, що сприяють розвитку раку печінки, включають:

• Гемохроматоз – захворювання, спричинене надмірним накопиченням заліза в організмі;
• Аутоімунний гепатит;
• Вроджені метаболічні захворювання;
• Діабет чи резистентність до інсуліну;
• ВІЛ-інфекція чи імунодефіцит;
• Шистосомоз – системне паразитарне захворювання;
• Використання протизаплідних гормональних препаратів з естрогеном;
• Використання анаболічних стероїдних гормонів;
• Мікроцистини – токсини, що виробляються деякими прісноводними синьо-зеленими водоростями. Вони можуть потрапити в організм із водою або із зараженою їжею та викликати канцерогенний процес в організмі людини. Токсини потрапляють у печінку через жовчні протоки. Тут вони осідають і поступово ушкоджують його тканини;
• Афлатоксини, які є в запліснілій їжі, також небезпечні для печінки. З усіх біологічно вироблених отрут афлатоксини є найсильнішими гепатоканцерогенами.

Оскільки вторинні пухлини печінки розвиваються в результаті метастазування злоякісних пухлин інших органів, то причиною їх утворення можна вказати відсутність профілактичних обстежень.

Симптоми раку печінки

Онкологічний процес у печінці характеризується виникненням неспецифічних симптомів легкого ступеня виразності на початковій стадії. Якісь симптоми починають проявлятися лише на пізніх стадіях розвитку хвороби. Частково це пов'язано з тим, що печінка є органом, що має великий функціональний резерв, а значить, пошкодження навіть великої її частини не заважає її нормальному функціонуванню. Великий функціональний резерв означає також те, що, незважаючи на наявні ушкодження органу, результати аналізів, що оцінюють стан печінки, нерідко тривалий час залишаються в нормі.

Ранні симптоми

Перші ознаки раку печінки дуже неспецифічні, тому хворобу складно розпізнати на початку розвитку. Симптоми в першу чергу включають біль у животі, здуття та метеоризм, відчуття розпирання у животі, діарею. Хвороба першому етапі також може протікати безсимптомно.

Якщо захворювання розвивається у людини з діагнозом цироз печінки, то єдиними симптомами можуть бути втрата ваги, погане самопочуття та жовтяниця.

Симптоми раку печінки на ранній стадії практично відсутні.

Симптоми прогресуючого раку печінки включають:

• Біль та дискомфорт у животі;
• Втрата ваги;
• Діарея;
• Нудота та блювання;
• Відсутність апетиту;
• Збільшення об'єму живота внаслідок асциту;
• Набряк ніг;
• Жовтяниця;
• Гарячкові стани;
• Підвищена температура тіла (субфебрилітет);
• Кровотечі шлунково-кишкового тракту, які проявляються у вигляді чорного дьогтеподібного випорожнення.

Тривожні симптоми з'являються пізно. Тоді людина відчуває біль у правому боці під ребрами, може з'явитися лихоманка, відсутність апетиту та різке схуднення. Іноді з'являються зміни на шкірі у вигляді актинічного кератозу чи дерматомиозиту.

При поширенні метастазів характерні симптоми також практично відсутні. Людина може відчути лише більш виражену втому.

Симптоми останньої стадії раку печінки

Тяжкіші симптоми виявляються на пізніх стадіях захворювання. Часто виникає тупий біль у правому підребер'ї не надто великої інтенсивності. Дискомфорт у животі все ще присутній, у тому числі здуття живота та метеоризм. Люди з пізньою стадією раку печінки відчувають сильну слабкість та стомлюваність. Також частими симптомами є субфебрильна температура та втрата апетиту. Іноді відзначаються набряки нижніх кінцівок та болючі м'язові спазми. Помітна втрата ваги. У запущеній стадії раку печінки також виробляються біологічно активні сполуки, наявність яких може сприяти розвитку подальших порушень у функціонуванні організму, включаючи гіпоглікемію, гіперхолестеринемію, гіперкальціємію або еритроцитоз.

В які органи метастазує рак печінки?

Кожна злоякісна пухлина, у тому числі пухлини печінки, характеризується здатністю до метастазування. Це одна з основних ознак злоякісності новоутворення. Клітини пухлини в якийсь момент починають потрапляти в дрібні лімфатичні судини, а потім переміщуються в навколишні лімфатичні вузли. Звідти метастази “мандрують” кровоносними судинами, що у свою чергу призводить до пасивного руху ракових клітин разом із струмом крові. Зрештою вони зупиняються у дрібних капілярах, досягають різних віддалених органів, де інтенсивно діляться та утворюють нові пухлини.

Злоякісна пухлина печінки найчастіше метастазує у легені, лімфатичні вузли, надниркові залози, очеревину, кістки, рідше в інші органи. Метастази свідчать про сильне прогресування захворювання, які поява знижують шанси повне одужання.

Діагностика раку печінки

Хоча типових симптомів, що вказують на розвиток злоякісної пухлини печінки на ранній стадії, немає, виявлення перерахованих вище симптомів має спонукати до відвідування сімейного лікаря. За потреби він призначить необхідні аналізи або вкаже фахівця, до якого слід звернутися. Люди, які перебувають у групі ризику, особливо ті, хто має діагностований цироз печінки чи гепатит С, повинні приділяти особливу увагу своєму здоров'ю.

Лікар-спеціаліст може направити вас на одне або кілька досліджень, наприклад:

• Аналізи крові для оцінки роботи печінки, у тому числі для визначення концентрації АФП та онкомаркера антигена CA 19-9.
• УЗД печінки – візуалізує печінку та прилеглі органи за допомогою звукових хвиль. Перед дослідженням слід утриматися від їжі за 4-6 годин. Ефективність УЗД у виявленні дрібних пухлин печінки недостатня, при діаметрі новоутворень менше ніж 2 см вона становить лише 30%.
• КТ (комп'ютерна томографія) черевної порожнини з контрастуванням йодом – дозволяє точно визначити місце розташування пухлини та поширення її метастазів. Перед дослідженням необхідно утриматися від їжі кілька годин.
• МРТ (магнітно-резонансне сканування) – дуже чутливий тест, що дозволяє виявити та визначити стадію раку печінки, особливо при діаметрі пухлини менше 1 см.
• Ангіографія печінкових судин показує докладну картину кровопостачання печінки і допомагає визначити вплив пухлини на центральні кровоносні судини навколо печінки.
• Біопсія тканин печінки – зразок тканини береться з пухлини для мікроскопічного дослідження, щоб визначити, чи є пухлина злоякісної (ракової) або доброякісної. Біопсія зазвичай виконується під ультразвуковим контролем за допомогою спеціальної голки. Перед виконанням процедури буде введено місцеву анестезію на правій стороні живота, а потім лікар введе спеціальну голку через шкіру в печінку і візьме зразок тканини. Дослідження не є обов'язковим. Діагноз може бути встановлений на підставі перерахованих вище тестів.

Рак печінки: прогноз та лікування

Для онкологічних захворювань печінки прогноз повного одужання, на жаль, несприятливий, оскільки пухлина зазвичай діагностується пізно та на дуже запущеній стадії. Тривалість життя після встановлення діагнозу залежить від багатьох факторів. До них відносяться, в першу чергу, стадія захворювання, наявність метастазів і можлива їх локалізація, а також рівень реакції організму на лікування. Хороша новина полягає в тому, що близько 90% пацієнтів із ранньою формою раку можна повністю вилікувати.

Хірургічне лікування

Основним методом лікування раку печінки є оперативне втручання, яке може виконуватися кількома методиками. Найбільш ефективним методом лікування первинного раку печінки є трансплантація або хірургічне видалення пухлини та прилеглих тканин.

Пересадка печінки

Трансплантацію печінки проводять тільки в дуже невеликій кількості випадків. На операцію розглядають пацієнтів, які мають одну пухлину менше 5 см у діаметрі або максимум 3 пухлини діаметром менше 3 см кожна. При цьому не повинно бути процесу метастазування. Незважаючи на високу ефективність процедури, її обмеженням є мала кількість донорів та період очікування близько року.

Для операції з пересадки печінки пацієнт повинен бути у хорошій фізичній формі, щоб перенести тяжку та тривалу реабілітацію. Після трансплантації необхідно довічно приймати препарати, що пригнічують імунну систему, щоб організм не відторгав пересаджений орган.

Резекція печінки

Метою операції може бути видалення органу повністю або його частини.

Часткова резекція печінки передбачає видалення лише ураженої частини органу, коли пухлина невелика та вогнищева, немає ураження центральних судин, а решта печінки функціонує нормально.

Лобектомія – операція з видалення цілої частки печінки. Печінка має дивовижну здатність до самовідновлення. Вона може повернутися до свого нормального розміру протягом кількох тижнів, навіть після втрати більшої частини. Операція видалення частини печінки або частки печінки підходить людям з невеликим розміром пухлини і відсутністю цирозу або ранніми його стадіями.

Лапароскопія

У деяких випадках можливе проведення малоінвазивної операції з видалення невеликої пухлини з печінки. Процедура проводиться під загальною анестезією за допомогою лапароскопа – тонкої трубки з освітленням на одному кінці та збільшувальними лінзами на іншому кінці через невеликі розрізи в черевній порожнині. Перевага цього виду операції полягає в тому, що після операції залишається відносно невелика рана, а час відновлення значно скорочується. Шанси на одужання від раку печінки однаково добрі як після малоінвазивної хірургії, так і після інвазивної хірургії.

Неінвазивні методи лікування

Залежно від стадії раку також використовуються інші методи лікування для уповільнення росту пухлини:

• Системна хіміотерапія;
• Артеріальна хіміоемболізація;
• Кріоабляція.

При хіміотерапії цитостатичні препарати вводять безпосередньо до артеріальної системи печінки. Променева терапія не може бути використана при раку печінки, оскільки високі дози радіації можуть зашкодити органу.

Також можливе лікування за допомогою введення спирту безпосередньо в пухлину, а також за допомогою кріохірургії (руйнування пухлини температурою -180 ^oC) або термоабляції (боротьба з пухлиною температурами +65-85 ^oC).

Часто окремі методики лікування комбінують для отримання найкращих результатів. Після закінчення терапії важливими є регулярні огляди, оскільки рак печінки є захворюванням з високим ризиком рецидиву.

Прогноз хвороби

Рак печінки характеризується швидким перебігом. Пухлина збільшується вдвічі у середньому за 4 місяці. Серед пацієнтів із ранньою стадією раку 65% тривалість життя становить до 3-х років. У проміжній стадії виживання без лікування становить 16 місяців, у запущеній – 6 місяців, термінальній – 3-4 місяців.

Рак печінки: профілактика

Найкращий спосіб профілактики раку печінки – уникати інфікування гепатитом HBV та HCV. Для цього проти HBV існує вакцина, необхідно використовувати презервативи при статевому акті, слід уникати контакту з чужою кров'ю). Важливо уникати споживання продуктів невідомого походження, куплених на екзотичних базарах, які можуть містити канцерогенні токсини. Крім цього, рекомендується кинути палити та не зловживати спиртними напоями.

Здоров'я безцінно – бережіть себе!
Моя Аптека – з любов'ю та турботою.
Слава Україні!